ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

УХВАЛА

17 листопада 2015 року Справа № 916/274/15-г

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючий суддя: судді: Алєєва І.В. (доповідач), Данилова Т.Б., Рогач Л.І.,

розглянувши матеріали касаційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "Медіко-інструментальний завод-медапарат"

на постанову Одеського апеляційного господарського суду від 11.06.2015 року та додаткову постанову Одеського апеляційного господарського суду від 22.06.2015р.

у справі № 916/274/15-г Господарського суду Одеської області

за позовом Заступника Білгород-Дністровського міжрайонного прокурора в інтересах держави в особі Білгород-Дністровської міської ради

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Медіко-інструментальний завод-медапарат"

про стягнення 105 448,94 грн

В С Т А Н О В И В:

Ухвалою Вищого господарського суду України від 10.09.2015р. касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Медіко-інструментальний завод-медапарат" на постанову Одеського апеляційного господарського суду від 11.06.2015 року та додаткову постанову Одеського апеляційного господарського суду від 22.06.2015р. у справі №916/274/15-г повернуто скаржнику на підставі п. 6 ч. 1 ст. 1113 ГПК України.

Товариство з обмеженою відповідальністю "Медіко-інструментальний завод-медапарат", не усунувши в повному обсязі недоліки, що указані в ухвалі Вищого господарського суду України від 10.09.2015р., вдруге звернулося до суду касаційної інстанції з касаційною скаргою на постанову Одеського апеляційного господарського суду від 11.06.2015 року та додаткову постанову Одеського апеляційного господарського суду від 22.06.2015р. у справі №916/274/15-г.

Подана касаційна скарга Товариства з обмеженою відповідальністю "Медіко-інструментальний завод-медапарат" на постанову Одеського апеляційного господарського суду від 11.06.2015 року та додаткову постанову Одеського апеляційного господарського суду від 22.06.2015р. у справі №916/274/15-г не відповідає вимогам розділу ХІІ1 ГПК України з наступних підстав.

Відповідно до ч. 4 ст. 111 Господарського процесуального кодексу України до касаційної скарги додаються зокрема докази сплати судового збору.

З 01.09.2015 року набрав чинності Закон України №484-VІІІ "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо сплати судового збору", яким внесено зміни до Закону України "Про судовий збір", зокрема, в частині розміру ставок судового збору.

Відповідно до ч.1 ст.4 Закону України "Про судовий збір" судовий збір справляється у відповідному розмірі від мінімальної заробітної плати у місячному розмірі, встановленої законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Відповідно до ст. 8 Закону України "Про Державний бюджет України на 2015 рік" у 2015 році мінімальна заробітна плата у місячному розмірі встановлена з 01 січня у розмірі 1218грн.

Відповідно до п.п.5 п.1 ч.2 ст.4 Закону України "Про судовий збір", у редакції, що діє з 01.09.2015 року, ставка судового збору, що підлягає сплаті за подання до господарського суду касаційної скарги на рішення суду, становить 120 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви, іншої заяви і скарги.

При цьому обов'язково має бути врахована ставка, яка діяла на момент подання позовної заяви. Ставка судового збору, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви майнового характеру до 01 вересня 2015 року становить 2 відсотки ціни позову, але не менше 1,5 розміру мінімальної заробітної плати та не більше 60 розмірів мінімальних заробітних плат.

Предметом даного спору є вимога майнового характеру, а саме стягнення 105 448,94 грн.

Як вбачається зі змісту касаційної скарги та доданих до неї документів, касаційну скаргу подано заявником 17.09.2015р.

Враховуючи наведене, скаржник під час звернення зі скаргою 17.09.2015р. повинен був сплатити судовий збір у розмірі 120 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви, з огляду на заявлену суму позову 105 448,94 грн, тобто 120 відсотків ставки від 2% ціни позову.

Натомість згідно доданих Товариством з обмеженою відповідальністю "Медіко-інструментальний завод-медапарат" платіжних доручень №223 від 17.06.2015 року та №400 від 16.09.2015 р. судовий збір сплачено у розмірі 1656,00 грн., тобто у меншому розмірі.

Відповідно до п. 4 частини першої ст. 1113 Господарського процесуального кодексу України касаційна скарга не приймається до розгляду і повертається судом, якщо до скарги не додано документів, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі.

Крім того, як вбачається зі змісту поданої касаційної скарги, доводи скаржника зводяться до викладення ним обставин, за якими він не погоджується з висновком суду апеляційної інстанції, проте не містить посилань та обґрунтувань стосовно того, який саме закон що підлягає застосуванню не був застосований судом апеляційної інстанції при розгляді спору, або який закон, що не підлягає застосуванню до спірних правовідносин, помилково був застосований судом, або яка норма закону неправильно витлумачена судом при прийнятті оскаржуваного процесуального документу. Скаржником подана аналогічна за змістом касаційна скарга, яка вже була повернута ухвалою Вищого господарського суду України від 10.09.2015р.

Частинами першою і другою ст. 1117 ГПК України встановлено, що переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, касаційна інстанція на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права; касаційна інстанція не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові господарського суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти докази.

Пунктом 6 ч. 1 ст. 1113 ГПК України визначено, що касаційна скарга не приймається до розгляду і повертається судом, якщо у скарзі не зазначено суті порушення або неправильного застосування норм матеріального чи процесуального права.

Відповідно до п. 62 постанови пленуму Вищого господарського суду України від 24.10.2011р. №11 "Про деякі питання практики застосування розділу ХІІ1 Господарського процесуального кодексу України", якщо в касаційній скарзі не зазначено, порушення або неправильного застосування яких конкретно норм матеріального і/або процесуального права припустилися суди нижчих інстанцій у прийнятті оскаржуваних судових рішень, в чому саме полягає таке порушення або неправильне застосування і яким чином воно вплинуло на прийняття цих рішень, то касаційна скарга до розгляду не приймається і підлягає поверненню судом.

За таких обставин касаційна скарга не може бути прийнята до розгляду Вищим господарським судом України та підлягає поверненню.

На підставі викладеного, керуючись ст.86, 111, п. 4, 6 ч. 1 ст. 1113 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України, -

У Х В А Л И В:

Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Медіко-інструментальний завод-медапарат" на постанову Одеського апеляційного господарського суду від 11.06.2015 року та додаткову постанову Одеського апеляційного господарського суду від 22.06.2015р. у справі №916/274/15-г повернути скаржнику.

Головуючий суддя(доповідач) І.В. Алєєва

Суддя Т.Б. Данилова

Суддя Л.І. Рогач