Судове рішення #5145094
ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

 

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

 

вул. Київська, 150, м. Сімферополь, Автономна Республіка Крим, Україна, 95493

 

ПОСТАНОВА

Іменем України

 

04.06.09

Справа №2а-5199/08/5

 

18:12

Окружний  адміністративний суд Автономної Республіки Крим у складі головуючого судді Сидоренко Д.В. , при секретарі Джигіль В.Є. розглянувши за участю представника позивача - ОСОБА_1 - паспорт ЕЕ 585116, представника відповідача - ОСОБА_2 - держ. податк. інсп., дов. № 97/10-0 від 18.08.08р. у відкритому судовому засіданні адміністративну справу  

за позовом   Суб'єкт підприємницької діяльності ОСОБА_3         

до   Державна податкова інспекція у м. Сімферополі  АР Крим             

про визнання недійсним податкового повідомлення-рішення та спонуканнядо виконання певних дій,

Обставини справи:  Фізична особа-підприємець ОСОБА_3 звернувся до Господарського суду АР Крим з позовом до Державної податкової інспекції у м.Сімферополі  АР Крим про визнання недійсним податкового повідомлення-рішення №221701/0 від 06.01.2005р., яким позивачу було донараховано збору на розвиток пасажирського електротранспорту в АР Крим у сумі 6120,00грн.

Рішенням Господарського суду АР Крим від 09.08.2005р. позов задоволено. Визнано недійсним податкове повідомлення-рішення №221701/0 від 06.01.2005р.

Не погодившись із зазначеним рішенням Господарського суду АР Крим ДПІ у м.Сімферополі подала касаційну скаргу.

Ухвалою Вищого господарського суду України від 16.11.2005року касаційна скарга ДПІ в м. Сімферополі на рішення Господарського суду АР Крим від 09.08.2005р. разом зі справою направлена за підсудністю до Вищого адміністративного суду України.

Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 24.09.2008р. касаційна скарга ДПІ у м.Сімферополі задоволена частково. Рішення Господарського суду АР Крим від 09.08.05р. скасоване, а справа передана на новий розгляд до Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим.

Згідно резолюції голови Окружного адміністративного суду АР Крим справа передана на розгляд судді Окружного адміністративного суду АР Крим Сидоренко Д.В.

Ухвалою від 21.10.08р. справа № 2а-5199/08/5/0170 прийнята до провадження та призначений судовий розгляд.

Позовні вимоги ґрунтуються на вимогах ст. 1 Закону України “Про систему оподаткування” та мотивовані тим, що відміна податків та зборів (обов'язкових платежів) у бюджети та державні цільові фонди, а також пільги їх платникам здійснюються Верховною Радою України, Верховною Радою АР Крим та сільськими, посилковими, міськими радами відповідно з даним Законом, іншими законами України про оподаткування. Ставки, механізм сплати податків та зборів (обов'язкових платежів) та пільги відносно оподаткування не можуть установлюватися або змінятися іншими законами України, крім законів про оподаткування. Також позивач посилається на ст. 15 Закону України “Про систему оподаткування” якою встановлений вичерпний перечень місцевих податків та зборів. Крім того, такий перечень встановлений Декретом Кабінету Міністрів України “Про місцеві податки та збори”. Збір на розвиток пасажирського електротранспорту у Автономної Республіки Крим у цьому переліку відсутній, і даний збір не встановлений іншими законами України про оподаткування. Також, законами України не встановлений порядок та умови внесення такого збору.

У судовому засіданні 12.05.2009р. позивач надав суду доповнення до позову в обґрунтування позовних вимог.

Відповідач у відзиві на позов (вих. № 10713/9/10 від 09.08.2005р.) проти позову заперечував та зазначив, що у ст. 39 Закону України “Про державний бюджет України на 2003 рік” вказано, що збір на електротранспорт в АР Крим, що ведений Верховною Радою АР Крим по узгодженню із Кабінетом Міністрів України є експериментом у сфері оподаткування.

У додаткових запереченнях на позов (вих. № 316/9/10-0 від 20.01.09р.) відповідач зазначив, що позивач є платником збору на розвиток пасажирського електротранспорту, а тому оскаржуване податкове повідомлення-рішення № 221701/0 від 06.01.2005р.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши надані докази, заслухавши пояснення представників сторін, суд

 

ВСТАНОВИВ:

 

31.12.2004р. ДПІ у м. Сімферополі АР Крим проведена тематична перевірка дотримання вимог податкового законодавства, правильності обчислення та своєчасності сплати збору на розвиток пасажирського електротранспорту в АР Крим приватного підприємця ОСОБА_3 за період з 01.06.2003р.-01.12.2004р.

У результаті перевірки було встановлене порушення позивачем вимог п.п. 2.1 п. 2, п.п. 4.1, 4.3 п. 4, п.п. 6.1, 6.2 п. 6 Положення “Про збір на розвиток пасажирського електротранспорту в АРК”, затвердженого постановою ВР АРК № 587-3/03 від 10.06.2003р., Додатка № 10 Постанови Верховної Ради АР Крим "Про збір на розвиток пасажирського електротранспорту в Автономній Республіці Крим" № 434-3/03 від 19.02.03р., у зв'язку з чим СПД ОСОБА_3 донараховано збору на розвиток пасажирського електротранспорту в АР Крим за період з 01.06.2003р. по 01.12.2004р. у загальній сумі 6120,00 грн.

За результатами перевірки складений акт за № 1487/17/1 від 31.12.2004р., який покладений у основу податкового повідомлення-рішення ДПІ у м. Сімферополі АР Крим   № 221701/0 від 06.01.2005р.

    Введення на території Автономної Республіки Крим в 2003-2004р.р. збору на розвиток пасажирського електротранспорту було обумовлено наступними обставинами.

26.12.02р. Верховна Рада України прийняла Закон України № 380-IY                          "Про Державний бюджет України на 2003 рік".

Статтею 39 даного Закону Верховній Раді Автономної Республіки Крим надано право у 2003 році у вигляді експерименту вводити за узгодженням з Кабінетом Міністрів України місцеві податки та збори, виходячи зі специфіки соціально-економічного розвитку регіону.

У виконання статті 39 Закону України "Про Державний бюджет України на 2003 рік" Кабінет Міністрів України 28.05.03р. прийняв Постанову № 875 "Про введення в 2003 році у Автономній Республіці Крим у порядку експерименту стягнення окремих місцевих зборів".

Відповідно до п.1 вищевказаної постанови Кабінет Міністрів України погодився із пропозицією Верховної Ради АР Крим щодо введення в порядку експерименту в 2003 році стягнення місцевих зборів та у тому числі збору на розвиток пасажирського електротранспорту в АР Крим.

10.06.03р. Верховна Рада АР Крим прийняла постанову № 587-3/03 "Про внесення змін і доповнень у постанову Верховної Ради Автономної Республіки Крим від 19 лютого 2003 року", яким затвердило Положення про збір на розвиток пасажирського електротранспорту в Автономній Республіці Крим.

Таким чином, рішення про введення збору в 2003 році прийнято на позачерговій сесії Верховної Ради АР Крим 10.06.03р.

Статтею 94 Закону України від 27.11.03р. № 1344-1В "Про Державний бюджет України на 2004 рік" продовжено до 1 січня 2005 року дія експерименту по стягненню введених у 2003 році Верховною Радою Автономної Республіки Крим за узгодженням з Кабінетом Міністрів України окремих місцевих зборів.

У виконання статті 94 вищевказаного Закону Кабінет Міністрів України Постановою від 18.02.04р. № 179 продовжив на 2004 рік термін дії Постанови Кабінету Міністрів України від 28.05.03р. № 875 "Про введення в 2003 році в Автономної Республіки Крим у порядку експерименту стягнення окремих місцевих зборів".

На території м. Сімферополя АР Крим стягнення збору на розвиток пасажирського електротранспорту введено рішенням Сімферопольської міської Ради № 174 від 15.07.03р. "Про введення збору на розвиток пасажирського електротранспорту в місті Сімферополі".

Рішенням 17 сесії 24 скликання № 232 від 25 грудня 2003 року Сімферопольська міська Рада продовжила дію рішення 11 сесії міської Ради 24 скликання від 15 липня 2003 року № 174 "Про введення збору на розвиток пасажирського електротранспорту в місті Сімферополі".

ДПІ в м. Сімферополі вважає, що все вищевикладене є достатньою підставою для стягнення на території АР Крим та у тому числі у м. Сімферополі, збору на розвиток пасажирського електротранспорту.

Суд вважає, що у відповідача відсутні правові підстави для стягнення зазначеного збору з наступних підстав.

Стаття 19 Конституції України визначає, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Оцінюючи правомірність дій та рішень органу владних повноважень суд керується критеріями, закріпленими у статті 2 КАС України, які певною мірою відображають принципи адміністративної процедури, які повинні дотримуватися при реалізації дискреційних повноважень владного суб'єкта., встановлюючи чи  прийняті (вчинені) ним  рішення (дії): 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відповідно до ст. 92 Конституції України виключно законами України встановлюється система оподатковування, податки та збори.

Пунктами 7,8 частини 2 статті 26 Конституції Автономної Республіки Крим і пунктами 7,8 частини 2 статті 9 Закону України від 10.02.98р. № 90/98 "Про Верховну Раду Автономної Республіки Крим" до компетенції Верховної Ради Автономної Республіки Крим віднесене затвердження бюджету АР Крим і внесення змін у нього, контроль за його виконанням, ухвалення рішення про звіт про його використання, установлення податків і пільг по оподатковуванню відповідно до законів України.

У чинність підпункту 1.5 пункту 1 резолютивної частини Рішення Конституційного Суду України (справа № 1-3/2003 про Конституції Автономної Республіки Крим) Конституційний Суд України визнав відповідні Конституції України (конституційними) положення Конституції Автономної Республіки Крим: " відповідно до законодавства України ... проведення експериментів у сфері оподатковування".

Принципи побудови системи оподатковування в Україні, податки та збори (обов'язкові платежі) у бюджети та державні цільові фонди, а також права, обов'язки й відповідальність платників визначені Законом України "Про систему оподатковування" від 25.06.91р. № 1251-Х11 з наступними змінами та доповненнями.

Відповідно до ст.1 даного Закону встановлення та скасування податків і зборів             (обов'язкових платежів) у бюджети та державні цільові фонди, а також пільги їх платникам здійснюються Верховною Радою України, Верховною Радою Автономної Республіки Крим і сільськими, селищними, міськими радами відповідно до даного Закону, іншим Законам України про оподатковування.

Ставки, механізм стягнення податків і зборів (обов'язкових платежів), за винятком окремих видів мита, і пільги по оподатковуванню не можуть встановлюватися або змінюватися іншими законами України, крім законів про оподатковування.

Податки та збори (обов'язкові платежі), стягнення яких не передбачено даним Законом, сплаті не підлягають.

Зміни та доповнення в даний Закон, інші закони України про оподатковування щодо пільг, зміни податків, зборів (обов'язкових платежів), механізму їх сплати вносяться у даний Закон, інші закони України про оподатковування не пізніше, ніж за шість місяців до початку нового бюджетного року та набувають чинності з початку нового бюджетного року.

Будь-які податки та збори (обов'язкові платежі), які вводяться законами України, повинні бути включені в даний Закон. Всі інші закони України про оподатковування повинні відповідати принципам, закладеним у даному Законі.

Закон України "Про Державний бюджет України" не є законом про оподатковування.

Відповідно до п. 20 ст. 2 Бюджетного кодексу України Закон України "Про Державний бюджет України" - закон стверджуючого повноваження органам державної влади здійснювати виконання державного бюджету України протягом бюджетного періоду.

Таким чином, повноваження Верховної Ради Автономної Республіки Крим по встановленню місцевих податків і зборів на території АР Крим повинні бути реалізовані відповідно до вимог Закону України "Про систему оподатковування".

Одними із принципів побудови й призначення системи оподатковування є відповідно до ст.3 Закону України "Про систему оподатковування" принцип стабільності, що означає забезпечення незмінності податків і зборів (обов'язкових платежів) їх ставок, а також податкових пільг протягом бюджетного року, а також принцип компетенції, що означає, що встановлення та скасування податків і зборів (обов'язкових платежів), а також пільг їхнім платникам здійснюються відповідно до законодавства про оподатковування винятково Верховною Радою України, Верховною Радою Автономної Республіки Крим і сільськими, селищними, міськими радами.

Статтею 18 Декрету Кабінету Міністрів України "Про місцеві податки та збори" від 20.05.93р. № 56-93 з наступними змінами та доповненнями органи місцевого самоврядування самостійно встановлюють і визначають порядок сплати місцевих податків і зборів відповідно до переліку та у межах встановлених граничних розмірів ставок.

Перелік місцевих податків і зборів  (обов'язкових платежів) визначений статтею 15 Закону України "Про систему оподатковування" і ст.1 Декрету Кабінету Міністрів України "Про місцеві податки та збори". Зазначеними нормами збір на розвиток пасажирського електротранспорту як місцевий податок та збір (обов'язковий платіж) не встановлений.

Крім того, відповідно до п.3 ст.15 Закону України "Про систему оподатковування" місцеві податки та збори (обов'язкові платежі), механізм стягнення та порядок їх сплати встановлюються сільськими, селищними, міськими радами (також відповідно до переліку та у межах граничних розмірів ставок, встановлених законами України).

Рішенням господарського суду АР Крим від 01.07.04р. у справі № 2-5/8557-2004р. рішення Сімферопольської міської Ради № 174 від 15 липня 2003р. "Про введення збору на розвиток пасажирського електротранспорту у місті Сімферополі" визнано недійсним.

Разом з тим, у подальшому Постановою господарського суду АР Крим від 15.03.2006р. у справі № 2-28/5895-2006А, залишеною без змін Ухвалою Севастопольського апеляційного господарського суду від 12.05.06р. визнані незаконними та нечинними п. 30-1 Постанови Верховної Ради АР Крим № 434-3/03 від 19.02.2003р. і затверджене ним Положення про збір на розвиток пасажирського електротранспорту в АР Крим. 

Все вищевикладене свідчить про те, що збір на розвиток пасажирського електротранспорту не введений на території АР Крим та м. Сімферополя відповідно до вимог законодавства України про оподатковування, у зв'язку із чим зазначений збір не підлягає стягненню.

Відповідно до ст.11 Закону України "Про систему оподатковування" платники податків відповідають за правильність вирахування, своєчасність сплати податків і зборів (обов'язкових платежів) і дотримання законів про оподатковування.

Згідно з п.1 ч.2 ст. 162 КАС України у разі задоволення адміністративного позову суд може прийняти постанову про визнання протиправними рішення суб'єкта владних повноважень чи окремих його положень, дій чи бездіяльності і про скасування або визнання нечинним рішення чи окремих його положень.

З наведеного слідує, що скасування рішення суб'єкта владних повноважень є наслідок визнання цього рішення протиправним.

У позовні заяві позивач просить суд визнати недійсним податкове повідомлення-рішення № 221701/0 від 06.01.2005р., без вимоги про визнання його протиправним та скасування.

В свою чергу, частиною 2 ст.11 КАС України передбачено право суду вийти за межі позовних вимог, тільки в разі, якщо це необхідно для повного захисту прав, свобод та інтересів сторін чи третіх осіб, про захист яких вони просять.

Враховуючи необхідність повного захисту прав та інтересів позивача, суд вважає необхідним визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення                   № 221701/0 від 06.01.2005р.

У зв'язку з чим позовні вимоги підлягають задоволенню, оскільки не суперечать вимогам діючого законодавства та підтверджені матеріалами справи.

На момент подачі позовної заяви до Господарського суду АР Крим державне мито з немайнових спорів складало 85,00 грн.

Таким чином суд вважає за необхідне стягнути з Державного бюджету України на користь позивача 85,00 грн. державного мита.

Однак квитанцією № 25/435 від 06.07.2005р. позивачем сплачено державне мито у розмірі 170,00 грн., суд вважає, що зайве сплачене державне мито у сумі 85,00 грн. підлягає поверненню позивачу з Державного бюджету України, відповідно до п. 1 ст. 8 Декрету КМУ “Про державне мито” по його заяві.

Під час судового засідання, яке відбулось 04.06.2009 р. були оголошені вступна та резолютивна частини постанови. Відповідно до ст. 163 КАСУ постанову складено у повному обсязі та підписано 09.06.2009р.

Керуючись ст.ст. 11, 94, 98, 160-163, 167 КАС України, суд  

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов задовольнити повністю.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення                   Державної податкової  інспекції  у м. Сімферополі АР Крим № № 221701/0 від 06.01.2005р.

Стягнути з Державного бюджету України на користь фізичної особи-підприємця  ОСОБА_3 (АР Крим, 95050, м. Сімферополь, вул. Ростовська, 17, кв. 7: ідент. номер 1164404936) 85 грн. державного мита.

 

Постанова може бути оскаржена в Севастопольський апеляційний адміністративний  суд  через Окружний адміністративний суд АР Крим шляхом подачі заяви про апеляційне оскарження постанови суду в десятиденний строк з дня складання постанови у повному обсязі та поданням після цього протягом двадцяти днів апеляційної скарги, або без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо таку заяву не було подано. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у встановлений строк, постанова набирає законної сили після закінчення цього строку. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

 

 

Суддя                                                                Сидоренко Д.В.

 

          

Коментарі
Коментарі відсутні
Потрібна автентифікація

Потріблно залогінитись, щоб коментувати

Логін Реєстрація