Справа № 2-2417/11

Провадження № 2/1412/13122/11

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22.08.2011 року Заводський районний суд м. Миколаєва

у складі: Головуючого судді - Кузьменко В.В.,

секретаря судового засідання - Белевері В.А.,

за участю: представника позивача - ОСОБА_1,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Миколаєві цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ОТП Факторинг Україна» про стягнення заборгованості за договором кредиту з ОСОБА_2,

В С Т А Н О В И В :

В квітні 2011 року ТОВ «ОТП Факторинг Україна» (позивач) звернулось до Заводського районного суду м. Миколаєва із згаданим позовом. Позовні вимоги мотивовані тим, що на підставі кредитного договору №МL-400\450\2007 від 14/12/2007 р., укладеним між Закритим акціонерним товариством «ОТП Банк» та ОСОБА_2 (відповідач), останньому були передані кредитні кошти в сумі 55 000 дол. США для здійснення ремонту нерухомого майна. Систематичне порушення відповідачем взятих на себе зобов’язань призвело до виникнення простроченої заборгованості по кредиту та відсотках, що станом на 02/03/2011 р. склала 48 489,64 дол. США, яку позивач разом із штрафними санкціями у розмірі 87 980,92 грн. та судовими витратами у розмірі 1 820 грн. просить з нього стягнути.

В судовому засіданні представник позивача позов підтримала із мотивів, вказаних в позовній заяві, наполягаючи на повному його задоволенні.

Відповідач в судове засідання не з’явився, свого представника не направив. Про час і місце розгляду справи повідомлявся належним чином, за встановленому у законному порядку місцем реєстрації його проживання, заяв про розгляд справи у його відсутність до суду не надходило. Врахувавши думку позивача, суд, керуючись ч.1 ст. 224 ЦПК України, ухвалив провести розгляд справи за відсутності відповідача або ж його представника, на підставі наявних у справі матеріалів з ухваленням заочного рішення.

Вислухавши пояснення представника позивача, повно та всебічно дослідивши матеріали справи, оцінивши їх в сукупності, суд приходить до висновку, що позов підставний та підлягає задоволенню в повному обсязі з огляду на наступне.

Судом встановлено, що 14 грудня 2007 року між ОСОБА_2 та Закритим акціонерним товариством «ОТП Банк» було укладено строковий, до 14/12/2015 р., кредитний договір № МL-400\450\2007, згідно з ч.1 п.2 якого, ЗАТ «ОТП Банк» зобов’язалось надати ОСОБА_2 грошові кошти у розмірі 55 000,00 дол. США для проведення ремонту нерухомого майна. Згідно п.3 ч.1 вказаного договору, сторонами була обумовлена фіксована процентна ставка за користування кредитом у розмірі 12,49% річних. Свої зобов’язання за вказаним договором ЗАТ «ОТП Банк» виконало належним чином, частинами перерахувавши на поточний рахунок відповідача кредитні кошти, згідно кредитним заявкам від 14/12/2007 р. в сумі 20 000,00 дол. США; 25/12/2007 р. в сумі 20 000 дол. США; 16/01/2008 р. в сумі 5 000 дол. США та 23/01/2008 р. в сумі 10 000 дол. США.

Відповідно до ст.1 нової редакції Статуту АТ «ОТП Банк», зареєстрованої Національним банком України 18/06/2009 р. під №273. Закрите акціонерне товариство «ОТП Банк» змінило свою назву на Публічне акціонерне товариство «ОТП Банк».

10/12/2010 р. між ПАТ «ОТП Банк» і ТОВ «ОТП Факторинг Україна», тобто позивачем, у відповідності до ст.ст. 512, 514, 1077-1079,1082,1084 ЦК України було укладено договір купівлі-продажу кредитного портфелю, після того до позивача перейшли всі права ПАТ «ОТП Банк» щодо права вимоги до боржника за кредитним договором.

Відповідно до ч.2 п.1.5 договору № МL-400\450\2007 від 14/12/2007 р., Відповідач зобов’язався здійснювати повернення кредиту щомісяця у розмірі та в строки, визначні у графіку платежів. Проте, починаючи з 10/08/2009 р. відповідач почав порушувати зобов’язання, що призвело до виникнення простроченої заборгованості. Спроби позивача щодо досудового врегулювання відносин, відповідач лишив поза увагою.

Таким чином, згідно розрахунку позивача, станом на 02/03/2011 р. заборгованість відповідача по кредиту за договором склала 384 862,27 грн. (48 489,64 дол. США - за курсом НБУ на 02/03/2011 р. 7,9370 гривні за 1 долар США). Заборгованість відповідача по відсоткам за кредитним договором, за період з 14/12/2007р. по 02/03/2011р. – 77 176,45 грн. (9 723,63 дол. США - за курсом НБУ на 02/03/2011 р. 7,9370 гривні за 1 долар США).

Окрім того, ч.2 п.4.1.1 Договору № МL-400\450\2007 від 14/12/2007 р., сторонами було обумовлено, що за порушення прийнятих на себе зобов’язань стосовно повернення кредитних коштів, сплати процентів за користування кредитними коштами у визначені договором строки, ОСОБА_2 повинен, додатково до прострочених сум, сплатити банку пеню у розмірі 1% від суми несвоєчасно виконаних боргових зобов’язань за кожен день прострочки. Таким чином, сума нарахованої та належної до сплати пені за період з 10/12/2010 р. по 02/03/2011 р. складає 87 980,92 грн.

Згідно ст. 526 ЦК України зобов’язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору.

    Згідно ч.1 ст.527 ЦК України боржник зобов’язаний виконати свій обов’язок, а кредитор - прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов’язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом. Боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов’язання.

За змістом ч.2 ст.1050 та ч.2 ст.1054 ЦК України наслідком порушення відповідачем зобов'язання щодо повернення чергової частини суми кредиту є право позивача достроково вимагати повернення всієї суми кредиту.

Виконання зобов’язання може забезпечуватися, зокрема неустойкою (штрафом, пенею), що передбачено ст. 546 ЦК України.

Таким, чином за порушення взятих на себе зобов’язань за договором № МL-400\450\2007 від 14/12/2007 р., з позивача підлягає стягненню загальна заборгованість перед відповідачем та штрафні санкції, що в сукупності становить 550 019, 64 грн.

Відповідно до ч.1 ст. 88 ЦПК України, стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати. Проте, згідно платіжного доручення №504 від 15/03/2011 р. про сплату судового збору за розгляд справи у розмірі 1  700 грн., платіжного доручення №507 від 15/03/2011 р. щодо оплати інформаційно-технічного забезпечення розгляду справи, судові витрати помилково сплачено, за іншими реквізитами до бюджету Ленінського району м. Миколаєва, а тому вони підлягають стягненню на користь держави.

Враховуючи викладене, відповідно до ст.ст. 16, 20, 526, 611, 1050, 1054 Цивільного Кодексу України, ст.ст. 3, 4, 10, 11, 57-60, 88 ЦПК України, керуючись ст.ст. 213-215 ЦПК України, суд -

В И Р І Ш И В :

Стягнути з ОСОБА_2 (05/12/ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_2, зареєстрованого в ІНФОРМАЦІЯ_3) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ОТП Факторинг Україна» (ідентифікаційний код 36789421 р/р. 29097002900400 в АТ «ОТП Банк», МФО 300528), в рахунок погашення заборгованості за договором кредиту №МL-400\450\2007 від 14/12/2007 р. - 550  019 (п’ятсот п’ятдесят тисяч дев’ятнадцять) гривень 64 (шістдесят чотири) копійки

Стягнути з ОСОБА_2 (05/12/ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_2, зареєстрованого в ІНФОРМАЦІЯ_3) витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи у розмірі 120 (сто двадцять) грн. на користь держави (код податку 22050000; код 23626096; р/р 31214259700003; МФО 826013; одержувач місцевий бюджет Заводського району; Банк: УДК в Миколаївській області).

Стягнути з ОСОБА_2 (05/12/ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_2, зареєстрованого в ІНФОРМАЦІЯ_3) судовий збір у розмірі 1  700 (одна тисяча сімсот) грн. на користь держави (р/р 31419537700003; код податку 22090100; код 23626096, МФО 826013; одержувач місцевий бюджет Заводського району; Банк: УДК в Миколаївській області).

Рішення може бути оскаржено позивачем до   апеляційного суду Миколаївської області шляхом подачі апеляційної скарги через Заводський районний суду міста Миколаєва протягом десяти днів з дня його проголошення.

Заочне рішення може бути   переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом десяти днів з дня отримання   копії рішення.

У разі залишення   заяви про перегляд заочного рішення   без задоволення, заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку, наведеному вище. У цьому разі   строк,   протягом   якого розглядалася   заява, не включається до строку на апеляційне оскарження.

СУДДЯ В.В. КУЗЬМЕНКО