КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
01025, м.Київ, пров. Рильський, 8 т. (044) 278-46-14
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
02.06.2009 № 12/62
Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: Іваненко Я.Л.
суддів: Євдокимова О.В.
Пантелієнка В.О.
при секретарі: Семеник Т.В.
За участю представників:
від позивача -Юшко О.В., доіреність № 15/01 від 15.01.2009 року
від відповідача - не з"явився
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ВАТ "Племзавод "Тростянець"
на рішення Господарського суду м.Києва від 07.04.2009
у справі № 12/62 (суддя Лавриненко Л.М.)
за позовом Товариство з обмеженою відповідальністю "Українська аграрно-хімічна компанія"
до ВАТ "Племзавод "Тростянець"
третя особа позивача
третя особа відповідача
про стягнення заборгованості 270216,75 грн.
ВСТАНОВИВ:
Рішенням Господарського Чернігівської області від 07.04.2009 року у справі № 12/62 позов Товариства з обмеженою відповідальністю „Українська аграрно – хімічна компанія” (далі по тексту – позивач) до Відкритого акціонерного товариства „Племзавод „Тростянець” (далі по тексту – відповідач) про стягнення заборгованості 270 216,75 грн. задоволено повністю.
Стягнуто з відповідача на користь позивача 270 216,75 грн. боргу, 2 702,20 грн. державного мита та 118 грн. витрат на інформаційно – технічне забезпечення судового процесу.
Не погоджуючись з прийнятим рішенням, відповідач звернувся до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою вих. № 70 від 15.04.2009 року (вх. № 02-4.2/2464 від 29.04.2009 року), в якій просить скасувати оскаржуване рішення.
Скарга мотивована неправильним застосуванням місцевим господарським судом норм матеріального та процесуального права.
В обґрунтування своїх вимог відповідач зазначає, що 08.08.2008 року повірений за Договором № 21/1П від 12.05.2005 року від імені Товариства з обмеженою відповідальністю „Українська аграрно – хімічна компанія” виписав рахунок № 6/6/21-121 відповідачу на оплату товару – суперагро 15/15/15, в кількості 80,051 т. на суму 340 216,75 грн., а 27.11.2008 року – згідно накладної № 6/21-121 від 27.11.2008 року передав зазначений товар відповідачу на суму 340 216,75 грн.
Втім, згідно п.п. 2 п. 2.8 зазначеного Договору передбачено, що будь – яка передача товару, чи доставка третій особі повинна бути здійснена тільки на підставі письмового розпорядження довірителя, після попередньої оплати повної вартості реалізованого товару грошовими коштами на розрахунковий рахунок довірителя. Тобто, довіритель отримує грошові кошти на свій рахунок і після передає повіреному розпорядження на відпущення товару. При цьому, повірений після виставлення рахунку відповідачу та після часткової оплати відповідачем вказаної суми, а саме 70 000,00 грн. , передав товар згідно накладної № 6/21-121 від 27.11.2008 року на суму 340 216,75 грн.
Таким чином, на думку скаржника поставка товару здійснювалася з порушенням вимог Договору доручення № 21/1П від 12.05.2005 року.
У відзиві на апеляційну скаргу позивач просить залишити рішення Господарського суду Чернігівської області від 07.04.2009 року у справі № 12/62 без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.
Позивач зазначає, що згідно п. 2.8 вказаного Договору довіритель ТОВ „Українська аграрно – хімічна компанія” надало повіреному дозвіл № 26/11 від 26.11.2008 року на відпуск товару по накладній № 6/21/121 від27.11.2008 року на суму – 340 216,75 грн. на умовах попередньої оплати відповідачем за товар.
Тому, на думку позивача умови Договору доручення № 21/1П від 12.02.2003 року виконані повіреним належним чином і у довірителя не має претензій до нього. При цьому, власником товару відпущеного відповідачу по накладній № 6/21/121 від 27.11.2008 року на суму – 340 216,75 грн. є ТОВ „Українська агро – хімічна компанія” і згідно виставленої вимоги відповідачу останній повинен був сплатити суму боргу в розмірі – 270 216,75 грн. позивачу по даній справі у встановлений строк.
Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 13.05.2009 року у справі № 12/62 вказану апеляційну скаргу було прийнято до провадження та призначено до розгляду в судовому засіданні на 02.06.2009 року об 11 год. 30 хв.
В судове засідання з’явився представник позивача, представник відповідача в судове засідання не з’явився, хоча був належним чином повідомлений про час та місце розгляду справи.
Позивач у судовому засіданні заявив усне клопотання про долучення до матеріалів справи оригіналу рахунку № 6/21-121 від 08.08.2008 року.
Розглянувши доводи апеляційної скарги, заслухавши пояснення повноважного представника позивача, перевіривши матеріали справи, дослідивши докази, проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом першої інстанції норм чинного законодавства, Київський апеляційний господарський суд вважає, що скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав:
Судом першої інстанції встановлено, що 12.02.2005 року між Товариством з обмеженою відповідальністю „Українська аграрно-хімічна компанія” (довіритель) та Дочірнім підприємством „Чернігівська аграрно-хімічна компанія” (повірений) було укладено договір №21/1П.
Відповідно до п.п. 1.1.- 1.2. зазначеного Договору довіритель (позивач) взяв на себе зобов’язання поставити, на умовах погоджених даним Договором, а повірений зобов’язується прийняти на зберігання мінеральні добрива, засоби захисту рослин, сімена (товар) і сприяти їх реалізації за рахунок Довірителя, вартість яких, асортимент, якість, кількість і інші характеристики обумовлені сторонами в Додатку до Договору, який вважається невід’ємною частиною Договору на умовах, обумовлених в параграфі 2 даного Договору.
Відповідно до п. 6.1. Договору доручення № 21/1П від 12.02.2005 року, даний договір вступає в силу з моменту його підписання сторонами і діє до 31.12.2009 року.
08.08.2008р. повірений по Договору Доручення № 21/1П від 12.02.2005 року від імені довірителя – позивача по справі виписав відповідачу на оплату товару – суперагро 15:15:15, в кількості 80,051 тон на суму 340 216 грн. 75 коп., в т.ч. ПДВ - 26 702,79 грн, рахунок № 6/6/21 – 121.
Як вбачається з матеріалів справи, відповідач вказаний рахунок сплатив частково 29.08.2008 року – 30 000,00 грн. та 25.09.2008 року – 40 000,00 грн. всього на загальну суму 70 000,00 грн., що підтверджується виписками з банківського рахунку, доданими до матеріалів справи. В призначеннях платежу вказано, що це оплата по рахунку № 6/6/21 -121 від 08.08.2008 року.
27.11.2008 року Товариство з обмеженою відповідальністю „Українська аграрно-хімічна компанія” (довіритель по Договору доручення № 21/117 від 12.02.2005 року та позивач по справі) продало через повіреного – Дочірнє підприємство „Чернігівська аграрно-хімічна компанія”, яке діяло на підставі Договору доручення № 21/1П від 12.02.2003 року, через Городничу О.М. товар Відкритому акціонерному товариству „Племзавод „Тростянець” (відповідачу), згідно накладної № 6/21/121 від 27.11.2008 року -суперагро 15:15:15, в кількості 80,051 тон на суму 340 216 грн. 75 коп., в т.ч. ПДВ -26 702,79 грн., копія якої додана до матеріалів справи.
Факт отримання відповідачем товару підтверджується довіреністю серії ЯПБ № 528882 від 20.11.2008 року, виданою Городничій О.М. (паспорт серія НК № 379373 від 20.11.2008 року, виданий Ічнянським РВ УМВС України в Чернігівській області, а.с. 10).
Місцевим господарським судом встановлено, що за товар суперагро 15:15:15, в кількості 80,051 тон на суму 340 216 грн. 75 коп., в т.ч. ПДВ - 26 702,79 грн. відповідач частково здійснив оплату в сумі 70 000,00грн.
16.12.2008 року позивач направив на адресу відповідача письмову вимогу (вих. № 11/12 від 16.12.2008 року) про оплату залишку заборгованості за поставлений товар в розмірі 270 216,75 грн. на протязі 7 днів з моменту отримання листа з цією вимогою.
Факт направлення вимоги підтверджується фіскальним чеком та списком згрупованих рекомендованих відправлень за 18.12.08р.
Таким чином, за товар отриманий по накладній № 6/21/121 від 27.11.2008 року та за довіреністю серії ЯПБ № 528882 від 20.11.2008 року, відповідач зобов'язаний був повністю розрахуватись до 23.12.2008 року включно.
З матеріалів справи вбачається, що відповідач покладені на нього зобов’язання щодо оплати поставленого товару не виконав, а вимогу позивача про сплату залишку заборгованості за поставлений товар в розмірі 270 216,75 грн. залишив без відповіді та задоволення. Заборгованість відповідача за поставлений товар становить 270 216,75 грн.
Враховуючи наведене позивач просив суд стягнути з відповідача заборгованість за поставлений товар в сумі 270 216,75 грн.
На підставі викладеного, суд першої інстанції позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю „Українська аграрно – хімічна компанія” задовольнив.
Колегія суддів погоджується з таким висновком суду першої інстанції, з огляду на наступне.
Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України суб’єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов’язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов’язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
Зазначене також кореспондується зі ст. 526 Цивільного кодексу України, де встановлено, що зобов’язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Відповідно до ст. 1000 Цивільного кодексу України, за договором доручення одна сторона (повірений) зобов’язується вчинити від імені та за рахунок другої сторони (довірителя) певні юридичні дії. Правочин, вчинений повіреним, створює, змінює, припиняє цивільні права та обов'язки довірителя. Договором доручення може бути встановлено виключне право повіреного на вчинення від імені та за рахунок довірителя всіх або частини юридичних дій, передбачених договором. У договорі можуть бути встановлені строк дії такого доручення та (або) територія, у межах якої є чинним виключне право повіреного.
Статтею 655 Цивільного кодексу України передбачено, що продавець згідно договору купівлі-продажу передає або зобов'язується передати у власність покупцеві товар, а покупець прийняти його та оплатити.
Таким чином, між сторонами була укладена угода купівлі - продажу товару , відповідно до ч. 2 ст. 638 Цивільного кодексу України, шляхом передачі повіреним від імені довірителя ( позивача) в?ідповідачу товару та п?рийняття його відповіда?чем.
Статтею 692 Цивільного к?одексу України передбач?ено, що покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.
Частиною 2 статті 530 ЦК України передбачено, що якщо строк (термін) виконання боржником обов’язку не встановлений або визначений моментом пред’явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов’язок у семиденний строк від дня пред’явлення вимоги, якщо обов’язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.
Судом першої інстанції встановлено, що факт отримання відповідачем товару підтверджується довіреністю серії ЯПБ № 528882 від 20.11.2008 року, виданою Городничій О.М. (а.с. 11).
Втім, за товар отриманий по накладній № 6/21/121 від 27.11.2008 року за довіреністю ЯПБ № 528882 виданій Городничій О.М., відповідач взяті на себе зобов’язання щодо оплати поставленого товару не виконав, при цьому на вимогу позивача про оплату залишку заборгованості за поставлений товар, відповідач, в порушення вимог чинного законодавства, в семиденний строк від дня пред’явлення вимоги позивача не сплатив заборгованість за вказаний товар.
Оскільки Товариство з обмеженою відповідальністю „Українська аграрно – хімічна компанія” виконало свої зобов’язання в повному обсязі та відповідно до умов Договору, апеляційна інстанція погоджується з висновком місцевого господарського суду про те, що враховуючи те, що відповідач взяті на себе зобов’язання щодо оплати поставленого товару не виконав, за отриманий товар своєчасно не розрахувався, тому позовні вимоги позивача є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.
Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
При цьому, відповідачем не спростовано належними засобами доказування обставин на які посилається позивач в обґрунтування своїх позовних вимог.
Отже, апеляційний суд приходить до висновку, що доводи відповідача, викладені в апеляційній скарзі, не спростовують висновків господарського суду першої інстанції, а тому відсутні підстави для задоволення апеляційної скарги та скасування рішення суду першої інстанції.
Враховуючи викладене вище, колегія суддів вважає, що господарський суд першої інстанції вірно встановив фактичні обставини справи, ретельно дослідив наявні в матеріалах справи докази, дав їм належну оцінку, прийняв законне та обґрунтоване рішення у відповідності з вимогами матеріального та процесуального права, а тому, рішення необхідно залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.
З огляду на викладене вище та керуючись ст. ст. 101, 103, 105 Господарського процесуального кодексу України, Київський апеляційний господарський суд, -
ПОСТАНОВИВ:
1.Рішення Господарського суду Чернігівської області від 07.04.2009 року у справі № 12/62 залишити без змін, а апеляційну скаргу Відкритого акціонерного товариства „Племзавод „Тростянець” – без задоволення.
2.Матеріали справи № 12/62 повернути до Господарського суду Чернігівської області.
Головуючий суддя Іваненко Я.Л.
Судді Євдокимов О.В.
Пантелієнко В.О.
05.06.09 (відправлено)
- Номер:
- Опис: про стягнення заборгованості
- Тип справи: Позовна заява(звичайна)
- Номер справи: 12/62
- Суд: Господарський суд Чернігівської області
- Суддя: Євдокимов О.В.
- Результати справи:
- Етап діла: Розглянуто
- Департамент справи:
- Дата реєстрації: 19.05.2011
- Дата етапу: 31.05.2011