Ухвала

іменем україни

Колегія суддів Судової палати у кримінальних справах

Верховного Суду України у складі:

розглянувши в судовому засіданні в місті Києві 02 червня 2009 року кримінальну справу за касаційним поданням заступника прокурора Донецької області на вирок Петровського районного суду міста Донецька від 21 листопада 2008 року щодо ОСОБА_1,

встановила:

цим вироком 

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1 народження, уродженця та мешканця селища Донське Волноваського району Донецької області, такого, що не має судимості,

засуджено за ч. 1 ст. 187 КК України до позбавлення волі на строк 4 роки зі звільненням від відбування покарання на підставі ст. 75 КК України з випробуванням з іспитовим строком 2 роки з покладенням на нього обов'язків, передбачених ст. 76 КК України, повідомляти органи кримінально-виконавчої про зміну місця проживання, роботи та періодично з'являтися туди для реєстрації.

ОСОБА_1 засуджено за те, що він, будучи в стані алкогольного сп'яніння, 21 листопада 2008 року приблизно о 22-ій годині 30 хвилин біля будинку АДРЕСА_1 вчинив розбійний напад на ОСОБА_2 та із застосуванням насильства, небезпечного для життя та здоров'я, заволодів його мобільним телефоном та грошима, всього майна на суму 962 гривні.

В апеляційному порядку справа не розглядалася.

У касаційному поданні прокурор просить скасувати вирок і направити справу на новий судовий розгляд у зв'язку з призначенням засудженому невиправдано м'якого покарання. Вважає, що суд не врахував конкретні обставини справи, того, що ОСОБА_1 ухилявся від правосуддя. Не отримали належної оцінки спосіб та характер застосованого насильства під час нападу, стан алкогольного сп'яніння засудженого, його суб'єктивне ставлення до злочину, зокрема, що він добровільно не відшкодував матеріальну шкоду, не сприяв розкриттю злочину.

Заслухавши доповідача, перевіривши матеріали справи, колегія суддів не вбачає підстав для задоволення касаційного подання з наступних міркувань.

Суд правильно встановив фактичні обставини справи й дійшов обґрунтованого висновку про доведеність винності ОСОБА_1 у вчиненні інкримінованого йому злочину. Такі висновки ґрунтуються на зібраних у встановленому порядку та перевірених судом відповідно до вимог ст. 299 КПК України доказах і, по суті, в касаційному поданні не оспорюються.

Кваліфікація дій засудженого за ч. 1 ст. 187 КК України є правильною.

Призначаючи покарання, суд врахував ступінь тяжкості та характер вчиненого злочину, причини, що передували його скоєнню, та поведінку засудженого після злочину. Зокрема, було взято до уваги, що ОСОБА_1 у день нападу повідомив своєму товаришу ОСОБА_3 про обставини заволодіння мобільним телефоном й тоді ж віддав йому цей телефон. У відносно короткому проміжку часу після цього (приблизно через два тижні після злочину та на 5-й день після порушення кримінальної справи) розповів органам досудового слідства про обставини його скоєння та особисті причини, через які він вирішив спочатку побити потерпілого, а потім під дією застосованого ним насильства заволодіти його майном. Упродовж досудового слідства ОСОБА_1 не заперечував своєї винності у злочині, дав визнавальні показання. З урахуванням його позиції щодо фактичних обставин справи суд обрав обмежений порядок дослідження доказів.

Також було взято до уваги, що ОСОБА_1 має на утриманні хвору малолітню дитину, щиро розкаявся у вчиненому, сприяв розкриттю злочину, позитивно характеризується за місцем проживання та частково відшкодував завдану шкоду. Він примирився з потерпілим ОСОБА_2, який у суді не наполягав на призначенні йому покарання, що належить відбувати реально.

Обставиною, що обтяжує покарання, суд правильно врахував скоєння злочину в стані алкогольного сп'яніння.

Також слід зазначити, що з огляду на ці ж обставини прокурор, який брав участь у розгляді справи судом першої інстанції, висловив думку про можливість звільнення засудженого від відбування покарання з випробуванням, за якого можна буде досягти його виправлення та попередження нових злочинів.

Урахувавши зазначені обставини в сукупності, суд дійшов обґрунтованого висновку про можливість виправлення ОСОБА_1 без ізоляції від суспільства, але в умовах здійснення контролю за його поведінкою під час звільнення від відбування покарання з випробуванням.

Підстав для призначення кримінальної справи до касаційного розгляду з обов'язковим повідомленням прокурора та осіб, зазначених у ст. 384 КПК України, немає.

Керуючись ст. 394 КПК України, колегія суддів

у х в а л и л а :

відмовити у задоволенні касаційного подання заступника прокурора Донецької області.

С у д д і:

Вус С.М.                                Коротких О.А.                       Гриців М.І.