Головуючий у 1 інст. Домусчі С.Д. Справа №22ц-1912/2008
Доповідач Федорова А.Є. Категорія ЦП-41
АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
07 травня 2008 року м.Одеса
Колегія суддів судової палати з цивільних справ апеляційного суду Одеської області в складі: головуючого Федорової А.Є.,
суддів: Мизи Л.М., Процик М.В.,
при секретарі: Непомнящій О.О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12, ОСОБА_13, ОСОБА_14, ОСОБА_15, ОСОБА_16, ОСОБА_17, ОСОБА_18, ОСОБА_19, ОСОБА_20, ОСОБА_21, ОСОБА_22, ОСОБА_23, ОСОБА_24, ОСОБА_25, ОСОБА_26, ОСОБА_27, ОСОБА_28, ОСОБА_29, ОСОБА_30, ОСОБА_31, ОСОБА_32, ОСОБА_33, ОСОБА_34, ОСОБА_35, ОСОБА_36, ОСОБА_37, ОСОБА_38, ОСОБА_39, ОСОБА_40, ОСОБА_41, ОСОБА_42, ОСОБА_43, ОСОБА_44, ОСОБА_45, ОСОБА_46, ОСОБА_47, ОСОБА_48, ОСОБА_49, ОСОБА_50, ОСОБА_51, ОСОБА_52, ОСОБА_53, ОСОБА_54, ОСОБА_55, ОСОБА_56, ОСОБА_57, ОСОБА_58, ОСОБА_59, ОСОБА_60, ОСОБА_61, ОСОБА_62, ОСОБА_63, ОСОБА_64, ОСОБА_65, ОСОБА_66, ОСОБА_67, ОСОБА_68, ОСОБА_69, ОСОБА_70, ОСОБА_71, ОСОБА_72, ОСОБА_73, ОСОБА_74, ОСОБА_75, ОСОБА_76, ОСОБА_77, ОСОБА_78, ОСОБА_79, ОСОБА_80ОСОБА_81, ОСОБА_82, ОСОБА_83, ОСОБА_84, ОСОБА_85, ОСОБА_86, ОСОБА_87, ОСОБА_88, ОСОБА_89, ОСОБА_90на рішення Київського районного суду м.Одеси від 20 лютого 2008 року за позовом ОСОБА_1, ОСОБА_5, ОСОБА_7, Голембієвської Наталії Володимирівни та інших до Київської районної адміністрації Одеської міської ради, Одеської обласної державної адміністрації, Одеської міської ради, Державного підприємства «Одеський морський торговельний порт» про зобов'язання гарантувати право на безоплатну приватизацію кімнат у гуртожитку, зобов'язання здійснити приватизацію, зобов'язання Державного підприємства «Одеський морський торговельний порт» надати копії відповідних рішень про вселення у гуртожиток,
ВСТАНОВИЛА:
У листопаді 2007 року позивачі, які діяли в своїх інтересах та в інтересах неповнолітніх дітей, (всього 108 осіб) звернулися до суду з позовом до Київської районної адміністрації Одеської міської ради, Одеської обласної державної адміністрації, Одеської міської ради, Державного підприємства «Одеський морський торговельний порт» про зобов'язання гарантувати право на безкоштовну приватизацію кімнат в сімейному гуртожитку, зобов'язання здійснити приватизацію кімнат, зобов'язання Державного підприємства «Одеський морський торговельний порт» надати копії відповідних рішень, які стали підставою для їх вселення у кімнати гуртожитку, в яких вони проживають.
Позивачі зазначали, по вони тривалий час постійно проживають в сімейному гуртожитку, який належить Державному підприємству «Одеський морський торговельний порт», і мають право на отримання від держави та державного підприємства безкоштовно у власність житлові приміщення, які вони займають. Неодноразово вони намагалися приватизувати свої кімнати і зверталися до державного підприємства з заявами про видачу їм копій рішень, на підставі яких були вселені у гуртожиток, однак їх заяви залишені без задоволення.
Посилаючись на те, що відповідачі порушують їх конституційні та житлові права, а ДП «Одеський морський торговельний порт» має намір змінити правовий статус гуртожитку, що створює загрозу їх житловим правам, позивачі просили задовольнити позов.
Рішенням Київського районного суду м.Одеси від 20 лютого 2008 року позов задоволено частково. Постановлено зобов'язати ДП «Одеський морський торговельний порт» видати позивачам копії рішень, які стали підставою для їх вселення до жилих кімнат в яких вони фактично проживають у сімейному гуртожитку за АДРЕСА_1 В решті позову відмовлено.
В апеляційній скарзі позивачі просять рішення суду скасувати частково та ухвалити нове рішення про зобов'язання відповідачів гарантувати право на безоплатну приватизацію кімнат у гуртожитку, мотивуючи тим, що судом порушені норми матеріального та процесуального права.
Заслухавши доповідача, перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до ст. 308 ЦПК апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Судом встановлено, що позивачі зі своїми сім'ями проживають та зареєстровані в сімейному гуртожитку, який належить Державному підприємству «Одеський морський торговельний порт» і знаходиться на його балансі.
ДП «Одеський морський торговельний порт» не заперечує проти вселення позивачів у сімейний гуртожиток на підставі рішень адміністрації та профспілкового комітету Порту, їх постійного проживання та реєстрації у встановленому порядку. У зв'язку з чим, представник підприємства визнав вимоги позивачів надати їм копії відповідних рішень.
Вирішуючи спір, суд правильно виходив з того, що законодавством України вже гарантовано громадянам України право на приватизацію житла.
Правові основи приватизації житла, яке перебуває в державній власності, подальшого його використання і утримання визначає Закон України «Про приватизацію державного житлового фонду» від 19 червня 1992 року (зі змінами та доповненнями).
Пункт 2 статті 2 цього Закону забороняє приватизацію кімнат в гуртожитках.
Рішенням Конституційного Суду України у справі про приватизацію державного житлового фонду від 28 вересня 2000 року № 10-рп/2000 визнано такими, що відповідають Конституції України (є конституційними), положення пункту 2 статті 2 Закону України «Про приватизацію державного житлового фонду» від 19 червня 1992 року в редакції Закону України «Про внесення змін і доповнень до Закону України «Про приватизацію державного житлового фонду» від 22 лютого 1994 року.
За таких підстав суд дійшов обгрунтованого висновку про відмову в задоволенні позовних вимог про зобов'язання відповідачів гарантувати право позивачів на безоплатну приватизацію кімнат у сімейному гуртожитку і зобов'язання здійснити приватизацію кімнат. Висновки суду про зобов'язання ДП «Одеський морський торговельний порт» видати позивачам копії рішень про вселення в гуртожиток також є обгрунтованими.
Таким чином, суд всебічно, повно і об'єктивно дослідив наявні у справі докази і надав їм належну оцінку. Висновки суду відповідають матеріалам справи та вимогам ст.ст. 212,213-215 ЦПК.
Доводи апеляційної скарги не дають підстав для висновку про порушення судом норм матеріального та процесуального права, яке призвело або могло призвести до неправильного вирішення справи, і не можуть бути підставою для часткового скасування рішення суду та ухвалення нового рішення.
Посилання у скарзі на порушення судом норм Конституції України є необгрунтованим.
Стаття 24 Конституції України гарантує коленому громадянинові України рівні конституційні права і свободи і проголошує рівність прав громадян перед законом. Проголошуючи рівність усіх громадян перед законом, стаття 24 Конституції України, таким чином, встановлює і рівну підлеглість усіх громадян законам України.
Встановлюючи заборону на приватизацію окремих об'єктів державного житлового фонду (в тому числі кімнат у гуртожитку), які можуть бути передані у власність громадян України, законодавець передбачив гарантії компенсаційного характеру для громадян, які мешкають у таких квартирах.
В разі зміни правового статусу об'єктів житлового фонду за тих чи інших обставин, внаслідок чого стала можливою приватизація цього майна, громадяни не позбавлені права вирішувати це питання в порядку, передбаченому Законом, в тому числі шляхом звернення до суду за захистом порушеного права.
З урахуванням викладеного, колегія суддів вважає, що суд постановив рішення в межах позовних вимог з додержанням норм матеріального та процесуального права, підстави для його скасування та ухвалення нового рішення відсутні.
Керуючись ст. ст. 303, 307 ч.1 п.1, 308, 313, 314 ч.1 п.1, 315, 317, 319 ЩІК України, колегія суддів
УХВАЛИЛА
Апеляційну скаргу ОСОБА_1., ОСОБА_2., ОСОБА_3., ОСОБА_4., ОСОБА_5., ОСОБА_6., ОСОБА_7., ОСОБА_8., ОСОБА_9., ОСОБА_10., ОСОБА_11., ОСОБА_12., ОСОБА_13., ОСОБА_14, ОСОБА_15, ОСОБА_16., ОСОБА_17, ОСОБА_18., ОСОБА_19., ОСОБА_20., ОСОБА_21., ОСОБА_22., ОСОБА_23., ОСОБА_24., ОСОБА_25., ОСОБА_26., ОСОБА_27., ОСОБА_28., ОСОБА_29., ОСОБА_30., ОСОБА_31., ОСОБА_32., ОСОБА_33., ОСОБА_34., ОСОБА_35., ОСОБА_36., ОСОБА_37., ОСОБА_38., ОСОБА_39., ОСОБА_40., ОСОБА_41., ОСОБА_42., ОСОБА_43., ОСОБА_44., ОСОБА_45., ОСОБА_46., ОСОБА_47., ОСОБА_48, ОСОБА_49., ОСОБА_50., ОСОБА_51., ОСОБА_52., ОСОБА_53., ОСОБА_54., ОСОБА_55., ОСОБА_56., ОСОБА_57., ОСОБА_58., ОСОБА_59., ОСОБА_60., ОСОБА_61., ОСОБА_62., ОСОБА_63, ОСОБА_64., ОСОБА_65., ОСОБА_66., ОСОБА_67., ОСОБА_68., ОСОБА_69., ОСОБА_70., ОСОБА_71., ОСОБА_72., ОСОБА_73., ОСОБА_74., ОСОБА_75., ОСОБА_76., ОСОБА_77., ОСОБА_78., ОСОБА_79., ОСОБА_80., ОСОБА_81., ОСОБА_82., ОСОБА_83., ОСОБА_84., ОСОБА_85., ОСОБА_86., ОСОБА_87., ОСОБА_88., ОСОБА_89., ОСОБА_90. відхилити.
Рішення Київського районного суду м.Одеси від 20 лютого 2008 року залишити без змін.
Рішення набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржено в касаційному порядку до Верховного Суду України протягом двох місяців з дня набрання законної сили.