Справа № 2-789/2009 р.

                                                                                                               

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ  УКРАЇНИ

28 травня 2009 року Вознесенський міськрайонний суд Миколаївської  області в складі: головуючого судді - Вуїва О.В., при секретарі – Літвінов С.С.,

за участю: позивачів – ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , представника позивачів –         ОСОБА_3 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Вознесенську Миколаївської області цивільну справу за позовом ОСОБА_1 , ОСОБА_2  до ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6  про визнання договору купівлі-продажу дійсним ,

ВСТАНОВИВ:

В лютому 2009 року ОСОБА_1 , ОСОБА_2  звернулися до суду з позовом до ОСОБА_4 , ОСОБА_5 про визнання договору купівлі-продажу дійсним та визнання права власності в порядку спадкування в якому вказували, що ІНФОРМАЦІЯ_1  їхня мати – ОСОБА_7  – зареєструвала шлюб з відповідачем ОСОБА_4

В період шлюбу подружжям на біржевих торгах було придбано квартиру АДРЕСА_1 , при цьому продавцем майна виступав ОСОБА_6 , а покупцем - ОСОБА_4

Проте, ІНФОРМАЦІЯ_2  року ОСОБА_8  померла.

Після її смерті відкрилася спадщина до складу якої входила також частка в спільному майні подружжя.

Вказуючи на те, що всі істотні умови договору купівлі-продажу були виконані, а саме продавці передали покупцю майно, а покупець прийняв його та сплатив за нього певну грошову суму, обумовлену сторонами договору, тому просили визнати договір купівлі-продажу спірного майна дійсним.

Крім цього,   ОСОБА_1  та ОСОБА_2  вказували на те, що вони, як спадкоємці першої черги за законом після смерті матері, що прийняли спадщину в установленому Законом порядку, мають право на отримання частки спадкового майна.

Враховуючи вказані обставини, позивачі просили визнати за ними право власності щодо квартири АДРЕСА_1 , а саме по 1/8 частці за кожним.

Ухвалами суду від 24 квітня 2009 року до участі в справі в якості відповідача залучено ОСОБА_6  та залишено без розгляду позовну заяву ОСОБА_1 , ОСОБА_2  про визнання права власності в порядку спадкування.

Ухвалою суду від 28 травня 2009 року Універсальну товарно-сировинну біржу ІНФОРМАЦІЯ_4  виключено з числа третіх осіб без самостійних вимог щодо предмету спору.

В судовому засіданні позивачі та їх представник – ОСОБА_3  підтримали свої вимоги про визнання договору купівлі-продажу спірного майна дійсним в повному обсязі,  надали пояснення, аналогічні викладеним в позові.

Відповідач ОСОБА_6   в судове засідання не з'явився, про час та місце розгляду справи належним чином повідомлений, суду надав заяву про розгляд справи без його участі та про повне визнання позовних вимог.

Відповідач ОСОБА_4 , який водночас є представником малолітньої ОСОБА_5  в судове засідання не з’явився, судом належним чином про час та місце розгляду справи повідомлений, причину неявки суду не повідомив.

Представник відповідача – ОСОБА_9  в судове засідання не з’явився, судом належним чином про час та місце розгляду справи повідомлений, надав письмову заяву про відкладення розгляду справи в зв’язку участю в розгляді іншої справи. Однак надана  представником заява про поважність причин неявки жодним чином підтверджена не була.

Оскільки матеріали справи містять достатньо відомостей про права та взаємовідносини сторін, тому суд, враховуючи думку позивачів та їх представника, а також положення ст. 169 ЦПК України вважав можливим розглядати справу без участі відповідачів, а також представника відповідача.

Заслухавши пояснення позивачів, їх представника, дослідивши матеріали справи в межах вимог та на підставі наданих доказів, оглянувши матеріали цивільної справи №2-31/2009  за позовом ОСОБА_4  в своїх інтересах та інтересах неповнолітньої ОСОБА_5  до ОСОБА_1 , ОСОБА_2  та житлово-будівельного кооперативу ІНФОРМАЦІЯ_3  про визнання права власності на нерухоме майно в порядку спадкування та зустрічним позовом ОСОБА_1 , ОСОБА_2  до ОСОБА_4  та житлово-будівельного кооперативу ІНФОРМАЦІЯ_3  про визнання права власності в порядку спадкування, суд прийшов до наступного.

Зокрема, судом встановлено, що з ІНФОРМАЦІЯ_1  року по ІНФОРМАЦІЯ_2  року мати позивачів – ОСОБА_7  – перебувала в зареєстрованому шлюбі з ОСОБА_4  (а.с.6-9, матеріали справи №2-31/09).

В період перебування в шлюбі подружжя набуло спірне майно, яке відповідно до вимог ст. 22 КпШС України вважалося його спільною сумісною власністю.

Так, 29 березня 2002 року ОСОБА_4  купив у ОСОБА_6  (який одночасно на підставі рішення органу опіки та піклування діяв від імені малолітньої ОСОБА_10 )  квартиру АДРЕСА_1 , зареєструвавши в цей же день  договір на Універсальній  товарно-сировинній біржі ІНФОРМАЦІЯ_4  (яка припинила своє існування) за НОМЕР_1 . (а.с.5, справа №2-31/09, а.с. 42, 54).

ІНФОРМАЦІЯ_2  року ОСОБА_7  померла (а.с.9).

В зв’язку з відкриттям спадщини після смерті матері ОСОБА_1 , ОСОБА_2  отримали статус спадкоємців першої черги за законом, вчинили відповідні дії для її прийняття, внаслідок чого набули певний цивільно-правовий інтерес, як учасники спадкових відносин, в тому числі заявили свої права на частку спірного майна, тому в силу ст. 3 ЦПК України набули право на захист своїх інтересів, що пов’язані з спірним договором (а.с.6-9, 45-46, справа №2-31/09, а.с. 30, 32).

Ст. 9 Житлового Кодексу України вказує, що громадяни України мають право на придбання будинків і квартир на біржових торгах.

Враховуючи вимоги п. 4 Прикінцевих та Перехідних положень ЦК України, до вказаних правовідносин застосовуються положення ЦК України 1963 року (чинного на час виникнення правовідносин).

При укладенні договору, сторони узгодили всі його істотні умови і виконали свої зобов’язання, але продавці не здійснили нотаріального посвідчення цього договору, як того вимагала ст. 227 ЦК України 1963 року.

З положень ч. 1 ст. 47 ЦК України 1963 року вбачається те, що угода, укладена з порушенням вимог про її обов’язкове нотаріальне посвідчення, вважається недійсною.

Проте, згідно ч. 2 ст. 47 ЦК України, якщо одна зі сторін повністю або частково виконала угоду, що потребує нотаріального посвідчення, а друга сторона ухиляється від нотаріального оформлення угоди, суд вправі за вимогою сторони, яка виконала угоду, визнати угоду дійсною.

В цьому разі наступне нотаріальне оформлення угоди не вимагається.

Враховуючи встановлені судом обставини, а також те, що про своє порушене право ОСОБА_1 , ОСОБА_2  дізналася лише в 2008 році (справа №2-31/09), тому суд вважає, що відповідно до ст. 6 ЦК України 1963 року цивільне право позивачів підлягає захисту шляхом визнання договору купівлі-продажу дійсним.

 Керуючись ст. ст. 10, 11, 209, 212, 213, 214, 215 ЦПК України, суд, -

ВИРІШИВ:

       Позовні вимоги ОСОБА_1 , ОСОБА_2  до ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6  про визнання договору купівлі-продажу дійсним  -  задовольнити повністю.

 Визнати дійсним договір купівлі-продажу нерухомого майна, зареєстрований 29 березня 2002 року за НОМЕР_1  на Універсальній товарно-сировинній біржі ІНФОРМАЦІЯ_4 , за яким ОСОБА_4  купив у ОСОБА_6  (який одночасно діяв на підставі рішення органу опіки та піклування від імені малолітньої ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_5  року народження) квартиру АДРЕСА_1 .

Рішення може бути оскаржене до апеляційного суду Миколаївської області через міськрайонний суд шляхом подачі заяви про апеляційне  оскарження протягом 10 днів з дня проголошення рішення та подачі апеляційної скарги протягом 20 днів після подання заяви про апеляційне оскарження.

           Суддя :         /підпис/                                                      Вуїв О.В.

 Згідно з оригіналом: суддя: