Ухвала

іменем України 11 листопада 2015 року м. Київ

Колегія суддів судової палати у кримінальних справах

Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ у складі:

головуючого Франтовської Т.І.,

суддів Суржка А.В., Літвінова Є.В.,

розглянувши касаційну скаргу захисника ОСОБА_1 в інтересах засудженого ОСОБА_2 на вирок Новопсковського районного суду Луганської області від 27 липня 2015 року та ухвалу Апеляційного суду Луганської області від 20 жовтня 2015 року,

встановила :

вироком Новопсковського районного суду Луганської області від 27 липня 2015 року

ОСОБА_2,

ІНФОРМАЦІЯ_1,

уродженця с. Піски, Новопськовського району, Луганської області, громадянина України,

проживаючого за адресою: АДРЕСА_1,

засуджено за:

- ч. 1 ст. 263 КК України на 3 роки позбавлення волі;

- ч. 1 ст. 309 КК України на 1 рік позбавлення волі.

На підставі ст. 70 КК України, шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим ОСОБА_2 остаточно визначено покарання 3 роки позбавлення волі.

Вирішені питання щодо речових доказів та судові витрати у провадженні.

Ухвалою Апеляційного суду Луганської області від 20 жовтня 2015 року вказаний вирок суду першої інстанції залишено без зміни.

За вироком суду ОСОБА_2 визнано винним у тому, що він 6 березня 2015 року приблизно о 9 годині, перебуваючи у стані алкогольного сп'яніння, знаходячись біля річки Айдар, яка протікає поблизу вулиці Пархоменко смт. Новопсков, на відстані приблизно 250 метрів від центрального пляжу, маючи умисел на придбання, носіння і зберігання бойових припасів без передбаченого законом дозволу та незаконне придбання і зберігання наркотичних засобів без мети збуту, під помостом шляхом привласнення знайденого придбав поліетиленовий пакет у якому знаходилися бойові припаси та наркотичні засоби: граната Ф-1, яка згідно висновку вибухотехнічної експертизи є бойовим припасом, вибухової речовини тротилу масою 50-56 грам, яка придатна до вибуху; 30 патронів, які згідно висновку судово-балістичної експертизи є бойовими припасами 5,45 мм, які придатні до стрільби; речовину, яка згідно висновку експертизи є наркотичним засобом - канабісом, масою у перерахунку на суху речовину 23,2 грама, який відноситься до особливо небезпечних наркотичних засобів, обіг яких заборонений.

6 березня 2015 року, приблизно о 10 годині, ОСОБА_2, продовжуючи свій злочинний умисел направлений на незаконне носіння і зберігання бойових припасів без передбаченого законом дозволу та зберігання наркотичних засобів без мети збуту, з вищевказаними бойовими припасами та наркотичними засобами направився за місцем свого проживання АДРЕСА_1. Цього ж дня о 10 год. 15 хв., ОСОБА_2 проходячи поблизу будинку № 7 по вулиці Гагаріна, смт. Новопсков, був зупинений співробітниками СДІМ Новопсковського РВГУМВС та у нього виявлені в поліетиленовому пакеті бойові припаси - ручна осколкова граната Ф-1 і 30 патронів калібру 5,45 мм, які ОСОБА_2 зберігав при собі без передбаченого законом дозволу, та особливо небезпечний наркотичний засіб, обіг якого заборонено - канабіс, який останній зберігав при собі без мети збуту.

Як убачається зі змісту касаційної скарги, захисник засудженого ставить питання про зміну постановлених судових рішень та призначення ОСОБА_2 покарання із застосуванням ст. ст. 69, 75 КК України. Зазначає, що його підзахисний вину визнав, щиро розкаявся, сприяв розкриттю злочину. Просить врахувати, що на утриманні останнього знаходиться матір похилого віку, яка є інвалідом та потребує постійного догляду. Вважає, що виправлення та перевиховання ОСОБА_2 можливе без ізоляції від суспільства.

Перевіривши доводи касаційної скарги та надані до неї копії судових рішень, колегія суддів не вбачає підстав для її задоволення.

Висновок суду про доведеність вини ОСОБА_2 у вчиненні ним інкримінованих правопорушень за викладених у вироку обставин та кваліфікація дій за ч. 1 ст. 263, ч. 1 ст. 309 КК України захисником у касаційному порядку не оспорюються.

Що стосується призначеного покарання, яке, на думку захисника засудженого, є несправедливим внаслідок суворості, то колегія суддів дійшла наступного висновку.

Відповідно до вимог ст. 65 КК України, суд при призначенні покарання повинен урахувати ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу винного та обставини, що обтяжують та пом'якшують покарання, а згідно з ч. 2 ст. 50 КК України покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засудженого.

Особі, яка вчинила злочин, має бути призначене покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових злочинів.

Щодо покарання, яке призначено ОСОБА_2, то воно відповідає вимогам ст. 65 КК України.

Суд з достатньою повнотою врахував характер, ступінь тяжкості вчинених засудженим злочинів, усі обставини справи, у тому числі і ті, на які захисник посилається у касаційній скарзі, особу винного, який в силу ст. 89 КК України є особою, що не має судимості, не працюючого, який здійснює нагляд за матір'ю-інвалідом.

Обґрунтовано визнано судом та взято до уваги обставини, що пом'якшують покарання - щире каяття та активне сприяння розкриттю злочину, та ту, що його обтяжує - вчинення злочину у стані алкогольного сп'яніння.

Із урахуванням всіх обставин справи, даних на які посилається захисник засудженого у скарзі, суд призначив ОСОБА_2 покарання в межах санкцій ч. 1 ст. 263, ч. 2 ст. 309 КК України, навів у вироку переконливі підстави такого рішення, зазначивши, що за таких обставин буде досягнута мета покарання.

Правильно визначене судом і остаточне покарання відповідно до вимог ст. 70 КК України.

Доводи захисника про суворість призначеного покарання, які аналогічні доводам його апеляції, належно перевірені апеляційною інстанцією, на них надано обґрунтовані відповіді, ухвала суду відповідає вимогам ст. 419 КПК України.

Колегія суддів погоджується з судовими рішеннями, що призначене ОСОБА_2 покарання є справедливим, сприятиме його виправленню і перевихованню, попередженню вчинення ним нових злочинів, а тому не вбачає підстав для прийняття рішення про пом'якшення призначеного покарання із застосуванням ст. ст. 69, 75 КК України, як про це йдеться у касаційній скарзі.

Істотних порушень кримінального процесуального закону чи неправильного застосування закону України про кримінальну відповідальність, колегією суддів не встановлено.

Враховуючи наведене, суд касаційної інстанції не вбачає підстав для задоволення касаційної скарги та вважає, що у відкритті провадження за касаційною скаргою захисника на підставі п. 2 ч. 2 ст. 428 КПК України слід відмовити.

Керуючись п. 2 ч. 2 ст. 428 КПК України, колегія суддів

у х в а л и л а:

Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою захисника ОСОБА_1 в інтересах засудженого ОСОБА_2 на вирок Новопсковського районного суду Луганської області від 27 липня 2015 року та ухвалу Апеляційного суду Луганської області від 20 жовтня 2015 року.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Судді:

Т.І. Франтовська А.В. Суржок Є.В. Літвінов