КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
01025, м.Київ, пров. Рильський, 8 т. (044) 278-46-14
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
02.06.2009 № 05-5-27/20001
Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: Іваненко Я.Л.
суддів: Євдокимова О.В.
Пантелієнка В.О.
при секретарі: Семеник Т.В.
За участю представників:
від позивача -Бонтлаб В.В., довіреність № б/н від 11.03.2009 року
від відповідача -не з"явився
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Товариство з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Вассма"
на ухвалу Господарського суду м.Києва від 15.04.2009
у справі № 05-5-27/20001 (суддя Дідиченко М.А.)
за позовом Товариство з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Вассма"
до Закрите акціонерне товариство "Альфа-Банк"
третя особа позивача
третя особа відповідача
про визнання додаткової угоди № 1 від 12.08.2008 р. до договору № 238-МВ/08 від 25.07.2008 р. недійсною
ВСТАНОВИВ:
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 15.04.2009 року у справі № 05-5-27/20001 повернуто позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю „Торговий дім „Вассма” (далі по тексту – позивач) до Закритого акціонерного товариства „Альфа – банк” (далі по тексту – відповідач) про визнання додаткової угоди № 1 від 12.08.2008 року до договору № 238-МВ/08 від 25.07.2008 року недійсною без розгляду на підставі п.п. 4, 10 ч. 1 ст.63 Господарського процесуального кодексу України (далі по тексту – ГПК України )
Не погоджуючись з даною ухвалою, позивач звернувся з апеляційною скаргою вих. № 10-2/04 від 13.04.2009 року (вх. № 02-4.1/2173 від 21.04.2009 року) до Київського апеляційного господарського суду, в якій просить скасувати ухвалу Господарського суду міста Києва від 15.04.2009 року та направити справу на розгляд до місцевого господарського суду. Вважає, що судом порушено норми процесуального права, а висновки суду не відповідають фактичним обставинам справи
Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 08.05.2009 року апеляційну скаргу позивача було прийнято до провадження та призначено до розгляду на 02.06.2009 року об 11 год. 00 хв.
В судове засідання з’явився представник скаржника, відповідач в судове засідання не з’явився, хоча був належним чином повідомлений про час та місце розгляду справи.
Скаржник у судовому засіданні на виконання ухвали Київського апеляційного господарського суду від 08.05.2009 року у справі № 05-5-27/20001 надав суду для долучення до матеріалів справи оригінал зустрічної позовної заяви від 08.04.2009 року № 08-1/04, а також довідку Головного управління Державного казначейства України у м. Києві від 25.05.2009 року № 06-04/2487-5567 та лист Головного управління Державного казначейства України у м. Києві від 22.05.2009 року № 06-04/2451-5470 про надання роз’яснень щодо зарахування коштів.
Розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи, заслухавши пояснення скаржника, дослідивши докази, проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом першої інстанції норм чинного законодавства, Київський апеляційний господарський суд вважає, що скарга підлягає задоволенню, а ухвала скасуванню з наступних підстав:
Позивач звернувся до Господарського суду міста Києва із зустрічною позовною заявою про визнання додаткової угоди № 1 від 12.08.2008 року до договору № 238-МВ/08 від 25.07.2008 року недійсною
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 15.04.2009 року позовну заяву було повернуто позивачу без розгляду на підставі п.п. 4, 10 ч. 1 ст. 63 ГПК України. Ухвала мотивована тим, що до матеріалів позовної заяви не додано доказів сплати державного мита у встановленому порядку та не подано доказів сплати витрат на інформаційно – технічне забезпечення судового процесу.
Місцевий господарський суд відмічає, що позивач у якості сплати державного мита та витрат на інформаційно – технічне забезпечення судового процесу надав платіжні доручення № 1058 від 08.04.2009 року та № 1036 від 07.04.2009 року. Проте, як вбачається з наданих платіжних доручень, вони не проведені банком, а саме відсутні печатки та підписи посадових осіб.
Суд першої інстанції також зазначає, що згідно п. 14 Інструкції про порядок обчислення та справляння державного мита, затвердженої Наказом Головної державної податкової інспекції України від 22.04.1993 року № 15, на зворотньому боці платіжного доручення робиться напис кредитної установи такого змісту: „Зараховано в доход бюджету___ грн. (дата)”. Цей напис скріплюється першим і другим підписами посадових осіб з відтиском печатки кредитної установи та з відміткою дати виконання платіжного доручення.
Поняття термінів першого та другого підписів осіб визначено в п. 5 глави 1 розділу 2 Інструкції про міжбанківський переказ грошей в Україні в національній валюті, затвердженій постановою Правління Національного банку України 187.03.2004 року № 110. Зазначеною нормою встановлено, що право першого підпису належить керівнику банку (філії) та уповноваженим ним службовим особам, право другого підпису належить головному бухгалтеру банку (філії) та службовим особам уповноваженим керівником банку.
На підставі зазначеного вище висновку, місцевий господарський суд повернув позивачу позовну заяву без розгляду.
Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 63 ГПК України суддя повертає позовну заяву і додані до неї документи без розгляду, якщо не подано доказів сплати державного мита у встановлених порядку.
В п. 14 Інструкції про порядок обчислення та справляння державного мита, затвердженої наказом Головної державної податкової інспекції України від 22.04.1993 року № 15, зареєстрованого Міністерством юстиції України 19.05.93 року за № 50, зазначено, що належним доказом сплати державного мита є останній примірник платіжного доручення з написом кредитної установи такого змісту: “Зараховано в доход бюджету ____ грн. (дата)”. Цей напис скріплюється першим і другим підписами посадових осіб та відтиском печатки кредитної установи з відміткою дати виконання платіжного доручення.
Відповідно до вимог ч. 1 ст. 38 ГПК України у випадку, якщо подані сторонами докази є недостатніми, господарський суд зобов'язаний витребувати від підприємств та організацій незалежно від їх участі у справі документи і матеріали, необхідні для вирішення спору.
Згідно зі ст. 43 ГПК України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили.
Отже, у випадку виникнення сумнівів щодо надходження та зарахування державного мита в сумі 102,00 грн. до Державного бюджету, суд першої інстанції мав би витребувати від позивача відповідне підтвердження територіального органу Державного казначейства України своєю ухвалою.
При цьому, позивач надав апеляційній інстанції довідку Головного управління державного казначейства України у м. Києві від 25.05.2009 року № 06-04/2487-5567, яка підтверджує зарахування коштів до Державного бюджету від ТОВ „Торговий дім „Вассма” згідно платіжного доручення № 1058 від 08.04.2009 року у сумі 102,00 грн. на рахунок 31110095700011, відкритий за КЕКД 22090200 „Державне мито, не віднесене до інших категорій”, символ звітності банку 095.
Згідно п. 10 ч. 1 ст. 63 ГПК України підставою для повернення позовної заяви є неподання доказів сплати витрат на інформаційно – технічне забезпечення судового процесу.
Додане до зустрічної позовної заяви Товариства з обмеженою відповідальністю „Торговий дім „Вассма” платіжне доручення № 1036 від 07.04.2009 року свідчить про здійснення на користь УДК у Шевченківському районі м. Києва платежу в сумі 118,00 грн. за призначенням: інформаційно –технічне забезпечення розгляду справи.
Та обставина, що вказане платіжне доручення не підписано уповноваженими посадовими особами кредитної установи та відсутня печатка зазначеної установи, на думку колегії суддів апеляційного господарського суду не може розглядатися в якості достатньої підстави вважати, що платіжне доручення № 1036 від 07.04.2009 року не є належним доказом сплати витрат на інформаційно – технічне забезпечення судового процесу.
Крім того, позивач в апеляційній інстанції надав суду лист Головного управління Державного казначейства України у м. Києві від 22.05.2009 року № 06-04/2451-5470, з тексту якого вбачається, що кошти у сумі 118,00 грн. згідно платіжного доручення № 1036 від 07.04.2009 року були перераховані на бюджетний рахунок № 31213259700011, відкритий за кодом класифікації доходів бюджету 22050000 „оплата витрат з інформаційно – технічного забезпечення розглядів справ у судах”.
Отже, враховуючи викладене вище, апеляційний суд приходить до висновку, що доводи позивача, викладені в апеляційній скарзі, спростовують висновки господарського суду першої інстанції, оскільки останнім безпідставно та необґрунтовано повернуто зустрічну позовну заяву без розгляду на підставі п.п. 6, 10 ч. 1 ст.63 ГПК України, чим порушено норми процесуального права.
Тому, колегія суддів задовольняє апеляційну скаргу та скасовує ухвалу суду першої інстанції.
З огляду на викладене вище та керуючись ст. ст. 101, 103, 104, 105, 106 Господарського процесуального кодексу України, Київський апеляційний господарський суд, -
ПОСТАНОВИВ:
1. Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю „Торговий дім „Вассма” на ухвалу Господарського суду міста Києва 15.04.2009 року у справі № 05-5-27/20001 задовольнити.
2. Ухвалу Господарського суду міста Києва 15.04.2009 року у справі № 05-5-27/20001 скасувати.
3. Справу № 05-5-27/20001 передати на розгляд до Господарського суду міста Києва.
Головуючий суддя Іваненко Я.Л.
Судді Євдокимов О.В.
Пантелієнко В.О.
05.06.09 (відправлено)