Судове рішення #5148560

Україна

Харківський апеляційний господарський суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"5 "червня 2009 р.                                                            Справа № 40/03-09  

Колегія суддів у складі:

головуючий суддя Лакіза В.В., суддя Камишева Л.М., суддя Шепітько І.І.

при секретарі Сємєровій М.С.

за участю представників:

прокурор - не  з’явився

позивач ––Козар Е. Е,  доруч. №01-11/877 від 01.06. 2009року

третя особа –не з’явився.

відповідач –ОСОБА_2, особисто.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного господарського суду апеляційну скаргу відповідача вх. № 819Х/1-10 на ухвалу господарського суду Харківської області від 10 березня 2009 року по справі № 40/03-09

за позовом Валківського міжрайонного прокурора м. Валки в інтересах держави в особі Валківської районної державної адміністрації, м. Валки, Харківської області

третя особа на стороні позивача, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору - Валківський районний відділ земельних ресурсів, м. Валки, Харківської області

до Суб’єкта підприємницької діяльності –Фізичної особи ОСОБА_2, с. Черемушка, Валківського району, Харківської області  

про звільнення та повернення самовільно зайнятої земельної ділянки

встановила:

Ухвалою від 10 березня 2009 року господарського суду Харківської області по справі №40/03-09 (суддя Хотенець П.В. ) відмовлено в задоволенні заяви Суб’єкта підприємницької діяльності - фізичної особи ОСОБА_2 про перегляд рішення суду від 06 квітня 2006 р. за нововиявленими обставинами та залишено без змін рішення господарського суду Харківської області від 06 квітня 2006 року ( ухвала господарського суду Харківської області від 20 березня 2009р.  про виправлення описки).

Суб’єкт підприємницької діяльності –ОСОБА_2 з ухвалою від 10 березня 2009 року суду першої інстанції по справі №40/03-09 не погодився та звернувся до апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить оскаржувану ухвалу від 10 березня 2009 року скасувати та прийняти нове рішення, яким скасувати рішення від 06 квітня 2006 року по справі 40/51-06 за нововиявленими обставинами. В обґрунтування апеляційної скарги відповідач посилається, зокрема, на те, що при прийнятті оскаржуваної ухвали  судом першої інстанції були неповно з’ясовані обставини  справи, висновки суду не відповідають обставинам справи. Відповідач також вказує, що судом першої інстанції не було враховано те, що договір №3 від 5 липня 1999 року був пролонгований, оскільки Валківською  районною державною адміністрацією, відповідачу, як орендарю земельних ділянок зі ставками лист про  відмову в пролонгації договору, як передбачено п.2.2. договору не надсилався. Орендар земельні ділянки не повертав, оскільки орендодавець з цим питанням до орендаря з листом повідомленням не звертався.

Відповідач  також надав додаткові пояснення та докази по справі. В письмових поясненнях від15.05.2009р. відповідач також зазначив, про те, що встановлений в справі № 53/114-08 господарським судом Харківської області факт, що орендодавцем за договором № 3 від 05 липня 1999 року є Валківська райдержадміністрація, а Черемушанська сільська рада виконувала надані їй повноваження на укладення договору оренду з приватним підприємцем ОСОБА_2 є прямим доказом, що спростовує в законному порядку, мотивацію вказану в абзаці 22, 23 постанови Харківського апеляційного господарського суду від 04.09.2006 року в справі № 40/51-06.

Прокурор письмовий відзив на апеляційну скаргу не надав.

Позивач надав відзив на апеляційну скаргу відповідача в якому просить в задоволені апеляційної скарги відмовити, ухвалу господарського суду Харківської області від 10.03.2009 року по справі № 40/03-09 залишити без змін. Позивач посилається, зокрема, на те, що рішенням господарського суду Харківської області від 06.04.2006 року по справі № 40/51-06, яке було залишено без змін постановою Харківського апеляційного господарського суду від 04.09.2006 року визначено, що правовими підставами для повернення СПД ФО ОСОБА_2 самовільно зайнятих земельних ділянок до Валківської районної державної адміністрації є порушення статті 125 Земельного Кодексу України, тобто використання земельних ділянок без документів, що посвідчують право на неї - договору оренди. Таким чином,  позивач вважає, що обставини на які посилається відповідач, не мають істотного значення для справи та не можуть бути нововиявленими, так як відповідачу про них було відомо.

Прокурор та представник третьої особи, судове засідання не з’явилися, про причини неявки представники суд не повідомили. Враховуючи, що  прокурор та третя особа, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача  були належним чином повідомлені про час та місце судового засідання, що підтверджується повідомленнями про вручення поштового відправлення, судова колегія вважає можливим розглянути апеляційну скаргу за відсутністю  прокурора та третьої особи за наявними матеріалами справи.

В судовому засіданні 1 червня 2009р. було оголошено перерву до 5червня 2009р. до 11год. для виготовлення повного тексту постанови за клопотанням відповідача.

Перевіривши повноту встановлення  судом обставин справи та докази на їх підтвердження, їх юридичну оцінку та доводи апеляційної скарги в межах вимог, передбачених статтею 101 Господарського процесуального Кодексу України, вислухавши представників позивача та відповідача,   колегія  суддів встановила наступне.

Рішенням господарського суду Харківської області від  06 квітня 2006 року по справі № 40/51-06 позовні вимоги задоволено, зобов’язано суб’єкта підприємницької діяльності - фізичну особу ОСОБА_2 привести у придатний для використання стан самовільно зайняті земельні ділянки № 1, загальною площею 33,6717 га. та № 2, загальною площею 48,1650 га. та повернути їх за належністю позивачу - Валківській районній державній адміністрації; стягнуто з відповідача 85 грн. державного мита та 118 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Постановою Харківського апеляційного господарського суду від 04 вересня 2006 року в задоволенні клопотання відповідача про зупинення розгляду справи  відмовлено, рішення господарського суду Харківської області від 06 квітня 2006 року по справі № 40/51-06 було залишено без змін.

15 вересня 2006 року по справі № 40/51-06 було видано відповідні накази.

В січні 2009 р. відповідач звернувся до господарського суду Харківської області з заявою про перегляд рішення суду від 06 квітня 2006 року за нововиявленими обставинами, посилаючись на те, що рішенням господарського суду Харківської області від 09 вересня 2008 року та постановою Харківського апеляційного господарського суду від 10 листопада 2008 року по справі № 53/114-08 встановлені факти, які повністю суперечать обставинам, встановленим рішенням господарського суду Харківської області від 06 квітня 2006 року та постановою Харківського апеляційного господарського суду від 04 вересня 2006 року в справі № 40/51-06, оскільки  повноваження орендодавця за договором № 3 від 05 липня 1999 року, тобто Валківської районної державної адміністрації залишились без змін при вступі в дію нового Земельного кодексу України. Відповідач  вказує, що в рішенні господарського суду Харківської області від 09 вересня 2008 року  по справі № 53/114-08 судом зазначено, як встановлений факт, що розпорядженням орендодавця земельної ділянки Валківської районної державної адміністрації № 109 від 04 липня 1999 року було надано право голові Черемушнянської сільської ради та позивачу укласти договір оренди земель водного фонду з водними об'єктами (ставками) загальною площею 61 га для сільськогосподарського використання, товарного вирощування риби, тобто рибництва з подальшою реалізацією її населенню. Постановою Харківського апеляційного господарського суду від 10 листопада 2008 року вищезазначене підтверджено та доповнено, що на підставі вказаного розпорядження між позивачем та Черемушнянською сільською радою було укладено договір оренди земельної ділянки № 3 від 05 липня 1999 року строком на 5 років до 05 липня 2004 року, у зв'язку з чим Суб*єкт підприємницької діяльності - фізична особа ОСОБА_2 на законних підставах користувався спірною земельною ділянкою із земель водного фонду в період дії договору. Заявник вказує, що договір оренди № 3 від 05 липня 1999 року з ним було укладено Валківською районною державною адміністрацією через уповноважену нею особу Черемушнянську сільську раду, що юридично не є орендодавцем, а тому на думку заявника це і є нововиявленою обставиною, що має істотне значення для справи, а його заява від 25 березня 2004 року до Валківської районної державної адміністрації про переукладення договору оренди земель водного фонду під ставками в зв'язку із змінами в законодавстві і є тим підтвердженням, що йому не було відомо, хто був законним орендодавцем, оскільки вважав, що орендодавцем за договором № З від 05 липня 1999 року була Черемушнянська сільська рада.

Згідно статті 112 Господарського процесуального кодексу України господарський суд може переглянути прийняте ним судове рішення, яке набрало законної сили, за нововиявленими обставинами, що мають значення для справи і не могли бути відомі заявникові.

Перегляд судового  рішення  за  нововиявленими  обставинами є окремою процесуальною формою судового  процесу,  яка  визначається юридичною природою цих обставин. При цьому,  результат  перегляду  безпосередньо пов'язаний із встановленням  судом  наявності  або   відсутності   нововиявлених обставин,  визначенням  їх  істотності  для  правильного вирішення спору. Тому, суд вправі змінити  або  скасувати  судове  рішення  за нововиявленими   обставинами   лише   за  наявності  нововиявлених обставин та за умови, що ці обставини впливають на юридичну оцінку обставин, здійснену судом у судовому рішенні, що переглядається.

  Як вказано  у  пункті  5  постанови  Пленуму Верховного Суду України "Про практику перегляду судами у зв'язку з  ново виявленими обставинами  рішень, ухвал  і  постанов  у цивільних справах,  що набрали законної сили" від 27.02.1981 р. за N 1  як нововиявлені   можуть  розглядатися  обставини,  що  обґрунтовують вимоги або заперечення сторін чи мають інше істотне  значення  для правильного  вирішення  справи,  які існували на час постановлення рішення, ухвали, постанови, але про них не знали і не могли знати заявник і суд.

Як вбачається з матеріалів справи розпорядженням Валківської районної державної адміністрації від 04 червня 1999 року  „Про надання приватному підприємцю ОСОБА_2 в користування на умовах оренди земельних ділянок з земель водного фонду зайняту ставками приватного підприємця” позивачу надано у тимчасове користування на умовах оренди земельні ділянки із земель водного фонду, зайняті ставками, що розташовані біля с. Паньківка, загальною площею 61 га, в тому числі водного дзеркала 61 га, для вирощування товарної риби та реалізації її населенню.

На підставі зазначеного розпорядження  між Черемушнянською сільською радою та приватним підприємцем ОСОБА_2 був укладений договір оренди земельної ділянки № 3 від 05.07.1999 р., згідно умов якого позивач набув право на оренду земельної ділянки із земель водного фонду, яка знаходиться в урочищі “Паньківка”, площею 61 га.

Статтею 116 Земельного кодексу України визначено, що громадяни та юридичні особи набувають право власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом.

Відповідно до ч.2 ст.124 Земельного кодексу України передача в оренду земельних ділянок, що перебувають в державній або комунальній власності, здійснюється на підставі рішення відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування шляхом укладення договору оренди земельної ділянки

У відповідності до п. 2.2 договору встановлено, що договір оренди земельної ділянки № 3 від 05.07.1999 р.  укладено строком  на 5 років, починаючи з дати його реєстрації. У вказаному пункті договору також зазначено, що договір автоматично продовжується на нові п’ятирічні терміни, якщо одна із сторін не повідомить про відмову від участі в договорі за один рік до його закінчення.

Відповідно до частини другої статті 759 та частини другої статті 792 Цивільного Кодексу України встановлено, законом можуть бути передбачені особливості укладення та виконання договору найму (оренди), а відносини щодо найму (оренди ) земельної ділянки регулюються законом. Частиною шостою статті 93 Земельного Кодексу України також передбачено, що відносини, пов’язані з орендою землі, регулюються законом.

Згідно із частиною першою статті 19 Закону України „Про оренду землі”  строк дії договору оренди землі визначається за згодою сторін, але не може перевищувати 50 років. В силу частини першої статті 31 цього Закону  договір оренди землі припиняється, зокрема, в разі закінчення строку, на який його було укладено.

                                                                                                              Стаття 33 Закону України „Про оренду землі” передбачає, що після закінчення строку, на який було укладено договір оренди землі, орендар, який належно виконував обов’язки відповідно до умов договору, має за інших рівних умов переважне право на поновлення договору. У разі якщо орендар продовжує користуватися земельною ділянкою після закінчення строку договору оренди, то за відсутності письмових заперечень орендодавця протягом одного місяця після закінчення строку договору він підлягає поновленню на той самий строк і на тих самих умовах, які були передбачені договором. Письмове заперечення здійснюється листом-повідомленням.

          Тобто цією нормою не передбачена можливість автоматичного поновлення договору оренди земельної ділянки в разі відсутності заперечень з боку сторін, а лише визначено, що в цьому разі договір підлягає поновленню.

          Разом з тим, відповідно до п. 34 статті 26, п. 2 статті 37 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні»питання регулювання земельних відносин (у тому числі надання земельної ділянки в оренду та поновлення договору оренди земельної ділянки) вирішується на пленарному засіданні ради –сесії, а спори про поновлення порушених прав юридичних і фізичних осіб, що виникають в результаті рішень, дій чи бездіяльності органів або посадових осіб місцевого самоврядування, вирішуються у судовому порядку.

          Таким чином,   законодавством передбачено, що способом волевиявлення ради, яка здійснює право власності від імені відповідної територіальної громади, щодо регулювання земельних відносин є прийняття рішення сесії.

          Як вбачається з рішення та постанови у справі, суди не встановили обставин прийняття відповідною радою рішення про поновлення договору оренди спірної земельної ділянки.

          Судова колегія вважає, що посилання відповідача на рішення господарського суду від 9 вересня 2008 року по справі № 53/114-08 як на нововиявлені обставини є необґрунтованим, оскільки предметом  спору по даній справі було визнання права власності, а не питання про поновлення договору оренди землі. Вказаним рішення також не було встановлено факту поновлення договору оренди земельної ділянки № 3 від 05.07.1999 р. на новий строк.

        Посилання відповідача на розпорядження Валківської районної державної адміністрації №274 від 19 серпня 2004р. судова колегія вважає також необґрунтованим, оскільки вказане розпорядження існувало на момент прийняття господарським судом  Харківської області рішення від  06 квітня 2006 року по справі № 40/51-06. Крім того, у вказаному рішенні йдеться про надання гр.ОСОБА_2 дозволу на розробку проекту відведення земельної ділянки загальною площею 94, 7га для подальшого надання в оренду на території Черемушнянської сільської ради, а не про поновлення договору оренди земельної ділянки № 3 від 05.07.1999 р. на новий строк.

          Таким чином, ні суду першої інстанції, ні апеляційному господарському суду заявнивом в якості нововиявлених обставин не було надано доказів, щодо  прийняття відповідним органом місцевого самоврядування чи виконавчої влади рішення про поновлення договору оренди та  поновлення договору оренди земельної ділянки № 3 від 05.07.1999 р. на новий строк.

Враховуючи викладене,судова колегія вважає правомірним висновок суду першої інстанції про те, що обставини, на які посилається заявник як на нововиявлені, не можуть вважатися такими в розумінні статті 112 Господарського процесуального кодексу України, оскільки вони не є фактичними даними, що в установленому порядку спростовують факти, на яких ґрунтується судове рішення. Крім того, на момент вирішення спору вони вже існували  і  заявникові про них було відомо.

Таким чином, суд першої інстації обґрунтовано ухвалив, проте, що підстави для зміни чи скасування рішення господарського суду Харківської області від 06 квітня 2006 року у справі № 40/51-06 відсутні  та відмовив у задоволенні заяви  відповідача про перегляд рішення суду від 06 квітня 2006 року за нововиявленими обставинами.

На підставі викладеного колегія суддів дійшла висновку, що ухвала господарського суду Харківської області від 10 березня 2009 року у справі № 40/03-09 прийнята при належному з'ясуванні обставин, що мають значення для справи та у відповідності до чинного матеріального та процесуального права і підстави для її скасування відсутні, у зв'язку з чим апеляційна скарга відповідача задоволенню не підлягає.

Керуючись статтями 99, 101, 102, п. 1 статті 103, статтями 105, 106, 112,114  Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів

.

постановила:

                    Апеляційну скаргу  відповідача залишити без задоволення.

                    Ухвалу господарського суду Харківської області від 10.03.2009 року по справі № 40/03-09 залишити без змін.



         Головуючий суддя                                                               Лакіза В.В.                 

                                 суддя                                                               Камишева Л.М.

               суддя                                                                Шепітько І.І.


Коментарі
Коментарі відсутні
Потрібна автентифікація

Потріблно залогінитись, щоб коментувати

Логін Реєстрація