Судове рішення #51544534

Ухвала

іменем україни


03 листопада 2015 року м. Київ

Колегія суддів судової палати у кримінальних справах

Вищого спеціалізованого суду України з розгляду

цивільних і кримінальних справ у складі:


головуючого Єлфімова О.В.,

суддів: при секретарі Крещенка А.М., Британчука В.В., Асановій Є.С.,


розглянувши у судовому засіданні касаційні скарги захисника засудженого ОСОБА_5 - адвоката Дворніченка М.М. та засудженого ОСОБА_7 на вирок Чернігівського районного суду Чернігівської області від 28 жовтня 2014 року та ухвалу Апеляційного суду Чернігівського області від 02 лютого 2015 року у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12014270010001028, за обвинуваченням

ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_1, громадянина України, уродженця м. Красноармійськ Саратівської області Російської Федерації, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1, який мешкає за адресою: АДРЕСА_2, в силу ст. 89 КК не судимого,

у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 27 ч. 3 ст. 358, ч. 4 ст. 358, ч. 2 ст. 190, ч. 2 ст. 185, ч. 4 ст. 187, ч. 3 ст. 289, п.п. 6, 12 ч. 2 ст. 115 КК;

ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_3, громадянина України, уродженця м. Ленінськ Кузил-Ординської області Республіки Казахстан, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_3, який мешкає за адресою: АДРЕСА_4, раніше судимого вироком Дніпровського районного суду м. Києва від 27 січня 2014 року за ч. 1 ст. 358, ч. 5 ст. 27 ч. 3 ст. 358, ч. 4 ст. 358 ч. 3 ст. 15 ч. 1 ст. 190 КК до покарання у виді 2 років обмеження волі, на підставі ст. 75 КК звільненого від відбування покарання з іспитовим строком тривалістю 1 рік 6 місяців,

у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 27 ч. 3 ст. 358, ч. 4 ст. 358, ч. 2 ст. 190, ч. 4 ст. 187, ч. 3 ст. 289, п.п. 6, 12 ч. 2 ст. 115 КК;

ОСОБА_8, ІНФОРМАЦІЯ_6, громадянина України, уродженця м. Чернігова, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_5, який мешкає за адресою: АДРЕСА_2, в силу ст. 89 КК не судимого,

у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 187, ч. 3 ст. 289, ч. 2 ст. 185, п.п. 6, 12 ч. 2 ст. 115 КК;

за участю прокурора Гошовської Ю.М.,

захисників Дворніченка М.М. та ОСОБА_9,

засудженого ОСОБА_5, та

в режимі відеоконференції

засудженого ОСОБА_7,

потерпілих ОСОБА_10 та ОСОБА_12,

в с т а н о в и л а:

Згідно із зазначеним вироком, ОСОБА_7 засуджено: за ч. 5 ст. 27 ч. 3 ст. 358 КК до покарання у виді позбавлення волі на строк 1 рік; за ч. 1 ст. 190 КК до покарання у виді обмеження волі на строк 1 рік; за ч. 4 ст. 358 КК до покарання у виді обмеження волі на строк 1 рік; за ч. 4 ст. 187 КК до покарання у виді позбавлення волі на строк 12 років з конфіскацією всього належного йому майна; за ч. 3 ст. 289 КК до покарання у виді позбавлення волі на строк 10 років з конфіскацією всього належного йому майна; за п.п. 6, 12 ч. 2 ст. 115 КК до покарання у виді позбавлення волі на строк 15 років з конфіскацією всього належного йому майна; за ч. 2 ст. 185 КК до покарання у виді позбавлення волі на строк 1 рік.

На підставі ст. 70 КК шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим остаточно визначено ОСОБА_7 покарання у виді позбавлення волі на строк 15 років з конфіскацією всього належного йому майна.

ОСОБА_5 засуджено: за ч. 5 ст. 27 ч. 3 ст. 358 КК до покарання у виді позбавлення волі на строк 1 рік; за ч. 4 ст. 187 КК до покарання у виді позбавлення волі на строк 12 років з конфіскацією всього належного йому майна; за ч. 3 ст. 289 КК до покарання у виді позбавлення волі на строк 10 років з конфіскацією всього належного йому майна; за п.п. 6, 12 ч. 2 ст. 115 КК до покарання у виді довічного позбавлення волі з конфіскацією всього належного йому майна.

На підставі ст. 70 КК шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим, за сукупністю злочинів, остаточно визначено ОСОБА_5 покарання у виді довічного позбавлення волі з конфіскацією всього належного йому майна.

На підставі ст. 71 КК за сукупністю вироків остаточно визначено ОСОБА_5 покарання у виді довічного позбавлення волі з конфіскацією всього належного йому майна.

За ч. 2 ст. 190 <http://search.ligazakon.ua/l_doc2.nsf/link1/an_1010/ed_2015_01_25/pravo1/T012341.html?pravo=1> та ч. 4 ст.358 КК ОСОБА_5 - виправдано.

Цим же вироком засуджено ОСОБА_8 за ч. 4 ст. 187 КК до покарання у виді позбавлення волі на строк 11 років з конфіскацією всього належного йому майна; за ч. 3 ст. 289 КК до покарання у виді позбавлення волі на строк 10 років з конфіскацією всього належного йому майна; за ч. 2 ст. 185 КК до покарання у виді позбавлення волі на строк 1 рік; за п.п. 6, 12 ч. 2 ст. 115 КК до покарання у виді позбавлення волі на строк 12 років з конфіскацією всього належного йому майна.

На підставі ст. 70 КК шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим, за сукупністю злочинів, остаточно визначено ОСОБА_8 покарання у виді позбавлення волі на строк 12 років з конфіскацією всього належного йому майна. Судові рішення щодо ОСОБА_8 у касаційному порядку не оскаржуються.

Стягнуто з ОСОБА_7, ОСОБА_5 та ОСОБА_8 солідарно на користь ОСОБА_11 матеріальну шкоду в розмірі 18 614,80 грн та моральну шкоду в сумі 500 000 грн.

Стягнуто з ОСОБА_7 на користь ПАТ «Альфа Банк» матеріальну шкоду в розмірі 4 741,82 грн.

Вирішено питання щодо процесуальних витрат та речових доказів у кримінальному провадженні.

Ухвалою апеляційного суду вирок суду першої інстанції змінено в частині вирішення питання долі речових доказів. Постановлено речові докази - особисті речі, повернути ОСОБА_7 В решті вирок місцевого суду залишено без зміни.

Засуджений ОСОБА_7 у касаційній скарзі просить судові рішення щодо нього змінити, пом'якшити призначене йому покарання до 11 років позбавлення волі. Вказує на наявність пом'якшуючих покарання обставин, зокрема: визнання вини, щире каяття, активне сприяння розкриттю злочину, відсутність у нього попередніх судимостей, а також обставин, що обтяжують покарання.

У касаційній скарзі захисник Дворніченко М.М. просить скасувати судові рішення в частині обвинувачення ОСОБА_5 за п. 12 ч. 2 ст. 115 КК, а кримінальне провадження в цій частині закрити у зв'язку з відсутністю в діях останнього складу вказаного кримінального правопорушення. В іншій частині судові рішення просить змінити у зв'язку з невідповідністю призначеного покарання тяжкості кримінального правопорушення та особі засудженого шляхом призначення ОСОБА_5 менш суворого покарання. Аргументуючи свою позицію, зазначає про відсутність попередньої змови між засудженими на вчинення умисного вбивства ОСОБА_13, оскільки до початку розбійного нападу умислу вбивати останнього вони не мали. Стверджує, що всупереч вимогам п. 2 ч. 3 ст. 374 КПК рішення про призначення ОСОБА_5 покарання у виді довічного позбавлення волі є немотивованим, а його роль у вчиненні злочину не є ключовою, оскільки відповідно до висновку судово-медичної експертизи причиною смерті потерпілого стала механічна асфіксія, тобто фактично смерть останнього настала від дій засудженого ОСОБА_7 Вказує на суворість призначеного ОСОБА_5 покарання, оскільки він хоча і має не погашену та не зняту судимість, однак вона відноситься до злочинів, які не є насильницькими, а також не має негативних характеристик і обставин, що обтяжують покарання. Заперечує обґрунтованість рішення щодо розміру стягнутої на користь потерпілого моральної шкоди. Вважає ухвалу апеляційного суду такою, що не відповідає вимогам ст. 419 КПК.

Згідно з вироком суду, на початку 2013 року ОСОБА_7 за попередньою змовою з ОСОБА_5, який раніше вчинив злочини, передбачені ч. 1 ст. 358 <http://search.ligazakon.ua/l_doc2.nsf/link1/an_909834/ed_2015_01_25/pravo1/T012341.html?pravo=1>, ч. 5 ст. 27 <http://search.ligazakon.ua/l_doc2.nsf/link1/an_99/ed_2015_01_25/pravo1/T012341.html?pravo=1> ч. 3 ст. 358 КК, з метою виготовлення підробленого паспорту громадянина України вступили у змову з невстановленою досудовим слідством особою, якій ОСОБА_5 передав фотокарточку ОСОБА_7 та гроші в сумі 300 грн, а вказана особа виготовила для нього паспорт на ім'я ОСОБА_14

12 грудня 2013 року ОСОБА_7 з метою заволодіння грошовими коштами ПАТ «Альфа Банк», використовуючи зазначений вище паспорт, у приміщенні малого інформаційно-консультативного центру вказаного товариства шляхом обману отримав споживчий кредит на суму 4 741,82 грн, чим спричинив ПАТ «Альфа Банк» матеріальну шкоду на вказану суму.

В подальшому, 06 березня 2014 року ОСОБА_7, ОСОБА_5 та ОСОБА_8 вступили між собою у злочинну змову, спрямовану на заволодіння чужим майном шляхом нападу на водія таксі.

Цього ж дня, приблизно о 23.00 год, знаходячись біля зупинки громадського транспорту «вулиця Музикальна», яка розташована по вул. Щорса у м. Чернігові, вони підійшли до автомобіля «DACIA LOGAN» д.н.з. НОМЕР_1 під керуванням ОСОБА_13, який надавав послуги таксі, і домовились з ним про поїздку до садового товариства «Капрон», що розташоване в с. Киїнка, Чернігівського району Чернігівської області.

Прибувши до садового товариства «Капрон», у салоні вищевказаного автомобіля, реалізуючи умисел, направлений на заволодіння чужим майном, вказані особи, діючи узгоджено, вчинили на ОСОБА_13 розбійний напад.

У ході нападу ОСОБА_7, з метою вчинення умисного вбивства ОСОБА_13, знаходячись на задньому сидінні автомобіля позаду водія, накинув потерпілому на шию заздалегідь приготовлений для вчинення злочину ремінь, спричинивши йому тілесні ушкодження у вигляді странгуляційної борозни шиї, крововиливів у м'які тканини шиї і у склери обох очей. В цей час, діючи узгоджено з іншими учаниками групи, ОСОБА_5 завдав ОСОБА_13 щонайменше два удари молотком по голові. Після чого, вони зв'язали руки потерпілого за спиною та перемістили його до багажника автомобіля.

У подальшому ОСОБА_7, ОСОБА_5 та ОСОБА_8, заволоділи автомобілем, вартістю 59 357,99 грн, який належить ОСОБА_13, та направились на ньому до лісосмуги, яка розташована неподалік смт Гончарівське Чернігівської області вздовж автомобільної дороги «Чернігів- Десна-Вишгород». Там вони витягли потерпілого з багажника автомобіля і, поклавши його на землю, ОСОБА_5 завдав останньому щонайменше 10 ударів молотком по голові. Після чого, з метою укриття слідів злочину, вони відтягли ОСОБА_13 у глиб лісу, де ОСОБА_5 завдав останньому щонайменше 3 удари молотком по голові.

У результаті вищевказаних дій, потерпілому були спричинені тілесні ушкодження у вигляді: внутрішньо-черепної травми, саден, синців, поверхневої рани обличчя, забито-рваних ран волосистої частини голови, крововиливів у м'які тканини голови у проекціях ран, переломів кісток черепа, масивних субарахноїдальних крововиливів, вогнищ забою речовини головного мозку; странгуляційної борозни шиї, крововиливів в м'які тканини шиї і у склери обох очей, гострої альвеолярної емфіземи легень; странгуляційних борозен обох зап'ястків; саден та крововиливів верхніх і нижніх кінцівок, крововиливів у м'які тканини тулуба, які відносяться до тяжких тілесних ушкоджень за ознакою небезпеки для життя в момент заподіяння.

Смерть ОСОБА_13 настала внаслідок механічної асфіксії через здавлення органів шиї петлею; настанню смерті сприяли тілесні ушкодження у вигляді черепно-мозкової травми, які мали суттєвий негативний вплив на розвиток механічної асфіксії, сприяли розвитку декомпенсації дихання та кровотечі.

Після цього ОСОБА_7, ОСОБА_5 та ОСОБА_8 незаконно заволоділи майном потерпілого ОСОБА_13 на загальну суму 4 668,66 грн.

07 березня 2014 року о 10.00 год ОСОБА_7 з метою отримання грошової позики під заставу мобільного телефону у приміщенні товариства «Чесний ломбард», що розташоване по проспекту Перемоги, буд. 75 у м. Чернігові, використовуючи підроблений паспорт громадянина України на ім'я ОСОБА_14, отримав грошову позику на суму 605,73 грн.

10 березня 2014 року ОСОБА_7 за попередньою змовою з ОСОБА_8, прибули до автомобіля «DACIA LOGAN», який на той час знаходився у лісосмузі неподалік смт Седнів Чернігівської області, з якого повторно, таємно викрали майно потерпілого ОСОБА_13 на загальну суму 441,01 грн.

Заслухавши доповідь судді, думку прокурора і потерпілих ОСОБА_10 та ОСОБА_12, які заперечували проти задоволення касаційних скарг, пояснення захисника ОСОБА_9 та засудженого ОСОБА_7, які підтримали касаційну скаргу засудженого в повному обсязі, а скаргу захисника Дворніченка М.М. підтримали частково, пояснення засудженого ОСОБА_5 та захисника Дворніченка М.М. на підтримку касаційної скарги останнього, перевіривши матеріали кримінального провадження та обговоривши наведені у скаргах доводи, колегія суддів дійшла висновку, що касаційні скарги підлягають частковому задоволенню виходячи з наступного.

Згідно з вимогами ч. 1 ст. 438 КПК підставами для скасування або зміни судових рішень судом касаційної інстанції є лише істотне порушення вимог кримінального процесуального закону, неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність, невідповідність призначеного покарання тяжкості злочину та особі засудженого. Отже, колегія суддів при касаційному розгляді виходить із обставин кримінального провадження, встановлених судами.

При перевірці матеріалів кримінального провадження касаційним судом установлено, що свої висновки про доведеність винуватості ОСОБА_7 та ОСОБА_5 у вчиненні умисного вбивства з корисливих мотивів за попередньою змовою групою осіб та кваліфікація їх дій за пунктами 6, 12 ч. 2 ст. 115 КК судом першої інстанції зроблено на підставі доказів, досліджених та оцінених у сукупності із дотриманням вимог кримінального процесуального законодавства, про що у вироку наведено докладні мотиви.

При цьому доводи сторони захисту про ту обставину, що у ОСОБА_7, ОСОБА_5 та ОСОБА_8 була відсутня попередня змова на вбивство ОСОБА_13 є безпідставними, оскільки, як убачається із встановлених судом фактичних обставин кримінального провадження, їх дії були узгоджені, охоплювались єдиним умислом, що був направлений на умисне протиправне заподіяння смерті потерпілого. Ці висновки суду ґрунтуються на показаннях самих засуджених, які не заперечували факт здійснення нападу на ОСОБА_13 та заподіяння йому смерті. При цьому вказували, що перед тим, як сісти до автомобіля потерпілого, вони домовлялися про пограбування таксиста та взяли з собою знаряддя злочину ремінь і молоток. Аналогічні пояснення засуджені надавали в ході проведення слідчих експериментів, де вони докладно розповідали про обставини підготовки до злочину, зокрема підшукування водія для вчинення нападу, розподіл ролей між ними, згідно яких ОСОБА_7 відводилась роль душити потерпілого, для чого ОСОБА_8 віддав йому ремінь, а ОСОБА_5 взяв молоток для нанесення ударів потерпілому. В автомобіль вони сіли таким чином, щоб кожний міг виконувати свої дії: позаду - ОСОБА_7 з ременем, поряд з потерпілим - ОСОБА_5 з молотком, а позаду батька - ОСОБА_8, так, щоб вибігти з автомобіля для подолання опору водія. Наведене об'єктивно підтверджується даними, що містяться у протоколах огляду місця події, огляду трупа потерпілого, висновках експертів та інших доказах у кримінальному провадженні.

Таким чином, системний аналіз наведених доказів переконливо свідчить про те, що підготовка знарядь злочину, підшукування особи з метою вчинення на неї нападу, узгодженість і послідовність дій засуджених, а також спосіб, характер, локалізація і значна кількість нанесених ударів у життєво важливі органи, зокрема по голові та тулубу потерпілого, вказує безпосередньо на наявність в їх діях попередньої змови щодо реалізації єдиного умислу спрямованого на позбавлення життя потерпілого.

З огляду на наведене, висновки суду про наявність попередньої змови між ОСОБА_7 та ОСОБА_5 на вчинення умисного вбивства ОСОБА_13 з корисливих мотивів є правильними, а тому кваліфікація їх дій за пунктами 6, 12 ч. 2 ст. 115 КК є вірною.

Апеляційний суд доводи аналогічні тим, що викладені у касаційних скаргах, перевіряв при перегляді вироку місцевого суду в частині умисного вбивства потерпілого ОСОБА_13 і дійшов правильного висновку про обґрунтованість засудження ОСОБА_7, ОСОБА_5 та ОСОБА_8 за п.п. 6, 12 ч. 2 ст. 115 КК. В цій частині ухвала апеляційного суду відповідає вимогам ст. 419 КПК.

Разом з тим, місцевий та апеляційний суди неправильно застосували закон України про кримінальну відповідальність з огляду на таке.

Так, на підставі досліджених місцевим судом доказів встановлено, що у засуджених ще до нападу на потерпілого була попередня змова на вбивство з корисливих мотивів. Отже, в такому випадку кваліфікація дій ОСОБА_7, ОСОБА_5 та ОСОБА_8 за ч. 4 ст. 187 КК є зайвою.

Кваліфікація діяння особи за п. 6 ч. 2 ст. 115 КК та ч. 4 ст. 187 КК (як ідеальна сукупність злочинів) можлива лише у разі, коли доведено, що умисел спочатку був направлений на вчинення розбою, під час якого вчиняється умисне вбивство.

Таким чином, судові рішення щодо ОСОБА_7, ОСОБА_5 та в порядку ч. 2 ст. 433 КПК щодо ОСОБА_8 підлягають зміні на підставі п. 2 ч. 1 ст. 438 КПК у зв'язку з неправильним застосуванням закону України про кримінальну відповідальність шляхом виключення рішення про їх засудження за ч. 4 ст. 187 КК.

При вирішенні питання щодо розміру суми на відшкодування моральної шкоди суд виходив з засад розумності та справедливості, і з урахуванням конкретних обставин кримінального провадження та моральних страждань понесених потерпілою обґрунтовано стягнув з засуджених солідарно суму коштів зазначену у вироку. Таке рішення суду повністю відповідає вимогам статей 23, 1167 ЦК.

Призначене засудженим покарання відповідає вимогам статей 50, 65 КК, достатньо умотивовано та визначено з урахуванням ступеню тяжкості вчинених ними злочинів, даних про їх особи та пом'якшуючих покарання обставин. Таке покарання є справедливим, необхідним і достатнім для виправлення засуджених та попередження нових злочинів. Таким чином, колегія суддів, незважаючи на виключення з обвинувачення засуджених ОСОБА_7, ОСОБА_5 та ОСОБА_8 рішення про їх засудження за ч. 4 ст. 187 КК, не знаходить підстав для пом'якшення призначеного їм покарання.

Керуючись статтями 433, 434, 436 КПК, колегія суддів

у х в а л и л а:

Касаційні скарги засудженого ОСОБА_7 та захисника Дворніченка М.М. задовольнити частково.

Вирок Чернігівського районного суду Чернігівської області від 28 жовтня 2014 року та ухвалу Апеляційного суду Чернігівського області від 02 лютого 2015 року щодо ОСОБА_7, ОСОБА_5 та в порядку ч. 2 ст. 433 КПК щодо ОСОБА_8 змінити. Виключити з цих судових рішень рішення про засудження вказаних осіб за ч. 4 ст. 187 КК.

Вважати засудженим ОСОБА_7: за ч. 5 ст. 27 ч. 3 ст. 358 КК до покарання у виді позбавлення волі на строк 1 рік; за ч. 1 ст. 190 КК до покарання у виді обмеження волі на строк 1 рік; за ч. 4 ст. 358 КК до покарання у виді обмеження волі на строк 1 рік; за ч. 3 ст. 289 КК до покарання у виді позбавлення волі на строк 10 років з конфіскацією всього належного йому майна; за п.п. 6, 12 ч. 2 ст. 115 КК до покарання у виді позбавлення волі на строк 15 років з конфіскацією всього належного йому майна; за ч. 2 ст. 185 КК до покарання у виді позбавлення волі на строк 1 рік.

На підставі ст. 70 КК шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим, за сукупністю злочинів, остаточно визначити ОСОБА_7 покарання у виді позбавлення волі на строк 15 років з конфіскацією всього належного йому майна.

ОСОБА_5 вважати засудженим: за ч. 5 ст. 27 ч. 3 ст. 358 КК до покарання у виді позбавлення волі на строк 1 рік; за ч. 3 ст. 289 КК до покарання у виді позбавлення волі на строк 10 років з конфіскацією всього належного йому майна; за п.п. 6, 12 ч. 2 ст. 115 КК до покарання у виді довічного позбавлення волі з конфіскацією всього належного йому майна.

На підставі ст. 70 КК шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим, за сукупністю злочинів, остаточно визначити ОСОБА_5 покарання у виді довічного позбавлення волі з конфіскацією всього належного йому майна.

На підставі ст. 71 КК за сукупністю вироків остаточно визначити ОСОБА_5 покарання у виді довічного позбавлення волі з конфіскацією всього належного йому майна.

ОСОБА_8 вважати засудженим: за ч. 3 ст. 289 КК до покарання у виді позбавлення волі на строк 10 років з конфіскацією всього належного йому майна; за п.п. 6, 12 ч. 2 ст. 115 КК до покарання у виді позбавлення волі на строк 12 років з конфіскацією всього належного йому майна; за ч. 2 ст. 185 КК до покарання у виді позбавлення волі на строк 1 рік.

На підставі ст. 70 КК шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим, за сукупністю злочинів, остаточно визначити ОСОБА_8 покарання у виді позбавлення волі на строк 12 років з конфіскацією всього належного йому майна.

Ухвала суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її проголошення та оскарженню не підлягає.

С у д д і:


О.В. Єлфімов А.М. Крещенко В.В. Британчук



Коментарі
Коментарі відсутні
Потрібна автентифікація

Потріблно залогінитись, щоб коментувати

Логін Реєстрація