УКРАЇНА

Апеляційний суд Житомирської області

Справа №296/171/12-ц Головуючий у 1-й інст. Галасюк Р.А.

Категорія 27 Доповідач Кочетов Л. Г.

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 листопада 2015 року колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ апеляційного суду Житомирської області в складі:

головуючого-судді: Кочетова Л.Г.,

суддів: Гансецької І.А., Товянської О.В.,

при секретарі: Кравчук Л.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Житомирі справу за позовом публічного акціонерного товариства комерційний банк „Надра" до ОСОБА_1, ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на заочне рішення Корольовського районного суду м. Житомира від 15 серпня 2014 року, -

в с т а н о в и л а :

У квітні 2010 року ПАТ КБ «Надра» звернувся до суду з вказаним позовом та в обгрунтування вимог зазначив, що 03.07.2007 року між банком та ОСОБА_1 був укладений договір „Автопакет" № 12/АП/2007 980, згідно якого відповідач отримала на споживчі потреби кошти у розмірі 23564,35 доларів США. В забезпечення виконання умов цього договору з ОСОБА_2 укладено договір поруки. Відповідачі не належним чином виконували зобов"язання по поверненню кредиту та сплаті відсотків, в зв"язку з чим станом на 07.05.2014 року виникла заборгованість за кредитом 20320,63 доларів США, за відсотками - 13306,70 доларів США, та нарахована пеня за порушення строку сплати ануітетного платежу по кредиту 42235,42 грн., що еквівалентно 3943,94 доларів США, пеня за порушення строку сплати ануітетного платежу по страховці 67,55 грн., що еквівалентно 5,89 доларів США, штраф за невиконання зобов"язань в сумі 27027,42 грн., що еквівалентно 2356,44 доларів США. На підставі вищевказаного, просив стягнути в солідарному порядку з відповідачів загальну суму заборгованості в розмірі 33627,33 доларів США та 72330,39 грн.

Заочним рішенням Корольовського районного суду м. Житомира від 15 серпня 2014 року позов задоволено повністю.

В апеляційній скарзі ОСОБА_2 просить рішення суду в частині стягнення коштів з поручителя скасувати, постановити нове - про відмову в задоволені позову, посилаючись на порушення норм процесуального та матеріального права, невідповідність висновків суду обставинам справи. Зазначає, що ОСОБА_1 перестала належним чином виконувати умови договору в листопаді 2007 року, з цього часу у позивача виникло право вимоги до поручителя. Оскільки кредитор звернувся з вимогою до поручителя лише в 2010 році, то порука є припиненою.

Розглянувши справу в межах, визначених ст. 303 ЦПК України, колегія суддів приходить до висновку, що скарга підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

03.07.2007 року між банком. ОСОБА_1 та ОСОБА_2 укладений договір „Автопакет" № 12/АП/2007 980, згідно якого відповідач отримала на споживчі потреби кошти у розмірі 23564,35 грн. на строк до 03 липня 2014 року. В забезпечення виконання умов цього договору ОСОБА_2 виступав поручителем (а.с. 9-12).

У зв'язку з невиконанням відповідачами умов договору, станом на 07.05.2014 року виникла заборгованість за кредитом - 20320,63 доларів США, за відсотками - 13306,70 доларів США, та нарахована пеня за порушення строку сплати ануітетного платежу по кредиту 42235,42 грн., що еквівалентно 3943,94 доларів США, пеня за порушення строку сплати ануітетного платежу по страховці 67,55 грн., що еквівалентно 5,89 доларів США, штраф за невиконання зобов"язань в сумі 27027,42 грн., що еквівалентно 2356,44 доларів США. Заборгованість по сплаті чергових платежів у ОСОБА_1 виникла з листопада 2007 року.(а.с. 92-93).

У відповідності до вимог ст. 553 ЦК України, за договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов'язку. Поручитель відповідає перед кредитором за порушення зобов'язання боржником.

Стаття 554 ЦК України передбачає, що у разі порушення боржником зобов'язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя. Поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки.

Згідно з положеннями ч.2 ст. 1054 та ч.2 ст. 1050 ЦК України у разі, якщо договором встановлений обов»язок позичальника повернути позику частинами, то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася та сплати процентів.

Згідно вимог ст. 559 ч.4 ЦК України, порука припиняється після закінчення строку, встановленого в договорі поруки. У разі, якщо такий строк не встановлено, порука припиняється, якщо кредитор протягом шести місяців від дня настання строку виконання основного зобов'язання не пред'явить вимоги до поручителя.

Як вбачається з вказаного договору, строк, після закінчення якого порука припиняється, у ньому не визначено.

Згідно з правовою позицією, викладеною у постанові судової палати у цивільних справах Верховного Суду України від 02 вересня 2015 року по справі № 6-1077цс15, при вирішення спорів даної категорії, суд має враховувати, що згідно ст. 526 ЦК України зобов»язання має виконуватися належним чином, відповідно до умов договору, Отже, якщо кредитним договором не визначені інші умови виконання основного зобов»язання, то у разі неналежного виконання позичальником своїх зобов»язань за цим договором, строк пред»явлення кредитором до поручителя вимоги про поверення отриманих коштів має обчислюватись з моменту порушення позичальником строку виконання зобов»язання згідно з такими умовами.

Оскільки умовами вказаного договору передбачалося погашення заборгованості частинами, шляхом внесення чергових платежів, позичальником порядок внесення таких платежів був порушений в листопаді 2007 року, протягом шести місяців з часу порушення зобов»язань позичальником кредитор вимог до поручителя не пред»явив, то зобов»язання за договором поруки припинилося.

За таких обставин, рішення в частині задоволення позову до поручителя постановлено з порушенням вимог матеріального права, а тому підлягає скасуванню з постановленням нового - про відмову в задоволенні позову в ці частині.

Керуючись ст. ст. 303, 307, 309, 313-314, 316, 317, 319 ЦПК України, колегія суддів, -

в и р і ш и л а :

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 задовільнити.

Заочне рішення Корольовського районного суду м. Житомира від 15 серпня 2014 року в частині задоволення позову до ОСОБА_2 скасувати, постановивши нове.

В задоволенні позову публічного акціонерного товариства комерційний банк „Надра" до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості відмовити.

У решті рішення залишити без змін.

Рішення набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржено безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання ним законної сили.

Головуючий Судді