ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ
83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46
Р І Ш Е Н Н Я
іменем України
11.06.09 р. Справа № 39/89
Господарський суд Донецької області у складі судді Морщагіной Н.С.
при секретарі Бахрамовой А.А.
розглянув у відкритому судовому засіданні господарського суду справу
за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю “Азмар” м. Донецьк
до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю “Восход” м. Донецьк
про стягнення 272 822 грн. 58 коп.
За участю представників сторін
від позивача Асланов О.К. - директор, Волосян Л.В. - за довіреністю;
від відповідача Мірзоян Л.К. - за довіреністю;
ВСТАНОВИВ:
Позивач, Товариства з обмеженою відповідальністю “Азмар” м. Донецьк, звернувся до господарського суду Донецької області з позовом до відповідача, Товариства з обмеженою відповідальністю “Восход” м. Донецьк, про стягнення заборгованості в сумі 272 822 грн. 58 коп., яка складається з основного боргу в сумі 233 102 грн. 30 коп., пені в сумі 16 395 грн. 88 коп., 3% річних в сумі 3 174 грн. 54 коп., інфляційної складової в сумі 20 149 грн. 86 коп.
В обґрунтування своїх вимог позивач посилається на договір підряду № 2/1-08 від 30.01.2008 р., протокол розбіжностей від 22.02.2008 р., акти приймання виконаних підрядних робіт № 2 за червень 2008 р., № 1 за липень 2008 р., за вересень 2008 р., жовтень 2008 р., акт приймання виконаних підрядних робіт за серпень 2008 р., податкові накладні, розрахунки.
Заявою про уточнення позовних вимог від 02.04.2009 р. позивач збільшив розмір позовних вимог та просив суд стягнути з відповідача основний борг в сумі 233 102 грн. 30 коп., пеню в сумі 16 815 грн. 60 коп., 3% річних в сумі 3 174 грн. 54 коп., інфляційну складову в сумі 20 149 грн. 86 коп.
Відповідач надав відзив на позов, проти позовних вимог заперечив, вважав представлені позивачем акти приймання виконаних робіт неналежним доказом виконання підрядних робіт саме за договором підряду № 2/1-08 від 30.01.2008 р., оскільки останні не містять посилань на означений договір підряду. Посилаючись на положення п. 3.3 Договору, зазначив, що представлені в обґрунтування позовних вимог акти приймання виконаних робіт, не містять дати їх підписання, у зв’язку з чим не вбачається можливим встановити момент виникнення грошового зобов’язання з оплати вартості таких робіт.
Крім того, відповідачем через канцелярію суду подане клопотання про зупинення провадження у справі № 39/89 до вирішення іншої пов’язаної з нею справи № 18/122пд предметом розгляду якої є визнання договору підряду № 2/1-08 від 30.01.2008 р. – недійсним.
Заявою від 25.05.2009 р. позивач в порядку ст. 22 ГПК України зменшив розмір позовних вимог, та просив стягнути з відповідача заборгованість за договором підряду № 2/1-08 від 30.01.2008 р. в сумі 268 754 грн. 75 коп., яка складається з основного боргу в сумі 229 480 грн. 05 коп., пені в сумі 16 224 грн. 00 коп., 3% річних в сумі 3 141 грн. 24 коп., інфляційної складової в сумі 19 909 грн. 46 коп.
В судовому засіданні від 26.05.2009 р. представником позивача надано заяву про зміну предмету позовних вимог, відповідно до якої просив суд стягнути з відповідача заборгованість в сумі 233 102 грн. 30 коп., що виникла на підставі фактичних правовідносин з виконання підрядних робіт згідно актів приймання виконаних підрядних робіт за липень-жовтень 2008 р., лютий 2009 р.
Суд розглядає позовні вимоги з урахуванням останніх уточнень.
Вислухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи та оцінивши подані докази, господарський суд встановив.
Як зазначає позивач, він у період з липня по жовтень 2008 р., а також у лютому 2009 р. виконав для відповідача підрядні роботи на загальну суму 233 12 грн. 30 коп., на підтвердження чого посилався на акти приймання виконаних підрядних робіт № 2 за червень 2008 р., № 1 за липень 2008 р., за вересень 2008 р., жовтень 2008 р., акт приймання виконаних підрядних робіт за серпень 2008 р., акт приймання виконаних підрядних робіт за лютий 2009 р.
Оскільки відповідач прийняв виконані підрядні роботи, на думку позивача останній за аналогією зі ст. 837 ЦК України повинен сплатити їх вартість. Проте, як зазначає, позивач, відповідач в порушення прийнятих на себе зобов’язань вартість виконаних робіт не сплатив.
Дотримання строку виконання є одним із критеріїв належного виконання зобов'язання, оскільки прострочення є одним із проявів порушення зобов'язання (ст. ст. 610, 612 ЦК).
За загальним правилом, встановленим ч. 1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Строк (термін) виконання відповідачем грошового обов’язку на користь позивача у справі, з огляду на характер зобов’язань, що виникли між сторонами з приводу виконання підрядних робіт, не уявляється можливим, оскільки представлені акти приймання виконаних робіт не визначають умов оплати Замовником вартості таких робіт.
Положення ч. 2 ст. 530 ЦК України зазначають, що у випадку, коли строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.
За таких, обставин момент виникнення у позивача права вимоги оплатити вартості виконаних робіт та відповідно кореспондуючого з ним обов’язку відповідача з приводу їх оплати, виходячи з положень ч. 2 ст. 530 ЦК України, визначаються моментом пред’явлення вимоги.
Відповідно до ст.ст. 4-2, 4-3 ГПК України правосуддя у господарських судах здійснюється на засадах рівності всіх учасників судового процесу перед законом і судом. Судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності.
Згідно ст.ст.33-34 ГПК України кожна сторона з допомогою належних та допустимих доказів повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Судовими доказами, за визначенням ст. ст. 32-36 ГПК України, слід вважати документи, які можуть підтвердити або спростувати обставини, що мають значення для правильного рішення справи.
Доказів звернення до відповідача з вимогою в порядку ст. 530 ЦК України позивачем суду не представлено.
Таким чином, суд дійшов висновку, що позивачем у розумінні ст.ст. 33-34 ГПК України не доведено з допомогою належних та допустимих доказів виникнення у відповідача грошового обов’язку з приводу оплати вартості виконаних підрядних робіт, тобто не доведено тих обставин, на які він посилається як на підставу своїх вимог.
З огляду на наведене, в позовних вимогах Товариства з обмеженою відповідальністю “Азмар” м. Донецьк в частині стягнення основного боргу слід відмовити.
Заявлене відповідачем клопотання про зупинення провадження у справі суд залишає без задоволення з огляду на наступне.
За приписом ч. 1 ст. 79 ГПК України господарський суд зупиняє провадження у справі в разі неможливості розгляду даної справи до вирішення пов'язаної з нею іншої справи, що розглядається іншим судом.
З урахуванням наданих в судовому засіданні від 26.05.2009 р. представником позивача уточнень правовою підставою заявлених позовних вимог у справі № 39/89 є фактичні правовідносини, що склалися між сторонами з приводу виконання/приймання підрядних робіт у відповідності до актів приймання виконаних підрядних робіт № 2 за червень 2008 р., № 1 за липень 2008 р., за вересень 2008 р., жовтень 2008 р., за серпень 2008 р., за лютий 2009 р.
Предметом розгляду справи № 18/122пд, до вирішення якої відповідач просить суд зупинити провадження у справі № 39/89, є визнання недійсним договору підряду № 2/1-08 від 30.01.2008 р.
Беручи до уваги викладені вище обставини, суд доходить висновку, що розгляд справи № 18/122пд не перешкоджає розглядові справи № 39/89 по суті, оскільки правові підстави виникнення взаємних прав та обов’язків сторін є різними.
Судові витрати відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України підлягають віднесенню на позивача.
На підставі ст.ст. 520, 523, 525, 526, 614, 837-864, 875-886 ЦК України, ст. ст. 173,193, 264-271 Господарського кодексу України, керуючись ст.ст.22, 33, 36, 43, 47, 49, 75, 82-85 ГПК України, суд –
ВИРІШИВ:
В позовних вимогах Товариства з обмеженою відповідальністю “Азмар” м. Донецьк - відмовити.
В судовому засіданні повний текст рішення. Рішення суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття і може бути оскаржене через господарський суд Донецької області в апеляційному порядку протягом десяти днів з дня прийняття рішення або в касаційному порядку протягом одного місяця з дня набрання рішенням законної сили.
Суддя Морщагіна Н.С.