КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД       

01025, м.Київ, пров. Рильський, 8                                                            т. (044) 278-46-14

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

 21.05.2009                                                                                           № 31/114

 Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

 головуючого:          Островича  С.Е.

 суддів:            Скрипка І.М.

          Гарник Л.Л.

 при секретарі:           Семеняк Т.В.

 За участю представників:

 від позивача - Литвиненко А.В. – дов. №230 від 18.03.2009р.;

          Попова О.В. – дов. №249 від 24.03.2009р.;

 від відповідача - Баранова В.В. – дов. №01-01/2818 від 26.12.2008р.;

          Мартинюк А.М. – дов. №01-01/2823 від 26.12.2008р.;

від третьої особи:          Снідевич О.С. – дов. №15 від 19.05.2009р.;

          Сахару О.В. – дирктор Комунального підприємства „Бучанське бюро технічної інвентаризації” (розпорядження №14-к від 26.01.2009р.)

 розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Комунальне підприємство "Бучанське бюро технічної інвентаризації"

 на рішення Господарського суду м.Києва від 30.03.2009

 у справі № 31/114 (суддя Качан Н.І.)

 за позовом                               Комунальне підприємство "Ірпінське бюро технічної інвентаризації"

 до                                                   Державне підприємство "Інформаційний центр" Міністерства юстиції України

 третя особа позивача             

 третя особа відповідача           Комунальне підприємство "Бучанське бюро технічної інвентаризації"

 про                                                   визнання незаконними дій щодо обмеження доступу до Реєстру прав власності на нерухоме майно

 

ВСТАНОВИВ:

 Комунальне підприємство „Ірпінське бюро технічної інвентаризації” звернулось до господарського суду міста Києва з позовом до Державного підприємства „Інформаційний центр” Міністерства юстиції України, третя особа Комунальне підприємство „Бучанське бюро технічної інвентаризації” про визнання незаконними дії щодо обмеження доступу до Реєстру прав власності на нерухоме майно.

Рішенням Господарського суду м. Києва від 30.03.2009р. у справі №31/114 позов задоволено. Визнано право Комунального підприємства „Ірпінське бюро технічної інвентаризації” на здійснення державної реєстрації прав власності на нерухоме майно в електронному реєстрі прав власності на нерухоме майно на території міста Буча Київської області; зобов’язано   Державне   підприємство   „Інформаційний   центр” Міністерства юстиції України поновити Комунальному підприємству „Ірпінське бюро технічної інвентаризації” доступ до електронного реєстру прав власності на нерухоме майно для здійснення державної реєстрації прав власності на нерухоме майно на території міста Буча; стягнуто з Державного підприємства „Інформаційний центр” Міністерства юстиції України на користь Комунального підприємства „Ірпінське бюро технічної інвентаризації” 85,00 грн. витрат по сплаті держмита та 118,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Не погоджуючись з прийнятим рішенням суду, Комунальне підприємство „Бучанське бюро технічної інвентаризації” подало апеляційну скаргу в якій просить скасувати рішення Господарського суду м. Києва від 30.03.2009р. у справі №31/114 та закрити провадження у справі.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 07.05.2009р. апеляційна скарга Комунального підприємства „Бучанське бюро технічної інвентаризації”  була прийнята до провадження та призначено розгляд справи №31/114 у судовому засіданні за участю представників учасників провадження.

Розпорядженням Заступника Голови Київського апеляційного господарського суду від 20.05.2009р. здійснювалась заміна в колегії суддів.

В судовому засіданні представник третьої особи підтримав доводи, викладені у апеляційній скарзі.

Представники позивача в судовому засіданні надали відзив та просили апеляційну скаргу залишити без задоволення, а рішення суду -  без змін, вважаючи його законним та обґрунтованим.

В судовому засіданні представники відповідача надали відзив на апеляційну скаргу та підтримали доводи, викладені в апеляційній скарзі.

Розглянувши доводи апеляційної скарги, заслухавши пояснення представників позивача, відповідача та третьої особи, перевіривши матеріали справи та дослідивши докази, проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства, колегія встановила наступне.

27 лютого 2009 року позивачем отримано листа відповідача від 24.02.2009р. № 01-04/383 щодо обмеження доступу позивача до Реєстру прав власності на нерухоме майно (реєстр) для здійснення державної реєстрації прав власності на нерухоме майно на території міста Буча.

Підставою для обмеження доступу позивача до Реєстру на території міста Буча відповідач зазначав лист Комунального підприємства „Бучанське бюро технічної інвентаризації” від 02.02.2009р. № 1, в якому повідомлялось, що державну реєстрацію прав власності на нерухоме майно на території міста Буча буде здійснювати Комунальне підприємство „Бучанське бюро технічної інвентаризації”, а зоною обслуговування позивача залишається вся раніше визначена територія Київської області окрім міста Буча.

          Позивач   вважає   таку   позицію   відповідача   незаконною   та   необґрунтованою виходячи з наступних підстав.

Відповідно до п. 1.3. Тимчасового положення про порядок державної реєстрації прав власності на нерухоме майно, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 7 лютого 2002р. № 7/5 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 18 лютого 2002р. за № 157/6445 (Положення), державну реєстрацію прав власності на нерухоме майно здійснюють підприємства бюро технічної інвентаризації (БТІ) у межах визначених адміністративно-територіальних одиниць.

Згідно п. 1.4. зазначеного Положення державна реєстрація прав власності на нерухоме майно - це внесення запису до Реєстру прав власності на нерухоме майно у зв'язку з виникненням, існуванням або припиненням права власності на нерухоме майно, що здійснюється БТІ за місцезнаходженням об'єктів нерухомого майна на підставі правовстановлювальних документів коштом особи, що звернулася до БТІ.

Відповідно до п. 1.3. Порядку ведення Реєстру прав власності на нерухоме майно, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 28 січня 2003р. № 7/5 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 28 січня 2003р. за № 67/7388, БТІ здійснює реєстрацію прав власності на об'єкти нерухомого майна, що розташовані в межах його зони обслуговування.

Зона обслуговування БТІ - це перелік населених пунктів, у межах території яких БТІ має здійснювати реєстрацію прав власності на нерухоме майно.

Розділ Реєстру прав, відкритий одним БТІ, може бути змінений, закритий лише тим БТІ, яким він був відкритий. Таким чином всі розділи Реєстру прав, що були відкриті позивачем за час його діяльності на території міста Буча, можуть бути змінені або закриті виключно позивачем, що виключає можливість продовження роботи з такими розділами іншого підприємства БТІ. При ліквідації БТІ або зміні зони обслуговування БТІ права на ведення відповідних розділів Реєстру прав передаються адміністратором Реєстру прав до правонаступника цих прав. Одночасно з передачею прав на розділи Реєстру прав правонаступник отримує відповідні реєстраційні справи.

Крім того, в матеріалах справи є належним чином завірена копія листа Голови Київської обласної ради від 19.02.2009р. № 354/15 на ім'я Бучанського міського голови, в якому рада повідомляла про відмову в наданні дозволу на підключення Комунального підприємства „Бучанське бюро технічної інвентаризації” до єдиного Реєстру прав власності на нерухоме майно. Зазначена відмова-застереження приймається судом, як належний доказ, яким засвідчується не погодження на підключення нового БТІ до існуючої зони обслуговування.

Також в матеріалах справи знаходиться лист Київської обласної ради від 19.02.2009р. № 353/15, який було надіслано на адресу відповідача, в якому рада просила не підключати Комунальне підприємство „Бучанське бюро технічної інвентаризації” до єдиного Реєстру прав власності на нерухоме майно без відповідного дозволу Київської обласної ради, як органу управління позивача.

Крім того, відповідно до Прикінцевих положень Закону України „Про реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обмежень” до створення єдиної системи реєстрації прав на нерухомість та землю - реєстрація прав власності на нерухоме майно здійснюється комунальними підприємствами БТІ в порядку, визначеному Міністерством юстиції України, як органом центральної виконавчої влади до повноважень якого належить нормативне та методичне забезпечення діяльності підприємств БТІ.

На сьогоднішній день ні Міністерством юстиції України, ні будь-яким іншим  органом  влади  не  встановлено  механізму розмежування  зон  обслуговування підприємств БТІ.

До того ж, у будь-яких органів державної влади та органів місцевого самоврядування відсутні повноваження щодо створення органів державної реєстрації прав власності на нерухоме майно (крім тих, що передбачені Законом України „Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обмежень”), а також як наслідок, передача повноважень по реєстрації прав власності на нерухоме майно від одного бюро технічної інвентаризації до іншого та підключення новостворених БТІ до електронного Реєстру прав власності на нерухоме майно.

При цьому, до компетенції органів місцевого самоврядування належить лише облік та реєстрація відповідно до закону об'єктів нерухомого майна, а не прав на такі об'єкти, незалежно від форм власності (підпункт 10 пункту „б” статті 30 Закону України „Про місцеве самоврядування в Україні”). Функцію обліку та реєстрації об'єктів нерухомого майна не можна ототожнювати з функцією державної реєстрації прав на нерухоме майно, оскільки реєстрація прав на нерухоме майно - це підтвердження державою виникнення, існування або припинення права власності на нерухоме майно, що у свою чергу гарантується Конституцією України.

Таким чином, на сьогоднішній день відсутні правові підстави для обмеження доступу до електронного Реєстру прав власності на нерухоме майно одним підприємствам БТІ та надання такого доступу іншим БТІ.

Тому, на думку позивача, створення Бучанською міською радою власного підприємства БТІ не може слугувати підставою для обмеження його прав позивача при здійсненні державної функції з реєстрації прав на нерухомість, оскільки таке право виникло у позивача в силу Закону, а не рішення органу місцевого самоврядування.

До того ж, позивачем надані докази звернення до суду з адміністративним позовом про скасуванню спірного рішення прийнятого Бучанською Радою .

Механізм розмежування зон обслуговування підприємств БТІ існував та визначався вищезазначеним Положенням, затвердженим Міністерством юстиції України, до внесення відповідних змін до зазначеного Положення. Так, в Положенні було визначено, що реєстрацію прав власності на нерухоме майно здійснюють підприємства БТІ у межах визначених адміністративно-територіальних одиниць, на підставі відповідних рішень виконавчих органів місцевого самоврядування. Такий механізм було скасовано Міністерством юстиції України шляхом виключення із зазначеного пункту порядку слів „на підставі відповідних рішень виконавчих органів місцевого самоврядування”.

Київський апеляційний господарський суд погоджується з висновком місцевого господарського суду, що навіть оспорене рішення Бучанської міської ради про створення Комунального підприємства „Бучанське бюро технічної інвентаризації” не може бути правовою підставою для надання останньому доступу до Реєстру прав власності на нерухоме майно.

Крім того, 10 грудня 2002 року між позивачем та відповідачем був укладений Договір №7-4 про організацію доступу БТІ до користування автоматизованою електронною системою „Реєстр прав власності на нерухоме майно”, відповідно до умов якого відповідач взяв на себе зобов'язання організувати доступ позивача до користування автоматизованою електронною системою „Реєстр прав власності на нерухоме майно” шляхом встановлення на комп'ютери позивача клієнтської частини автоматизованої електронної системи „Реєстр прав власності на нерухоме майно”, організувати канал зв'язку, а також надати позивачу відповідні ідентифікатори та паролі для доступу до Реєстру, з метою: реєстрації прав власності на нерухоме майно; видачі витягів та виготовлення свідоцтв про право власності на нерухоме майно; надання інших послуг з Реєстру для заявників юридичних та фізичних осіб (резидентів та нерезидентів), а також осіб, які представляють їх інтереси.

Даним договором не передбачено права відповідача обмежувати доступ позивача до
електронного Реєстру прав власності на нерухоме майно, а передбачений лише обов'язок надати та забезпечити такий доступ. Таким чином обмеження доступу позивача до Реєстру прав власності на нерухоме майно є порушенням з боку відповідача, прийнятих на себе          

згідно договору зобов'язань.

У зв'язку із викладеним позивач вважає необгрунтованими дії відповідача щодо обмеження доступу позивача до електронного Реєстру прав власності на нерухоме майно для здійснення державної реєстрації прав власності на території міста Буча та керуючись нормами Тимчасового положення про порядок державної реєстрації прав власності на нерухоме майно, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 7 лютого 2002р. № 7/5 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 18 лютого 2002р. за № 157/6445, Порядком ведення Реєстру прав власності на нерухоме майно, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 28 січня 2003р. № 7/5 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 28 січня 2003р. просить суд задовольнити позов та визнати право позивача на здійснення державної реєстрації прав власності на нерухоме майно в електронному Реєстрі прав власності на нерухоме майно на території міста Буча Київської області і зобов'язати відповідача поновити доступ позивача до електронного Реєстру прав власності на нерухоме майно для здійснення державної реєстрації прав власності на нерухоме майно на території міста Буча.

Позиція позивача також, підтримується наданим сторонами листуванням Міністерства юстиції України.

У вказаному листуванні, яке наявне у матеріалах справи зазначено, що на сьогодні надання доступу новоствореному бюро технічної інвентаризації до користування автоматизованою електронною системою „Реєстр прав власності на нерухоме майно” (підключення до реєстру) на території обслуговування іншого бюро технічної інвентаризації можливо у випадку відмови від здійснення відповідного виду діяльності чи припинення, відповідним суб'єктом своєї діяльності на території обслуговування в установленому законом порядку.

Суду не надано безумовних доказів, про те, що така домовленість між сторонами існує, оскільки позивач своєчасно заявив про непогодження розподілу зони обслуговування.

Припинення    діяльності    по    реєстрації    прав    на    території    обслуговування здійснюється шляхом укладення договору про припинення договору про організацію доступу бюро технічної інвентаризації до користування автоматизованою електронною системою „Реєстр прав власності на нерухоме майно” чи його розірвання.

Договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених законом. Між позивачем та відповідачем існуючий договір не розривався, будь-яких змін та додатків до договору сторонами не підписувалися.

Ст. 509 Цивільного кодексу України визначено, що зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона зобов'язана вчинити на користь другої сторони певну дію. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених ст. 11 ЦК України, зокрема, з договорів та інших правочинів.

Ст. 526 ЦК України передбачено, що зобов'язання повинні виконуватися належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Відповідно до ст. 525 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Таким чином, оскільки між позивачем та відповідачем було укладено Договір, який станом на сьогоднішній день не втратив свою чинність у встановленому порядку, не є нікчемним або не визнаний недійсним або розірваним у судовому порядку, то положення такого Договору підлягають виконанню сторонами відповідно до положень чинного законодавства України, яке включає в себе як закони, так і підзаконні акти органів виконавчої влади, а одностороння відмова від зобов'язань за таким Договором чи одностороння зміна умов таких зобов'язань за Договором з боку будь-якої з його сторін є недопустимою.

З огляду на це, оскільки позивач є бюро технічної інвентаризації, зоною обслуговування якого визначено, зокрема, територію міста Буча, і між позивачем та відповідачем існує дійсний Договір, то, відповідно до п. 1.3. та п. 1.9. Тимчасового положення позивач має законне право на отримання доступу до електронного Реєстру прав власності на нерухоме майно на визначеній території, будь-які інші бюро технічної інвентаризації, зокрема, КП „Бучанського БТІ”, відповідно до положень п.п. 1.3., 1.4., 1.6., 1.9. Тимчасового положення та п. 1.3. Порядку ведення Реєстру прав власності на нерухоме майно не мають право на здійснення державної реєстрації прав власності на об'єкти нерухомого майна і, у тому числі, і на доступ до Реєстру щодо об'єктів, розташованих на території міста Буча відповідно до укладеного Договору.

Колегія Київського апеляційного господарського суду вважає, що твердження та доводи відповідача про те, що його діями з обмеження доступу позивача до Реєстру, не було порушено положення Договору та норми чинного законодавства, вірно не приймаються місцевим господарським судом до уваги як такі, що не ґрунтуються на фактичних обставинах справи, суперечать нормам чинного законодавства України та спростовуються зібраними по справі доказами.

Враховуючи викладене, апеляційний господарський суд приходить до висновку, що рішення Господарського суду м. Києва від 30.03.2009р. у справі №31/114 є законним, обґрунтованим та повністю відповідає фактичним обставинам справи, а тому колегія не вбачає підстав для задоволення апеляційної скарги і вважає, що рішення місцевого господарського суду підлягає залишенню без змін.

Керуючись ст.ст. 101, 103, 104, 105 Господарського процесуального кодексу України, Київський апеляційний господарський суд, –

ПОСТАНОВИВ:

 Апеляційну скаргу Комунального підприємства „Бучанське бюро технічної інвентаризації” на рішення  господарського суду міста Києва від 30.03.2009р. у справі №31/114 залишити без задоволення.

Рішення Господарського суду м. Києва від 30.03.2009р. у справі №31/114 залишити без змін.

Справу №31/114 повернути до Господарського суду м. Києва.

Видачу наказів доручити Господарському суду м. Києва.

 Головуючий суддя                                                                      Острович  С.Е.

 Судді                                                                                          Скрипка І.М.

                                                                                          Гарник Л.Л.

 28.05.09 (відправлено)