Справа № 465/6463/15-к Головуючий у 1 інстанції: Кузь В.Я.

Провадження № 11-кп/783/895/15 Доповідач: Тенюх В. П.

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 листопада 2015 року колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Апеляційного суду Львівської області у складі:

Головуючого: - Тенюха В.П.

суддів: - Валько Н.М., Урдюк Т.М.,

секретаря: - Мазур-Іванько Ж.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Львові матеріали кримінального провадження про обвинувачення у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.190 КК України, ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженки м.Тернопіль, зареєстрованої за адресою: АДРЕСА_1, проживаючої за адресою: АДРЕСА_2, за апеляційною скаргою прокурора прокуратури Франківського району м.Львова Кулика Богдана Андрійовича на ухвалу підготовчого судового засідання Франківського районного суду м.Львова від 05 жовтня 2015 року,

з участю прокурора : - Кулика Б.А.,

в с т а н о в и л а:

як зазначено в оскаржуваній ухвалі, такою відмовлено ОСОБА_5, підозрюваній у заволодінні чужим майном, шляхом обману та зловживання довірою, а саме грошовими коштами в розмірі 1140 (одна тисяча сто сорок) грн. 65 коп, що перебувають на балансі ЛМЦЗ, тобто у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.190 КК України, за відсутністю підстав.

Матеріали обвинувального акта з додатками у кримінальному провадженні про обвинувачення ОСОБА_5 за ч.1 ст.190 КК України повернуто прокурору для приведення їх у відповідність вимогам, передбаченим ст.109 та ст.291 КПК України.

В обгрунтування прийнятого рішення місцевий суд покликався на те, що обвинувальний акт, реєстр матеріалів досудового розслідування не відповідають вимогам кримінального процесуального закону, зокрема, в обвинувальному акті кваліфікація дій за ч.1 ст.190 КК України шляхом обману та зловживання довірою не конкретизована, а з його змісту суд першої інстанції зробив висновок, що ОСОБА_5 й надалі перебуває у процесуальному статусі підозрюваної, а отже, підготовче судове засідання в силу ст.314 КПК України не може відбутися за участю підозрюваного.

Окрім цього, як зазаначено в оскаржуваній ухвалі, підозрювана ОСОБА_5 надала в судовому засіданні довідку про повернення 31 серпня 2015 року 1140 грн. 65 коп., а отже, на момент внесення 15.09.2015 року відомостей до ЄРДР факт заволодіння чужим майном відсутній, відтак виклад фактичних обставин кримінального правопорушення та формулювання обвинувачення не відповідають кваліфікації.

Також у рішенні районного суду зазначено, що надана прокурором постанова та повідомлення про призначення групи прокурорів підписана прокурором району 15.09.2015 року, у той час, коли у реєстрі матеріалів досудового розслідування зазначено, що така підписана 16.09.2015 року.

Окрім цього, суд вказує на те, що обвинувальний акт скерований через 2 дні після його підписання до суду не прокурором, призначеним у порядку ст.37 КПК України, а всупереч вимогам ст.36, п.3 ч.2 ст.283 КПК України, прокурором Івченком І.В.

Також в оскаржуваній ухвалі суд першої інстанції зазначив, що в реєстрі матеріалів досудового розслідування відсутні дані про внесення прокурором відомостей до ЄРДР про закінчення досудового розслідування, відсутні дані про роз'яснення підозрюваному його прав, а також відсутні дані про ряд інших процесуальних рішень, які впливають на вирішення суддею питань, передбачених ст.ст.314, 315 КПК України.

Не погоджуючись із рішенням місцевого суду, прокурор прокуратури Франківського району м.Львова Кулик Б.А. подав апеляційну скаргу, в якій покликаючись на істотне порушення кримінального процесуального закону при прийнятті оскаржуваної ухвали, просить її скасувати та призначити розгляд у суді першої інстанції.

В своїй апеляційній скарзі прокурор не погоджується із висновком суду про невідповідність обвинувального акта вимогам кримінального процесуального закону, вважає їх надуманими та такими, що не відповідають дійсності.

Заслухавши суддю-доповідача, прокурора на підтримання апеляційної скарги, дослідивши матеріали та доводи скарги, колегія суддів вважає, що така підлягає до задоволення.

Статтею 291 КПК України закріплені вимоги до форми та змісту обвинувального акту та реєстру матеріалів досудового розслідування, недотримання яких, відповідно до п.3 ч.3 ст. 314 КПК України, дає суду підстави для прийняття рішення у підготовчому судовому засіданні про повернення обвинувального акта прокурору.

Як вбачається з матеріалів кримінального провадження, ОСОБА_5 обвинувачується в тому, що 06.02.2015 року, перебуваючи у приміщенні Львівського міського центру зайнятості, що розташований за адресою: вул.Кн.Ольги,122, м.Львів, маючи умисел на заволодіння чужим майном, подала до центру перелік документів, передбачений п.3 «Порядку реєстрації, перереєстрації безробітних та ведення обліку, які шукають роботу», затвердженого КМУ від 20.03.2013 року № 198, на підставі яких, головним спеціалістом відділу надання соціальних послуг ЛМЦЗ їй була видана персональна картка та заява про надання статусу безробітного, які останньою було підписано власноручно. Таким чином, вона обвинувачується в тому, що шляхом обману та зловживання довірою, шахрайським шляхом отримала допомогу з безробіття за період з 06.05.2015 року по 08.07.2015 року в розмірі 1140, 65 грн.

На переконання колегії суддів, суд першої інстанції необґрунтовано зробив висновок про те, що обвинувальний акт підлягає поверненню прокурору.

Так, статтею 291 КПК України не передбачено вимоги щодо змісту формулювання обвинувачення, а в обвинувальному акті міститься виклад фактичних обставин кримінального правопорушення, які прокурор вважає встановленими, правову кваліфікацію кримінального правопорушення із посиланням на положення закону України про кримінальну відповідальність.

Висновок місцевого суду про те, що на момент внесення відомостей до ЄРДР, факт заволодіння чужим майном будь-яким способом відсутній, а відтак виклад фактичних обставин кримінального правопорушення, які прокурор вважає встановленими, правова кваліфікація та формулювання обвинувачення не відповідають тій кваліфікації, внесеній в ЄРДР, є необгрунтованим.

Відповідно до положень п.2 ч.1 ст.66 КК України, добровільне відшкодування завданих кримінальним правопорушенням шкоди є обставиною, що пом'якшує покарання, однак не є підставою для звільнення від кримінальної відповідальності.

З огляду на зазначене, дане питання не може бути предметом розгляду у підготовчому судовому засіданні й підставою для повернення обвинувального акта.

Не можуть заслуговувати на увагу колегії суддів покликання районного суду про те, що ОСОБА_5 й надалі перебуває в статусі підозрюваної, оскільки таке твердження суперечить ст.ст.110,314 КПК України.

З аналізу норм ст.121 Конституції України, п.1 ч.1 ст.13 Закону України «Про прокуратуру» (в редакції від 14.10.2014 року) та п.9.5.2. Інструкції з діловодства органів прокуратури України, затвердженої наказом Генеральної прокуратури України № 3 від 15.01.2015 року, керівник місцевої прокуратури представляє місцеву прокуратуру у зносинах з органами державної влади, іншими дердавними органами місцевого самоврядування, а відтак супровідний лист, скерований на ім'я голови місцевого суду, може підписуватися керівником прокуратури і жодних застережень кримінальним процесуальним законом не передбачено.

Також необгрунтовано суд першої інстанції покликався як на одну із підстав повернення обвинувального акта на те, що в долученому до нього реєстрі матеріалів досудового розслідування вказані не всі процесуальні дії, рішення.

Так, форми закінчення досудового розслідування регламентовані вимогами ст. 283 КПК України, частиною третьою якої передбачено, що відомості про закінчення досудового розслідування вносяться прокурором до Єдиного реєстру досудових розслідувань.

При цьому, відповідно до положень ч.1 ст. 290 КПК України, прокурор або слідчий за його дорученням, визнавши зібрані під час досудового розслідування докази достатніми для складання обвинувального акту, зобов'язані повідомити підозрюваному, його захиснику, законному представнику та захиснику особи, стосовно якої передбачається застосування примусових заходів медичного чи виховного характеру, про завершення досудового розслідування та надати доступ до матеріалів досудового розслідування.

Як вбачається із реєстру матеріалів досудового розслідування, у такому містяться відомості про надання доступу до матеріалів кримінального провадження.

З огляду на зазначене, на переконання колегії суддів, обвинувальний акт відносно ОСОБА_5 містить всі необхідні відомості, передбачені ст.291 КПК України, а тому ухвала суду підлягає скасуванню з направленням провадження на новий розгляд зі стадії підготовчого провадження.

Керуючись ст. ст. 405, 407, 419 КПК України, колегія суддів

п о с т а н о в и л а :

апеляційну скаргу прокурора прокуратури Франківського району м.Львова Кулика Богдана Андрійовича задовольнити.

Скасувати ухвалу Франківського районного суду м.Львова від 05 жовтня 2015 року про повернення обвинувального акта з додатками у кримінальному провадженні про обвинувачення ОСОБА_5 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.190 КК України, направити цей обвинувальний акт у Франківський районний суд м.Львова для розгляду зі стадії підготовчого провадження.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та оскарженню не підлягає.

Судді:

В.П.Тенюх   Н.М.Валько  Т.М.Урдюк