Справа № 22-ц- 1744 /2009 р. Головуючий 1 інстанції: Бегунц А.О.
Категорія: відшкодування шкоди Доповідач : Ізмайлова Г.Н
.
Р І Ш Е Н Н Я
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
15 квітня 2009 року Судова колегія судової палати у цивільних справах апеляційного суду Харківської області в складі:
Головуючого - Ізмайлової Г.Н.,
суддів - Кокоші В.В., Ситнік О.М.
при секретарі - Сватенко А.І.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Харкові цивільну справу за апеляційною скаргою представника товариства з додатковою відповідальністю «Страхова компанія «Кредо» - ОСОБА_1 на рішення Ленінського районного суду м. Харкова від 27 листопада 2008 року по справі за позовом товариства з додатковою відповідальністю «Страхова компанія «Кредо» до ОСОБА_3, третя особа -ОСОБА_2про відшкодування шкоди, заподіяної внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, -
в с т а н о в и л а:
В серпні 2008 р. товариство з додатковою відповідальністю «Страхова компанія «Кредо» (далі ТДВ «СК «Кредо») звернулось до суду зі вказаним позовом.
Позивач зазначив, що 01 червня 2004 р. ТДВ «СК «Кредо» було укладено з ОСОБА_2. договір страхування наземного транспорту, об'єктом якого був автомобіль «Ford Fusion Ghia», 2004 року випуску, державний НОМЕР_1. За умовами договору страховим випадком визначалось ряд подій, в тому числі і дорожньо-транспортна пригода.
05 квітня 2005 р. на вул. Полтавський шлях у м. Харкові сталася дорожньо-транспортна пригода за участю водія автомобіля «Wolkswagen Vento» ОСОБА_3. та водія застрахованого автомобіля «Ford Fusion Ghia» ОСОБА_2., якому спричинено технічні ушкодження.
Страхувальнику ОСОБА_2. ТДВ «СК «Кредо» виплачено страхове відшкодування у розмірі 41 846, 56 грн. на підставі страхового акту від 25 червня 2005 р. (27 017, 18 грн.) та страхового акту від 04 січня 2006 р. (14 829, 38 грн.), що підтверджується платіжними документами.
Виходячи з наведеного, в порядку регресу просив стягнути з ОСОБА_3. 41 846, 56 грн. на користь ТДВ «СК «Кредо» в відшкодування заподіяної внаслідок дорожньо-транспортної пригоди шкоди.
Відповідач ОСОБА_1позов не визнав, пояснив, що постановою Ленінськог районного суду м. Харкова від 26 квітня 2005 р. у скоєнні дорожньо-транспортної пригоди визнано винними як його так і ОСОБА_2. в зв'язку з порушенням нею п.п. 1.5, 12.9 Правил дорожнього руху України.
Справу розглянуто за відсутності ОСОБА_2.
Рішенням Ленінського районного суду м. Харкова від 27 листопада 2008 р. ТДВ «СК «Кредо» в задоволенні позову відмовлено.
В апеляційній скарзі ТДВ «СК «Кредо» просить рішення скасувати і ухвалити нове рішення, задовольнивши позовні вимоги про стягнення з ОСОБА_3. матеріальної шкоди в зв'язку з виплатою ОСОБА_2. страхового відшкодування, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального і процесуального права.
Апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, виходячи з наступного:
Згідно ст. 213 ЦПК України рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим.
Законним є рішення, яким суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно із законом.
Обґрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені у судовому засіданні.
Ухвалюючи рішення, суд першої інстанції не повно з'ясував обставини у справі та неправильно застосував закон, який підлягав застосуванню, що є підставою для скасування рішення і ухвалення нового рішення про часткове задоволення позову.
Судом встановлено, що позивачем ТДВ «СК «Кредо» за умовами договору страхування наземного транспортного засобу від 01 червня 2004 р., а саме автомобіля «Ford Fusion Ghia», державний НОМЕР_1, страхових актів від 25 червня 2005 р. та 04 січня 2006 р. ОСОБА_2. виплачено страхове відшкодування відповідно 27 017, 18 грн. та 14 829, 38 грн., а всього у сумі 41 846, 56 грн.
Підставою для виплати страхового відшкодування ОСОБА_2. стало пошкодження належного їй застрахованого автомобіля в дорожньо-транспортній пригоді, яка сталася 05 квітня 2005 р. на вул. Полтавській шлях у м. Харкові за участю водіїв ОСОБА_3. та ОСОБА_2.
Постановою судді Ленінського районного суду м. Харкова від 26 квітня 2005 р. ОСОБА_3. і ОСОБА_2. притягнуто до адміністративної відповідальності за ст. 124 Кодексу України про адміністративні правопорушення в зв'язку з порушенням ними Правил дорожнього руху України, що призвело до зіткнення автомобілів.
Частиною 3 статті 61 ЦПК України передбачено, що обставини, встановлені судовим рішенням у цивільній, господарський або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлені ці обставини.
Отже, виходячи з постанови суду про адміністративне правопорушення, судова колегія доходить висновку, що ОСОБА_1і ОСОБА_2. рівною мірою винні у зіткненні автомобілів. ОСОБА_1не дотримався безпечної дистанції та безпечного інтервалу щодо автомобіля «Ford Fusion Ghia» під керуванням водія ОСОБА_2., який рухався попереду в попутному йому напрямку, чим порушив п. 13.1 Правил дорожнього руху України, а ОСОБА_2. безпідставно різко загальмувала, що забороняється здійснювати водію крім випадків, коли без цього неможливо упередити дорожньо-транспортну пригоду, порушивши п. п. «г» п. 12.9 Правил дорожнього руху України.
Згідно ст. 993 ЦК України до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, у межах фактичних витрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за завдані збитки.
Визнаючи ОСОБА_3. та ОСОБА_2. винними рівною мірою у дорожньо-транспортній пригоді на підставі п. 3 ч. 1 ст. 1188 ЦК України судова колегія доходить висновку, що ОСОБА_1може відповідати за заподіяну ОСОБА_2. шкоду у розмірі 1/2 частки визначеної спеціалістом суми.
Таким чином, на підставі ст. 993 ЦК України ТДВ «СК «Кредо» має право вимоги на відшкодування 1/2 частки виплаченого ОСОБА_2. страхового відшкодування, яке становить 20 923, 28 грн.
Суд першої інстанції на вказані обставини уваги не звернув і не застосував закон, який підлягав застосуванню до вказаних правовідносин.
Крім того, суд неправильно застосував закон щодо позовної давності (ст. 257 ЦК України), виходячи з початку перебігу строку від дня ухвалення постанови про притягнення ОСОБА_3. і ОСОБА_2. до адміністративної відповідальності, в той час як ст. 993 ЦК України надає страховику право вимоги після виплати страхового відшкодування страхувальнику.
Всі виплати страхувальнику ОСОБА_2. ТДВ «СК «Кредо» здійснено 04 січня 2006 р., а з позовом в суд ТДВ «СК «Кредо» звернулось 12 серпня 2008 р., тобто в межах трирічного строку, передбаченого ст. 257 ЦК України.
Задовольняючи частково позовні вимоги ТДВ «СК «Кредо» у сумі 20 508, 59 грн., судова колегія на підставі ст. 88 ЦПК України стягує з ОСОБА_3. судовий збір у сумі 102, 54 грн. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового розгляду справи у сумі 15 грн.
Керуючись п. 2 ч. 1 ст. 307, п. п. 1,4 ч. 1 ст. 309, ч. 2 ст. 314, ст. ст. 316, 317, 319 ЦПК України, судова колегія, -
в и р і ш и л а:
Апеляційну скаргу товариства з додатковою відповідальністю «Страхова компанія «Кредо» задовольнити частково.
Рішення Ленінського районного суду м. Харкова від 27 листопада 2008 року - скасувати і ухвалити нове рішення такого змісту:
Позовні вимоги товариства з додатковою відповідальністю «Страхова компанія «Кредо» задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_3 на користь товариства з додатковою відповідальністю «Страхова компанія «Кредо» п/р 26500050000003 у «ПриватБанку» МФО 305299 код ЄДРПОУ 13622789 - 20 508, 59 грн. (двадцять тисяч п'ятсот вісім гривень п'ятдесят копійок).
Стягнути з ОСОБА_3 на користь держави судовий збір у сумі 102, 54 грн. (сто дві гривні п'ятдесят чотири копійки) та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового розгляду справи у сумі 15 грн. (п'ятнадцять гривень).
Рішення набирає законної сили від дня його проголошення і може бути оскаржене безпосередньо до Верховного Суду України на протязі двох місяців від дня набрання рішенням законної сили.
Головуючий -
Судді: