ЖИТОМИРСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

_______________________________________________

_______________________________________________________________________________

Головуючий у 1-й інстанції: Коломієць О.С.

                                        Суддя-доповідач:ОСОБА_1

ПОСТАНОВА

іменем України

"02" квітня 2012 р. Справа № 2-а-2995/11

ОСОБА_2 апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого судді Капустинського М.М.

суддів: Євпак В.В.

ОСОБА_3,

розглянувши в письмовому провадженні апеляційну скаргу Управління праці та соціального захисту населення Корольовської районної ради м.Житомира та ОСОБА_4 на постанову Богунського районного суду м. Житомира від "18" листопада 2011 р. у справі за позовом ОСОБА_4 до ОСОБА_2 обласного центру по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат, Головного управління праці та соціального захисту населення ОСОБА_2 облдержадміністрації, Управління праці та соціального захисту населення Корольовської районної ради м.Житомира про визнання бездіяльності протиправною і зобов'язання вчинити дії ,

ВСТАНОВИВ:

Позивач - ОСОБА_4, звернувся з позовом до Головного управління праці та соціального захисту населення ОСОБА_2 облдержадміністрації, ОСОБА_2 обласного центру по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат та просив визнати неправомірною бездіяльність відповідачів та стягнути з них суму недоплаченої йому разової грошової допомоги до 05 травня за 2011 рік, в розмірі 2936,00 грн..

Ухвалою Богунського районного суду від 12.09.2011 року відкрито скорочене провадження у справі та цією ж ухвалою притягнуто в якості співвідповідача - Управління праці та соціального захисту населення Корольовської районної ради м.Житомира.

Постановою Богунського районного суду від 18.11.2011 року позов задоволено частково.

Визнано дії Управління праці та соціального захисту населення Корольовської районної ради м.Житомира неправомірними та зобов"язано зазначене Управління здійснити нарахування та виплату ОСОБА_4 недоплаченої разової грошової допомоги до 05 травня за 2011 рік, відповідно до ст.12 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" у розмірі 5 мінімальних пенсій за віком, встановленого абзацом першим частиною першою ст.28 Закону України "Про загальнообов"язкове державне пенсійне страхування", як прожитковий мінімум для осіб, які втратили працездатність, з урахуванням проведених виплат.

В задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

Не погоджуючись із зазначеним судовим рішенням, сторони по справі подали апеляційні скарги. Посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, Позивач та Відповідач просили скасувати постанову суду та прийняти нову постанову, якою, відповідно: задовольнити позовні вимоги в повному обсязі та відмовити у їх задоволенні.

Переглянувши судове рішення, доводи апеляційних скарг, колегія суддів вважає, що апеляційні скарги підлягають частковому задоволенню виходячи з наступного.

Так, з наявних в матеріалах справи документів вбачається, що ОСОБА_4 має статус учасника війни, нагороджений медаллю колишнього Союзу РСР за самовіддану працю в роки Великої Вітчизняної війни.

Згідно ч. 5 ст.14 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту", позивачу, як особі, яка має зазначений статус, щорічно до 5 травня повинна надаватися разова грошова допомога у розмірі 4-х мінімальних пенсій за віком.

Згідно змін, внесених Законом України від 28.12.2007р. №107-VI "Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України" частину п"яту статті 14 викладено в такій редакції: "Щорічно до 5 травня учасникам війни, нагородженим орденами і медалями колишнього Союзу РСР за самовіддану працю та бездоганну військову службу в тилу в роки Великої Вітчизняної війни, та іншим учасникам війни виплачується разова грошова допомога у розмірах, які визначаються Кабінетом Міністрів України в межах бюджетних призначень, встановлених законом про Державний бюджет України";

Однак, відповідно до Рішення Конституційного Суду України від 22.05.2008р. №10-рп/2008, вказані зміни визнано неконституційними, а отже ч.5 ст.14 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" має застосовуватись у чинній редакції.

Також, згідно з ч.3 статті 46 Конституції України пенсії, інші види соціальних виплат та допомоги, що є основним джерелом існування, мають забезпечувати рівень життя, не нижчий від прожиткового мінімуму, встановленого законом.

Тому, пенсії та інші види соціальних виплат, що є єдиним джерелом існування не можуть бути нижче від прожиткового мінімуму, який встановлюється законом.

Відповідно до ч.1 ст.2 Закону України "Про прожитковий мінімум" від 15.07.1999р. №966-14 для встановлення розмірів мінімальної заробітної плати та мінімальної пенсії за віком застосовується прожитковий мінімум.

З вищезазначеного випливає, що прожитковий мінімум є основою для розрахунку мінімальної заробітної плати, мінімальної пенсії за віком, інших соціальних виплат виходячи з вимог Конституції України та законів України, та ґрунтується, зокрема, на частині 3 статті 46 Конституції, у відповідності до якої пенсії, інші види соціальних виплат та допомоги не можуть бути нижчими ніж прожитковий мінімум, встановлений законом.

За чинним законодавством розмір мінімальної пенсії за віком визначається лише за правилами, передбаченими частиною 1 статті 28 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", згідно якої мінімальний розмір пенсії за віком встановлюється у розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеного законом. Іншого нормативно-правового акта, який би визначав цей розмір або встановлював інший розмір, немає.

З огляду на викладене, положення частини 3 статті 28 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", з якої випливає, що мінімальний розмір пенсії за віком, встановлений абзацом першим частини першої цієї статті, застосовується виключно для визначення розмірів пенсій, призначених згідно з цим Законом, не можуть бути взяті до уваги, оскільки наявність такої норми та відсутність іншого мінімального розміру пенсії за віком не є підставою для відмови в реалізації позивачем конституційної гарантії та права на підвищення пенсії, виходячи з розміру мінімальної пенсії за віком, як це встановлено статтею 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни".

Згідно зі ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

За змістом ст.17-1 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" щорічну виплату разової грошової допомоги до 5 травня в розмірах, передбачених статтями 12-16 цього Закону, здійснюють органи праці та соціального захисту населення.

Згідно з Положенням про ОСОБА_2 обласний центр по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат, затвердженим розпорядженням голови ОСОБА_2 обласної державної адміністрації №223 від 07.07.2006р., Центр є невід'ємною частиною системи соціального захисту населення, державною установою, завданням якої є забезпечення всіх видів соціальних виплаті (п.3.1), їх нарахування, виготовлення виплатних документів (п.3.2), контроль за правильністю призначення, перерахунку, і виплаті всіх видів соціальної допомоги, цільовим використанням бюджетних коштів (п.3.3), облік фактичних видатків по даних виплатах та здійснення перерахунку соціальної допомоги (п.4.9), веде базу даних отримувачів соціальної допомоги (п.4.10).

Відповідно до листа Головного управління праці та соціального захисту населення ОСОБА_2 обласної державної адміністрації від 15.12.2009 року №6888/03-1 Управління, будучи головним розпорядником коштів на виплату щорічної разової грошової допомоги ветеранам війни, безпосередньо соціальні виплати не здійснює, а лише перераховує ці кошти за кошторисним призначенням - розпоряднику коштів для цієї мети - ОСОБА_2 обласному центру по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат на його реєстраційний рахунок для подальшої виплати ветеранам війни за місцем проживання.

Тобто, Головне управління праці та соціального захисту населення облдержадміністрації безпосередньо не здійснює соціальні виплати ветеранам війни й не має реєстраційних рахунків для обліку коштів та кошторисних призначень на здійснення зазначених виплат, воно, як головний розпорядник бюджетних коштів, здійснює розподіл бюджетних призначень між розпорядниками бюджетних коштів нижчого рівня відповідно до кошторисних призначень.

Отже, Центр, здійснюючи делеговані йому як органу праці та соціального захисту населення повноваження по наданню соціальної допомоги ветеранам війни, отримавши списки ветеранів війни, має провести їх перевірку та виплату грошової допомоги в розмірах, визначених Законом України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту".

Враховуючи вищевикладене, ОСОБА_2 обласний центр по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат є належним відповідачем, розпорядником коштів на зазначену допомогу, якому затверджено кошторис доходів та видатків за бюджетною програмою "Щорічна грошова допомога ветеранам війни та жертвам нацистських переслідувань" (КПКВ 2501150), і обслуговується в Державному казначействі м.Житомира й виплата щорічної разової грошової допомоги ветеранам війни здійснюється на підставі поданих до Управління Державного казначейства України у м.Житомирі платіжних доручень ОСОБА_2 обласного центру по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат.

Суд першої інстанції не з’ясував зазначених обставин та не врахував вказані положення, а дійшов помилкового висновку про незаконність дій саме Управління праці та соціального захисту населення Корольовської районної ради м.Житомира як відповідача, щодо невиплати позивачу грошової допомоги у розмірі, встановленому Законом України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту".

Крім того, розглядаючи вимогу позивача, щодо стягнення з відповідачів на його користь конкретно визначеного розміру грошової допомоги, колегія суддів виходить з наступного.

Згідно положень статей 21, 105, 262 КАС України адміністративний позов може містити вимоги щодо визнання незаконними рішень, дій чи бездіяльності відповідача, зобов'язання його вчинити певні дії, відшкодувати шкоду, заподіяну незаконним рішенням, дією чи бездіяльністю, тобто, адміністративний суд визнає дії суб'єкта владних повноважень незаконними (протиправними) і зобов'язує відповідача провести нарахування та виплату належних сум відповідно до Закону, а не ухвалює рішення про стягнення визначених сум.

За таких підстав, апеляційні скарги підлягає частковому задоволенню, а постанова суду першої інстанції - скасуванню з постановленням нового рішення, яким, позов задовольнити до ОСОБА_2 обласного центру по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат, з урахуванням необхідності зміни формулювання позовної вимоги по стягненню конкретної суми допомоги.

У решті постанова суду підлягає залишенню без змін.

Керуючись ст.ст. 195, 197, 198, 202, 205, 207, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційнї скарги Управління праці та соціального захисту населення Корольовської районної ради м.Житомира та ОСОБА_4 задовольнити частково.

Скасувати постанову Богунського районного суду від 18.11.2011 року та прийняти нову постанову.

Позовні вимоги ОСОБА_4 задовольнити частково.

Визнати дії ОСОБА_2 обласного центру по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат неправомірними та збов"язати зазначений Центр здійснити нарахування та виплату ОСОБА_4 недоплаченої разової грошової допомоги до 05 травня за 2011 рік, відповідно до ст.14 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" у розмірі 5 мінімальних пенсій за віком, встановленого абзацом першим частиною першою ст.28 Закону України "Про загальнообов"язкове державне пенсійне страхування", як прожитковий мінімум для осіб, які втратили працездатність, з урахуванням проведених виплат.

В задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Постанова набирає чинності з моменту її постановлення і оскарженню не підлягає.

Головуючий суддя М.М. Капустинський

судді: ОСОБА_5 ОСОБА_3

Роздруковано та надіслано:

1- в справу

2 - позивачу ОСОБА_4 АДРЕСА_1,10009

3- відповідачу ОСОБА_2 обласний центр по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат вул.Черняхівського, 105,м.Житомир,10025

4-Головне управління праці та соціального захисту населення ОСОБА_2 облдержадміністрації вул. Черняхівського,105,м.Житомир,10005

5-Управління праці та соціального захисту населення Корольовської районної ради м.Житомира майдан Польовий,8,м.Житомир,10014