Первомайський міськрайонний суд Миколаївської області

м. Первомайськ, вул. К.Маркса, 18, 55213, (05161) 4-26-20

2-а-866/11

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

26.01.2011 року суддя Первомайського міськрайонного суду Миколаївської області Шикеря І.А., розглянувши в порядку письмового провадження в м. Первомайську справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України в м. Первомайську Миколаївської області про визнання дій неправомірними та зобов'язання вчинити певні дії, -

В С Т А Н О В И В:

Позивач звернувся до суду з позовом до Управління Пенсійного Фонду України в м. Первомайську Миколаївської області (надалі УПФ), в якому просив визнати дії УПФ неправомірними, щодо відмови підвищити пенсію як дитині війни на 30% відповідно до Закону України "Про соціальний захист дітей війни", зобов’язати УПФ виплатити йому підвищення до пенсії, як дитині війни з 29.06.2010року по 29.12.2010року у розмірі 30 відсотків мінімальної пенсії за віком, яка встановлена ч. 1 ст. 28 Закону України від 9 липня 2003року «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» відповідно до Закону України від 18 листопада 2004року «Про соціальний захист дітей війни», а також стягнути на його користь витрати по сплаті судового збору в сумі 3 грн. 40 коп., обґрунтовуючи свої вимоги тим, що відповідно до ст.1 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" належить до соціальної групи "діти війни" та має право на щомісячне підвищення до пенсії в розмірі 30 % мінімальної пенсії, як то передбачено ст.6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни", проте відповідач не зважаючи на це не в повному обсязі виплачує йому щомісячну державну соціальну допомогу, в зв’язку з чим, він звернувся до суду із зазначеним позовом.

В судове засідання позивач не з’явився, до суду надав заяву в якій просить слухати справу у його відсутність, позов підтримує в повному обсязі та просить його задовольнити.

Представник відповідача в судове засідання не з’явився про час та місце розгляду справи був повідомлений в установленому законом порядку, однак на адресу суду представником відповідача було направлено лист з проханням розглядати справу у відсутність представника УПФ, а також заперечення, в яких остання вказано, що розмір мінімальної пенсії за віком, з якої потрібно обчислювати 30% надбавки до пенсії, законодавчо не визначений; застосувати мінімальний розмір пенсії за віком, встановлений абзацом першим ч.1 ст. 28 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» (у розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність) не можна, оскільки він застосовується виключно для визначення розмірів пенсій, призначених згідно з вказаним Законом. Крім того, ст. 6 Закону України «Про соціальний захисти дітей війни» від 18.11.2004р. не визначено, який орган та за рахунок яких коштів та джерел і в якому процедурному порядку здійснюється призначення та виплата пенсій. Тому органи Пенсійного фонду в своїй діяльності керуються постановою Кабінету Міністрів України від 28.05.2008р. №530 «Деякі питання соціального захисту окремих категорій громадян», яка набрала чинності з 22.05.2008р., та проводять виплату підвищення до пенсії «дітям війни» в розмірі 10% від прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність. Виходячи з цього відсутні підстави для зобов’язання Управління Пенсійного Фонду України в м. Первомайську Миколаївської області провести перерахунок пенсії та забезпечити її виплату позивачеві.

Відповідно до ч.4 ст. 122 КАС України, у разі якщо клопотання про розгляд справи за їх відсутності заявили всі особи, які беруть участь у справі, судовий розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.

Вивчивши заяви сторін та письмові матеріали справи, суд вважає, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Позивач має статус «дитини війни».

Відповідно до ст. 6 Закону «дітям війни» пенсії або щомісячне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищуються на 30% мінімальної пенсії за віком.

Згідно ст. 3 Закону державні соціальні гарантії «дітям війни», встановлені цим Законом, не можуть бути обмежені або скасовані іншими нормативно-правовими актами.

В запереченнях відповідач вказує, що у 2010р. доплата позивачеві як дитині війни проводиться відповідно до постанови Кабінету Міністрів України № 530 від 28.05.2008 року «Деякі питання соціального захисту окремих категорій громадян», яка набрала чинності з 22.05.2008 року. В пункті 8 зазначеної постанови передбачено, що дітям війни (крім тих на яких поширюється дія Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» та «Про жертви нацистських переслідувань») до пенсії, або щомісячного довічного грошового утримання чи державної соціальної допомоги, що виплачується замість пенсії, підвищення проводиться в розмірах: з 22.05.2008 року – 48,10 грн., з 01.07.2008 року – 48,20 грн., з 01.10.2008 року – 49,80 грн.

Таким чином, відповідно до даної постанови з січня 2009 року по теперішній час позивачеві проводилася доплата до пенсії в розмірі 49,80 грн.

Згідно з положенням ч. 2 ст. 3 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» державні соціальні гарантії дітям війни встановлені цим Законом, не можуть бути обмежені або скасовані іншими нормативно-правовими актами, в тому числі і постановою Кабінету Міністрів України.

Обчислення підвищення до пенсії, виходячи з розміру встановленого постановою Кабінету Міністрів України №530 від 28.05.2008 року є порушенням засад пріоритету законів над підзаконними актами, а тому розрахунок такого підвищення у 2009р. повинен здійснюватися в розмірі, встановленому ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни».

Що стосується твердження відповідача з приводу того, що підстави для задоволення позову відсутні у зв’язку з тим, що визначений Законом України «Про загальнообов’язкове пенсійне страхування» розмір мінімальної пенсії за віком повинен застосовуватися виключно для розмірів пенсії, призначеної згідно з вказаним законом, то воно не може бути судом взяте до уваги, так як відповідно до ч.9 ст. 8 ЦПК України забороняється відмова в розгляді справи з мотивів відсутності, неповноти, неясності, суперечливості законодавства, що регулює спірні відносини.

Отже, факт відсутності визначення та врегулювання на законодавчому рівні питання визначення величини мінімальної пенсії за віком, що застосовується для обчислення підвищення пенсії особам, яким встановлено статус дитини війни, не може бути підставою для позбавлення позивача визначених державою соціальних гарантій та підтримки як дитини війни.

Згідно з ч.7 ст. 9 КАС України у разі відсутності закону, що регулює відповідні правовідносини, суд застосовує закон, що регулює подібні правовідносини (аналогія закону), а за відсутності такого закону суд виходить із конституційних принципів і загальних засад права (аналогія права).

На час розгляду справи розмір мінімальної пенсії за віком, визначений лише ст. 28 Закону України «Про загальнообов’язкове пенсійне страхування», згідно якого мінімальна пенсія за віком дорівнює прожитковому мінімуму, встановленому для осіб, що втратили працездатність. Відповідно до ст.2 ч.1 Закону України «Про прожитковий мінімум» від 15 липня 1999 року, прожитковий мінімум застосовується для встановлення розмірів мінімальної заробітної плати та мінімальної пенсії за віком.

Крім того, суд вважає безпідставним твердження відповідача щодо невизначеності на законодавчому рівні питання відносно органу, на який покладено обов’язок здійснення виплат підвищення до пенсії особам, які мають статус дитини війни.

Відповідно до Положення про Пенсійний фонд України, затвердженого указом Президента України від 1.03.2002 р., Пенсійний фонд України є центральним органом виконавчої влади, на який покладено обов’язок щодо призначення пенсії, підготовки документів для її виплати, забезпечення своєчасного і в повному обсязі фінансування та виплату пенсій. Діє Пенсійний фонд України через свої місцеві органи.

До органів Пенсійного фонду України входить й Управління Пенсійного Фонду України в м. Первомайську Миколаївської області.

Таким чином, обов’язок по нарахуванню та виплаті доплат до пенсії, яка передбачена Законом України «Про соціальний захист дітей війни», покладено саме на відповідача.

Крім того, у відповідності до ст. 94 КАС України з Управління Пенсійного Фонду України у м. Первомайську Миколаївської області на користь позивача слід стягнути документально підтверджені витрати по сплаті судового збору, в сумі 3 грн. 40 коп.

Керуючись ст.ст. 2, 7, 8,9,10,11,12,70,71, 159, 160, 161,162, 163 КАС України, суд –

П О С Т А Н О В И В :

Визнати неправомірними дії Управління Пенсійного фонду України в м. Первомайську Миколаївської області по невиплаті ОСОБА_2 підвищення до пенсії, передбаченого Законом України від 18 листопада 2004 року «Про соціальний захист дітей війни» за період з 29 червня 2010року по 29 грудня 2010року.

Зобов’язати Управління Пенсійного фонду України в місті Первомайську Миколаївської області перерахувати та виплатити ОСОБА_1 підвищення до пенсії, як дитині війни з 29 червня 2010року по 29 грудня 2010 року у розмірі 30 відсотків мінімальної пенсії за віком, яка встановлена ч. 1 ст. 28 Закону України від 9 липня 2003року «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» відповідно до Закону України від 18 листопада 2004року «Про соціальний захист дітей війни», з урахуванням виплачених сум вказаної допомоги.

Стягнути з Управління Пенсійного фонду України в місті Первомайську Миколаївської області на користь ОСОБА_1 понесені судові витрати в сумі 3грн. 40коп.

Постанову може бути оскаржено шляхом подачі апеляційної скарги до Одеського апеляційного адміністративного суду через Первомайський міськрайонний суд Миколаївської області протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

С У Д Д Я: