ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 |
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
Справа № 31/189 | 01.06.09 |
За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ЛІС», м. Вишневе
До Закритого акціонерного товариства «Завод будівельних виробів –1», м. Київ
Про стягнення заборгованості 87 753,14 грн.
Суддя Качан Н.І.
Представники:
Від позивача Яцишин А.М. –пред. по довір.
Від відповідача Неведомський В.О. –пред. по довір.
ОБСТАВИНИ СПРАВИ:
Позивач звернувся до суду з позовом про стягнення боргу з урахуванням інфляційного збільшення та штрафних санкцій по розрахункам за товар, відповідно до умов Договору № 3/01від 06.01.2005 р та додатку до нього від 01.01.2008 р., посилаючись на порушення відповідачем, як покупцем договірних умов та порядку розрахунків.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 16.04.2009р. порушено провадження у справі та призначено судове засідання на 27.05.2009р.
Представник позивача позовні вимоги підтримав в повному обсязі.
Представник відповідача надав відзив на позовну заяву, заперечуючи проти позовних вимог зазначив про зустрічний борг позивача та прийняті додаткові заходи врегулювання і погашення заборгованості шляхом взаємозаліку .
Відповідно до ст..77 ГПК України в судовому засіданні було оголошено перерву до 01.06.2009 р. , а потім оголошено вступну та резолютивну частину рішення.
Судом, у відповідності до вимог ст. 81-1 ГПК України, складалися протоколи судових засідань, які долучені до матеріалів справи.
Розглянувши подані сторонами документи і матеріали, всебічно і повно з’ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об’єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, заслухавши пояснення представника позивача, Господарський суд міста Києва, -
ВСТАНОВИВ:
Між позивачем та відповідачем було укладено Договір № 3/01 від 06.01.2005 року, дію якого було продовжено Додатком до нього від 01.01.2008 року.
Предметом Договору є зобов`язання позивача передати у власність відповідача товар, а саме щебінь, що відповідає стандарту ГОСТ 2,7-75-98 за договірною ціною.
Ціна окремої партії продукціїї значилася у кожній накладній окремо.
Належним чином засвідчені копії вище вказаних документів, залучені до матеріалів справи і приймаються судом, як безумовні докази, що засвідчують наведені обставини.
Також відповідно до умов договору, сторони погодили, що ціна одиниці товару може змінюватися в залежності від змін показників, які обумовлюють ціну товару (собівартість, транспортні та інші витрати тощо).
Постачання товару здійснювалося вагонними нормами за адресою вказаною відповідачем у заявці ( п.1 Договору).
Позивач надав суду таблицю розрахунків заборгованості відповідача відповідно до накладних, які долучені до справи.
Згідно даних таблиці відповідач отримав від позивача продукцію (у договорі значиться як товар) на загальну суму 394 392,40 грн. Відповідач оплатив позивачу товар на суму 323 522,26 грн.. Таким чином на день подання позовної заяви заборгованість відповідача перед позивачем складала 70 870,14 грн.
Позивач направив відповідачу Претензію № 01/08 від 29.12.2008р. з вимогою погашення заборгованості.
На претензію відповідач відповів листом № А/5 від 19.01.2009 р., в якому визнав існування заборгованості, але суму заборгованості пропонував погасити на взаємовигідних умовах та придбати додатково продукцію заводу .
Позивач не погодився на додаткові умови і звернувся за судовим захистом із заявленим позовом .
Належним чином засвідчені копії вище вказаних документів та листи залучені до матеріалів справи і приймаються судом, як безумовні докази, що засвідчують наведені обставини.
Суд приходить до висновку, що відповідач умови Договору належним чином не виконав, вартість поставленого товару повністю не оплатив.
Відповідач надав суду відзив на позовну заяву, в якому з позовними вимогами не погоджується та зазначає про зустрічний борг позивача на суму 77 520,35 грн.
До того ж , 15.05.2009р. між сторонами було укладено акт звірки взаємних розрахунків та протокол про взаємозалік зустрічних грошових зобов`язань, належним чином засвідчені копії названих документів залучені до матеріалів справи. Оригінал оглянуто у судовому засіданні і відповідно згаданий доказ визнається судом належним ,яким засвідчується відсутність боргу. За таких обставин підстав для задоволення вимог у основній частині позову не вбачається і за відсутністю предмету спору у цій частині майнових вимог позов припиняється.
Згідно ст. 173 ГК України один суб’єкт господарського зобов’язання повинен вчинити певну дію на користь іншого суб’єкта, а інший суб’єкт має право вимагати від зобов’язаної сторони виконання її обов’язку.
Відповідно до ст. ст. 525, 526 ЦК України зобов’язання мають виконуватися належним чином, одностороння відмова від виконання зобов’язання не допускається.
Порушення зобов’язань за договором тягне за собою застосування встановлених законом мір відповідальності.
Крім того, позивач зазначає, що у відповідності до п.3.3. Договору, у разі несвоєчасної оплати за отриманий товар відповідач повинен сплатити пеню у розмірі 1 відсоток від загальної суми даної поставки за кожний день прострочення, але не більше подвійної облікової ставки НБУ.
Позивач надає розрахунок пені у вигляді подвійної облікової ставки НБУ, розмір якої обліковує та визначає у сумі 8 887,08 грн.
Відповідно до ч. 1 ст. 233 ГК України у разі якщо належні до сплати штрафні санкції надмірно великі порівняно із збитками кредитора, суд має право зменшити розмір санкцій. При цьому повинно бути взято до уваги: ступінь виконання зобов'язання боржником; майновий стан сторін, які беруть участь у зобов'язанні; не лише майнові, але й інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу.
Відповідно до ч. 2 ст. 233 ГК України якщо порушення зобов'язання не завдало збитків іншим учасникам господарських відносин, суд може з урахуванням інтересів боржника зменшити розмір належних до сплати штрафних санкцій.
П. 3 ст. 83 ГПК України зазначає про право суду у виняткових випадках зменшити розмір неустойки, яка підлягає стягненню із сторони, що порушила зобов’язання.
Враховуючи вищевикладене та загально відомий економічний стан господарюючих суб’єктів суд вважає за можливе зменшити розмір нарахованих позивачем санкцій (пені) на 50 відсотків.
Суд, визнає вимогу позивача про стягнення пені обґрунтованою та такою, що підлягає задоволенню, але за уточненим розрахунком, а саме у розмірі –4 443,54 грн.
Також, на суму боргу позивач правомірно нараховує 3% річних у розмірі 1 113,26 грн. та інфляційні втрати .
Відповідно до ст. 33 ГПК України кожна із сторін повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підстави своїх вимог чи заперечень.
Відповідно до ст. 34 ГПК України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.
Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
За таких обставин, позов визнається судом доведеним, обґрунтованим але таким, що підлягає задоволенню частково.
Враховуючи, що відповідно до ст. 44 ГПК України позивачем понесені судові витрати, пов’язані з розглядом справи, зокрема витрати на оплату інформаційно-технічного забезпечення судового процесу та сплати державного мита, то зазначені витрати відшкодовуються за рахунок відповідача (ст. 49 ГПК України).
Керуючись ст. ст. 44, 49, 81, 82-85 ГПК України, Договором сторін, ст..ст. 610,625 ЦК України , Господарський суд міста Києва, -
ВИРІШИВ:
1. Позов задовольнити частково.
2. Стягнути з Закритого акціонерного товариства «Завод будівельних виробів –1»(03148, м. Київ, вул. Пшенична,2, код 21517799) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ЛІС»(08132, Київська область, м. Вишневе, вул. Жовтнева, 15, код 19407655), - з будь-якого рахунку, виявленого державним виконавцем під час виконання судового рішення, 4 443 (чотири тисячі чотириста сорок три) грн.. 54 коп. –пені, 1 113 (одну тисячу сто тринадцять) грн.. 26 коп. –3% річних, 4809 43 коп. (чотири тисячі вісімсот дев’ять ) 43 коп.. –інфляційних збитків, 877 (вісімсот сімдесят сім) грн.. 35 коп. - державного мита та 118 (сто вісімнадцять) грн. - витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
В решті позову припинити провадження за відсутністю предмету спору .
3. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення 10-денного строку з дня його прийняття.
Суддя Н. І. Качан
Дата підписання рішення 18.06.2009р.