КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
01025, м.Київ, пров. Рильський, 8 т. (044) 278-46-14
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
18.05.2009 № 37/90-40/26
Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: Корсака В.А.
суддів: Авдєєва П.В.
Коршун Н.М.
при секретарі:
За участю представників:
від позивача - представник – Пургіна О.В.( за довіреністю)
від відповідача : представник – Кононенко М.О.( голова правління), Білошицький П.В. (за довіреність) Годун В.С. ( за довіреністю), Попков В.В. ( за довіреністю)
від третьої особи: представник – не з'явився
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Шевченківська районна у м. Києві рада
на рішення Господарського суду м.Києва від 17.03.2009
у справі № 37/90-40/26 (суддя Пукшин Л.Г.)
за позовом Шевченківська районна у м. Києві рада
до Українське науково-технічне товариство приладобудівників та метрологів
третя особа позивача
третя особа відповідача Управління з питань комунального майна, приватизації та підприємництва Шевченківської районної у м. Києві ради
про витребування із чужого незаконного володіння нежитлового приміщення
ВСТАНОВИВ:
В березні 2008 року позивач звернувся з позовом до Господарського суду м. Києва про витребування нежилого приміщення з чужого незаконного володіння.
Рішенням Господарського суду м. Києва від 17.03.2009 року в позові відмовлено повністю.
Позивач не погодившись з прийнятим рішенням звернувся з апеляційною скаргою в якій просить скасувати рішення повністю, та прийняти нове, яким позов задовольнити повністю.
Апелянт посилається на те, що судом першої інстанції неправильно застосовані норми матеріального та процесуального права, а саме скаржник зазначає, що позивачем належно та вчасно було повідомлено відповідача про закінчення терміну дії договору та звільнення орендованих приміщень.
Розглянувши апеляційну скаргу, дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, колегія встановила наступне.
15.03.2005 року між позивачем та відповідачем було укладено Договір оренди не житлового приміщення № 577/2 (т.1 а.с.10)
За твердженням Позивача, пункт 8.2. Договору встановлює строк дії договору оренди: з 15.03.2005р. по 20.02.2006р.
Позивач зазначає, що у зв'язку із відсутністю заяв сторін про припинення або зміну умов договору оренди протягом одного місяця після закінчення його терміну, дія Договору оренди № 577/2 від 15.03.2005р., у відповідності до ст. 764 ЦК України п. 2 ст.17 Закону України «Про оренду державного та комунального майна України» в 2006 та 2007р. було пролонговано.
Як зазначає позивач строк дії пролонгованого договору закінчився 07 січня 2008р.
Так, з урахуванням вимог п.2 статті 17 Закону України «Про оренду державного та комунального майна», за твердженням Позивача на адресу Відповідача направлено лист №7/9-032-012/58 від 01.02.2008р. (т.3 а.с.7), яким попереджено Відповідача про те, що строк дії договору закінчився 07 січня 2008р.
Відповідач позовні вимоги заперечує, стверджує, що повідомлення про припинення договору на його адресу не надходило.
Відповідач, зазначає, що з урахуванням давності користування приміщенням, та статусу (незалежна творча громадська організація) передача державного та комунального майна в оренду на конкурсних засадах не стосується національних творчих спілок, та вважає що у будь-якому випадку має переважне право перед третіми особами на оренду приміщення на конкурентній основі.
Дослідивши матеріали справи колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що позовні вимоги є необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню з наступних підстав.
Як свідчать матеріали справи, заява від 01.02.2008р. № 7/9-032-012/58 про припинення терміну дії договору оренди та відмову від його продовження, дають підставу вважати наявними заперечення Позивача щодо пролонгації договору оренди № 577/2 від 15.03.2005р., однак даним доказом Позивач не підтвердив реалізацію наміру відповідно до умов договору оренди та змісту самої заяви.
Так реалізацією наміру, щодо припинення договору оренди є доведення його до Відповідача, як сторони за договором (отримання). Даний факт підтверджує і сама заява, відповідно до змісту якої обов'язок звільнення орендованого приміщення виникає з моменту отримання у 10 денний строк з моменту отримання даної заяви.
В матеріалах справи міститься лист – повідомлення з фіскальним чеком № 8700 від 04.02.2008 року та копією опису вкладення в цінний лист від 04.02.2008.
Колегія суддів встановила, що за даними, що містяться у описі вкладенні від 04.02.2008р та фіскальним чеком №8700 не можливо встановити відправлення повідомлення Відповідачеві оскільки фіскальний чек не містить реквізитів отримувача (на чиє ім'я направлено цінний лист), що фактично не дає підстав вважати даний доказ належним підтвердженням обставин щодо направлення повідомлення Відповідачеві, зокрема у строки заявлені Позивачем.
Враховуючи вищевикладене колегія суддів вважає надані Позивачем доводи такими, що не підтверджують правомірність заявлених вимог.
У матеріалах справи міститься також доказ сплати орендних платежів за лютий 2008р. (рахунок № 3084). Зазначений доказ підтверджує, зокрема існування правовідносин за договором у період який за твердженням Позивача правовідносини мали б припинитись.
Зважаючи на те, що сплата орендних платежів є обов'язком Відповідача, як орендаря за договором оренди № 577/2, - прийняття виконаного зобов'язання Позивачем доводить продовження правовідносин між сторонами за договором оренди, а отже і відповідну його пролонгацію.
Відповідно до умов договору оренди № 577/2 від 15.03.2005р., після припинення дії даного договору до моменту повернення об'єкту оренди орендодавцю (Позивач) за актом приймання-передачі, орендар зобов'язаний вносити плату за фактичне користування об'єктом оренди в розмірі орендної плати (п.3.2.19.). Беручи до уваги недоведеність обставин, на які посилається Позивач як на правомірність заявлених вимог (повідомлення про припинення договору оренди) суд першої інстанції правомірно дійшов висновку, що сплата орендних платежів Відповідачем є виконанням умов договору оренди № 577/2 визначених, зокрема п.п.2.5. та 3.2.1.
Стосовно статусу Відповідача, то слід зазначити наступне. За наявними у матеріалах справи доказами, а саме Статут Українського науково-технічного товариства приладобудівників та метрологів та Довідки ЄДРПОУ Позивач зареєстрований як юридична особа організаційно правова форма - громадська організація. Серед видів діяльності, зокрема: творчі, науково-технічні і культурно-просвітні громадські об'єднання.
З урахуванням норми ст. 76 Закону України «Про державний бюджет на 2008 р. та про внесення змін до деяких законодавчих актів України» стосовно Відповідача як громадської організації в сфері культури зокрема, конкурсні засади передачі в оренду комунального майна не застосовуються.
Відповідно до ст. 764ЦК України, ст. 17 Закону України «Про оренду державного та комунального майна» та беручи до уваги належне виконання умов договору, що підтверджено матеріалами справи (довідка КРУ в м. Києві від 27.08.2007р.) та, з урахуванням умов п.4.4. Договору оренди № 577/2, то відповідач має переважне перед третіми особами право на укладення договору оренди на новий строк.
Таким чином доводи апеляційної скарги не спростовують висновку місцевого господарського суду.
З огляду на викладене, колегія приходить до висновку, що оспорюване рішення відповідає чинному законодавству, фактичним обставинам та матеріалам справи, підстав для його скасування або зміни не вбачається.
Керуючись ст.ст. 99,101, 103, 105 ГПК України, Київський апеляційний господарський суд –
ПОСТАНОВИВ:
1.Апеляційну скаргу Шевченківської районної у м. Києві ради залишити без задоволення.
2.Рішення Господарського суду м. Києва від 17.03.2009 р. по справі №37/90-40/26 залишити без змін.
3. Матеріали справи №37/90-40/26 повернути Господарському суду м.Києва.
Головуючий суддя Корсак В.А.
Судді Авдєєв П.В.
Коршун Н.М.