Справа № 2-211/2010 р.

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13квітня 2010 року Миронівський районний суд Київської області в складі:

головуючого – судді Семенцова Ю.В.,

при секретарі - Семерей Л.М.,

за участю позивача - ОСОБА_1,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Миронівка цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання особи такою, що втратила право користування житловим приміщенням,

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернулася до суду з вказаним позовом, посилаючись на те, що 14 квітня 2004 року вона купила у відповідача однокімнатну квартиру № 18 в будинку № 7 в с. Центральне Миронівського району Київської області, загальною площею 38,3 кв. м. та житловою площею 17,8 кв. м. Договір купівлі-продажу квартири посвідчено приватним нотаріусом Миронівського районного нотаріального округу і зареєстровано в Білоцерківському міжміському бюро технічної інвентаризації. Згідно п. 6 вказаного договору продавець зобов'язався після його укладення у термін до 14 травня 2004 року знятися з реєстрації в проданій ним квартирі та звільнити її. Строк проживання відповідачу в ній вона не продовжувала. Однак своє зобов'язання він виконав частково, тобто квартиру звільнив, але з реєстрації не знявся і під будь-яким приводом зволікає з цим. Тому змушена була звернутися до суду та просить виселити відповідача з її квартири № 18 в будинку № 7 с. Центральне Миронівського району Київської області без надання іншого житлового приміщення та зняти його з реєстрації в даній квартирі.

Відповідач в судове засідання повторно не з’явився, по час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином через оголошення у пресі.

В попередньому судовому засіданні позивач позовні вимоги уточнила та просить визнати відповідача таким, що втратив право користування житловим приміщенням - квартирою № 18 в будинку № 7 по вул. Центральній в с. Центральне Миронівського району Київської області. В своїх поясненнях зіслалась на обставини, викладені в позовній заяві.

Суд, заслухавши позивача, яка не заперечує проти заочного розгляду справи, дослідивши письмові матеріали справи, прийшов до висновку, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ч. 1 ст. 317 ЦК України власникові належать права володіння, користування та розпорядження своїм майном.

Відповідно до ст. 334 ЦК України право власності на майно за договором, який підлягає нотаріальному посвідченю, виникає у набувача з моменту такого посвідчення або з моменту набрання законної сили рішеня суду про визнання договору, не посвідченого нотаріально, дійсним. Якщо договір про відчуження майна підлягає державної реєстрації, право власності у набувача виникає з моменту такої реєстрації.

Відповідно до ч. 1 ст. 391 ЦК України власник має право вимагати усунення перешкод у здійсненні права користування та розпорядження своїм майном.

В судовому засіданні встановлено, що 14 квітня 2004 року позивач ОСОБА_1 та відповідач ОСОБА_2 уклали договір купівлі-продажу, відповідно якого відповідач продав, а позивач купила за 5000 грн. у відповідача однокімнатну квартиру АДРЕСА_1, загальною площею 38,3 кв. м та житловою площею 17,8 кв. м. Договір купівлі-продажу даної квартири було посвідчено 14.04.2004 р. приватним нотаріусом Миронівського районного нотаріального округу ОСОБА_3 і зареєстровано 17.06.2004 р. в Білоцерківському міжміському бюро технічної інвентаризації, що підтверджується договором купівлі-продажу та витягом про реєстрацію права власності на нерухоме майно.

Судом встановлено, що в квартирі АДРЕСА_2, яка належить на праві приватної власності позивачу, проживають та зареєстровані позивач ОСОБА_1 та її онук ОСОБА_4, що підтверджується довідками № 11 та № 114 від 23.02.2010 р., виданими відповідно директором комунального підприємства “Комунальник” с. Центральне Миронівського району Київської області та виконавчим комітетом Центральненської сільської ради Миронівського району Київської області. З 03.09.1991 р. відповідач зареєстрований за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_1, вул.

ЦентральнаАДРЕСА_3, що підтверджується довідкою № 11 від 23.02.2010 р., виданою директором комунального підприємства “Комунальник” с. Центральне Миронівського району

Київської області, але не проживає за даною адресою, що підтверджується як актами від 11.05.2008 р., 04.08.2008 р., 26.02.2009 р., складеними комісією в складі сільського голови, секретаря та депутата Центральненської сільської ради Миронівського району Київської області, так і довідкою № 11 від 23.02.2010 р., виданою директором комунального підприємства “Комунальник” с. Центральне Миронівського району Київської області.

Укладенням договору купівлі-продажу квартири відповідач втратив своє право власності на неї, що передбачає втрату права володіння, користування та розпорядження нею, і згідно п. 6 вказаного договору купівлі-продажу квартири відповідач зобов'язався після його укладення в термін до 14 травня 2004 року виписатися та звільнити квартиру АДРЕСА_4. Проте своє зобов'язання щодо зняття з реєстрації в проданій позивачу квартирі № 18 в будинйу № 7 по вул. Центральній с. Центральне Миронівського району Київської області не виконав, оскільки на даний час зареєстрований в ній. Такими неправомірними діями відповідач порушує майнові права позивача, які потребують захисту.

Тому вимоги позивача є обгрунтованими і такими, що підлягають задоволенню.

Відповідно до ч. 1 ст. 88 ЦПК України стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати.

На підставі викладеного, ст. ст. 182, 317, 334, 391 Цивільного кодексу України, ст. ст. 10,11, 58, 59, 60, 79, 81, 84, 88, 212, 213, 214, 215, 218, 224, 225, 226 ЦПК України, суд

ВИРІШИВ:

Позов задоволити.

Визнати ОСОБА_2 таким, що втратив право користування житловим приміщенням - квартирою № 18 в будинку № 7 по вул. Центральній в с. Центральне Миронівського району Київської області.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 105,50 грн. судових витрат: 8,50 грн. судового збору, 37 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи та 60 грн. за оголошення в газеті про виклик до суду.

Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо її не було подано. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у двадцятиденний строк після подання заяви, рішення суду набирає законної сили після закінчення зазначеного терміну

Суддя підпис ОСОБА_5

Згідно з оригіналом.

Суддя Л.О. Капшук