ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128
ПОСТАНОВА
Справа№
Господарський суд Львівської області у складі головуючого судді Станька Л.Л., при секретарі Щигельській О.І., розглянув у відкритому судовому засіданні справу
за позовною заявою: ВАТ „Мікроприлад”, м.Львів
до відповідача: ДПІ у Личаківському районі, м.Львів
про визнання нечинними податкових повідомлень-рішень
За участю представників сторін:
Від позивача: не з”явився
Від відповідача: Велика І.В. –ст.держ.податк.інсп.юр.відділу, Саковець В.П. –ст.держ.податк.інсп.юр.відділу
Відкрито провадження у справі за позовом ВАТ „Мікроприлад”, м.Львів до ДПІ у Личаківському районі, м.Львів про визнання нечинними податкових повідомлень-рішень від 28.03.2006р. №0000152200/0/6042/22-0 та № 0000162200/0/6048/22-0, від 22.08.2006р. № 0000152200/2/15610/22-0 та№ 0000162200/2/25611/22-0.
Позивачем явки представника в судовому засіданні не забезпечено, поважності причин не повідомлено, хоча про час і місце судового засідання його повідомлено належним чином, що підтверджено поштовим повідомленням №1375972.
Суд вважає за можливе розглянути справу при відсутності пояснень позивача щодо заявлених позовних вимог та його представника в судовому засіданні, за наявними у справі матеріалами яких, на думку суду, достатньо для встановлення обставин справи і вирішення спору по суті.
З”ясовано:
на підставі акту від 22.03.2006 № 45/23-0/23887224 «Про результати виїзної планової документальної перевірки дотримання вимог податкового та валютного законодавства ВАТ «Мікроприлад»за період з 01.07.2004р. по 30.09.2005р., ДПІ у Личаківському районі м.Львова податковими повідомленнями-рішеннями №0001052310/0/5888/23-0 від 28.03.2006р., №0000701720/0/6052/17-1 від 28.03.2006р., №0000711720/0/6053/17-1 від 28.03.2006р., №0000152200/0/6042/22-0 від 28.03.2006р., № 0000162200/0/6048/22-0 від 28.03.2006р., визначено ВАТ "Мікроприлад" податкові зобов'язання із сплати податку на прибуток в сумі 5300,00грн., податку з власників транспортних засобів у сумі 408,72грн., податку з доходів найманих працівників у сумі 1213,86грн., за платежем 3023030200 пені за порушення термінів розрахунків у сфері ЗЕД у сумі 26568,92грн., за платежем 3023030200 пені за порушення термінів розрахунків у сфері ЗЕД у сумі 2261,00грн. відповідно.
Позивач вважає рішення відповідача винесеними із порушенням законодавства із питань оподаткування і незаконними та такими, що порушують його права та інтереси, посилаючи на наступне:
як зазначено в акті, на підставі якого відповідачем винесено оскаржувані податкові повідомлення-рішення, зазначені суми податкового зобов'язання, визначені тому, що у позивача, станом на дату завершення перевірки, існує прострочена дебіторська заборгованість на суму 8114,72 доларів США, чим порушено ст.1 Закону України № 185/94-ВР „Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті", на підставі чого нараховано 26568,92грн. пені (стор.18 акту) та, як наслідок, допущено порушення в частині строків декларування валютних цінностей (п.1 Указу Президента України № 319/94 „Про невідкладні заходи щодо повернення валютних цінностей, що незаконно знаходяться за межами України") і нараховано 2261,00грн. штрафу (стор. 19 та стор.20 акту).
Проте, сам висновок відповідача про наявність у позивача валютних цінностей за межами митного кордону України, не відповідає фактичним обставинам справи, які полягають у наступному.
24.11.2003р. позивач (продавець) уклав із резидентом Росії, ОАО „Машзавод" (покупець), м.Чита, договір № 25/9, згідно умов якого зобов'язався виробити та поставити покупцю товар -пульти управління МХМВ-250БУ, по ціні 185000,00 доларів США в кількості двох штук вартістю 370000,00 доларів США, а покупець зобов'язався сплатити продавцю вартість товару у порядку і терміни, визначені умовами цього договору. На виконання умов договору №25/9, продавцем поставлено/відвантажено 28.10.2004р., згідно вантажної митної декларації (ВМД) №200030004/4/022374 та рахунку-фактури № 105 від 25.10.2004р. та 08.12.2004р. згідно вантажної митної декларації №200030004/4/024989 та рахунку-фактури № 115 від 01.12.2004р. покупцю товар у передбаченій цим договором кількості (два пульти управління МХМВ-250БУ), а покупцем здійснено оплату зазначеного товару в сумі 370000,00 доларів США, передбаченій цим договором. Таким чином, сторони повністю виконали договірні зобов'язання за договором №25/9 і з моменту його виконання в сторін не існує заборгованості в частині ні поставки продавцем, ні оплати покупцем. Отже, внаслідок виконання сторонами договірних зобов'язань, у покупця не існує зобов'язань перед продавцем по оплаті поставленого товару, відповідно, у продавця - простроченої дебіторської заборгованості та валютних цінностей за межами митних кордонів України, на які посилається відповідач.
Крім того, позивачем зазначається, що у зв'язку із відсутністю регулярної зовнішньоекономічної діяльності, позивач не має у своєму штаті працівників, які мають достатню для здійснення митного декларування кваліфікацію, у зв'язку із чим для здійснення зовнішньоекономічної операції на виконання договору № 25/9, 26.10.2004р. укладено із третьою стороною, Інформаційно-статистичним центром Львівської залізниці (виконавець, декларант), договір № ІСЦ/Д-19 на декларування вантажів. За умовами цього договору, виконавець взяв на себе зобов'язання виконати відповідно до вимог чинного законодавства України всі митні процедури, в тому числі - декларувати митну вартість товару позивача. Відповідальність за правильне виконання митних процедур, відповідно до ст.88 Митного кодексу України, покладається на декларанта. Технічні помилки, якщо такі мали місце при оформленні виконавцем митних документів, не є помилками позивача і не змінюють того факту, що продавець не має валютних цінностей та дебіторської іаборгованості внаслідок виконання ним зобов'язань за договором № 25/9 за межами митних кордонів України.
Таким чином, з огляду на викладене, висновки відповідача не грунтуються на чинному законодавстві та фактичних обставинах справи, а допущені відповідачем порушення чинного законодавства призвели до того, що в рішеннях відповідачем невірно визначено суму податкового зобов'язання позивача.
Крім того, позивачем поінформовано суд про те, що 7 лютого 2005р. слідчим слідчого відділу управління СБУ у Львівській області капітаном юстиції Вітером І.Р. винесено постанову про проведення виїмки всіх документів, що свідчать про підстави для експорту товару за договором № 25/9 та відповідних товаросупровідних документів, на виконання якої ці документи були вилучені, внаслідок чого позивач не має можливості у повному обсязі долучити копії та представити у судове засідання оригінали документів, на які посилається як на докази в обґрунтуванні своїх тверджень.
Відповідачем в судовому засіданні позовні вимоги заперечено.
Вивчивши матеріали справи та оцінивши докази у їх сукупності, господарський суд відзначає наступне:
ДПІ у Личаківському районі м.Львові проведено планову документальну перевірку ВАТ "Мікроприлад" з питань дотримання податкового та валютного законодавства за період з 01.07.2004р. по 30.09.2006р., по результатах якої складено перевірки від 22.03.2006 року №45/23-0/23887224, в якому знайшли відображення факти порушення податкового законодавства ВАТ "Мікроприлад", а саме:
ВАТ "Мікроприлад" проводило експорт приладів електромеханічних, код товару (9032899000), по договору №25/9 від 24.11.2003р. та додатку до договору №1 від 05.05.2004р., укладеного з фірмою "Машзавод" (м. Чита, вул. Новобульварная, 55). Згідно ВМД №200030004/4/022374 від 08.10..2004р. на суму 185000 $, та ВМД №200030004/4/024989 від 08.12.2004р. на суму 193114,72$ товар експортовано в Росію. Відповідно до пункту 4.3 даного договору, оплата проводиться в російських рублях по курсу долара США в Центральному Банку Російської Федерації на день оплати.
Оплата по договору надійшла на загальну суму 10705021,21 рос. рублів (370000 доларів США ), а саме:
П/д №2086 від 01.12.2003р. на суму 1000112,48 рос. рублів (по курсу ЦБ Росії 33630,00$), П/д №417 від 30.03.2004р. на суму 300013,45 рос. рублів (по курсу ЦБ Росії 10531,00$), П/д №940 від 14.07.2004р. на суму 200000,00 рос. рублів (по курсу ЦБ Росії 6867,00$), П/д №1445 від 20.10.2004р. на суму 3719993,56 рос. рублів (по курсу ЦБ Росії 127758,00$), П/д №1473 від 22.10.2004р. на суму 50020,26 рос. рублів ( по курсу ЦБ Росії 1718,00$), П/д №1474 від 25.10.2004р. на суму 200005,51 рос. рублів (по курсу ЦБ Росії 6897,00$), П/д №1592 від 18.11.2004р. на суму 5234875,95 рос. рублів (по курсу ЦБ Росії 182599,00$). Станом на дату завершення перевірки по договору № 25/9 від 24.11.2003р. існує прострочена дебіторська заборгованість на суму 8114,72 доларів США.
Відповідно до ч.1 ст.1 Закону України "Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті" 185/94-ВР від 23.09.1994р. (із змінами та доповненнями), виручка резидентів у іноземній валюті підлягає зарахуванню на їх валютні рахунки в уповноважених банках у терміни виплати заборгованостей, зазначені в контрактах, але не пізніше 90 календарних днів з дати митного оформлення (виписки вивізної вантажної митної декларації) продукції, що експортується. Відповідно до ст.4 вищенаведеного Закону, порушення резидентами термінів, передбачених статтями 1 і 2 цього Закону, тягне за собою стягнення пені за кожний день прострочення у розмірі 0,3 відсотка від суми неодержаної виручки (митної вартості недопоставленої продукції) в іноземній валюті, перерахованої у грошову одиницю України за валютним курсом Національного банку України на день виникнення заборгованості.
Отже, ДПІ у Личаківському районі м. Львова нараховано позивачу пеню з 09.03.2005р. по 09.2005р. на суму 8114,72$ х 0,3% х 206 днів х 5,298грн./за 1$=26568,92 грн. та правомірно винесено податкове повідомлення - рішення від 22.08.2006р. №0000152200/2/15610/22-0 форми "С" на суму 6568,92 грн.
Крім того, ВАТ " Мікроприлад" не подавало декларації про валютні цінності, доходи та майно, що належать резиденту України і знаходяться за її межами станом на 01.04.2005р. та 01.07.2005р., де необхідно було зазначити прострочену дебіторську заборгованість в сумі 8114,72 доларів США за договором №25/9 від 24.11.2003р., укладеного з ОАО " Машзавод " (м.Чита, вул. Новобульварная, 5, Росія).
Відповідно до п.1 Указу Президента України від 18.06.1994 р. №319/94 "Про невідкладні заходи щодо повернення в Україну валютних цінностей", суб'єктам підприємницької діяльності України, незалежно від форм власності, у десятиденний строк необхідно продекларувати у Національному банку України наявність (або відсутність) з визначенням сум усіх належних їм валютних цінностей, які знаходяться за межами України, в тому числі одержаних у результаті здійснення підприємницької діяльності за межами України та подати Головній державній податковій інспекції України декларацію щодо сум на їх рахунках у банках та інших іноземних фінансових установах, а також щодо сум надходжень валютних цінностей у вигляді доходів (дивідендів), одержаних у результаті здійснення підприємницької діяльності за межами України. Надалі декларування суб'єктами підприємницької діяльності, незалежно від форм власності, наявності належних їм валютних цінностей, які знаходяться за межами України, здійснюється щоквартально.
Відповідно до п.2.7 "Положення про валютний контроль", затвердженого Постановою Правління НБУ №49 8.02.2000р. (із змінами і доповненнями) та п.3 Указу Президента України "Про врегулювання порядку одержання резидентами кредитів, позик в іноземній валюті від нерезидентів та застосування штрафних санкцій за порушення валютного законодавства" №734/99 від 27.06.1999р. (із змінами і доповненнями), невиконання резидентами вимог щодо строків декларування валютних цінностей та іншого майна тягне за собою відповідальність накладення штрафу в розмірі одного неоподатковуваного мінімуму доходів громадян за кожний день порушення.
Отже, ДПІ у Личаківському районі м. Львова нараховано позивачу штраф в сумі 2261,0 грн., в тому числі з 26.04.2005 р. по 30.06.2005р. –66 (днів) х 17 грн.=1122,0 грн.; з 26.07.2005 р. по 30.09.2005 р. –67 (днів) х 17 грн.= 1139,0 грн., та правомірно винесено податкове повідомлення - рішенн 22.08.2006р. №0000162200/2/15611/22-0 форми "С" на суму 2261 грн.
Керуючись ст.ст.122-124,127,130,135,143,151-154,160,161,163,167 КАС України, суд, -
постановив:
1.В адміністративному позові відмовити повністю.
2.Строк і порядок набрання постановою законної сили та її оскарження здійснюються згідно вимог ст.ст.186 та 254 КАСУ.
Суддя