ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

          

12.05.09                                                                                           Справа№ 20/63

За позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю сільськогосподарського підприємства “Імені Воловікова”, с. Горбаків, Гощанський район, Рівненська область

до відповідача: Закритого акціонерного товариства “Галичина”, м. Радехів, Львівська область

про  стягнення 103 006,49 грн.

Суддя   П.Т.Манюк   

при секретарі К.Чопко

            За участю представників:

            від позивача: Тимчук В.О. - представник

            від відповідача: не з”явився.

           Зміст ст.22 ГПК України представнику позивача роз”яснено.

          Суть спору: Розглядається справа за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю сільськогосподарського підприємства “Імені Воловікова” до Закритого акціонерного товариства “Галичина”  про  стягнення  303 006,49 грн.

Ухвалою від 06.04.2009 р. порушено справу та призначено до розгляду в судовому засіданні на 14.04.2009 р.

Розгляд справи відкладався з підстав викладених у відповідних ухвалах суду.

 Представник позивача в судові  засідання з”явився, подав заяву від 13.04.2009 р. № 02 про зменшення розміру позовних вимог, в якій повідомив, що 31.03.2009 р. та 06.04.2009 р. відповідач сплатив позивачу частину заборгованості в сумі 200 000,00 грн. та просить стягнути з відповідача 96 978,36 грн. - основного боргу,  463,77 грн. - три проценти річних, 3 709,26 грн. - пені та 1 855,10 грн. -  процентів за користування чужими грошовими коштами.

Представник відповідача в судові засідання не з”явився, подав відзив на позовну заяву в якому позовні вимоги заперечив.

 Розглянувши матеріали справи в порядку ст. 75 ГПК України, суд  встановив наступне:

03.01.2008 року між  Товариством з обмеженою відповідальністю сільськогосподарським підприємством “Імені Воловікова” (позивачем) та Закритим акціонерним товариством “Галичина” (відповідачем) було укладено договір поставки молока № 01/08 відповідно до умов якого Постачальник (ТзОВ СГП “Імені Воловікова”) зобов”язується  передати у власність Покупцю (ЗАТ “Галичина”) власного виробництва молоко коров”яче, а Покупець  зобов’язується на умовах та в порядку визначених договором сплатити вартість товару за ціною, що обумовлена відповідними протоколами погодження цін, які є невід”ємною частиною договору.

На виконання умов договору Позивач в грудні 2008 року здійснив поставку молока для відповідача на загальну суму 1 049 606,40 грн., що підтверджується приймальною квитанцією №0000000032 на закупівлю молочної продукції, копію якої долучено до матеріалів справи.

11.03.2009 р. ТзОВ СГП “Імені Воловікова” направлено ТзОВ “Галичина” претензію № 300 з вимогою погасити заборгованість, проте відповідач відповіді на вимогу-претензію не подав, а суму боргу сплатив частково.

Відповідно до п.3.2. Договору, відповідач зобов”язувався здійснювати розрахунки за замовлену партію згідно п.2.2. Договору протягом трьох банківських  днів.

На момент звернення з позовом до суду сума заборгованості, на думку позивача, становила 296 978,36 грн.

31.03.2009 р. та 06.04.2009 р. відповідач сплатив позивачу частину заборгованості в сумі 200 000,00 грн.

У зв”язку із частковим погашенням заборгованості, під час розгляду справи позивачем подано заяву про зменшення суми позовних вимог, в якій він просить стягнути з відповідача 96 978,36 грн. –основного боргу, пеню, відповідно до п. 6.2. договору в розмірі  3 709,26 грн.,  відповідно до ст. 625 ЦК України  3% річних в розмірі 463,77 грн., а також 1 855,10 грн. процентів за користування грошовими коштами.

В надісланому суду відзиві відповідач позовні вимоги заперечив з мотивів відсутності заборгованості перед позивачем.

          

Розглянувши матеріали справи, оцінивши докази в їх сукупності, суд вважає, що позовні вимоги підлягають до часткового задоволення виходячи із наступних мотивів:

        Відповідно до ст.526 ЦК України, ст. 193 Господарського кодексу України, зобов‘язання повинні виконуватися належним чином  і  в установлений строк відповідно до вказівок закону, договору, а при відсутності таких вказівок –відповідно  до звичаїв ділового обороту або інших вимог,  що звичайно ставляться.

Як встановлено судом, позивач  на виконання умов договору  продовж грудня 2008 р. поставив відповідачу молоко на суму 1 049 606,40 грн. Факт отримання продукції підтверджується приймальною квитанцією №0000000032 на закупівлю молочної сировини, яка підписана головним бухгалтером та скріплена печаткою ТзОВ “Галичина”, копію квитанції долучено до матеріалів справи.

Відповідач свої зобов‘язання перед позивачем виконав неналежним чином, частково провівши оплату за поставлену продукцію. Заборгованість  відповідача перед позивачем становить 96 978, 36 грн.

Заперечуючи позовні вимоги, відповідач, у представленому суду відзиві вказує на те, що позивачем при розрахунку позову не враховано оплату за поставлене молоко, проведену платіжним дорученням від 23.12.2008 року № 31 на суму 170 000 грн. Однак як вбачається із вказаного платіжного доручення, призначення платежу в ньому зазначено як «оплата за молоко згідно договору 01/08 від 03.01.2008 р. без ПДВ». Аналіз інших платіжних доручень, долучених відповідачем до відзиву свідчить про те, що призначення платежів в них вказано аналогічно, тобто без зазначення проведення оплати за поставлене молоко в якийсь конкретно місяць 2008 року.

Відкладаючи розгляд справи, суд зобов‘язував сторони  спільно провести звірку розрахунків, однак доказів вчинення таких дій відповідачем не представлено.

В той же час позивачем представлено свій варіант акту звірки з відповідачем за період 01.01.2008 року –08.05.2009 року по всіх існуючих між ними договорах, із якого вбачається, що позивачем протягом вказаного періоду передано відповідачу продукції на суму 10 997 102, 33 грн., в той же час відповідачем проведено розрахунок на суму 10 907 188, 09 грн.. З урахуванням заборгованості у розмірі 7 064, 12 грн., яка існувала станом на 01.01.2008 року,  заборгованість відповідача станом на 08.05.2009 року становить 96 978, 36 грн.

З наведеного випливає, що ЗАТ “Галичина”  свої зобов”язання по договору щодо оплати отриманого молока не виконало, чим порушило вимоги п. 3.2 договору, а саме не здійснило розрахунки за замовлену партію продукції протягом трьох банківських  днів.

Оскільки представник Відповідача в  судові засідання не з”явився, вимоги суду належним чином не виконав, доказів погашення заборгованості не подав,  тому до стягнення підлягає сума основного боргу в розмірі 96 978,36 грн.

Відповідно до ст.625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов’язання, на вимогу кредитора зобов’язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом. В частині стягнення 3 % річних в розмірі 463,77 грн., суд вважає, що розраховані вони відповідно до ст. 625 ЦК України, тому позовні вимоги в цій частині підлягають до задоволення.

В частині стягнення процентів за користування грошовими коштами в розмір 1 855,10 грн. суд відмовляючи у задоволенні позовних вимог в цій частині виходив з наступного.

Відповідно до ч.3 ст. 692 ЦК України, у разі прострочення оплати товару продавець має право вимагати оплати товару та сплати процентів за користування чужими грошовими коштами. Статтею 536 ЦК України  встановлено, що за користування чужими грошовими коштами боржник зобов”язаний сплачувати проценти кредитору, якщо інше не встановлено договором між фізичними особами.  Розмір процентів за користування чужими грошовими коштами встановлюється договором, законом або іншим актом цивільного законодавства. Позивачем не представлено доказів узгодження розміру процентів за користування чужими грошовими коштами у договорі з відповідачем, а розмір процентів за прострочення виконання грошового зобов‘язання встановлено ст. 625 ЦК України.

В частині  стягнення пені у розмірі 3 709,26 грн., суд вважає, що розрахована вона відповідно до п.6.2. договору, та з урахуванням вимог Закону України „Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов‘язань”, тому позовні вимоги в цій частині підлягають до задоволення.

Оскільки, спір  виник внаслідок неправомірних дій відповідача,  судові витрати покладаються на відповідача пропорційно до задоволених позовних вимог.  

На підставі наведеного та керуючись ст.ст. 526, 536, 625, 692 ЦК України,  ст. 193 Господарського кодексу України, ст.ст. 36, 43, 49,  75, 82-85 ГПК України, суд , -

в и р і ш и в:

1. Позов задоволити частково.

2. Стягнути з Закритого акціонерного товариства “Галичина”  (Львівська область, м. Радехів, вул. Б.Хмельницького, 120, код ЄДРПОУ  2553579) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю сільськогосподарське підприємство “Імені Воловікова” (35433, Рівненська область, Гощанський район, с. Горбаків, вул. Шкільна, код ЄДРПОУ 03775871) суму в розмірі 102 278, 54 грн. з них:

-          96 978,36 грн. основного боргу;

          -          463,77 грн. 3% річних;

          -          3 709,26 грн. пеня;

               -          1 011, 51 грн. державного мита;

            -         115, 64 грн. витрат на інформаційно - технічне забезпечення судового процесу.

        

        3. В задоволенні решти  позовних вимог відмовити.

        

        4. Наказ видати відповідно ст.116 ГПК України.                      

    

Суддя                                                                                             Манюк П.Т.