Судове рішення #5154831

 

                                              Справа  №2-а-166/2009 рік

  ПОСТАНОВА

  I М Е Н Е М       У К Р А Ї Н И

        10 червня 2009 року                                                                                                 м. Долина

Долинський районний суд Iвано-Франкiвської областi в складi:

                 головуючої – суддi ОСОБА_1,

                 секретаря – Гаврилюк Л.С., Оленюк Т.В.,

розглянувши у вiдкритому судовому засiданнi в приміщенні суду в мiстi ОСОБА_2 справу за адміністративним позовом ОСОБА_3 до управління праці та соціального захисту населення Долинської райдержадміністрації про визнання дій управління праці та соціального захисту населення Долинської райдержадміністрації неправомірними у виплаті державної допомоги,-

в с т а н о в и в:

    Позивачка звернулася до суду з адміністративним позовом, в якому просить визнати неправомірними дії управління праці та соціального захисту населення Долинської районної державної адміністрації щодо відмови виплачувати їй допомогу по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку в розмірі прожиткового мінімуму, встановленого для дітей до шести років; стягнути з відповідача на її користь заборгованість недоплаченого прожиткового мінімуму по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку з 01.07.2007 року по 31.12.2007 року  розмірі 2039,37 грн. та судові витрати.

Своїми вимоги мотивує тим, що вона є матір’ю ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1. У зв’язку з цим отримує допомогу по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку. Вважає, що допомогу їй виплачують не в повному обсязі, а саме за період з 01.07.2007 року по 01.01.2008 року вона повинна була отримати допомогу по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку в сумі 2799 гривень, а отримала 759,43 гривень, а отже, недоплата становить 2039,57 гривень.

У зв’язку з тим, що вказані дії відповідача ставлять її у надзвичайно важкий матеріальний стан, так як у неї на утриманні малолітня дитина і вона не отримує допомогу у встановленому розмірі, вона змушена звернутися до суду з даним позовом.

В судовому засіданні позивачка позовні вимоги уточнила, просила визнати неправомірними дії управління праці та соціального захисту населення Долинської районної державної адміністрації щодо відмови виплачувати їй допомогу по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку в розмірі прожиткового мінімуму, встановленого для дітей до шести років; стягнути з відповідача на її користь заборгованість недоплаченого прожиткового мінімуму по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку з 01.07.2007 року по 31.12.2007 року  розмірі 2039,37 грн., збільшивши його на 20 % за проживання в гірському населеному пункті, а також поновити строк звернення до суду з даним позовом, оскільки вказаний строк пропущений нею з поважних причин, так як вона не знала про рішення Конституційного Суду України від 09.07.2007 року, а дізналася про це тільки, коли прочитала з приводу цього статтю у газеті «Експрес» за 18-25 вересня 2008 року. До того часу вона вважала, що допомога виплачується їй у правильному розмірі, згідно законодавства. Ніколи не ставила під сумнів дії відповідача з приводу нарахування їй допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку та, здійснюючи догляд за маленькою дитиною, не мала можливості слідкувати за змінами в законодавстві.

Представник відповідача в судове засідання не з’явився, подав заперечення проти позову, в яких зазначив, що для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється річний строк. ОСОБА_3 вказаний строк пропустила. Крім того, у Конституції України зазначено, що будь-які видатки держави на загальносуспільні потреби, а також розмір і цільове спрямування цих видатків визначаються виключно Законом про Державний бюджет України. Норми, які вводяться цим Законом, діють протягом бюджетного року і є пріоритетними відносно інших Законів. Тому вважає, що зазначені грошові виплати не могли бути виплачені позивачу у розмірах, що перевищують суму, зазначену у Законі про державний бюджет на відповідний рік. Просив справу розглядати у його відсутності та відмовити у задоволенні позову.

Заслухавши пояснення позивачки, дослідивши письмові докази по справі, давши їм правову оцінку, суд приходить до висновку, що позовна заява підлягає до часткового задоволення з наступних підстав.

Судом встановлено, що позивачка є матір'ю малолітнього ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_2, що підтверджується свідоцтвом про народження останньої серії І-НМ № 060191 від 22.01.2007 року, здійснює догляд за ним і відповідно до ст. 13 Закону України «Про державну допомогу сім'ям з дітьми» має право на допомогу по догляду за ним до досягнення трирічного віку, а також має статус громадянки, яка проживає на території гірського населеного пункту, про що свідчить посвідчення серії А № 653983 від 02.07.2007 року, реєстраційний номер 233 (а.с. 7, 21).

Статтею 15 цього ж Закону (в редакції станом на 01.01.2007 р.) передбачено, що така допомога надається в розмірі прожиткового мінімуму для дітей віком до 6 років.

В п. 3 розділу VІІІ «Прикінцеві положення» Закону України «Про державну допомогу сім'ям з дітьми» (в редакції Закону від 25.03.2005 р.) зазначено, що розмір державної допомоги сім'ям з дітьми, передбаченої ст. 15 цього Закону, визначається Верховною Радою України і Законом про державний бюджет на відповідний рік.

Статтею 56 Закону України «Про державний бюджет на 2007 рік» встановлено, що така допомога по догляду за дитиною відповідно до Закону «Про державну допомогу сім'ям з дітьми» здійснюється за рахунок державної субвенції з державного бюджету у розмірі, що дорівнює різниці між 50 відсотками прожиткового мінімуму, встановленого для працездатних осіб та середньомісячним сукупним доходом сім'ї в розрахунку на одну особу за попередні шість місяців, але не менше 90 гривень для незастрахованих осіб та не менше 23 відсотків прожиткового мінімуму, встановленого для працездатних осіб, для застрахованих осіб, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Згідно з частиною 2 статті 19 Конституції України органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України.

Статтею 22 Конституції України передбачено, що при прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законів не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод.

Рішенням Конституційного Суду від 09.07.2007 року були визнані неконституційними положення абз. 3 ч. 2 ст. 56 та п. 14 ст. 71 Закону України «Про державний бюджет на 2007 рік», яким зупинено дію ч. 1 ст. 15, п. 3 розділу VІІІ «Прикінцеві положення» Закону України «Про державну допомогу сім'ям з дітьми».

В пункті 5 резолютивної частини вказаного рішення Конституційного Суду України зазначено, що воно має преюдиційне значення для судів загальної юрисдикції при розгляді ними позовів у зв'язку з правовідносинами, які виникли внаслідок дії положень статей законів, що визнані неконституційними.

Отже, з цього часу визнані неконституційними та втрачають чинність положення Закону України «Про державний бюджет на 2007 рік» та відновлено дію ч. 1 ст. 15 Закон України «Про державну допомогу сім'ям з дітьми».

Всупереч зазначеному рішенню Конституційного Суду України управлінням праці та соціального захисту населення Долинської райдержадміністрації вказана допомога виплачувалася позивачці не в повному розмірі.

Так, зокрема, встановлено, що ОСОБА_3 отримала допомогу по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку за період з 09 липня 2007 року по 31 грудня 2007 року в розмірі 728,55 гривень, що підтверджується довідкою, виданою управлінням праці та соціального захисту населення Долинської райдержадміністрації, № 546 від 23.04.2009 року (а.с. 16).

Частиною 2 статті 6 Закону України «Про статус гірських населених пунктів» встановлено, що розмір державних пенсій, стипендій, всіх передбачених чинним законодавством видів державної матеріальної допомоги громадянам, які одержали статус особи, що працює, проживає або навчається на території населеного пункту, якому надано статус гірського, збільшується на 20 відсотків.

Із врахуванням розміру прожиткового мінімуму на одну особу з розрахунку на місяць для дітей віком до 6 років в цей період, визначений в ст. 62 Закону України «Про державний бюджет на 2007 рік» сума допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку повинна була становити з 09.07.2007 року по 31.07.2007 рік – 343,52 грн. (463:31 день х 23 дні), з 01 серпня по 30 вересня 2007 року – 926,00 грн. (463x2 місяці), з 01 жовтня 2007 року по 31 грудня 2007 року – 1410,00 грн. (470х3 місяці), всього 2679,52 гривень. Вказана сума підлягає збільшенню на 20 % надбавки як жительці населеного пункту, що має статус гірського. Загальна сума допомоги, яку повинна була отримати позивачка у період з 09.07.2007 року по 31.12.2007 року, становить 3215,42 гривень.

Однак позивачка за період з 09.07.2007 року по 31.12.2007 року отримала тільки 728,55 гривень, а, отже, недоплата становить 2486,87 гривень, що підлягає стягненню з відповідача на її користь.

Суд вважає необґрунтованими твердження представника відповідача про пропуск позивачкою строку звернення до суду з вимогами про здійснення доплати за 2007 рік, оскільки в судовому засіданні встановлено, що позивачка дізналася про порушення свого права тільки у вересні 2008 року, джерело, з якого вона про це дізналася, нею долучено до матеріалів справи, а отже, строк звернення до суду відповідно до ч. 2 ст. 99 КАС України нею не пропущено.

Що стосується вимоги про визнання дій відповідача з приводу виплати позивачці допомоги по догляду за дитиною до досягнення трирічного віку в розмірі меншому від прожиткового мінімуму, встановленого для дітей віком до шести років, за період з 09 липня 2007 року по 31 грудня 2007 року неправомірними, то суд вважає, що вказана вимога є обґрунтованою та підлягає до задоволення. Суд не приймає аргумент представника відповідача щодо бюджетних асигнувань, оскільки органи державної влади не можуть посилатися на відсутність коштів як на причину невиконання своїх зобов’язань.

В судовому засіданні встановлено, що рішенням Конституційного Суду України від 09.07.2007 року були визнані неконституційними положення абз. 3 ч. 2 ст. 56 та п. 14 ст. 71 Закону України «Про державний бюджет на 2007 рік», у зв’язку з чим позивачка отримала право на відшкодування недоплаченої допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку за період з 09.07.2007 року по 31.12.2007 рік. Тому суд вважає за необхідне зобов’язати відповідача зробити перерахунок та виплатити позивачці недоплачену допомогу по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку за вказаний період в сумі 2486,87 гривень, а позов задоволити частково.

На підставі ст.ст. 19, 22 Конституції України, Рішення Конституційного Суду України від 09 липня 2007 року № 6-рп/2007 (справа про соціальні гарантії громадян), ст. 15 Закону України «Про державну допомогу сім’ям із дітьми», ст. 62 Закону України „Про Державний бюджет України на 2007 рік”, керуючись ст.ст. 2, 6, 99, 100, 102, 158, 159-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов ОСОБА_3 до управління праці та соціального захисту населення Долинської райдержадміністрації про визнання дій управління праці та соціального захисту населення Долинської райдержадміністрації неправомірними у виплаті державної допомоги задоволити частково.

Визнати дії управління праці та соціального захисту населення Долинської райдержадміністрації Івано-Франківської області з приводу виплати ОСОБА_3 допомоги по догляду за дитиною до досягнення трирічного віку в розмірі меншому від прожиткового мінімуму, встановленого для дітей віком до шести років, за період з 09 липня 2007 року по 31 грудня 2007 року неправомірними.

Стягнути з управління праці та соціального захисту населення Долинської райдержадміністрації Івано-Франківської області на користь ОСОБА_3 2486,87 (дві тисячі чотириста вісімдесят шість гривень 87 копійок) недоплаченої допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трьохрічного віку за період з 09 липня 2007 року по 31 грудня 2007 року.

В решті позовних вимог відмовити.

    Заява про апеляційне оскарження постанови може бути подано протягом 10 (десяти) днів з дня складення постанови в повному обсязі. Апеляційна скарга до Львівського апеляційного адміністративного суду на  постанову суду першої інстанції подається протягом 20 (двадцяти) днів після подання заяви про апеляційне оскарження через Долинський районний  суд.

                                                                                       Суддя:  

Постанова в повному обсязі виготовлена 15 червня 2009 року.

Коментарі
Коментарі відсутні
Потрібна автентифікація

Потріблно залогінитись, щоб коментувати

Логін Реєстрація