Копія
СЕВАСТОПОЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ
АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
Постанова
Іменем України
|
16.10.2008 |
Справа № 22-а-12/08 Попередній № справи 2а-30/08 |
Севастопольський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
головуючого судді Лядової Т.Р.,
суддів Дугаренко О.В. ,
Кучерука О.В.
секретар судового засідання Галайдіна Г.І.
за участю:
представника позивача ОСОБА_1, довіреність б/н від 13.07.2006р.;
представника відповідача Головного Управління Пенсійного Фонду України в м.АДРЕСА_1 - ОСОБА_2, довіреність НОМЕР_1 від 22.08.2008р.;
позивач ОСОБА_3 та представник відповідача Військового комісаріату АР Крим у судове засідання не з`явилися;
розглянувши апеляційну скаргу ОСОБА_3на постанову Нахімовського районного суду м.Севастополя (суддя Єзерський П.О.) від 07.05.08 у справі № 2а-30/2008р.
за позовом ОСОБА_3(АДРЕСА_2)
до Головного управління Пенсійного фонду України в м.АДРЕСА_1 (АДРЕСА_3,
Військового комісаріату Автономної республіки Крим (АДРЕСА_4).
про визнання дій неправомірними, зобов'язання призначити пенсію за вислугу років,
ВСТАНОВИВ:
У червні 2006р. ОСОБА_3. звернувся до суду з позовною заявою до Військового комісаріату АР Крим з вимогами про призначення йому пенсії за вислугу років у порядку, передбаченому пунктом „б” статті 12 Закону України „Про пенсійне забезпечення військовослужбовців, осіб начальницького та рядового складу органів внутрішніх справ та деяких інших осіб”. Вимоги позивача мотивовані тим, що 21.03.2006 року позивач звернувся до Військового комісаріату Автономної республіки Крим з заявою про призначення йому пенсії, але відповідач 31.03.2006 року відмовив у призначенні йому пенсії з тих підстав, що на момент звільнення позивача зі служби він не досягнув 45-річного віку.
У листопаді 2007 року позивач уточнив свої позовні вимоги, залучив до участі у справі в якості співвідповідача Головне Управління пенсійного фонду України в м.АДРЕСА_1, на якого просив покласти обов'язок призначити пенсію за вислугу років з 01.01.2007р., крім того, позивач просив суд визнати неправомірними дії Військового комісаріату АР Крим у частині відмови у призначенні йому пенсії.
Рішенням Нахімовського районного суду м.Севастополя від 07 травня 2008 року ( суддя Єзерський П.О.) позивачеві відмовлено в задоволенні позову з тих підстав, що на момент звільнення позивача зі служби він не досягнув 45-річного віку, у зв'язку з чим, не набув права на пенсію по вислузі років, передбачену пунктом „б” статті 12 Закону України „Про пенсійне забезпечення військовослужбовців, осіб начальницького та рядового складу органів внутрішніх справ та деяких інших осіб”.
На зазначене рішення надійшла апеляційна скарга від ОСОБА_3., в якій ставиться питання про його скасування та ухвалення нового про задоволення позовних вимог, посилаючись на неповне з'ясування судом першої інстанції обставин, що мають значення для справи, неправильне застосування судом першої норм матеріального права.
Ухвалою судді Севастопольського апеляційного адміністративного суду Лядової Т.Р. від 21.08.2008р. відкрите апеляційне провадження по апеляційній скарзіОСОБА_3
Ухвалою судової колегії суддів Севастопольського апеляційного адміністративного суду від 22.08.2008р. справа призначена до апеляційного розгляду на 11.09.2008р., 11.00 годин. Згодом розгляд справи був відкладений на 16.10.2008р., 10.30 годин.
Представник позивача у судовому засіданні підтримав вимоги апеляційної скарги свого довірителя у повному обсязі.
Представник відповідача у судовому засіданні просив суд залишити апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду без змін, посилаючись на правильне вирішення спору судом першої інстанції.
Представник Військового комісаріату АР Крим у судове засідання не з'явився, про місце та час розгляду справи сповіщений належним чином, причин нез'явлення суду не повідомив.
Відповідно до ч.4 ст.196 КАС України, судова колегія знаходить можливим апеляційний розгляд справи у відсутність нез'явившегося представника відповідача, визнаючи достатніми для розгляду апеляційної скарги наявні в матеріалах справи письмові докази.
Колегія суддів, перевіривши доводи апеляційної скарги, рішення суду щодо правильності застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин у справі, вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, а постанова суду підлягає скасуванню з ухваленням нової з таких підстав.
Відповідно до ч.1 ст.159 Кодексу адміністративного судочинства України судове рішення повинно бути законним та обґрунтованим.
Відповідно до ст.2 Кодексу адміністративного судочинства України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб.
Судом першої інстанції встановлено, що ОСОБА_3. був військовослужбовцем та проходив службу в Збройних Силах СРСР з 18 листопада 1976 року по 28 березня 1991 рік.
Наказом Міністра оборони СРСР від 28 березня 1991 року за № 0285 позивач звільнений у запас за скороченням штатів. На момент звернення позивача до Військового комісаріату АР Крим з заявою про призначення пенсії, загальний стаж військової служби позивачеві складавє 14 років 4 місяця, його загальний трудовий стаж складав більш 26 років.
Відповідно до пункту „б” статті 12 Закону України „Про пенсійне забезпечення військовослужбовців, осіб начальницького та рядового складу органів внутрішніх справ та деяких інших осіб” (редакції на час звернення позивача за призначенням пенсії) право на пенсію за вислугу років мали особи офіцерського складу, прапорщики і мічмани, військовослужбовці надстрокової служби та військової служби за контрактом, особи, які мають право на пенсію за цим Законом, звільнені зі служби незалежно від підстав та часу звільнення і досягли 45-річного віку, крім осіб, позбавлених військових або спеціальних звань, а також звільнених із служби у зв'язку з засудженням за умисний злочин, вчинений з використанням свого посадового становища, або вчиненням корупційного діяння, а ті з них, що є інвалідами війни, - незалежно від віку, і мають загальний трудовий стаж 25 календарних років і більше, з яких не менше 12 календарних років і 6 місяців становить військова служба або служба в органах внутрішніх справ.
За змістом зазначеної норми права, в редакції діючої з 6 серпня 2002 року по 29 квітня 2006 рік, незалежно від підстав та часу звільнення, правом на призначення пенсії за вислугу років користувалися перелічені в цій статті особи, які досягли на час звернення за призначенням пенсії 45-річного віку, мали загальний трудовий стаж 25 календарних років і більше, з яких не менше 12 календарних років і 6 місяців становить військова служба або служба в органах внутрішніх справ (крім осіб, позбавлених військових або спеціальних звань, а також звільнених із служби у зв'язку з засудженням за умисний злочин, вчинений з використанням свого посадового становища, або вчиненням корупційного діяння).
Таким чином, позивач, якій 21 березня 2006 року звернувся до Військового комісаріату АР Крим з заявою про призначення пенсії за вислугу років, передбачену пунктом „б” статті 12 Закону України „Про пенсійне забезпечення військовослужбовців, осіб начальницького та рядового складу органів внутрішніх справ та деяких інших осіб”, мав право на призначення такого виду пенсії, незалежно від часу звільнення зі служби.
З таких підстав, судова колегія дійшла до висновку про те, що Військовий комісаріат АР Крим неправомірно відмовив 31.03.2006 року у призначенні позивачу пенсії за вислугу років.
Відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України від 02.11.2006 року № 1522 „Про передачу органам Пенсійного фонду України функцій з призначення і виплати пенсій деяким категоріям громадян”, а також відповідно до статті 99 Закону України від 19.12.2006 року № 489-V „Про державний бюджет України на 2007 рік” призначення (перерахунок) та виплата пенсій військовослужбовцям, особам начальницького і рядового складу, які мають право на пенсійне забезпечення на умовах Закону України „Про пенсійне забезпечення військовослужбовців, осіб начальницького та рядового складу органів внутрішніх справ та деяких інших осіб” з 1 січня 2007 року входить до компетенції органів Пенсійного фонду України.
Зміни до пункту „б” статті 12 Закону України „Про пенсійне забезпечення військовослужбовців, осіб начальницького та рядового складу органів внутрішніх справ та деяких інших осіб” були внесені 04 квітня 2006 року і ці зміни встановлюють, що відповідний стаж, вік та вислуга років повинна мати місце на час звільнення з військової служби. Раніше діючий закон такого обмеження не передбачав.
Оскільки факт звернення позивача 21.03.2006 року з заявою про призначення йому пенсії найшов своє безперечне підтвердження у судовому засіданні, а також враховуючи уточнені позовні вимоги позивача, судова колегія вважає можливим покласти на Управління пенсійного Фонду України в м.АДРЕСА_1 обов'язок щодо нарахування позивачеві пенсію за вислугу років, передбачену пунктом „б” статті 12 Закону України „Про пенсійне забезпечення військовослужбовців, осіб начальницького та рядового складу органів внутрішніх справ та деяких інших осіб” (в редакції закону, діючого з 6 серпня 2002 року по 29 квітня 2006 рік), з 01 січня 2007 року.
Керуючись ст.195; п.3. ч.1 ст.198; п.3 ч.1 ст.202; ч.2 ст.205; ст.206 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
ПОСТАНОВИВ:
1. Апеляційну скаргу ОСОБА_3-задовольнити.
2. Постанову Нахімовського районного суду м.Севастополя (суддя Єзерський П.О.) від 07.05.08 у справі № 2а-30/2008р. за позовом ОСОБА_3 до Головного управління Пенсійного фонду України в м.АДРЕСА_1, Військового комісаріату Автономної республіки Крим про визнання дій неправомірними, зобов'язання призначити пенсію за вислугу років - скасувати.
Ухвалити нову постанову про часткове задоволення позову ОСОБА_3.
Визнати неправомірною відмову Військового комісаріату АР Крим у призначенніОСОБА_3 пенсії по вислузі років на підставі п. ”б” ст.12 Закону України „Про пенсійне забезпечення військовослужбовців і осіб начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ”.
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в м.АДРЕСА_1 призначитиОСОБА_3 пенсію по вислузі років на підставі п. ”б” ст.12 Закону України „Про пенсійне забезпечення військовослужбовців і осіб начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ” (в редакції закону, діючого з 6 серпня 2002 року по 29 квітня 2006 рік), з 01 січня 2007 року.
Постанова набирає законної сили з моменту проголошення.
Постанова може бути оскаржена безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом одного місяця з моменту проголошення.
Головуючий суддя підпис Т.Р.Лядова
Судді підпис О.В.Дугаренко
підпис О.В.Кучерук
З оригіналом згідно
Помічник судді К.В.Краєвська