УКРАЇНА
АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
Справа № 11-661 2007 р Головуючий у 1 інстанції - Крикливий В.В.
Категорія: ст.185 ч.3 КК України Доповідач - Ландар О.В.
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
Колегія суддів судової палати у кримінальних справах апеляційного суду Полтавської області у складі:
головуючого - Ландаря О.В.,
суддів - Давиденка Е.В., Батрака В.В.,
з участю: прокурора - Рибачук Г.А.,
засудженого - ОСОБА_1
розглянула у відкритому судовому засіданні в м.Полтаві 22 червня 2007 року кримінальну справу за апеляцією засудженого ОСОБА_1 на вирок Комсомольського міського суду від 15 лютого 2007 року, -
встановила:
Цим вироком
ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1,
уродженець м.Полтави, з середньою освітою, непрацюючий, мешканець м.Комсомольська, судимий:
· 28.10.2002 року Комсомольським міським судом за ст.14, ч.3 ст.185, ст.15, ч.3 ст.185, 70 КК України на 4 роки позбавлення волі із застосуванням ст.75 КК України, з іспитовим строком 2 роки;
· 08.08.2003 року тим же судом за ч.3 ст.185 КК України із застосуванням ст.71 КК України на 4 роки 2 місяці позбавлення волі. Постановою Полтавського районного суду від 18.01.2006 року звільнений умовно-достроково на 1 рік 4 місяці 29 днів, -
засуджений за ч.3 ст.185 КК України на 3 роки 6 місяців позбавлення волі.
На підставі ст.71 КК України до призначеного покарання повністю приєднано невідбуту частину покарання за попереднім вироком і остаточно ОСОБА_1 обрано покарання у вигляді позбавлення волі строком на 4 роки 10 місяців 29 днів.
Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ВАТ „Комсомольський хлібозавод" 2427 грн.57 коп. у рахунок відшкодування майнової шкоди.
Вирішено питання речових доказів.
За вироком суду ОСОБА_1 визнано винним і засуджено за вчинення злочину за таких обставин.
3 березня 2006 року, близько 23 год. засуджений ОСОБА_1 за допомогою металевого ломика вибив отвір у стіні і проник до приміщення складу торгівлі ВАТ „Комсомольський хлібокомбінат", звідки таємно викрав 59 плиток шоколаду „Корона", вартістю 2,05 грн. за кожну, на суму 120 грн.95 коп., 6 кг печива „Яблунева квітка", вартістю 5 грн.08 коп. за кг, на суму 30 грн.48 коп. та інші продукти харчування на загальну суму 213 грн.36 коп.
Після чого, за допомогою гострозубців, зробивши отвір в металевій сітці, він проник до матеріального складу ВАТ „Комсомольський хлібокомбінат", де викрав вироби з кольорового металу: форми марки Зл-7 в кількості 60 шт., вартістю 22 грн. 37 коп. за кожну на суму 1341 грн. 96 коп., ПО головок серії ГР-70, вартістю 01 коп. за штуку на суму 1 грн. 10 коп.
Наступної ночі ОСОБА_1 знов проник до складського приміщення ВАТ „Комсомольський хлібокомбінат" та викрав 24 шоколадних батончиків „Горішок Люкс", вартістю 0.62 грн. за штуку, на суму 14 грн .88 коп.; 2 вентилятора вартістю 81 грн. 67 коп., на суму 163 грн. 34 коп.; 12 кг муки, вартістю 2 грн.42 коп. за кілограм, на суму 29 грн .04 коп.; 24 жуйки „Хуба-буба" вартістю 0,70 грн. кожна, на суму 16 грн .80 коп. та інші продукти харчування на загальну суму 579 грн .93 коп.
Також ОСОБА_1 було викрадено 20 форм Фл для кексів, вартістю 10 грн. 37 коп за штуку, на суму 207 грн. 34 коп.; 77 пожежних манжетів, вартістю 0,32 грн. за одиницю, на суму 24 грн. 64 коп. та інші цінності на загальну суму 291 грн. 22 коп.
В результаті крадіжок, вчинених ОСОБА_1, ВАТ „Комсомольський хлібокомбінат" було завдано матеріальних збитків на загальну суму 2427 грн. 57 коп.
В апеляції засуджений не погоджується з кількістю викраденого, зазначає, що скоїв крадіжку значно меншої кількості товару, просить врахувати його стан здоров'я та інші пом'якшуючі обставини по справі і призначити йому мінімальне покарання, застосувавши ст.69 КК України.
Інші учасники процесу вирок не оскаржували.
Заслухавши доповідача, засудженого ОСОБА_1, що підтримав подану апеляцію та прохав пом'якшити призначене йому покарання, прокурора Рибачук Г.А. про законність і обгрунтованість вироку суду, перевіривши матеріали справи та обговоривши мотиви поданої апеляції, колегія суддів не знаходить підстав до її задоволення.
Висновки суду першої інстанції про доведеність вини ОСОБА_1 у вчиненні злочину, грунтується на зібраних у справі доказах, які всебічно, повно та об'єктивно перевірялися судом та детально наведені у вироку.
Вірно місцевим судом дано і юридичну кваліфікацію дій засудженого за ч.3 ст. 185 КК України, як крадіжка, вчинена повторно, поєднана з проникненням в приміщення. Правильність такої кваліфікації засудженим не оспорюється.
Стосовно тверджень, викладених у апеляції засудженого щодо його незгоди з кількістю викраденого, то вони є безпідставними.
Зокрема, не заперечуючи фактів проникнення з метою крадіжки у сховище, за наведених у вироку обставин та викрадення продуктів харчування - шоколадок, печива, муки та інш. і промислових виробів з металу, засуджений ОСОБА_1 під час судового розгляду справи не міг точно зазначити, в якому обсязі ним були викрадені товарно-матеріальні цінності та які саме, постійно уточнював та доповнював перелік викраденого майна.
Разом з тим, кількість викрадених товарно-матеріальних цінностей зі складу ВАТ „Комсомольський хлібозавод" підтверджується як результатами інвентаризації проведеної на вищезазначених складах, так і показаннями свідків ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, які вказували на те, що нестачу та її розмір було встановлено в ході інвентаризації
Показання вказаних свідків, на відміну від показань засудженого, є стабільними, підстав ставити під сумнів правильність висновків інвентаризації також не вбачається і засудженим таких підстав не наведено.
Крім того, вбачається, що засуджений ОСОБА_1 був затриманий тільки через місяць після вчинення крадіжок, а відтак мав реальну можливість розпорядитися майном, що по суті він не заперечував в апеляційному суді, підтвердивши, що продукти харчування він за цей час спожив.
За таких обставин об'єм викраденого та сума збитків, нанесених засудженим в результаті крадіжок, визначені судом вірно.
Із мотивувальної частини вироку вбачається, що вирішуючи питання про покарання засудженому, місцевий суд, виходячи із вимог ст.65 КК України, урахував ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу винного, який неодноразово притягувався до кримінальної відповідальності і вчинив новий умисний, корисливий злочин в період умовно-дострокового звільнення з місць позбавлення волі лише через місяць перебування на волі, в зв'язку з чим суд прийшов до обгрунтованого висновку, що лише покарання у вигляді позбавлення волі з реальним його відбуттям є необхідним і достатнім для виправлення ОСОБА_1 та попередження нових злочинів.
За таких обставин підстав для пом'якшення покарання засудженому ОСОБА_1, зокрема, із застосуванням до нього ст.69 КК України, колегія суддів не вбачає.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст.365, 366 КПК України, колегія суддів апеляційного суду, -
УХВАЛИЛА:
Апеляцію засудженого ОСОБА_1 залишити без задоволення, а вирок Комсомольського міського суду від 15 лютого 2007 року щодо нього - без зміни.