ЛУГАНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
м. Луганськ, вул. Коцюбинського, 2
___________________________________________________________________________________________________
ПОСТАНОВА
Іменем України
11.06.2009 року Справа № 14/94пн
Луганський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: Баннової Т.М.
суддів Єжової С.С.
Семендяєвої І.В.
за присутністю секретаря
судового засідання Міхальчук О.А.
та за участю
прокурора Смирнова О.О., посвідчення від 01.04.2002 №959,
відповідача ОСОБА_3, паспорт НОМЕР_1, від
16.07.1996, виданий Первомайським МВУМВС
України в Луганській області,
представників сторін:
від позивача Клокол В.І., дов. від 08.01.2009 № 3,
від відповідача ОСОБА_5, дов. від 15.04.2009 № 662,
розглянув у відкритому
судовому засіданні
апеляційну скаргу Суб’єкта підприємницької діяльності –
фізичної особи ОСОБА_3, м. Первомайськ
Луганської області
на рішення
господарського суду Луганської області
від 27.04.2009
по справі № 14/94пн (суддя –Лісовицький Є.А.)
за позовом Стаханово-Алчевської міжрайонної
прокуратури в інтересах держави в особі
Первомайської міської ради,
м. Первомайськ Луганської області
до відповідача Суб’єкта підприємницької діяльності –
фізичної особи ОСОБА_3, м. Первомайськ
Луганської області
про звільнення та повернення земельної ділянки
На підставі ст. 77 Господарського процесуального кодексу України у судовому засіданні 09.06.2009 оголошено перерву до 11.06.2009, о 15 год. 30 хв.
За результатами розгляду апеляційної скарги Луганський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів, що призначена розпорядженнями голови суду від 12.05.2009 та від 02.06.2009
ВСТАНОВИВ:
Стаханово – Алчевський міжрайонний природоохоронний прокурор в інтересах держави в особі Первомайської міської ради звернувся до господарського суду Луганської області з позовом до суб’єкта підприємницької діяльності –фізичної особи ОСОБА_3 (далі –СПД ОСОБА_3.) про зобов’язання відповідача звільнити земельну ділянку, розташовану у м. Первомайську по вул. ХІХ Партз’їзду, в районі ринку під металевим торгівельним кіоском, площею 0,00010 га та земельну ділянку –площею 0,00026 га, яка займається під частину торгівельного кіоску, загальна площа займаної земельної ділянки 0,00036 га і привести її у належний для використання стан.
Заявою від 22.04.2009 № 548 вих-9 прокурор уточнив позовні вимоги та просив зобов’язати СПД ОСОБА_3 повернути Первомайській міській раді самовільно зайняту земельну ділянку площею 3,44 кв.м., розташовану у м. Первомайську по вул. ХІХ Партз’їзду шляхом знесення металевого кіоску та усунути порушення права Первомайської міської ради на землю шляхом відновлення стану земельної ділянки площею 10 кв.м., розташовану у м. Первомайську по вул. ХІХ Партз’їзду шляхом знесення металевого кіоску.
Рішенням місцевого господарського суду від 27.04.2009 позов задоволений у повному обсязі.
Мотивоване дане рішення обґрунтованістю позовних вимог, підтвердженням їх матеріалами справи, положеннями ст. ст. 22, 23 Земельного кодексу України від 18.12.1990, ст.ст. 80, 92, 93, 125, 126, 152, 212 Земельного кодексу України від 25.10.2001, ст. 16 Цивільного кодексу України.
Судом першої інстанції встановлений факт недотримання відповідачем вимог земельного законодавства, а саме використання останнім земельної ділянки площею 13,44 кв.м. у м. Первомайську по вул. ХІХ Партз’їзду без правовстановлюючих документів.
Відповідач не погодився з рішенням суду першої інстанції та подав апеляційну скаргу, якою просить скасувати рішення місцевого господарського суду у повному обсязі та припинити провадження по справі.
За уточненнями вимог апеляційної скарги від 20.05.2009 відповідач просить скасувати оскаржуване рішення місцевого господарського суду та прийняти нове, яким зобов’язати Первомайську міську раду винести рішення про передачу в оренду земельної ділянки, розташованої на перехресті вулиць Київська та ХІХ Партз’їзду у м. Первомайську, загальною площею 65,0 кв.м., шляхом укладення договору оренди земельної ділянки.
В обґрунтування апеляційних вимог скаржник посилається на порушення судом норм матеріального та процесуального права, на положення ст. 8 Господарського кодексу України, ст. 18 Кодексу адміністративного судочинства України, ст.ст. 12, 54, 63 Господарського процесуального кодексу України, ст. 15 Цивільного процесуального кодексу України, рішення Конституційного Суду України від 22.05.2008 № 10-рп.
Скаржник стверджує про відсутність з боку відповідача порушень вимог земельного законодавства, оскільки, за його доводами, СПД ОСОБА_3 намагався укласти з позивачем договір оренди земельної ділянки, але рішенням Первомайської міської ради відповідачу відмовлено в наданні земельної ділянки в оренду.
Як зазначає відповідач, місцевим господарським судом не в повному обсязі досліджені обставини по справі, а саме не з’ясовано чи був раніше укладений договір оренди земельної ділянки і чому на протязі 15 років з дня надання договору на право постійного користування земельної ділянки між позивачем та відповідачем не виникли спірні питання з цього приводу.
Також скаржник, посилаючись на положення ст. 12 Господарського процесуального кодексу України та ст. 15 Цивільного процесуального кодексу України, вважає, що вказаний спір підвідомчий не господарським судам, а судам загальної юрисдикції, оскільки між сторонами ніякі договори не укладалися.
Крім того, апелянт звертає увагу на те, що місцевим господарським судом не було з’ясовано місце розташування земельної ділянки, на якій міститься кіоск СПД ОСОБА_3 та у порушення положень ст. 63 Господарського процесуального кодексу України не витребувано відповідної довідки для з’ясування вказаного питання.
Прокурор та позивач доводи скаржника оспорюють, просять залишити апеляційну скаргу без задоволення, а рішення суду першої інстанції без змін.
Розглянув матеріали справи, обговорив доводи апеляційної скарги, заслухав прокурора, відповідача та представників сторін, дослідив правильність застосування судом першої інстанції при винесенні рішення норм матеріального та процесуального права, Луганський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення апеляційної скарги, виходячи з наступного.
Як вбачається з матеріалів справи рішенням виконавчого комітету Первомайської міської ради від 16.07.1996 № 266 „Про розгляд заяв громадян про надання та передачу земельних ділянок” (далі - рішення від 16.07.1996 № 266) відповідачеві було надано у постійне користування земельну ділянку площею 10,0 кв.м. для встановлення кіоску з продажу газводи по вул. ХІХ Партз’їзду у м. Первомайську. Вказана земельна ділянка була раніше за рішенням виконавчого комітету від 18.04.1995 № 146 надана відповідачеві в оренду.
Як було встановлено судом першої інстанції, правовстановлюючі документи на вищевказану земельну ділянку відповідно до вимог діючого на той час Земельного кодексу України відповідачем не були оформлені. Державний акт на право користування земельною ділянкою відповідно до вимог ст. 23 Земельного кодексу України 1990 року та ст. 126 Земельного кодексу України 2001 року відповідачем у встановленому порядку отриманий не був, межі земельної ділянки встановлені не були.
Відповідач вказані обставини підтверджує.
Згідно із положеннями ст. 22 Земельного кодексу України 1990 року та ст. 125 Земельного кодексу України 2001 року право постійного користування земельною ділянкою виникає після одержання користувачем документів, що посвідчують це право.
Приступати до використання земельною ділянкою до встановлення її меж в натурі (на місцевості), одержання документа, що посвідчує право на неї та державної реєстрації забороняється (ч. 2 ст. 22 Земельного кодексу України 1990 року, ч. 2 ст. 125 Земельного кодексу України 2001 року).
Оскільки факт використання відповідачем спірної земельної ділянки без правовстановлюючих документів підтверджений матеріалами справи, у тому числі підписаними відповідачем актами перевірок контролюючого органу, про які зазначено за рішенням суду першої інстанції, вимоги прокурора за позовом відповідають положенням п. 2 ст. 152 діючого Земельного кодексу України, згідно якого власник земельної ділянки або землекористувач може вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю, навіть якщо ці порушення не пов'язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою, і відшкодування завданих збитків.
Твердження скаржника про нез’ясування місцевим господарським судом місцезнаходження земельної ділянки спростовуються змістом оскаржуваного судового рішення, яке прийнято відносно земельної ділянки, що розташована у м. Первомайську по вул. ХІХ Партз’їзду. Вказана адреса підтверджена актом спільного обстеження земельної ділянки від 10.06.2009, який складений сторонами на вимогу суду апеляційної інстанції, згідно якого спірна земельна ділянка фактично розташована по вул. ХІХ Партз’їзду у м. Первомайську.
З письмових пояснень представника позивача від 10.06.2009 спірній земельній ділянці не було присвоєно поштову адресу, місце її розташування визначено для зручності.
Посилань на адресу: м. Первомайськ, вул. ХІХ Партизанська позовна заява не містить, тому доводи скаржника про вимогу прокурора щодо звільнення земельної ділянки за вказаною скаржником адресою не відповідають дійсності.
Вказана прокурором та судом площа спірної земельної ділянки відповідає схемі головного архітектора м. Первомайська. З пояснень позивача, які відповідачем належним чином не спростовані, площа земельної ділянки, що фактично використовується відповідачем, складає 13,44 кв.м. з врахуванням форми кіоску відповідача, який на неї розташований.
Доводи скаржника стосовно наявності угоди з позивачем щодо будівництва на земельній ділянці магазину не можуть бути прийняті до уваги з врахуванням наведених положень земельного законодавства та за недоведеністю скаржником відповідно до положень ст. 33 Господарського процесуального кодексу України своїх доводів. Відповідно до матеріалів справи рішеннями виконавчого комітету Первомайської міської ради від 24.06.2008 № 385 та від 12.08.2008 № 466 у наданні дозволу на проведення проектно-вишукувальних робіт на будівництво магазину відповідачеві відмовлено. Вказані рішення не скасовані та недійсними не визнані.
Інші доводи скаржника не спростовують висновків суду першої інстанції за оскаржуваним рішенням, яке прийнято судом за встановленою підвідомчістю та яке судова колегія вважає таким, що ґрунтується на вимогах чинного законодавства та відповідає обставинам справи.
Підстав для скасування рішення місцевого господарського суду не вбачається.
Вимоги скаржника за уточненнями до апеляційної скарги стосовно прийняття рішення про зобов’язання позивача винести рішення про передачу в оренду земельної ділянки шляхом укладення договору оренди не відповідають повноваженням суду апеляційної інстанції згідно ст. 103 Господарського процесуального кодексу України.
Судові витрати за апеляційною скаргою підлягають віднесенню на скаржника відповідно до вимог ст. 49 Господарського процесуального кодексу України.
Керуючись ст. ст. 32, 33, 43, 49, 99, 101, п. 1 ст. 103, ст. 105 Господарського процесуального кодексу України, Луганський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів
П О С Т А Н О В И В:
1. Апеляційну скаргу суб’єкта підприємницької діяльності –фізичної особи ОСОБА_3 на рішення господарського суду Луганської області від 27.04.2009 по справі № 14/94пн залишити без задоволення.
2. Рішення господарського суду Луганської області від 27.04.2009 по справі № 14/94пн залишити без змін.
Відповідно ч. 3, ч. 5 ст. 105 Господарського процесуального кодексу України постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку.
Головуючий суддя Т.М.Баннова
Суддя С.С.Єжова
Суддя І.В.Семендяєва