Справа № 2-40/2010 р.

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 квітня 2010 року Миронівський районний суд Київської області в складі:

головуючого - судді Семенцова Ю.В.,

при секретарі - Семерей Л.М.,

за участю представника позивача - ОСОБА_1,

представника відповідача - ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Миронівка цивільну справу за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_4 сільської ради Миронівського району Київської бласті, управління земельних ресурсів у Миронівському районі, Київської обласної філії Державного підприємства “Центр державного земельного кадастру”, ОСОБА_5 про визнання недійсним державного акту на право власності на землю та визнання права власності на земельну ділянку в порядку спадкування за законом,

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду з вказаним позовом, посилаючись на те, що 28 березня 2009 року помер її брат ОСОБА_6 Згідно рішення 20 сесії 23 скликання ОСОБА_4 сільської ради від 17 грудня 2001 року № 93 ОСОБА_6 була передана у власність земельна ділянка площею 3,84 га для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, що розташована на території ОСОБА_4 сільської ради ДП 13 пай 295, та видано державний акт на право приватної власності землю серії Р1 № 268391. Вона є спадкоємцем за законом другої черги. Дружини та дітей, які могли б бути спадкоємцями першої черги ОСОБА_6 не мав. Вона у строки, передбачені законом, подала до Баришівської районної державної зтаріальної контори заяву про прийняття спадщини. Але, будучи спадкоємцем за законом, вона не може отримати свідоцтво про право на спадщину на земельну ділянку у зв'язку з тим, що державний акт на право власності на земельну ділянку на ім'я ОСОБА_6 було втрачено, про що було надруковано відповідне оголошення в газеті «Миронівський край» від 14 листопада 2009 року. Тому змушена звернутися до суду та просить визнати недійсним державний акт серії Р1 № 268391 на право приватної власності на землю площею 3,84 га, розташовану на території ОСОБА_4 сільської ради Миронівського району Київської області ДП 13 пай 295, переданої для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, виданий на ім'я ОСОБА_6, та визнати за нею право власності на земельну ділянку площею 3,84 га, розташовану на території ОСОБА_4 сільської ради Миронівського лону Київської області ДП 13 пай 295, переданої для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, в порядку спадкування за законом після смерті її брата ОСОБА_6, який помер 28 березня 2009 року.

В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав, посилаючись на обставини, викладені в позовній заяві.

Представник відповідача - ОСОБА_5 позов не визнав та пояснив, що ОСОБА_5 проживала з ОСОБА_6 з 1991 року до дня його смерті 28 березня 2009 року однією сім'єю, що встановлено рішенням Баришівського районного суду Київської ласті від 21.09.2009 р. 24 квітня 2002 року ОСОБА_6 одержав земельну ділянку площею 3,84 га, що підтверджується державним актом серії Р1 № 268391. Оскільки дана земельна ділянка була набута ОСОБА_6 під час проживання їх однією сім'єю, тому вважає цю земельну ділянку спільною сумісною власністю і має право на 1/2 частину цієї земельної ділянки. Крім цього, ОСОБА_6 був пенсіонером, мав каліцтво, хворів і вона сама доглядалі за ним та турбувалася про нього. В цей час позивач не відвідувала ОСОБА_6, ніякої допомоги йому не надавала, тому повинна бути усунена від права на спадкування.

Представники відповідачів ОСОБА_4 сільської ради Миронівського району Київської області, управління земельних ресурсів у Миронівському районі Київської області. Київської обласної філії державного підприємства “Центр державного земельного кадастру" в судове засідання не з’явились, надіслали до суду заяви, в яких просять проводити розгляд справи без їхньої участі, позов визнали в повному обсязі.

Суд, заслухавши представника позивача та представника відповідача, дослідивши письмові матеріали справи, оцінивши докази в їх сукупності, прийшов до висновку, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Згідно п. «г» ч. 1 ст. 81 Земельного кодексу України громадяни України набувають право власності на земельні ділянки на підставі прийняття спадщини.

Відповідно до ч. 1 ст. 126 Земельного кодексу України право власності на земельну ділянку і право постійного користування земельною ділянкою посвідчується державними актами.

Згідно п. «а» ч. 3 ст. 152 Земельного кодексу України захист прав громадян та юридичних осіб на земельні ділянки здійснюється шляхом визнання прав.

Відповідно до ч. 1 ст. 1225 Цивільного кодексу України право власності на земельну ділянку переходить до спадкоємців на загальних підставах, із збереженням її цільового призначення.

Відповідно до ст. 1258 Цивільного кодексу України спадкоємці за законом одержують право на спадкування почергово. Кожна наступна черга спадкоємців за законом одержує право на спадкування у разі відсутності спадкоємців попередньої черги, усунення їх від права на спадкування, неприйняття ними спадщини або відмови від її прийняття, крім випадків, встановлених статтею 1259 цього Кодексу.

Відповідно до ст. 1262 Цивільного кодексу України у другу чергу право на спадкування за законом мають рідні брати та сестри спадкодавця, його баба та дід як з боку батька, так і з боку матері.

Згідно п.1.1., 1.4. Інструкції про порядок складання, видачі, реєстрації і зберігання державних актів на право власності на землю і право постійного користування землею, договорів на право тимчасового користування землею (в тому числі на умовах оренди) та договорів оренди землі, затвердженою наказом Державного комітету України по земельних ресурсах від 23.08.2001 року № 144 (надалі Інструкція) право власності на землю і право постійного користування посвідчується державним актом. Державний акт на право власності на земельну ділянку та державний та право постійного користування земельною ділянкою видається на підставі рішення Кабінету Міністрів України, обласної, районної, Київської і Севастопольської міських, міської, селищної, сільської ради, Ради Міністрів АР Крим, обласної, районної Київської і Севастопольської міських державних адміністрацій.

Згідно п.3.1., 3.2. Інструкції державні акти на право власності на земельну ділянку; право постійного користування земельною ділянкою видаються та реєструються структурними підрозділами Центру державного земельного кадастру при Держкомземі України.

В судовому засіданні встановлено, що на підставі рішення 20 сесії 23 скликання ОСОБА_4 сільської ради № 93 від 17 грудня 2001 року ОСОБА_6 була передана у приватну власність земельна ділянка площею 3,84 га для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, що розташована на території ОСОБА_4 сільської ради ДП 13 пай 295, та видано державний акт на право приватної власності на землю серії Р1 №268391.

28 березня 2009 року помер ОСОБА_6, що підтверджується свідоцтвом про смерть (повторне) серії 1-ОК № 162305, виданим відділом реєстрації актів цивільного стану Баришівського районного управління юстиції Київської області.

Відповідно до копії свідоцтва про народження серії ЯГ № 314897 позивача та копії запису акта про народження № 8 спадкодавця позивач ОСОБА_7 та ОСОБА_6 є рідними братом та сестрою.

04 вересня 2009 року позивач звернулась до Баришівської районної державної нотаріальної контори Київської області із заявою про прийняття в повному обсязі спадкового майна після смерті свого рідного брата ОСОБА_6 07 вересня 2009 року та 09 вересня 2009 року до Баришівської районної державної нотаріальної контори звернулись із заявами рідні сестри спадкодавця та позивача ОСОБА_8 та ОСОБА_9 про відмову від прийняття спадщини, що залишилась після смерті їхнього брата ОСОБА_6, на користь позивача ОСОБА_7

Відповідно до копії спадкової справи № 431/09 Баришівської районної державної нотаріальної контори Київської області позивач відноситься до другої черги спадкоємців за законом і у встановлені законом строки прийняла спадщину.

Інших спадкоємців за законом першої та другої черги, крім позивача та її рідних сестер ОСОБА_6 та ОСОБА_9, які відмовились від прийняття спадщини, судом не встановлено.

Відповідно до рішення Баришівського районного суду Київської області від 21.09.2009 р. ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1, проживала з ОСОБА_6 однією сім'єю протягом 19 років з 1991 року до дня смерті ОСОБА_6, який помер 28.03.2009 р.

25 вересня 2009 року відповідач ОСОБА_5 звернулась до Баришівської районної державної нотаріальної контори із заявою про прийняття в повному обсязі спадкового майна після смерті ОСОБА_6

Судом встановлено, що на підставі рішення 20 сесії 23 скликання ОСОБА_4 сільської ради № 93 від 17 грудня 2001 року ОСОБА_6 була передана у приватну власність земельна ділянка площею 3,84 га для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, що розташована на території ОСОБА_4 сільської ради, про що 24 квітня 2002 року сільською радою видано державний акт на право приватної власності землю серії Р1 № 268391. Тобто земельна ділянка передана безкоштовно у приватну власність лише ОСОБА_6, без залучення коштів відповідача ОСОБА_5, з якою він на той час проживав однією сім'єю, а тому в даному випадку ділянка не є їхньою спільною власністю.

Тому заперечення представника відповідача ОСОБА_5 щодо набуття ОСОБА_6 та ОСОБА_5 у спільну сумісну власність спірної земельної ділянки не заслуговують на увагу.

Крім того, встановлено також рішенням Баришівського районного суду Київської області від 21.09.2009 р., що ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1, будучи інвалідом II групи, не працювала та перебувала на утриманні ОСОБА_6 протягом 19 років з 1991 року до дня його смерті 28.03.2009 р.

Втрата державного акта на право приватної власності на землю серії Р1 № 268391 площею 3,84 га, розташовану на території ОСОБА_4 сільської ради Миронівського району Київської області, передану для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, виданого на ім'я ОСОБА_6, підтверджується оголошенням в газеті «Миронівський край» № 90 від 14.11.2009 р.

Згідно довідки № 3 від 12.11.2009 року, виданої Миронівським районним відділом Київської обласної філії державного підприємства «Центр державного земельного кадастру», позивачу було відмовлено у видачі дубліката державного акту на право приватної власності на земельну ділянку серії Р1 № 268391 площею 3,84 га, розташовану на території ОСОБА_4 сільської ради Миронівського району Київської області в зв’язку зі смертю власника ОСОБА_6

Враховуючи викладене, суд дійшов до висновку, що на підставі спадкування за законом позивач має право на набуття права власності на земельну ділянку площею 3,84 га, розташовану на території ОСОБА_4 сільської ради Миронівського району Київської області, передану для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, в порядку спадкування за законом після смерті її брата ОСОБА_6, оскільки невизнанням за позивачем права власності на спадкове майно порушуються її спадкові та майнові права, які підлягають захисту, тому вимоги позивача є обґрунтованими і такими, що підлягають задоволенню.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 1225, 1258, 1262 Цивільного кодексу України, ст. ст. 81, 126, 152 Земельного кодексу України, Інструкцією про порядок складання, видачі, реєстрації і зберігання державних актів на право власності на землю і право постійного користування землею, договорів на право тимчасового користування землею (в тому числі на умовах оренди) та договорів оренди землі, затвердженою наказом Державного комітету України по земельних ресурсах від 23.08.2001 р. № 144, ст. ст. 10, 58, 59, 60, 212, 213, 214, 215 ЦПК України, суд

ВИРІШИВ:

Позов задоволити.

Визнати недійсним державний акт серії Р1 № 268391 на право приватної власності на землю площею 3,84 га, розташовану на території ОСОБА_4 сільської ради Миронівського району Київської області ДП 13 пай 295, передану для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, виданий на ім'я ОСОБА_6.

Визнати за ОСОБА_7 право власності на земельну ділянку площею 3,84 га, розташовану на території ОСОБА_4 сільської ради Миронівського району Київської області ДП 13 пай 295, передану для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, в порядку спадкування за законом після смерті її брата ОСОБА_6, який помер 28 березня 2009 року.

Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку подання заяви на апеляційне оскарження, якщо її не було подано. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у двадцятиденний строк після подання заяви, рішення суду набирає законної сили після закінчення зазначеного терміну.

Рішення може бути оскаржене до Апеляційного суду Київської області через Миронівський районний суд Київської області протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження, яка може бути подана протягом десяти днів з дня її проголошення, або без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у десятиденний строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.

Суддя підпис ОСОБА_10

Згідно з оригіналом.

Суддя Л.О. Капшук