ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРНІВЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"07" травня 2009 р.                                                                                Справа №  10/20

м. Чернівці                                                                                            12-00  год.

За позовом Контрольно-ревізійного управління в Чернівецькій області

до Сокирянського виробничого управління житлово-комунального господарства

третя особа без самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача мале підприємство “Віталла”, м. Сокиряни

про забезпечення відшкодування коштів на суму 65547,20 грн.

Суддя       Т.І. Ковальчук

Секретар судового засідання –Марущак І.В.

За участю представників:

Від позивача –Голубова М.Г., дов.від 10.01.2009 р. № 24-25-13/84, Горган В.М., дов. від 16.03.2009 р. № 24-25-14/1459

Від відповідача –не з’явився

Від третьої особи –не з’явився

СУТЬ СПОРУ:

Позивач звернувся з позовом до відповідача про зобов’язання в установленому порядку відшкодувати за рахунок МП “Віталла” зайво перерахованих коштів на оплату робіт по реконструкції очисних споруд в сумі 65547,20 грн. у дохід Сокирянського міського бюджету.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що проведеною працівниками ОКРВ у Сокирянському районі та м. Новодністровську КРУ в Чернівецькій області ревізією фінансово-господарської діяльності Сокирянського ВУЖКГ встановлено, що при прийманні-передачі виконаних за договором підряду на реконструкцію очисних споруд у м. Сокиряни робіт від підрядника МП “Віталла” до вартості прийнятих робіт безпідставно включено вартість накладних витрат, що призвело до зайвого перерахування останньому коштів на суму 65547,20 грн., у зв’язку з чим відповідачеві направлено вимоги про забезпечення повернення підрядником “Віталла” зайво перерахованих коштів, однак вимоги ОКРВ відповідачем не виконані, у зв’язку з чим та на підставі п. 10 ст. 10 Закону України “Про державну контроль-ревізійну службу в Україні” позивач просить зобов’язати відповідача в установленому законодавством порядку відшкодувати зазначені кошти за рахунок МП “Віталла”.

Провадження у справі відкрито ухвалою від 29.01.2009 р., до участі у справі третьою особою на стороні відповідача залучено мале підприємство “Віталла”.

Відповідач обгрунтованих письмових пояснень на позов не надав, надіслав клопотання, в якому просить розглянути справу без участі представника відповідача з тих підстав, що відшкодування коштів має здійснюватися за рахунок МП “Віталла”, яке вимоги по перевірці не визнає і кошти не повертає, зазначає, що відповідач позов визнає частково.

У судове засідання 07.05.2009 р. представники відповідача і третьої особи не з’явилися, однак наявними в матеріалах справи доказами підтверджується належне повідомлення всіх викликаних осіб про місце, час і дату судового засідання, відтак, перешкод для вирішення спору в судовому засіданні 07.05.2009 р. немає.

Представники позивача в судовому засіданні 07.05.2009 р. позов підтримали.

Заслухавши пояснення представників позивача, розглянувши матеріали справи, встановивши фактичні обставини в справі, дослідивши та оцінивши надані докази в сукупності, проаналізувавши законодавство, яке регулює спірні правовідносини, суд дійшов висновку, що позов задоволенню не підлягає.

Судовим розглядом справи встановлено наступне.

12.09.2008 р. працівниками об’єднаного контрольно-ревізійного відділу в Сокирянському районі та м. Новодністровську проведено ревізію фінансово-господарської діяльності Сокирянського виробничого управління житлово-комунального управління за період  з 01.01.2007 р. по 01.08.2008 р., про що складено відповідний акт за № 24-29-14/12 від 12.09.2008 р. (а.с. 6-19).

Під час ревізії дотримання чинного законодавства при використанні бюджетних коштів ревізорами виявлено зайве перерахування підряднику МП “Віталла” коштів у сумі 65547,20 грн. по договору підряду на реконструкцію очисних споруд в м. Сокиряни від 09.09.2004 р. № 8 з доповненнями, яке мало місце в зв’язку з безпідставним всупереч п. 3.1.13.1 “Порядку визначення вартості будівництва, що здійснюється на території України” (ДБН Д.1.1.-1-2000) включенням до актів виконаних робіт за липень та  грудень  2007 р. накладних витрат в розмірі відповідно 6% та 8%, у той час як такі накладні витрати не підтверджені документально (а.с.13-14, 20-25). Зайве перахування коштів у сумі 65547,20 грн. підтверджується також довідкою зустрічної перевірки щодо підтвердження видів, обсягів операцій та розрахунків з Сокирянським ВУЖКГ в МП “Віталла” № 24-29-14/23 від 27.08.2009 р. (а.с. 26-50).

25.09.2008 р. ОКРВ у Сокирянському районі та м. Новодністровську направило Сокирянському ВУЖКГ листа № 24-29-14/671 з вимогою, зокрема, забезпечити повернення підрядником МП “Віталла” на рахункок ВУЖКГ зайво перерахованих коштів на оплату робіт по реконструкції очисних споруд в сумі 65547,20 грн. та повернути отримані кошти в доход бюджету міста Сокиряни (фонд розвитку) (п. 3, а.с. 51-52). Доказів виконання зазначеної вимоги від відповідача не надійшло.

Статус державної контрольно-ревізійної служби в Україні, її функції та правові основи діяльності визначаються Законом України “Про державну контрольно-ревізійну службу в Україні” (далі –Закон).

Відповідно до ч. 1 ст. 2 Закону головним завданням державної контрольно-ревізійної служби є здійснення державного фінансового контролю за використанням і збереженням державних фінансових ресурсів, необоротних та інших активів, правильністю визначення потреби в бюджетних коштах та взяття зобов’язань, ефективним використанням коштів і майна, станом і достовірністю бухгалтерського обліку і фінансової звітності в міністерствах та інших органах виконавчої влади, в державних фондах, у бюджетних установах і у суб’єктів господарювання державного сектору економіки, а також на підприємствах і в організаціях, які отримують (отримували в періоді, який перевіряється) кошти з бюджетів усіх рівнів та державних фондів або використовують (використовували у періоді, який перевіряється) державне чи комунальне майно (далі - підконтрольні установи), виконанням місцевих бюджетів, розроблення пропозицій щодо усунення виявлених недоліків і порушень та запобігання їм у подальшому.

Права державної контрольно-ревізійної служби визначено  в ст. 10 Закону.

Так, згідно з пунктами 7, 8, 10 органам контрольно-ревізійної служби надано право:

- пред’являти керівникам та іншим службовим особам підконтрольних установ, що ревізуються, вимоги щодо усунення виявлених порушень законодавства з питань збереження і використання державної власності та фінансів, вилучати в судовому порядку до бюджету виявлені ревізіями приховані і занижені валютні та інші платежі, ставити перед відповідними органами питання про припинення бюджетного фінансування і кредитування, якщо отримані підприємствами, установами та організаціями кошти і позички використовуються з порушенням чинного законодавства;

- у судовому порядку стягувати у дохід держави кошти, одержані підконтрольними установами за незаконними угодами, без встановлених законом підстав та з порушенням чинного законодавства;

- звертатися до суду в інтересах держави, якщо підконтрольною установою не забезпечено виконання вимог щодо усунення виявлених ревізією порушень законодавства з питань збереження і використання активів.

Відповідно до ст. 15 Закону законні вимоги службових осіб державної контрольно-ревізійної служби є обов’язковими для виконання службовими особами об’єктів, що ревізуються.

Під час судового розгляду справи суд дійшов висновку, що відповідачем дійсно було допущено зазначене в акті ревізії порушення, яке виразилося в зайвому перерахуванні  МП “Віталла” коштів за договором підряду на реконструкцію очисних споруд в м. Сокиряни від 09.09.2004 р. № 8.

Разом з тим,  встановивши в судовому засіданні наявність зайвого витрачання бюджетних коштів, виявленого позивачем під час ревізії 12.09.2008 р., суд прийшов до висновку, що позивач, звернувшись до господарського суду з позовом  до відповідача, обрав спосіб захисту порушеного права, який не відповідає способам, визначеним законом.

Ст. 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов’язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відтак, суд, як орган судової влади, повинен діяти у відповідності до Конституції та законів України і захищати порушене право в спосіб, установлений законом.

Посилання позивача в даному позові на п. 10 ст. 10 Закону є необгрунтованим, оскільки цим пунктом визначені не способи захисту порушеного права, а підстави, з яких контрольно-ревізійна служба має право звертатися до суду, а саме у разі якщо  підконтрольною установою не забезпечено виконання вимог щодо усунення виявлених ревізією порушень законодавства з питань збереження і використання активів. Отже, способом захисту порушеного права держави в контексті зазначеної норми Закону є звернення органу Контрольно-ревізійної служби до суду в інтересах держави з відповідним позовом до особи, яка безпідставно отримала державні активи (кошти) (п. 8 ст. 10 Закону).

Задоволення позову в спосіб, обраний позивачем, не приводить до відновлення порушеного права держави, яке виразилося в зайвому витрачанні бюджетних коштів, та не забезпечує їх дійсне відшкодування.

Окрім того, у разі задоволення судом вимог КРУ в Чернівецькій області у тому вигляді, як вони сформульовані в позовній заяві, неможливо здійснити примусове виконання такого судового рішення в порядку, визначеному Законом України “Про виконавче провадження”, що також свідчить про обрання позивачем неправильного способу захисту порушеного права держави.

Відповідач за своїм статусом не є органом (установою), яка обслуговує державний бюджет, і не здійснює стягнення на користь бюджету.

В силу ст. 15 Закону відповідач зобов’язаний виконувати вимоги органу контрольно-ревізійної служби, тому  зобов’язання відповідача виконати ці вимоги ще й в судовому порядку не є способом захисту порушеного права, як не є способом захисту порушеного права, наприклад, зобов’язання платника податків сплачувати податки, зобов’язання страхувальника зареєструватися у відповідному Фонді соціального страхування тощо, оскільки такі дії відповідні особи зобов’язані вчинити на підставі закону і за їх невиконання законодавством визначено певні види відповідальності. Зокрема, п. 9 ст. 10 Закону передбачено право контрольно-ревізійної служби накладати у випадках, передбачених законодавчими актами, на керівників та інших службових осіб підконтрольних установ адміністративні стягнення.

За таких обставин у задоволенні позову слід відмовити.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 2, 3, 6-12, 17, 160-163, 167, п. 6 Прикінцевих та перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України, суд

П О С Т А Н О В И В :

1.          У задоволенні позову відмовити.

Порядок апеляційного оскарження

Про апеляційне оскарження рішення  суду  першої  інстанції спочатку  подається  заява.  Обґрунтування  мотивів  оскарження  і вимоги до суду апеляційної інстанції викладаються  в  апеляційній скарзі.

Заява  про  апеляційне  оскарження  та  апеляційна  скарга подаються до адміністративного суду  апеляційної  інстанції  через суд  першої  інстанції,  який  ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно  надсилається  особою,  яка  її подає, до суду апеляційної інстанції.

Заява  про  апеляційне  оскарження  постанови  суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення,  а в разі   складення   постанови  у  повному  обсязі  відповідно  до статті 160 КАС України -  з  дня  складення  в  повному  обсязі.

Апеляційна  скарга  на  постанову  суду першої інстанції подається протягом  двадцяти  днів  після  подання  заяви   про   апеляційне оскарження.

Апеляційна   скарга  може  бути  подана  без  попереднього подання заяви про апеляційне оскарження,  якщо скарга подається  у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.

У судовому засіданні 07.05.2009 р. оголошено вступну та резолютивну частини постанови. Повний текст постанови підписано 08.05.2009 р.

Суддя                                                                           Ковальчук Т.І.