ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

          

11.06.09                                                                                           Справа№ 24/63

За позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю „Група Юг Львів”, м.Львів

До відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю „Торгова компанія „Інтермаркет”, м. Харків

Про стягнення 70 700,12грн.

                                                                                                    Суддя Хабіб М.І.

                                                                                                    Секретар Савченко Ю.А.                                            

Представники:  

Від позивача – Різник С.В. –представник.

Від відповідача –не з’явився

            

Суть спору: Позов заявлено про стягнення 70700,12грн боргу.

        Позовні вимоги обгрунтовані тим, що 01.02.2008року сторонами укладено договір №ТП-298, відповідно до умов якого позивач поставив відповідачеві товар, за який останній розрахувався частково. Як зазначає позивач у позовній заяві, станом на 01.03.2009 року заборгованість відповідача за поставлений товар становить 70700,12грн. з вимогою про стягнення якої позивач звернувся з позовом до суду.

        Відповідач явку представника  в судові засідання не забезпечив, вимог суду не виконав, ніяких пояснень не подав, хоча був належним чином повідомлений про дату, час та місце розгляду справи, підтвердженням чого є повідомлення про вручення поштового відправлення, що є у матеріалах справи.

    

Розглянувши матеріали справи в порядку вимог ст.75 ГПК України, суд встановив наступне.

02.01.2008 року позивачем та відповідачем укладено договір №ТП-298, відповідно до умов якого позивач зобов’язується поставити відповідачеві товар згідно із специфікацією       (додаток №1) в  торгові підрозділи за адресами, вказаними в додатку №2 до договору, а відповідач зобов’язується його прийняти та оплатити.

На виконання умов договору за період з 09.02.2009 року по 16.02.2009року позивач поставив відповідачеві товар на загальну суму 40126,05грн., що підтверджується поданими суду накладними, які додані до матеріалів справи (всього 19 накладних).

Факт отримання відповідачем товару підтверджується підписом представника відповідача на накладних, які  скріплені штампом відповідача.

Крім того, як зазначено у акті звірки взаєморозрахунків за період з 01.01.2009р. по 01.03.2009р., станом на 01.01.2009 року  заборгованість відповідача перед позивачем  становила  94 537,55грн.

Строк оплати товару встановлено сторонами в п.3.3 договору –протягом 45 календарних днів з моменту отримання товару.

За період з 23.02.09р. по 25.02.2009року відповідач оплатив товар в сумі 63 963,48грн.

Неоплаченим залишився товар в сумі 70700,12грн. (94537,55+40126,05 –63963,48).

Відтак, заборгованість відповідача перед позивачем за отриманий товар становить 70700,12грн.

Названа сума боргу підтверджується названим вище актом звірки взаєморозрахунків за період з 01.01.2009р. по 01.03.2009р., згідно з яким станом на 01.03.2009року заборгованість відповідача перед позивачем становить 70700,12грн. Зазначений акт підписаний двома сторонами та скріплений їх печатками.

На день вирішення спору доказів сплати  боргу в сумі 70700,12грн. суду не подано.

Крім того, судом встановлено, що відповідач з 25.05.2009р. змінив своє місцезнаходження і на даний час знаходить за адресою: адреса: 61001, м. Харків, Червонозаводський район, Проспект Гагаріна,7 кімната 1, що підтверджено довідкою з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців від 27.05.2009р., виданою державним реєстратором.

Дослідивши всі обставини справи та оцінивши подані докази, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають до задоволення  з наступних підстав.

Відповідно до ст.712 ЦК України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

За договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає товар у власність другої сторони (покупця), а покупець зобов’язується прийняти та оплатити товар (ст.655 ЦК України).

Згідно із ст.692 ЦК України, покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Відповідно до ст.ст. 526, 530 ЦК України, зобов’язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору, вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства та у встановлений строк.

          

На підставі викладеного суд вважає, що позовні вимоги законні, обґрунтовані, підтверджені належними доказами та підлягають до задоволення.

З огляду на те, що спір виник з вини відповідача, судові витрати покладаються на відповідача.

При порушенні провадження у с

Керуючись  ст.ст. 22, 33, 34, 36, 43, 49, 75, ст. 82-85, 116-117  ГПК України, суд

                                                                   ВИРІШИВ:

     1.   Позов задоволити повністю.

           Стягнути з Товариства з Товариства з обмеженою відповідальністю „Торгова компанія „Інтермаркет”, ідентифікаційний код 13827416, адреса: 61001, м. Харків, Червонозаводський район, Проспект Гагаріна,7 кімната 1, на користь Товариства з обмеженою відповідальністю „Група Юг Львів”, ідентифікаційний код 35227229, адреса: 79066, м. Львів, вул. Кавалерідзе, 8/72 –70700,12грн. основного боргу, 707,00грн. державного мита та 118,00грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

            Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

     

    

            Суддя                                                                                             Хабіб М.