Справа № 521/20234/14-к

Провадження № 1-кп/521/896/15

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

17 листопада 2015 року м. Одеса

Малиновський районний суд м. Одеси у складі:

головуючого судді - Непорада О.М.

при секретарі - Андруневич В.В.

за участю прокурора - Донченко О.М.

захисника-адвоката - ОСОБА_1

представника потерпілої сторони - ОСОБА_2

представника цивільного позивача - ОСОБА_3

розглянувши у підготовчому судовому засіданні в залі суду в м. Одесі обвинувальний акт відносно ОСОБА_4, обвинуваченого у скоєні кримінального правопорушення, передбаченого ст.191 ч. 2 КК України, суд, -

ВСТАНОВИВ:

06.11.2015 року, з прокуратури Київського району м. Одеси, після доопрацювання, на адресу Малиновського районного суду м. Одеси надійшов обвинувальний акт відносно ОСОБА_4, обвинуваченого у скоєні кримінального правопорушення, передбаченого ст.191 ч. 2 КК України.

У підготовчому судовому засіданні захисник-адвокат обвинуваченого ОСОБА_4 заявив клопотання про повернення обвинувального акту прокурору прокуратури Київського району м. Одеси, у зв’язку з тим, що після проведення досудового розслідування по кримінальному провадженню, прокурор не повідомив його підзахисному суть обвинувачення та не надав копії обвинувального акту, реєстру матеріалів досудового розслідування та цивільних позовів, що грубо порушило право на захист ОСОБА_4, яке гарантоване діючим законодавством України.

ОСОБА_4 підтримав клопотання свого захисника-адвоката та надав вказане клопотання у письмовому вигляді.

Прокурор заперечував проти задоволення клопотання захисника-адвоката, вважаючи вказане клопотання безпідставним та просив суд призначити судовий розгляд по вказаному кримінальному провадженню.

Думку прокурора підтримали ОСОБА_2, ОСОБА_3

Вивчивши обвинувальний акт та додатки до нього, вислухавши думки учасників судового провадження, суд приходить до висновку про необхідність задовольнити клопотання захисника-адвоката та повернути обвинувальний акт відносно ОСОБА_4, обвинуваченого у скоєні кримінального правопорушення, передбаченого ст. 191 ч. 2 КК України прокурору, з наступних підстав.

Згідно п. 3 ч. 3 ст. 314 КПК України, у підготовчому судовому засіданні суд має право прийняти рішення про повернення обвинувального акту, клопотання про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру прокурору, якщо вони не відповідають вимогам цього Кодексу.

Відповідно до ч. 2 та ч. 4 ст. 291 КПК України обвинувальний акт має містити такі відомості: 1) найменування кримінального провадження та його реєстраційний номер; 2) анкетні відомості кожного обвинуваченого (прізвище, ім’я, по батькові, дата та місце народження, місце проживання, громадянство); 3) анкетні відомості кожного потерпілого (прізвище, ім’я, по батькові, дата та місце народження, місце проживання, громадянство); 4) прізвище, ім’я, по батькові та займана посада слідчого, прокурора; 5) виклад фактичних обставин кримінального правопорушення, які прокурор вважає встановленими, правову кваліфікацію кримінального правопорушення з посиланням на положення закону і статті (частини статті) закону України про кримінальну відповідальність та формулювання обвинувачення; 6) обставини, які обтяжують чи пом’якшують покарання; 7) розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням; 8) розмір витрат на залучення експерта (у разі проведення експертизи під час досудового розслідування); 9) дату та місце його складення та затвердження. До обвинувального акта додається: … 3) розписка підозрюваного про отримання копії обвинувального акта, копії цивільного позову, якщо він був пред’явлений під час досудового розслідування, і реєстру матеріалів досудового розслідування…

Тобто, обвинувальний акт повертається прокурору лише з підстав не відповідності цього акту діючому кримінально-процесуальному законодавству України, а саме – ст. 291 КПК України.

Так, положення ст. 293 КПК України наголошує, що одночасно з переданням обвинувального акту … до суду прокурор зобов’язаний під розписку надати їх копію та копію реєстру матеріалів досудового розслідування підозрюваному, його захиснику …

До обвинувального акту, в якості додатку, долучена «Розписка про отримання обвинувального акту, копії цивільних позовів та реєстру матеріалів досудового розслідування» від 29.10.2015 року, згідно якої, 29.10.2015 року, в присутності двох понятих, ОСОБА_4 нібито відмовився від отримання обвинувального акту, реєстру матеріалів досудового розслідування та цивільних позовів. При цьому, жодний офіційний, процесуальний документ (наприклад акт про відмову в отриманні документів) під час проведення процесуальної дії складений не був.

Крім того, як наголосив сам прокурор прокуратури Київського району м. Одеси, вручення обвинувального акту ОСОБА_4 останнім проводилось не у приміщенні прокуратури Київського району м. Одеси або Київського РВ ОМУ ГУМВС України в Одеській області, а в будівлі Приморського районного суду м. Одеси, де прокурор зустрів ОСОБА_4, який в той час знаходився по своїм особистим справам в місцевому суді. На переконання суду, проведення вказаної процесуальної дії, подібним чином неприпустиме, виходячи з наступного.

Згідно ч. 1 ст. 133 КПК України, … прокурор під час досудового розслідування має право викликати підозрюваного … або іншого учасника кримінального провадження у встановлених цим Кодексом випадках, для допиту чи участі в іншій процесуальній дії.

При цьому, ч. 1 ст. 135 КПК України наголошує – особа викликається до … прокурора … шляхом вручення повістки про виклик, надіслання її поштою, електронною поштою чи факсимільним зв'язком, здійснення виклику по телефону або телеграмою.

Відповідно до ч. 6 ст. 135 КПК України, повістка про виклик вручається особі працівником органу зв’язку, працівником правоохоронного органу, слідчим, прокурором, а також секретарем судового засідання, якщо таке вручення здійснюється в приміщенні суду.

Таким чином, прокурор прокуратури Київського району м. Одеси, або слідчий, за дорученням прокурора, повинні були вжити всі необхідні заходи щодо виклику ОСОБА_4 для вручення йому обвинувального акту, копії цивільних позовів та реєстру матеріалів досудового розслідування. Однак, підтверджень про вжиття таких заходів суду не надані.

Крім того, згідно п. 3 ч. 3 ст. 42 КПК України, підозрюваний, обвинувачений має право: на першу вимогу мати захисника …; на участь захисника у проведенні допиту та інших процесуальних дій…

При цьому, 29.10.2015 року, в приміщенні Приморського р/с м. Одеси, прокурор прокуратури Київського району м. Одеси, намагався вручити ОСОБА_4 обвинувальний акт, реєстр матеріалів досудового розслідування та копії цивільних позовів, за відсутності захисника-адвоката особи (згідно реєстру матеріалів досудового розслідування, на стадії слідства, для здійснення захисту ОСОБА_4 був залучений адвокат). Вказане являється прямим порушенням законних прав особи, передбачених ст. 42 КПК України.

Разом з тим, як наголосив сам прокурор прокуратури Київського району м. Одеси, у телефонній розмові захисник-адвокат ОСОБА_4, ОСОБА_5, повідомив йому, що вже не представляє інтереси обвинуваченого, при цьому, всупереч отриманої інформації прокурором 29.10.2015 року, почтовим відправленням, на адресу ОСОБА_5, були направленні обвинувальний акт, реєстр матеріалів досудового розслідування та копії цивільних позовів. Таким чином, стороною обвинувачення вказані документи були надіслані особі, яка на момент відправлення вже не мала процесуального статусу захисника в дійсному кримінальному провадженні.

Крім того, суд звертає увагу на те, що відповідно до ч. 1 ст. 291 КПК України, обвинувальний акт складається слідчим, після чого затверджується прокурором. Вимоги до затвердження обвинувального акту в законі не зазначені.

Проте, суд вважає, що обвинувальний акт відносно ОСОБА_4 затверджений неналежним чином, оскільки затверджений лише підписом прокурора Донченко О.М., без печатки відповідної прокуратури, що відповідно до загальних правил документообігу є неналежним затвердженням.

Таким чином, враховуючи встановлені в підготовчому судовому засіданні обставини, суд дійшов висновку, що при проведенні досудового розслідування, а саме – завершення досудового розслідування, прокурором прокуратури Київського району м. Одеси не були виконані вимоги ст. 293 КПК України, що в свою чергу порушило законні права обвинуваченого ОСОБА_4, зокрема, передбачені п. 1 ч. 3 ст. 42 КПК України – підозрюваний, обвинувачений має право знати, у вчиненні якого кримінального правопорушення його підозрюють, обвинувачують; і призвело до порушень положення ст. 291 КПК України, а саме пункту 3 частини 4 вказаної статті Кодексу, стосовно невідповідності обвинувального акту діючому КПК України.

Зазначені недоліки обвинувального акту можуть бути перешкодою для реалізації обвинуваченим права на захист від обвинувачення і на справедливий судовий розгляд, позбавити суд можливості ухвалення вироку, а у разі його ухвалення – потягнути скасування судами вищих інстанцій у зв’язку з істотними порушеннями вимог кримінально-процесуального законодавства.

На підставі вищевикладеного, керуючись ст. ст. 291, 314 КПК України, суддя -

УХВАЛИВ:

Обвинувальний акт відносно ОСОБА_4, обвинуваченого у скоєні кримінального правопорушення, передбаченого ст.191 ч. 2 КК України, повторно повернути прокурору Київського району м. Одеси, на підставі п. 3 ч. 3 ст. 314 КПК України, у зв’язку із невідповідністю обвинувального акту вимогам КПК України.

Ухвала суду може бути оскаржена до Апеляційного суду Одеської області протягом семи днів з дня її проголошення.

Суддя: О.М. Непорада