ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД СУМСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

11.11.2015 Справа № 920/1337/15

Господарський суд Сумської області у складі суддів: головуючий суддя Ю.О. Зражевський, В.В. Яковенко, О.Ю. Соп'яненко, розглянувши матеріали справи № 920/1337/15

за позовом: Приватної Фірми "Валентина", м. Суми

до відповідача: Публічного акціонерного товариства "Альфа-Банк", м. Київ

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача: Приватний нотаріус Сумського міського нотаріального округу Шокола Наталія Валеріївна, м. Суми

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача: Сумська міська рада, м. Суми

про визнання недійсним та скасування свідоцтва про право власності,

За участю представників сторін:

від позивача: Волошина М.В., довіреність б/н від 19.01.2015

від відповідача: Корецький І.Г., довіреність б/н від 29.04.2015

від третьої особи-1: Біловодський О.В., довіреність від29.05.2015

від третьої особи-2: Харченко О.О., довіреність № 1048/02.02.02-17 від 05.06.2014

За участю секретаря судового засідання Г.В. Завалій

Суть спору: позивач у позовній заяві просить суд визнати недійсним та скасувати свідоцтво про право власності від 27 квітня 2015 року, видане приватним нотаріусом Сумського міського нотаріального округу Сумської області Шоколою Наталією Валеріївною ПАТ "Альфа Банк" на нежиле приміщення загальною площею 819 кв. метрів, з надбудовою другого поверху та прибудовою, яке реконструйоване з нежилого підвального приміщення площею 135,6 кв. м., що знаходиться за адресою: м. Суми, пл. Незалежності, 8. Вилучити запис № 2043 щодо реєстрації права власності за ПАТ "Альфа Банк" на нежиле приміщення загальною площею 819 кв. метрів, з надбудовою другого поверху та прибудовою, яке реконструйоване з нежилого підвального приміщення площею 135,6 кв. м., що знаходиться за адресою: м. Суми, пл..Незалежності, 8 з державного реєстру речових прав на нерухоме майно. Стягнути з ПАТ "Альфа Банк" судовий збір за подання даної позовної заяви на користь ПФ "Валентина".

30.09.2015 до господарського суд відповідачем було подано клопотання про зупинення провадження у справі № 920/1337/15 до розгляду Вищим спеціалізованими судом України з розгляду цивільних та кримінальних справ справи № 6/17859ск15 за касаційною скаргою ПАТ «Альфа-Банк» на ухвалу апеляційного суду Чернігівської області від 18.05.2015.

Представник позивача заперечував стосовно задоволення клопотання про зупинення провадження у справі посилаючись на те, що у справі № 6-17859ск15, на яку відповідач посилався як на підставу для зупинення, за касаційною скаргою ПАТ «Альфа-Банк» 16.09.2015 Вищим спеціалізованим судом України з розгляду цивільних та кримінальних справ було винесено ухвалу, якою касаційну скаргу ПАТ «Альфа Банк» відхилено, а ухвалу господарського суду Чернігівської області від 18.05.2015 залишено без змін.

19.10.2015 до господарського суду позивачем була подана заява про забезпечення позову, в якій заявник просив суд з метою забезпечення позову накласти арешт на нежиле приміщення загальною площею 819 кв. м з надбудовою другого поверху та прибудовою, яке реконструйоване з нежитлового підвального приміщення площею 135,6 кв. м, що знаходиться за адресою: м. Суми, пл. Незалежності, 8 та заборонити ПАТ «Альфа- Банк» вчиняти дії щодо відчуження цього майна.

Відповідач у запереченнях від 20.10.2015 позовних вимог не визнавав, посилаючись на те, що відсутні підстави для задоволення заявлених позовних вимог.

Відповідач у додаткових запереченнях від 30.10.2015, поданих до суду 02.11.2015 надав додаткові обґрунтування своєї позиції та просив суд в позові відмовити повністю.

Третя особа без самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача - Сумська міська рада у своєму письмовому поясненні № 801/09-15.06 від 29.09.2015 зазначала, що свідоцтво про право власності на нежитлове приміщення, яке розташоване за адресою: м. Суми, пл. Незалежності,8, видане 27.04.2015 приватним нотаріусом Сумського міського нотаріального округу Шоколою Н.В., має бути визнане недійсним та скасоване, як таке, що видане під впливом обману з боку ПАТ «Альфа-Банк».

Представник позивача у судовому засіданні 11.11.2015 просив суд задовольнити заявлені позовні вимоги.

Представник третьої особи - Сумської міської ради у судовому засіданні 11.11.2015 підтримував позицію позивача.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення повноважних представників сторін та представників третіх осіб, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, господарський суд -

ВСТАНОВИВ:

Відповідно до ч.1 ст. 79 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд зупиняє провадження у справі в разі неможливості розгляду даної справи до вирішення пов'язаної з нею іншої справи, що розглядається іншим судом, а також у разі звернення господарського суду із судовим дорученням про надання правової допомоги до іноземного суду або іншого компетентного органу іноземної держави.

З матеріалів справи вбачається , що 16.09.2015 Вищим спеціалізованим судом України з розгляду цивільних та кримінальних справ винесено постанову у справі № 6-17859ск15, якою касаційну скаргу ПАТ «Альфа-Банк» відхилено, а ухвалу апеляційного суду Чернігівської області від 18.05.2015 залишено без змін. З огляду на зазначені обставини, господарський суд приходить до висновку про те, що клопотання про зупинення провадження у справі № 920/1337/15 втратило свою актуальність внаслідок відсутності підстав, на які відповідач посилався в його обґрунтування, тому суд відмовляє відповідачу у задоволенні клопотання про зупинення провадження у справі № 920/1337/15.

Як зазначає позивач у позові, 27 квітня 2015 року приватний нотаріус Сумського міського нотаріального округу Сумської області Шокола Наталія Валеріївна зареєструвала за ПАТ «Альфа-Банк» право власності на нерухоме майно, що знаходиться за адресою: м. Суми, площа Незалежності 8 на підставі акту Державної виконавчої служби України від 24 лютого 2015 року про передачу майна стягувачу у рахунок погашення боргу та постанови державного виконавця про передачу майна стягувачу у рахунок погашення боргу та видала відповідне свідоцтво. Відповідно до вказаних документів, виданих відділом Державної виконавчої служби України було вирішено передати в рахунок погашення боргу ПАТ «Альфа-Банк» нежиле приміщення загальною площею 819 кв. метрів, з надбудовою другого поверху та прибудовою, яке реконструйоване з нежилого підвального приміщення площею 135, 6 кв. м., що належить ПФ «Валентина», на підставі рішення господарського суду Сумської області від 18.09.2007, зареєстроване в КП «Сумське МБТІ» 19.10.2007 року, за номером запису 1011, що підтверджується витягом за номером 16343575 та є предметом іпотеки у ПАТ «Альфа- Банк».

Відповідно до ч.9 ст. 672 Закону України «Про виконавче провадження» майно передається стягувачу за ціною, що дорівнює початковій вартості майна, за якою воно передавалося на реалізацію. Про передачу майна стягувачу в рахунок погашення боргу державний виконавець виносить постанову, яка затверджується начальником відділу, якому він безпосередньо підпорядкований. За фактом такої передачі державний виконавець складає акт. Постанова та акт є підставами для подальшого оформлення стягувачем права власності на це майно.

В обґрунтування заявлених позовних вимог заявник посилається на те, що свідоцтво про права власності на нерухоме майно, що знаходиться за адресою: м. Суми, площа Незалежності, 8, видане 27.04.2015 приватним нотаріусом Сумського міського нотаріального округу Сумської області Шоколою Н.В. є незаконним та підлягає скасуванню, оскільки постанова державного виконавця про передачу майна стягувачу у рахунок погашення боргу від 24.02.2015 № 40775366, на підставі якої був виданий акт Державної виконавчої служби України від 24.02.2015 про передачу майна стягувачу у рахунок погашення боргу, ухвалою апеляційного суду Чернігівської області від 18.05.2015 у справі № 751/2428/15-ц визнано незаконною. Дане свідоцтво про право власності у відповідності до ст. 62 Закону України «Про виконавче провадження» позивач вважає правочином, оскільки даний документ підтверджує факт оформлення договірних відносин по відчуженню майна, яке нереалізоване на прилюдних торгах.

Статтею 202 Цивільного кодексу України встановлено, що правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Відповідно до Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" від 01.07.2004, № 1952-IV, свідоцтво про право власності на нерухоме майно підтверджує виникнення права власності.

Відповідно до ч.1 ст. 41 Закону України «Про іпотеку», реалізація предмета іпотеки, на який звертається стягнення за рішенням суду або за виконавчим написом нотаріуса, проводиться, якщо інше не передбачено рішенням суду, шляхом продажу на прилюдних торгах у межах процедури виконавчого провадження, передбаченої Законом України "Про виконавче провадження", з дотриманням вимог цього Закону.

Статтею 47 цього Закону встановлено, організатор прилюдних торгів протягом трьох днів з дня підписання переможцем прилюдних торгів протоколу надсилає відповідний протокол державному виконавцю, а також інші документи, що підтверджують реалізацію предмета іпотеки відповідно до цього Закону. На вимогу державного виконавця для перевірки дотримання порядку проведення прилюдних торгів організатор прилюдних торгів зобов'язаний подати державному виконавцю повну та достовірну інформацію і документи, що стосуються організації та проведення торгів.

Протягом п'яти робочих днів з дня надходження коштів від реалізації предмета іпотеки державний виконавець складає акт про реалізацію предмета іпотеки.

Отже, з аналізу вказаних норм вбачається, що свідоцтво про право власності не є ані правочином, ані нормативним актом, чи актом індивідуальної дії, а лише кінцевим результатом оформлення (юридично значимих фактів/дій) покупцем свого права власності на придбане майно.

Відповідно до п. 1 Господарського процесуального кодексу України, підприємства, установи, організації мають право звертатись до господарського суду згідно з встановленою підвідомчістю господарських справ за захистом своїх порушених або оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів.

Відповідно до роз'яснень, викладених у листі Вищого арбітражного суду України від 31.01.2011 року, № 01-08/98 «Про деякі приписи законодавства, яке регулює питання пов'язані із здійсненням права власності та його захистом» свідоцтва про право власності на певний об'єкт майна не можуть виступати предметом спору: таким може бути лише правовстановлюючий документ, на підставі якого видано свідоцтво, а у відповідних випадках - також акт про державну реєстрацію права власності на об'єкт нерухомого майна.

Судовий захист права власності та майнових інтересів власників - осіб, названих у ст .1 Господарського процесуального кодексу України, здійснюється шляхом розгляду справ, зокрема, за позовами:

- про визнання права власності на майно, про витребування майна з чужого незаконного володіння (а передбачених законом випадках і від добросовісного набувача) чи відшкодування його вартості;

- про визнання порядку володіння, користування і розпорядження майном , що є спільною власністю, про поділ спірного майна або виділ з нього певної частки;

- про визнання недійсним актів державних та інших органів, що порушують майнові права та охоронювані законом інтереси підприємств і організацій;

- іншими позовами, пов'язаними з охороною права власності підприємств і організацій (роз'яснення, викладені у листі Вищого арбітражного суду України від 31.01.2011 року, № 01-08/98 «Про деякі приписи законодавства, яке регулює питання пов'язані із здійсненням права власності та його захистом»).

Відповідно до ч. 2 ст. 20 Господарського кодексу України кожний суб'єкт господарювання та споживач має право на захист своїх прав і законних інтересів. Права та законні інтереси зазначених суб'єктів захищаються шляхом: визнання наявності або відсутності прав; визнання повністю або частково недійсними актів органів державної влади та органів місцевого самоврядування, актів інших суб'єктів, що суперечать законодавству, ущемлюють права та законні інтереси суб'єкта господарювання або споживачів; визнання недійсними господарських угод з підстав, передбачених законом; відновлення становища, яке існувало до порушення прав та законних інтересів суб'єктів господарювання; припинення дій, що порушують право або створюють загрозу його порушення; присудження до виконання обов'язку в натурі; відшкодування збитків; застосування штрафних санкцій; застосування оперативно-господарських санкцій; застосування адміністративно-господарських санкцій; установлення, зміни і припинення господарських правовідносин; іншими способами, передбаченими законом.

Статтею16 ЦК України передбачено право особи звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права ті інтересу.

Згідно ч.2 ст.16 Цивільного кодексу України способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути: визнання права, визнання правочину недійсним; припинення дії, яка порушує право; відновлення становища, яке існувало до порушення; примусове виконання обов'язку в натурі; зміна правовідношення; припинення правовідношення; відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди; відшкодування моральної (немайнової) шкоди; визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб.

Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку, що заявлені позивачем позовні вимоги про визнання недійсним свідоцтва про право власності не відповідають способам захисту прав, передбачених законодавством, оскільки саме по собі свідоцтво не є правовстановлюючим документом, а може лише оцінюватись судом під час розгляду позовних вимог разом з іншими доказами.

Дана правова позиція викладена в постановах Вищого господарського суду України у справах № 3/107-10 від 26.04.2011 та 41/163 від 20.06.2015.

Крім того, як вбачається з матеріалів справи, зокрема, з рішення Зарічного районного суду м. Суми від 02.09.2015 у справі №591/3338/15-ц за позовом приватної фірми «Валентина» до приватного нотаріуса Сумського міського нотаріального округу Шокола Наталії Валеріївни, треті особи - публічне акціонерне товариство «Альфа-Банк», головний державний виконавець відділу примусового виконання рішень Державної виконавчої служби України Рагімова А.Н, Сумська міська рада, про визнання незаконними дій приватного нотаріуса, яким відмовлено позивачу у задоволенні позовних вимог, а також з ухвали апеляційного суду Сумської області від 13.10.2015 при перегляді вищезазначеного рішення в апеляційному порядку, якою рішення Зарічного районного суду м. Суми від 02.09.2015 у справі №591/3338/15-ц в частині відмови позовних вимог стосовно визнання незаконних дій приватного нотаріуса з видачі свідоцтва від 27.04.2015 про передачу у власність ПАТ «Альфа банк» нежитлового приміщення залишено без змін, було встановлено той факт, що на момент вчинення нотаріальних дій приватним нотаріусом Шоколою Н.В. не було підстав для відмови у видачі ПАТ «Альфа-Банк» свідоцтва про право власності на нежиле приміщення загальною площею 819 кв. метрів, з надбудовою другого поверху та прибудовою, яке реконструйоване з нежилого підвального приміщення площею 135,6 кв. м., що знаходиться за адресою: м. Суми, пл. Незалежності, 8».

Порядок видачі свідоцтв про придбання майна з прилюдних торгів (аукціонів), якщо вони не відбулись визначений Главою 13 Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України», затвердженого Наказом Міністерства юстиції України від 22.02.2012, № 296/5 "Про затвердження Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України".

Свідоцтво про придбання арештованого нерухомого майна з прилюдних торгів видається нотаріусом на підставі складеного державним виконавцем акта про проведені публічні торги, затвердженого начальником відповідного відділу державної виконавчої служби.

Якщо прилюдні торги (аукціон) оголошено такими, що не відбулися, нотаріус видає відповідне свідоцтво про передачу майна стягувачеві в рахунок погашення боргу на підставі складеного та затвердженого в установленому порядку акта із зазначенням того, що прилюдні торги (аукціон) не відбулися.

З огляду на вищезазначене, господарський суд приходить до висновку, що приватним нотаріусом було видане свідоцтво про право власності від 27.04.20145 на підставі акту про передачу майна стягувачу, складеного Державною виконавчою службою України, а не на підставі постанови Державної виконавчої служби України від 24.02.2015 № 40775366 про передачу майна стягувачу, на яку позивач посилається як на головну підставу при обґрунтуванні заявлених позовних вимог.

Відповідно до положень ст. 50 Закону України «Про нотаріат», нотаріальна дія або відмова у її вчиненні, нотаріальний акт оскаржуються до суду. Право на оскарження нотаріальної дії або відмови у її вчиненні, нотаріального акта має особа, прав та інтересів якої стосуються такі дії чи акти.

В матеріалах справи відсутні докази оскарження або скасування акта Державної виконавчої служби України від 24.02.2015 про передачу майна стягувачу у рахунок погашення боргу.

Враховуючи вищезазначені обставини, суд приходить до висновку про відсутність підстав для задоволення позовних вимог приватної фірми «Валентина» про визнання недійсним та скасування свідоцтва про право власності від 27 квітня 2015 року, видане приватним нотаріусом Сумського міського нотаріального округу Сумської області Шоколою Наталією Валеріївною ПАТ "Альфа-Банк" на нежиле приміщення загальною площею 819 кв. метрів, з надбудовою другого поверху та прибудовою, яке реконструйоване з нежилого підвального приміщення площею 135,6 кв. м., що знаходиться за адресою: м. Суми, пл. Незалежності, 8 та вилучення запису № 2043 щодо реєстрації права власності за ПАТ "Альфа-Банк" на нежиле приміщення загальною площею 819 кв. метрів, з надбудовою другого поверху та прибудовою, яке реконструйоване з нежилого підвального приміщення площею 135,6 кв. м., що знаходиться за адресою: м. Суми, пл.. Незалежності, 8 з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.

Крім того, у зв'язку з відмовою позивачу у задоволенні позовних вимог, задоволення заяви позивача від 19.10.2015 про забезпечення позову є не доцільним.

Відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, витрати по сплаті судового збору за подання позовної заяви та витрати по сплаті судового збору за подання заяви по забезпечення позову покладаються на позивача.

Керуючись ст.ст. 44, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

ВИРІШИВ:

1. У задоволенні заяви позивача від 19.10.2015 про забезпечення позову - відмовити.

2. У задоволенні позову відмовити.

Повне рішення складене 16.11.2015.

ГОЛОВУЮЧИЙ СУДДЯ Ю.О. Зражевський

СУДДІ В.В. Яковенко

О.Ю. Соп'яненко