КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

04116 м.Київ, вул. Шолуденка, 1 (044) 230-06-58

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"11" листопада 2015 р. Справа№ 910/6706/15-г

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Рябухи В.І.

суддів: Калатай Н.Ф.

Ропій Л.М.

за участю секретаря судового засідання: Бовсунівської Л.О.,

представників:

від позивача Кабанцев Я.І., дов. від 01.10.2015 №35,

від відповідача Сергієнко С.В., від 03.04.2015 б/н,

розглядаючи апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства «Акціонерна компанія «Київводоканал»

на рішення Господарського суду міста Києва від 17.07.2015

у справі №910/6706/15-г (головуючий суддя: Літвінова М.Є., судді Гулевець О.В., Ломака В.С.)

за позовом Публічного акціонерного товариства «Акціонерна компанія «Київводоканал»

до Житлово-будівельного кооперативу «Промбудівельник-9»

про стягнення 47 556,37 грн,

ВСТАНОВИВ:

Публічне акціонерне товариство «Акціонерна компанія «Київводоканал» звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до Житлово-будівельного кооперативу «Промбудівельник-9» про стягнення 47 556,37 грн заборгованості за договором на послуги водопостачання та водовідведення від 28.01.2003 №7538/4-09, з яких: заборгованість за надані послуги з водопостачання та водовідведення в сумі 34 383,99 грн, інфляційні втрати у сумі 4 589,36 грн, 3% річних у сумі 1 499,46 грн, пеня у сумі 206,76 грн та штраф у сумі 6 876,80 грн.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 17.07.2015 у задоволенні позову відмовлено.

Відмовляючи у задоволенні позовних вимог, місцевий господарський суд виходив з того, що станом на час звернення до суду з позовом у відповідача наявна переплата, яка перевищує заявлену до стягнення позивачем суму заборгованості за надані послуги з постачання питної води та приймання стічних вод, у тому числі гарячого водопостачання. Крім того, факт невиставлення позивачем платіжних вимог-доручень на виконання умов договору унеможливлює визначення періоду початку прострочки відповідача з оплати послуг з водопостачання і водовідведення, у разі її наявності.

Не погодившись з вказаним рішенням, позивач звернувся з апеляційною скаргою до Київського апеляційного господарського суду, в якій просить рішення Господарського суду міста Києва від 17.07.2015 скасувати, постановити нове, яким позов задовольнити повністю. Апеляційна скарга мотивована тим, що при прийнятті оскаржуваного рішення Господарським судом міста Києва порушено норми матеріального права, а саме: Закон України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, Інструкцію про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті та самостійно зменшено розмір заборгованості відповідача за питну воду та водовідведення шляхом зміни призначення платежу коштів, сплачених населенням.

Відтак, за твердженнями апелянта внаслідок неправильного застосування норм матеріального права, суд першої інстанції прийняв незаконне та необґрунтоване рішення, яке підлягає скасуванню.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 25.08.2015 прийнято апеляційну скаргу до розгляду та порушено апеляційне провадження, розгляд справи призначено на 07.10.2015. Дану ухвалу надіслано відповідно до вимог Інструкції з діловодства в господарських судах України, затвердженої наказом Державної судової адміністрації України від 20.02.2013 №28. Доказами належного повідомлення сторін про час і місце розгляду справи є повідомлення про вручення поштового відправлення (ухвали від 25.08.2015) позивачу та відповідачу - 28.08.2015, долучені до матеріалів справи.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 07.10.2015 розгляд справи відкладено на 26.10.2015.

26.10.2015 через відділ документального забезпечення Київського апеляційного господарського суду представник відповідача подав письмові пояснення по справі.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 26.10.2015 строк вирішення спору у справі №910/6706/15-г продовжено на 15 днів. У судовому засіданні 26.10.2015 оголошено перерву до 11.11.2015.

11.11.2015 через відділ документального забезпечення Київського апеляційного господарського суду позивач подав заперечення на пояснення у справі №910/6706/15-г.

11.11.2015 через відділ документального забезпечення Київського апеляційного господарського суду відповідач подав письмові пояснення та інформацію з КП ГІОЦ про сплату та зарахування грошових коштів на розрахунковий рахунок Публічного акціонерного товариства «Акціонерна компанія «Київводоканал» за холодну воду та водовідведення холодної води, водовідведення гарячої води та холодну воду для підігріву від розщеплення сплат мешканців будинків, що обслуговуються Житлово-будівельним кооперативом «Промбудівельник-9» за період з 01.01.2012 по 30.06.2014.

У судовому засіданні 11.11.2015 представник позивача підтримав доводи апеляційної скарги, просив її задовольнити, рішення Господарського суду міста Києва від 17.07.2015 скасувати, постановити нове, яким позов задовольнити повністю.

Представник відповідача заперечив доводи апеляційної скарги, просив залишити її без задоволення, а оскаржуване рішення - без змін.

Відповідно до ст. 99 ГПК України в апеляційній інстанції справи переглядаються за правилами розгляду цих справ у першій інстанції з урахуванням особливостей, передбачених у цьому розділі.

Згідно зі ст.101 ГПК України у процесі перегляду справи апеляційний господарський суд за наявними у справі і додатково поданими доказами повторно розглядає справу. Апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.

Розглянувши доводи апеляційної скарги, заслухавши пояснення представників сторін, виходячи з вимог чинного законодавства, апеляційний суд дійшов висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Як вбачається з матеріалів справи, 28.01.2000 між Державним комунальним об'єднанням «Київводоканал» (постачальник) та Житлово-будівельним кооперативом «Промбудівельник-9» (абонент) укладено договір №7538/4-09 на послуги водопостачання та водовідведення (договір), відповідно до п.1.1 якого постачальник зобов'язався забезпечити абоненту постачання питної води та прийняти від абонента каналізаційні стоки, а абонент сплатити за вищезазначені послуги на умовах, які визначені цим договором та Правилами користування системами комунального водопостачання в містах і селищах України, затвердженими наказом Голови Держжитлокомунгоспу України від 01.07.1994 №65.

Вказані вище Правила втратили чинність 18.10.2008 у зв'язку з набуттям чинності Правил користування системами централізованого комунального водопостачання та водовідведення в населених пунктах України від 27.06.2008 №190 (далі - Правила №190).

Відповідно до п.3.1 договору кількість води, що подається постачальником та використовується абонентом, визначається за показниками водолічильників, зареєстрованих постачальником. Зняття показників водолічильників здійснюється, як правило, щомісячно представником постачальника спільно з представником абонента.

Пунктами 3.1, 3.7 Правил № 190 передбачено, що розрахунки за спожиту питну воду та скид стічних вод здійснюються на основі показів засобів обліку. Розрахунки за спожиту питну воду та скид стічних вод здійснюються усіма споживачами щомісячно відповідно до умов договору.

Згідно з п.3.6 договору абонент розраховується за послуги водопостачання та водовідведення у порядку, встановленому чинним законодавством, у п'ятиденний термін з дня представлення постачальником платіжних документів до банківської установи.

За змістом п.3.7 договору у разі незгоди щодо кількості або вартості отриманих послуг абонент зобов'язаний у п'ятиденний термін з дня представлення постачальником платіжних документів до банківської установи, направити повноважного представника з обґрунтовуючими документами для проведення звірки даних та підписання акта звірки в цей же термін. При невиконанні цієї умови дані постачальника вважаються прийнятими абонентом.

У п.5.1 договору визначено, що він є безстроковим, діє на весь час надання послуг до моменту його розірвання і набуває чинності з моменту його підписання сторонами.

За своєю правовою природою укладений між сторонами правочин є договором про надання послуг.

Відповідно до статті 901 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки, та в порядку, що встановлені договором (ст. 903 ЦК України).

Статтею 16 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» встановлено, що порядок надання житлово-комунальних послуг, їх якісні та кількісні показники мають відповідати умовам договору та вимогам законодавства.

Постановою Кабінету Міністрів України від 21.07.2005 №630 затверджено Правила надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення, які регулюють відносини між суб'єктом господарювання, предметом діяльності якого є надання житлово-комунальних послуг, і фізичною та юридичною особою, яка отримує або має намір отримувати послуги з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення.

У вказаних вище Правилах визначено, що централізоване водовідведення - послуга, спрямована на задоволення потреб споживача у відведенні стічних вод, яка надається виконавцем з використанням внутрішньобудинкових централізованих систем водовідведення; централізоване постачання холодної та гарячої води - послуга, спрямована на задоволення потреб споживача у холодній та гарячій воді, яка надається виконавцем з використанням внутрішньобудинкових систем холодного та гарячого водопостачання.

Закон України «Про питну воду та питне водопостачання» визначає правові, економічні та організаційні засади функціонування системи питного водопостачання, спрямовані на гарантоване забезпечення населення якісною та безпечною для здоров'я людини питною водою.

В статті 1 цього Закону визначено, що централізоване питне водопостачання - господарська діяльність із забезпечення споживачів питною водою за допомогою комплексу об'єктів, споруд, розподільних водопровідних мереж, пов'язаних єдиним технологічним процесом виробництва та транспортування питної води.

Відповідно до статті 19 Закону України «Про питну воду та питне водопостачання» послуги з питного водопостачання надаються споживачам підприємством питного водопостачання на підставі договору з: підприємствами, установами, організаціями, що безпосередньо користуються централізованим питним водопостачанням; підприємствами, установами або організаціями, у повному господарському віданні або оперативному управлінні яких перебуває житловий фонд і до обов'язків яких належить надання споживачам послуг з питного водопостачання та водовідведення; об'єднаннями співвласників багатоквартирних будинків, житлово-будівельними кооперативами та іншими об'єднаннями власників житла, яким передано право управління багатоквартирними будинками та забезпечення надання послуг з водопостачання та водовідведення на підставі укладених ними договорів; власниками будинків, що перебувають у приватній власності.

Договір про надання послуг з питного водопостачання укладається безпосередньо між підприємством питного водопостачання або уповноваженою ним юридичною чи фізичною особою і споживачем, визначеним у частині першій цієї статті.

Згідно з пунктом 3.7 Правил 190 розрахунки за спожиту питну воду та скид стічних вод здійснюються усіма споживачами щомісячно відповідно до умов договору.

Публічне акціонерне товариство «Акціонерна компанія «Київводоканал» є підприємством питного водопостачання, яке надає послуги з централізованого питного водопостачання та водовідведення.

За умовами договору постачальник зобов'язався:

а) забезпечувати постачання питної води, якість якої відповідає ДОСТу 2874-82 «Вода питна»;

б) приймати каналізаційні стоки, які не перевищують гранично-допустимі концентрації шкідливих речовин;

в)здійснювати заміну, ремонт несправних водолічильнів, їх держперевірку за письмовою заявкою абонента, за його рахунок та попередньою оплатою вартості послуг, що надаються (п.2.1 договору).

Вода питна - вода, яка за органолептичними властивостями, хімічним і мікробіологічним складом та радіологічними показниками відповідає державним стандартам та санітарному законодавству. На сьогоднішній день в Україні вимоги до якості питної води встановлені Державними санітарними нормами та правилами «Гігієнічні вимоги до води питної, призначеної для споживання людиною» (ДСанПіН 2.2.4-171-10), затвердженими наказом Міністерства охорони здоров'я України від 12.05.2010 № 400.

Відповідно до пункту 2.1 розділу 2 вказаних ДСанПіН 2.2.4-171-10 вода питна, призначена для споживання людиною (питна вода), - вода, склад якої за органолептичними, фізико-хімічними, мікробіологічними, паразитологічними та радіаційними показниками відповідає вимогам державних стандартів та санітарного законодавства (з водопроводу - водопровідна, фасована, з бюветів, пунктів розливу, шахтних колодязів та каптажів джерел), призначена для забезпечення фізіологічних, санітарно-гігієнічних, побутових та господарських потреб населення, а також для виробництва продукції, що потребує використання питної води.

Таким чином, відповідач є споживачем послуг з постачання питної води, якість якої відповідає зазначеним ДСанПіН 2.2.4-171-10.

Суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться (ст.193 Господарського кодексу України (далі - ГК України).

Зазначене також кореспондується зі статтями 525, 526 ЦК України відповідно до яких зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Стаття 629 ЦК України передбачає, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Відповідно до пункту 3.1 Правил встановлено, що розрахунки за спожиту питну воду та скид стічних вод здійснюються на основі показів засобів обліку.

В матеріалах справи наявні акти про зняття показників з приладів обліку за спірний період.

Згідно з п.3.13 Правил № 190 суб'єкти господарювання, у яких теплові пункти перебувають на балансі або яким вони передані в управління, повне господарське відання, користування, здійснюють розрахунки з виробником на основі укладених договорів за весь обсяг питної води, яка відпущена з систем водопостачання і використана на потреби гарячого водопостачання та інші потреби, а також розраховуються за власний обсяг водовідведення.

Обсяг питної води, поданої до теплових пунктів, фіксується засобами обліку, які встановлені на межі балансової належності. Обсяг гарячого водопостачання, переданий споживачам виконавцем послуг з постачання гарячої води, ураховується в загальному обсязі стічних вод споживачів і оплачується ним за договором з виробником на підставі показів засобів обліку або в порядку, обумовленому договором.

За змістом наведених Правил №190 розрахунок за спожиту гарячу воду повинен проводитися з балансоутримувачем бойлеру.

З доданого до позовної заяви розгорнутого розрахунку вбачається, що спірна заборгованість за спожиті послуги з водопостачання та водовідведення з 01.01.2012 по 30.06.2014 у сумі 34 383,99 грн обліковується позивачем за кодами:

2-764 (холодна питна вода та стоки);

2-40764 (питна вода на підігрів, стоки гарячої води).

27.05.2015 місцевий господарський суд витребував у Публічного акціонерного товариства «Київенерго» інформацію щодо балансової належності теплового пункту за адресою: м. Київ, вул. Харківське шосе, 148-Б, через який Житлово-будівельний кооператив «Промбудівельник-9», що знаходиться за адресою: м. Київ, вул. Тростянецька, 7-Б, отримує гаряче водопостачання.

З наявної у справі відповіді від 22.06.2015 №93/12/4177 на вказаний вище судовий запит вбачається, що централізоване гаряче водопостачання ж/б по вул. Тростягнецька, 7-Б здійснюється від окремо розташованого центрального теплового пункту, що знаходиться за адресою: вул. Харківське шосе, 148-Б.

Зазначений вище тепловий пункт перебуває на балансі та обслуговуванні РТМ «Дарниця» СВП «Київські теплові мережі» ПАТ «Київенерго» (І том, а.с. 242).

Враховуючи, що тепловий пункт не знаходяться на балансі відповідача, суд першої інстанції дійшов вірного висновку, що в останнього відсутній обов'язок сплачувати вартість води, що йде на підігрів.

Умовами договору не передбачено як надання послуг з постачання гарячої води, так і надання послуг з постачання холодної води, що йде на підігрів.

Додаткових угод з позивачем про внесення змін до договору та постачання гарячої води не укладалось.

Доказів, які підтверджують факт реєстрації за позивачем лічильників по коду 2-40764 матеріали справи не містять.

Крім того, відповідач надав суду договір від 02.07.2012 №450084, який укладений з Товариством з обмеженою відповідальністю «Євро-Реконструкція» на постачання теплової енергії у вигляді гарячої води, по вул. Тростянецька 7-В.

Відтак, приймаючи до уваги наведене вище, місцевий господарський суд правомірно визнав недоведеним факт наявності у відповідача боргу у сумі 10 671,71 грн, що обліковується за кодом 2-40764 (постачання питної води, що використовується для підігріву), у зв'язку з чим в цій частині відмовив у задоволенні позову.

Що стосується заборгованості відповідача, яка обліковується за кодом 2-764, щодо надання послуг з постачання холодної води та прийняття стоків, а також за кодом 2-40764 (стоків гарячої води), колегія суддів зазначає наступне.

Нормами ч.1 ст.19 та п.5 ч.3 ст.30 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» передбачено, що відносини між учасниками договірних відносин у сфері житлово-комунальних послуг здійснюються виключно на договірних засадах. Споживач зобов'язаний оплачувати житлово-комунальні послуги у строки та в порядку, що встановлені договором.

Як вже зазначалось, абонент розраховується за послуги водопостачання та водовідведення у порядку, встановленому чинним законодавством, у п'ятиденний термін з дня представлення постачальником платіжних документів до банківської установи.

За змістом ст. 530 ЦК України, враховуючи п. 3.6 договору, звернення позивача з платіжними документами до банківської установи є підставою для здійснення відповідачем розрахунків за надані послуги.

Аналогічна правова позиція викладена в постанові Вищого господарського суду України від 12.05.2015 у справі №910/18322/14.

Доказів звернення позивача до банківської установи з платіжними документами, матеріали справи не містять.

Пунктом 1.4 Правил визначено, що приймання стічних вод від підприємств, установ, організацій до системи централізованого водовідведення здійснюється відповідно до Правил приймання стічних вод підприємств у комунальні та відомчі системи каналізації населених пунктів України, затверджених наказом Держбуду від 19.02.2002 №37, зареєстрованих у Міністерстві юстиції України 26.04.2002 за № 403/6691 (Правила приймання), а також місцевих правил приймання стічних вод підприємств у систему каналізації населеного пункту.

Згідно п.1.2 Правил приймання останні поширюються на комунальні підприємства водопровідно-каналізаційного господарства міст і селищ України та інші підприємства, що мають на балансі системи місцевого водопроводу та каналізації, та на всі підприємства, установи, організації незалежно від форм власності й відомчої належності, які скидають свої стічні води в системи каналізації населених пунктів.

Відповідно до п.1.4 Правил приймання абонент водоканалу - це юридична особа, яка уклала договір з водоканалом на надання послуг водопостачання та (або) каналізації; стічні води підприємств - усі види стічних вод, що утворилися внаслідок їхньої діяльності після використання води в усіх системах водопостачання (господарсько-питного, технічного, гарячого водопостачання тощо), а також поверхневі та дощові води з території Підприємства (з урахуванням субабонентів).

За змістом п.2.4 Правил приймання підприємства зобов'язані виконувати в повному обсязі вимоги цих правил, місцевих правил приймання та договору на послуги водовідведення, своєчасно оплачувати рахунки водоканалу за надані послуги.

Отже, надання послуг із приймання стічних вод (у тому числі, гарячого водопостачання) регулюється умовами укладеного сторонами договору, а вартість таких послуг підлягає оплаті абонентом (яким є відповідач) на користь позивача.

Комунальне підприємство «Головний інформаційно-обчислювальний центр» здійснює розщеплення платежів споживачів житлово-комунальних послуг на окремі платежі по видах житлово-комунальних послуг (опалення, водопостачання, вивіз сміття тощо) та перераховує розщеплені платежі на рахунки виробників та виконавців житлово-комунальних послуг.

Як вбачається з матеріалів справи, на розрахунковий рахунок Публічного акціонерного товариства «Акціонерна компанія «Київводоканал» від розщеплення сплат мешканців будинків, що обслуговуються Житлово-будівельним кооперативом «Промбудівельник-9» за період з 01.01.2012 по 30.06.2014 зараховано кошти у сумі 41 113,28 грн в якості оплати холодної води для підігріву.

З поданої відповідачем 11.11.2015 інформації з КП ГІОЦ вбачається, що за спірний період від розщеплення сплат мешканців будинків, що обслуговуються Житлово-будівельним кооперативом «Промбудівельник-9» на розрахунковий рахунок позивача зараховано грошові кошти за холодну воду для підігріву в сумі 41 385,80 грн.

Судом встановлено, що КП ГІОЦ КМДА самостійно проводить розщеплення платежів мешканців житлових будинків, відповідно до розпоряджень Київської міської державної адміністрації.

Відповідач не має можливості впливати на дії КП ГІОЦ КМДА по розщепленню та перерахуванню коштів на рахунки постачальників комунальних послуг, а тільки надає ГІОЦ КМДА інформацію щодо кількості мешканців, які фактично користуються комунальними послугами, та мешканців, які мають прилади обліку води.

З огляду на викладене вище, місцевий господарський суд дійшов висновку, про те, що станом на момент звернення до суду у відповідача борг відсутній.

За таких обставин в задоволенні позовних вимог Публічного акціонерного товариства «Акціонерна компанія «Київводоканал» про стягнення з Житлово-будівельного кооперативу «Промбудівельник-9» основного боргу в сумі 34 383,99 грн правомірно відмовлено.

Оскільки судом першої інстанції відмовлено в задоволенні позову в частині стягнення основного боргу, підстави для задоволення решти вимог (пені, штрафу, інфляційних втрат та 3% річних), за виносками колегії суддів відсутні, тому що останні є похідними від зазначених вище вимог.

Посилання позивача на порушення судом першої інстанції норм матеріального права, а саме здійснену зміну в призначенні платежу коштів та зарахування їх за холодну воду, які, на думку апелянта, неправомірно розщеплено КП ГІОЦ (лист Національного банку України від 09.06.2011 №25-111/1438-7141) колегією суддів відхиляються з огляду на те, що вказаний лист стосується платників, а не осіб, які розщеплюють вже сплачені платежі.

Відповідачем було заявлено про застосування наслідків спливу строків позовної давності відносно вимог про стягнення заборгованості та штрафних санкцій.

Враховуючи, що судом встановлені самостійні підстави для відмови позивачу у задоволенні позову, заява про застосування наслідків спливу строків позовної давності не розглядається.

У відповідності до статей 33, 34 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Колегія суддів апеляційної інстанції погоджується з висновком суду першої інстанції, що з наявних в матеріалах справи документів не вбачається наявність боргу Житлово-будівельного кооперативу «Промбудівельник-9» перед Публічним акціонерним товариством «Акціонерна компанія «Київводоканал» в заявленій до стягнення сумі.

Отже, з огляду на викладене вище, колегія Київського апеляційного господарського суду не вбачає підстав для скасування рішення Господарського суду міста Києва від 17.07.2015 у даній справі, оскільки воно відповідає нормам матеріального та процесуального права, фактичним обставинам та матеріалам справи.

Керуючись ст.ст. 99, 101-103, 105 Господарського процесуального кодексу України, Київський апеляційний господарський суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства «Акціонерна компанія «Київводоканал» залишити без задоволення, а рішення Господарського суду міста Києва від 17.07.2015 у справі №910/6706/15-г - без змін.

2. Матеріали справи №910/6706/15-г повернути до Господарського суду міста Києва.

Дану постанову може бути оскаржено в касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня набрання нею законної сили.

Головуючий суддя В.І. Рябуха

Судді Н.Ф. Калатай

Л.М. Ропій