СЕВАСТОПОЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ
АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
Постанова
Іменем України
15.05.2009 Справа № 2-а-1022/08/2703
Севастопольський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
головуючого судді Дадінської Т.В.,
суддів Лядової Т.Р. ,
Щепанської О.А.
секретар судового засідання Колб Т.П.
за участю представників сторін:
позивач, ОСОБА_1 - не з'явився, про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином та своєчасно, про причину неявки суд не повідомив,
представник відповідача, Управління Пенсійного фонду України в Ленінському районі м. Севастополя - не з'явився, про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином та своєчасно, про причину неявки суд не повідомив,
розглянувши апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в Ленінському районі м. Севастополя на постанову Ленінський районний суд м.Севастополь (суддя Гаркуша О.М. ) від 05.12.08 у справі № 2-а-1022/08
за позовом ОСОБА_1 (пр. АДРЕСА_1)
до Управління Пенсійного фонду України в Ленінському районі м. Севастополя (вул. Карантинна, 16, к. 56,Севастополь,99008)
про спонукання до виконання певних дій
ВСТАНОВИВ:
Постановою Ленінського районного суду м. Севастополя від 05 грудня 2008 року у справі №2-а-1022/08 позов ОСОБА_1 до Управління Пенсійного Фонду України у Ленінському р-ні м. Севастополя про спонукання до виконання певних дій, було задоволено частково. Управління Пенсійного фонду України в Ленінському районі м. Севастополя було зобов'язано нарахувати та виплатити ОСОБА_1щомісячну соціальну допомогу, як дитині війни, за період з 9 липня по 31 грудня 2007 року в сумі 614,00 грн. В решті позову відмовлено.
Не погодившись з постановою суду, Управління Пенсійного Фонду України у Ленінському р-ні м. Севастополя звернулося з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати постанову Ленінського районного суду м. Севастополя від 05 грудня 2008 року, прийняти нову постанову, якою у задоволенні позову відмовити у повному обсязі.
Апеляційна скарга мотивована тим, що фінансове забезпечення державних соціальних гарантій, передбачених Законом України «Про соціальний захист дітей війни» від 18 листопада 2004 року № 2195-1У здійснюється за рахунок коштів Державного бюджету України. Заявник апеляційної скарги вказав, що сплата надбавки була здійсненна у відповідності з Законом України «Про Державний бюджет України на 2007 рік». На думку заявника, на законодавчому рівні не визначено поняття «мінімальна пенсія за віком»як розрахункової величини для підвищення пенсії згідно до статті 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни». Управління Пенсійного фонду України в Ленінському районі м. Севастополя пояснило, що діяло у відповідності з діючим законодавством України.
У судове засідання 15 травня 2009 року представники сторін не з'явились. Про причини неявки суд не повідомили. Про час та місце розгляду справи були сповіщені належним чином.
Відповідно до частини 4 статті 196 Кодексу адміністративного судочинства України неприбуття у судове засідання сторін або інших осіб, які беруть участь у справі, належним чином повідомлених про дату, час і місце апеляційного розгляду, не перешкоджає судовому розгляду справи.
Колегія суддів, обговоривши у відкритому судовому засіданні доводи апеляційної скарги, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування Ленінським районним судом м. Севастополя норм матеріального та процесуального права, вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає з наступних підстав.
Матеріали справи свідчать про те, що ОСОБА_1 є пенсіонером та прирівняна до дітей війни, що підтверджується пенсійним посвідченням НОМЕР_1 від 07 серпня 2002 року (а.с. 3). Цей факт відповідачем не спростовується.
Правовий статус дітей війни, основи їх соціального захисту встановлюються Законом України “Про соціальний захист дітей війни” від 18 листопада 2004 року № 2195-1V із змінами та доповненнями. Цей Закон гарантує їх соціальну захищеність шляхом надання пільг і соціальної підтримки.
Відповідно до статті 6 Закону України “Про соціальний захист дітей війни” в редакції Закону України від 19 грудня 2006 року № 489-V, що діяла з 01 січня 2007 року, дітям війни пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії підвищуються на 30 відсотків мінімальної пенсії за віком.
Таким чином, ОСОБА_1 має право на отримання підвищення пенсії у розмірі 30% мінімальної пенсії за віком.
Дія статті 6 Закону України “Про соціальний захист дітей війни” було зупинено на 2007 рік згідно до пункту 12 статті 71 Закону України “Про державний бюджет України на 2007 рік”.
Однак, Рішенням Конституційного Суду України від 09 липня 2007 року № 6-рп/2007 визнано такими, що не відповідають Конституції України положення пункту 12 статті 11 Закону України “Про державний бюджет України на 2007 рік”, яким було припинено на 2007 рік дію статті 6 Закону України “Про соціальний захист дітей війни”. При цьому Конституційний Суд України вказав, що Верховна Рада України не уповноважена при прийнятті закону про Державний бюджет України зупиняти дію окремих законів України та/або будь-яким чином змінювати визначене іншими законами України правове регулювання суспільних відносин. Як зазначив Конституційний Суд України, це суперечить вимогам статті 3 Закону України “Про соціальний захист дітей війни”, згідно якій державні соціальні гарантії дітям війни, встановлені цім Законом, не можуть бути обмежені або скасовані іншими нормативно-правовими актами. Нормативні акти органів державної влади та органів місцевого самоврядування, які обмежують права та пільги ветеранів війни, передбачені цим Законом, є недійсними. Звуження змісту та обсягу конституційного права на забезпечення достатнього життєвого рівня (стаття 48 Конституції України) шляхом прийняття нових законів або внесення змін до чинних законів відповідно до статті 22 Конституції України не допускається.
Таким чином, позивач має право на отримання підвищення пенсії у розмірі 30% мінімальної пенсії за віком так як має відповідний статус.
Статтею 62 Закону України "Про Державний бюджет України на 2007 рік" від 19 грудня 2006 року №489-V визначено, що з 01 квітня 2007 року прожитковий мінімум осіб, які втратили працездатність становить 406,00 гривень, а з 01 жовтня по 31 грудня 2007 року -411,00 гривень.
Відповідно до зазначеного Закону розмір мінімальної пенсії за віком прирівнюється до розміру прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, збільшений на 1 відсоток, та складає з 01.04.2007 по 30.09.2007 410,06 грн., а з 01.10.2007 по 31.12.2007 -415,11 грн.
Щомісячна державна допомога з липня по грудень 2007 року дорівнює 742,65 гривень: у липні-вересні 2007 року дорівнює 410,06 грн. х 30% х 3 місяці = 369,06 грн., у жовтні-грудні 2007 року дорівнює (415,11 грн. х 30%) х 3 місяця = 373,59 грн., а всього 742,65 грн.
Однак, при прийнятті рішення, суд першої інстанції не стягнув соціальну допомогу за липень 2007 року, тому рішення суду першої інстанції підлягає зміні.
Відповідно до вимог статті 7 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" фінансове забезпечення соціальних гарантій, передбачених цим Законом, здійснюється за рахунок коштів Державного бюджету України.
Відповідно до Прикінцевих положень Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" надбавки та підвищення, встановлені до пенсій виплачуються за рахунок коштів Державного бюджету України.
При цьому судова колегія керується вимогами статті 8 Кодексу адміністративного судочинства України згідно до якої суд, при вирішенні справи, керується принципом верховенства права відповідно до якого, зокрема, людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави.
Забороняється відмова в розгляді та вирішенні адміністративної справи з мотивів неповноти, неясності, суперечливості чи відсутності законодавства, яке регулює спірні відносини.
Право позивача на отримання підвищення пенсії закріплено у Законі, гарантовано державою та підтверджується відповідними доказами, а обов'язок на здійснення перерахунку пенсії позивача покладено саме на Управління Пенсійного фонду України в Ленінському районі міста Севастополя.
Суд першої інстанції, задовольнивши позовні вимоги з липня по грудень 2007 року, невірно розрахував суму, яка належить до стягнення, тому що за вказаний період сума підвищення пенсії складає 742,65 грн.
Керуючись статтями 195, 198, п.1 ст. 201, 205, 207, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
ПОСТАНОВИВ:
Апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в Ленінському районі м. Севастополя залишити без задоволення.
Постанову Ленінського районного суду м. Севастополя від 05 грудня 2008 року у справі №2-а-1022/08 змінити.
Абзац другий резолютивної частини постанови викласти у наступній редакції:
«Зобов'язати Управління Пенсійного фонду України в Ленінському районі м. Севастополя нарахувати та виплатити ОСОБА_1щомісячне підвищення пенсії, як дитині війни, за період з липня по грудень 2007 року в сумі 742,65 грн.».
В іншій частини постанову залишити без змін.
Постанова набирає законну силу з моменту проголошення.
Постанова може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом місяця з моменту проголошення.
Головуючий суддя Т.В. Дадінська
Судді Т.Р.Лядова
О.А.Щепанська