ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРНІВЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"07" травня 2009 р.                                                                                Справа №  10/5

м. Чернівці                                                                                          10-55  год.

За позовом Контрольно-ревізійного управління в Чернівецькій області

до Коритненської сільської ради, с. Коритне Вижницького району Чернівецької області

третя особа –приватний підприємець Вершигора Василина Георгіївна, с. Мамаївці Кіцманського району Чернівецької облсті.

про вжиття заходів щодо відшкодування коштів за користування земельними ділянками у сумі 3380,00 грн.

Суддя       Т.І. Ковальчук

Секретар судового засідання – Марущак І.В.

За участю представників:

Від позивача –Голубова М.Г., дов. від 10.01.2009 р. № 24-25-13/84, Марковський Д.К., дов. від 06.05.2009 р. № 24-25-13/2476

Від відповідача –не з’явився

Третя особа –не з’явилася

СУТЬ СПОРУ:

Позивач звернувся з позовом до відповідача, в якому просить зобов’язати останнього в установленому законодавством України порядку забезпечити за рахунок приватного підприємця Вершигори В.Г. надходження до відповідних бюджетів орендної плати на загальну суму 3380,00 грн. за користування земельною ділянкою загальною площею 0,35 га.

Позовні вимоги обгрунтовані тим, що проведеною працівниками КРВ у Вижницькому районі КРУ в Чернівецькій області ревізією формування та виконання сільського бюджету, фінансово-господарської діяльності установ, що утримуються з цього бюджету, в Коритненській сільській раді встановлено використання підприємцем Вершигорою В.Г. земельної ділянки несільськогосподарського призначення загальною площею 0,35 га без укладення договору, що призвело до недоотримання сільською радою доходів на загальну суму 3380,00 грн. За результатами ревізії, як зазначено в позові, відповідачеві надіслано вимогу про усунення порушень, а саме вжити заходів щодо забезпечення відшкодування недоотриманих фінансових ресурсів на суму 3380,00 грн., однак вимога КРВ не виконана.

Відповідач надав заперечення і пояснення, у яких позов не визнав з тих підстав, що сільрадою надано лише згоду на місце розташування земельної  ділянки  підприємцю Вершигорі В.Д., однак, оскільки ділянка знаходиться за межами населеного пункту, орендодавцем цієї ділянки відповідно до чинного законодавства є райдержадміністрація, а не сільська рада, зі слів підприємця договір оренди з РДА не укладено і земельна ділянка не використовувалася, складений на прохання начальника КРВ землевпорядником сільської ради розрахунок недоотриманих фінансових ресурсів не може бути підставою для врахування цієї суми, оскільки не існує договору оренди земельної ділянки.

Ухвалою від 26.03.2009 р. до участі у справі залучено третю особу без самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача Вершигору Василину Георгіївну, розгляд справи в судовому засіданні відкладено на 07.05.2009 р.

Письмових пояснень на позов третя особа не подала.

У судове засідання 07.05.2009 р. представники відповідача і третьої особи не з’явилися, відповідач подав заяву про розгляд справи без участі його представника (а.с. 75), третя особа про причини неявки не повідомила, однак наявними в матеріалах справи доказами підтверджується належне повідомлення всіх викликаних до суду осіб про місце, час і дату судового засідання, відтак, перешкод для вирішення спору в судовому засіданні 07.05.2009 р. немає.

Представники позивача в судовому засіданні 07.05.2009 р. позов підтримали.

Заслухавши пояснення представників позивача, встановивши фактичні обставини в справі, дослідивши та оцінивши надані докази в сукупності, проаналізувавши законодавство, яке регулює спірні правовідносини, суд дійшов висновку, що позов задоволенню не підлягає.

Судовим розглядом справи встановлено наступне.

05.09.2008 р. Контрольно-ревізійним відділом у Вижницькому районі проведено ревізію формування та виконання сільського бюджету, фінансово-господарської діяльності установ, що утримуються за рахунок цього бюджету, у Коритненській сільській раді за період з 01.08.2006 р. по 31.07.2008 р., про що складено відповідний акт за № 24-21-42/40 від 05.09.2008 р. (а.с. 5-34).

Під час ревізії дотримання законодавства земельних угідь встановлено, що рішенням сесії сільської ради від 27.10.2006 р. приватному підприємцю Вершигорі В.Г. надано земельну ділянку площею 0,35 га в довгострокову оренду терміном на 49 років для будівництва складських приміщень, зберігання матеріалів та готової продукції за межами населеного пункту. Розпорядженням голови Вижницької РДА від 09.01.2007 р. № 2 затверджено проект відведення вищезазначеної земельної ділянки приватному підприємцю та зобов’язано укласти договір оренди в установленому порядку. В зв’язку з порушенням, зазначено в акті, вимог п. 1, 2 ст. 206 Земельного кодексу України та ст.ст. 2, 5 Закону України “Про плату за землю” розрахункова сума орендної плати, яка недоотримана за неоформленими договірними відносинами, склала 3380 грн., у т.ч. за листопад-грудень 2006 р. 116,67 грн., за 2007 рік –700 грн., за січень-липень 2008 р. –2563,33 грн. (а.с. 16, 35, 59-63).

12.09.2008 р. КРВ у Вижницькому районі направило Коритненському сільському голові листа № 24-21-14/516 з вимогою, зокрема, вжити невідкладних заходів по оформленню договорів оренди за користування земельними ділянками несільськогосподарського призначення суб’єктами господарювання та відшкодування ними недоотриманих місцевими бюджетами фінансових ресурсів у сумі 4845 грн. (а.с. 37-38).

Листом від 06.10.2008 р. № 503 відповідач повідомив КРВ у Вижницькому районі, що ним, зокрема, вжито заходи по оформленю договорів оренди за користування земельними ділянками несільськогосподарського призначення суб’єктами господарювання, попереджено Вершигору В.Г. і Шевчука І.В. про повну сплату орендної плати за землю (попередження вих. № 481,482 від 26.09.2008 р.) (а.с. 36).

Статус державної контрольно-ревізійної служби в Україні, її функції та правові основи діяльності визначаються Законом України “Про державну контрольно-ревізійну службу в Україні” (далі –Закон).

Відповідно до ч. 1 ст. 2 Закону головним завданням державної контрольно-ревізійної служби є здійснення державного фінансового контролю за використанням і збереженням державних фінансових ресурсів, необоротних та інших активів, правильністю визначення потреби в бюджетних коштах та взяття зобов’язань, ефективним використанням коштів і майна, станом і достовірністю бухгалтерського обліку і фінансової звітності в міністерствах та інших органах виконавчої влади, в державних фондах, у бюджетних установах і у суб’єктів господарювання державного сектору економіки, а також на підприємствах і в організаціях, які отримують (отримували в періоді, який перевіряється) кошти з бюджетів усіх рівнів та державних фондів або використовують (використовували у періоді, який перевіряється) державне чи комунальне майно (далі - підконтрольні установи), виконанням місцевих бюджетів, розроблення пропозицій щодо усунення виявлених недоліків і порушень та запобігання їм у подальшому.

Права державної контрольно-ревізійної служби визначено  в ст. 10 Закону.

Так, зокрема, згідно з пунктами 1 та 7 ст. 10 Закону органам контрольно-ревізійної служби надано право:

- перевіряти у підконтрольних установах грошові та бухгалтерські документи, звіти, кошториси й інші документи, що підтверджують надходження і витрачання коштів та матеріальних цінностей, проводити перевірки фактичної наявності цінностей (грошових сум, цінних паперів, сировини, матеріалів, готової продукції, устаткування тощо);

- пред’являти керівникам та іншим службовим особам підконтрольних установ, що ревізуються, вимоги щодо усунення виявлених порушень законодавства з питань збереження і використання державної власності та фінансів, вилучати в судовому порядку до бюджету виявлені ревізіями приховані і занижені валютні та інші платежі, ставити перед відповідними органами питання про припинення бюджетного фінансування і кредитування, якщо отримані підприємствами, установами та організаціями кошти і позички використовуються з порушенням чинного законодавства. Згідно ст. 15 Закону законні вимоги службових осіб державної контрольно-ревізійної служби є обов’язковими для виконання службовими особами об’єктів, що ревізуються.

У відповідності до ст. 124 Земельного кодексу України передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності, здійснюється на підставі рішення відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування чи договору купівлі-продажу права оренди земельної ділянки (у разі продажу права оренди) шляхом укладення договору оренди земельної ділянки. Згідно ч. 2 ст. 125 ЗК України право на оренду земельної ділянки виникає після укладення договору оренди і його державної реєстрації. Приступати до використання земельної ділянки до встановлення її меж у натурі (на місцевості), одержання документа, що посвідчує право на неї, та державної реєстрації забороняється.

Відносини щодо оренди земельних ділянок регулюються також Законом України “Про оренду землі”.

Відповідно до ч. 1 ст. 21 цього Закону орендна плата за землю - це платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою. Розмір, форма і строки внесення орендної плати за землю встановлюються за згодою сторін у договорі оренди (крім строків внесення орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності, які встановлюються відповідно до Закону України “Про плату за землю”).

Закон України “Про плату за землю” визначає розміри та порядок плати за використання земельних ресурсів, а також напрями використання коштів, що надійшли від плати за землю, відповідальність платників та контроль за правильністю обчислення і справляння земельного податку.

Відповідно до ст. 2 Закону України “Про оренду землі” використання землі в Україні є платним. Плата за землю справляється у вигляді земельного податку або орендної плати, що визначається залежно від грошової оцінки земель. За земельні ділянки, надані в оренду, справляється орендна плата.

Як видно з наведених законодавчих актів, плата за орендовану земельну ділянку здійснюється у разі передачі земельної ділянки в оренду у відповідності до укладеного договору оренди.

Судом установлено, що договір оренди між Коритненською сільською радою та приватним підприємцем Вершигорою Василиною Георгіївною щодо земельної ділянки площею 0,35 га, про яку йдеться в акті ревізії від 05.09.2008 р.,  протягом періоду, який ревізувався, не укладався.

Так, рішенням № 57-05/06 від 27.10.2006 р. Коритненської сільської ради надано згоду на місце розташування земельних ділянок площею 0,15 га Вершигорі Василині Георгіївні (господарський двір, запас с/ради) в куті “Бережниця”, на якій знаходиться викуплена нею будівля телятника, для реконструкції під випалку і гасіння вапна, встановлення стрічкопильної пили і виготовлення залізобетонних виробів та місце розташування земельної ділянки площею 0,35 га (господарський двір, запас с/ради) в куті “Бережниця”  для будівництва складських приміщень для зберігання матеріалів та готової продукції з випалки та гасіння вапна, стрічкопильної пили і виготовлення залізобетонних виробів, яка знаходиться за межами населеного пункту (а.с. 51).

Розпорядженням Вижницької районної державної адміністрації від 09.01.2007 р. № 2 затверджено, зокрема, проект відведення Вершигорі В.Г. земельної ділянки площею 0,35 га в довгострокову оренду терміном на 49 років для будівництва складських приміщень для зберігання матеріалів та готової продукції (випаленого та гашеного вапна, виготовлених залізобетонних виробів) із земель запасу Коритненської сільської ради (колишній господарський двір колгоспу) за межами населеного пункту, вирішено надати земельну ділянку приватному підприємцю Вершигорі Василині Георгіївні в довгострокову оренду терміном на 49 років із земель запасу Коритненської сільської ради несільськогосподарського призначення площею 0,35 га для будівництва складських приміщень для зберігання матеріалів та готової продукції (випаленого та гашеного вапна, виготовлених залізобетонних виробів) за межами населеного пункту та укласти приватному підприємцю Вершигорі В.Г. договір оренди земельної ділянки з райдержадміністрацією в установленому порядку (пункти1,6,7 розпорядження, а.с. 49).

Спираючись саме на вказані документи в акті ревізії зроблено висновок, що приватний підприємець Вершигора В.Г. використовувала земельну ділянку Коритненської сільської ради площею 0,35 га, не сплачуючи при цьому орендну плату за землю.

Однак, матеріалами справи не підтверджено використання підприємцем Вершигорою В.Г. земельною ділянки площею 0,35 га в куті “Бережниця”, окрім того, як видно з наявних у справі документів, зазначена земельна ділянка, щодо якої прийнято рішення про передачу її в довгострокову оренду підприємцю  Вершигорі В.Г., знаходиться за межами населеного пункту села Коритне.

Відтак,  договір оренди цією земельної ділянки з приватним підприємцем мала укладати не Коритненська сільрада, а Вижницька районна державна адміністрація у відповідності до п. 12 Перехідних положень Земельного кодексу України, згідно якого до розмежування земель державної та комунальної власності повноваження щодо розпорядження землями (крім земель, переданих у приватну власність, та земель, зазначених в абзаці третьому цього пункту) в межах населених пунктів здійснюють відповідні сільські, селищні, міські ради, а за межами населених пунктів - відповідні органи виконавчої влади, як це й зазначено в розпорядженні РДА № 2 від 09.01.2007 р.  

Отже, оскільки укладення договору оренди земельної ділянки з Вершигорою В.Г. не входить до компетенції відповідача, а орендна плата за використання земельної ділянки сплачується на підставі належним чином укладеного і зареєстрованого договору оренди землі, пред’явлення до відповідача вимоги вжити невідкладних заходів по оформленню договору оренди з Вершигорою В.Г. та відшкодування недоотриманих фінансових ресурсів у сумі 3380 грн. є неправомірним, а позов про зобов’язання вжити цих заходів - безпідставним.

За таких обставин у задоволенні позову слід відмовити.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 2, 3, 6-12, 17, 160-163, 167, п. 6 Прикінцевих та перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України, суд

П О С Т А Н О В И В :

1.          У задоволенні позову відмовити.

Порядок апеляційного оскарження

Про апеляційне оскарження рішення  суду  першої  інстанції спочатку  подається  заява.  Обґрунтування  мотивів  оскарження  і вимоги до суду апеляційної інстанції викладаються  в  апеляційній скарзі.

Заява  про  апеляційне  оскарження  та  апеляційна  скарга подаються до адміністративного суду  апеляційної  інстанції  через суд  першої  інстанції,  який  ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно  надсилається  особою,  яка  її подає, до суду апеляційної інстанції.

Заява  про  апеляційне  оскарження  постанови  суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення,  а в разі   складення   постанови  у  повному  обсязі  відповідно  до статті 160 КАС України -  з  дня  складення  в  повному  обсязі.

Апеляційна  скарга  на  постанову  суду першої інстанції подається протягом  двадцяти  днів  після  подання  заяви   про   апеляційне оскарження.

Апеляційна   скарга  може  бути  подана  без  попереднього подання заяви про апеляційне оскарження,  якщо скарга подається  у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.

У судовому засіданні 07.05.2009 р. оголошено вступну та резолютивну частини постанови. Повний текст підписано 08.05.2009 р.

Суддя                                                                           Ковальчук Т.І.