Справа № 175/294/15-ц

Провадження № 2/175/110/15

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

06 листопада 2015 року Дніпропетровський районний суд Дніпропетровської області у складі:

головуючої судді Озерянської Ж.М.

за участю секретаря Рись Н.Ю.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у сел. Ювілейному цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 про захист прав споживача, стягнення збитку та відшкодування моральної шкоди за невиконання договору та за зустрічним позовом фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором, -

В С Т А Н О В И В:

В січні 2015 року позивачка звернулася до суду з позовом про захист прав споживача, стягнення збитку та відшкодування моральної шкоди за невиконання договору, який в жовтні 2015 року уточнила та просила постановити рішення, яким визнати договір купівлі-продажу № 00202 від 09.08.2014 року укладений між нею, ОСОБА_1 та фізичною особою-підприємцем ОСОБА_2 таким, що розірваний; стягнути з фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 на її користь суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, що становить суму в розмірі 25571,94 грн.; стягнути з фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 на її користь три проценти річних від простроченої суми, що становить суму в розмірі 234,83 грн.; стягнути з фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 на її користь пеню у розмірі трьох відсотків вартості роботи за кожний день прострочення, що становить суму в розмірі 85716,00 грн.; стягнути з фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 на її користь моральну шкоду в розмірі 15000,00 грн.; стягнути з фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 на її користь витрати на судовий збір; стягнути з фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 її користь витрати за проведення судово-товарознавчої експертизи в розмірі 1474,56 грн.

В обґрунтування своїх вимог ОСОБА_1 вказала на те,що 09 серпня 2014 року вона уклала договір купівлі-продажу № 00202 із суб’єктом підприємницької діяльності ОСОБА_3 Додатком до Договору № 1 закріплений більш детальний перелік деталей, комплектуючих замовлення та розрахунок вартості товару, відповідно до якого: вартість товару 23500,00 грн., збір 2350,00 грн., доставка до під’їзду 150,00 грн., внесення до житла 160,00 грн. Так, вона виконала умови Договору належним чином, оплативши в установлені Договором строки повну вартість замовленого виробу в розмірі 23500,00 грн., вартість доставки до під'їзду 150,00 грн. та занесення в житло 160,00 грн. В свою чергу Відповідач не виконав зобов'язання за Договором. Відповідач не дотримався ні строків виготовлення замовленого виробу, ні строків усунення недоліків, передбачених п. 5.1., 5.2. Договору, у зв’язку з чим вона фактично три з половиною місяці – 120 діб, не може користуватися ні замовленим та оплаченим товаром, ні кімнатою, де знаходяться меблеві комплектуючі та фурнітура. Відповідач при виготовленні замовлення не дотримався умов, передбачених Додатком №1 до Договору, а саме: замість підсиленого метало каркасу із ламелями на ліжко був привезений звичайний каркас з мінімальною кількістю ламелєй, який до того ж виявився бракованим (кривим); замість передбаченого підйомного механізму на ліжко 1200N привезений механізм 1000N; замість передбаченої на шафу-купе системи фасаду Rolla, вибілений дуб, встановлений дешевий аналог; замість скла в системі фасадів заводської покраски Lacobel білий 9003 встановлене звичайне прозоре скло, проклеєне плівкою «Аракал», що в рази (кілька тисяч гривень) дешевше запропонованого скла Lacobel; замість кріплень тумб до стіни на шини фірми Hefele, встановлені звичайні болти; замість коліщаток на столик під ноутбук сірого кольору, пропонованих відповідачем по каталогу, встановлені самі дешеві чорного кольору; замість передбачених Додатком петель і направляючих фірми Hefele, встановлені деталі більш дешевих виробників, які за їх вимогою були замінені; не продумана конструкція ліжка, запропонованого продавцем, оскільки взагалі не можливо було прикріпити підйомний механізм; спинка ліжка в жахливому стані, з кривими строчками, перекосами, брудними нитками, також за її вимогою була замінена; всі меблі виконані вкрай неакуратно, в місцях склеювання кромки на ДСП видно клей, подрані краї порізу ДСП, подряпані планки системи, подрана в декількох місцях плівка на склі фасаду шафи-купе, не симетрично встановлений фасад по центру підвісної тумби. Висновком Дніпропетровського науково-дослідного інституту судових експертиз підтверджено наявність істотних недоліків, що свідчать про неналежну якість меблів, виготовлених на замовлення за договором купівлі-продажу № 00202 укладеним 09.08.2014 року між нею, ОСОБА_1 та суб’єктом підприємницької діяльності ОСОБА_3 Оскільки експертизою встановлено порушення відповідачем зобов’язань, то вона вимагає розірвання договору, відшкодування збитків та моральної шкоди, як це передбачено ст. 611 ЦК України та ст. 10 Закону України «Про захист прав споживачів». Отже, на даний час вона фактично так і не отримала товар, передбачений умовами Договору, у зв’язку з чим змушена звернутися до суду за захистом своїх прав та інтересів. Прострочення виконання зобов’язання по поверненню коштів у відповідачки настало в момент невиконання обов’язків, а саме з 09 жовтня 2014 року, саме з цієї дати мають нараховуватись штрафні санкції, розмір яких становить: пеня у розмірі 3% за кожен день прострочки виконання за період з 09.10.2014 року по 27.01.2015 року на день звернення до суду (за 120 діб), що становить 85716,00 грн.; 3% річних від простроченої суми за період з 09.10.2014 року по 27.01.2015 року на день звернення до суду (за 120 діб), що становить 234,83 грн.; сума боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення становить 25571,94 грн., з яких розмір індексації становить 1761,00 грн. Отже, загальна сума, яку вона просить стягнути з відповідача становить 111522,77 грн. Окрім того, вказала, що має право на відшкодування моральної шкоди, яку вона оцінила в розмірі 15000,00 грн. вказала, що суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом, а тому вона звернулася до суду з даним позовом.

В березні 2015 року фізична особа-підприємець ОСОБА_2 звернулася до суду з зустрічним позовом про стягнення заборгованості за договором, в якому просила стягнути з ОСОБА_1 на її користь заборгованість 2250 грн.

В обґрунтування зустрічного позову ОСОБА_2 вказала, що 09.08.2014 року між нею та ОСОБА_1 було підписано договір купівлі-продажу № 00202, відповідно до умов якого вона зобов’язалася відповідно до бланку замовлення покупця передати товар у власність ОСОБА_1, а ОСОБА_1 зобов’язалася прийняти товар та здійснити оплату в рахунок товару у сумі 26160 грн. Згідно товарного чеку від 09.08.2014 року ОСОБА_1 було сплачено предоплату в сумі 13100 грн. 20.10.2014 року вона повідомила листом ОСОБА_1 про готовність виготовлених меблів за договором на виготовлення корпусної меблі від 21.08.2014 року. Відповідно до товарного чеку від 27.10.2014 року відповідачем було сплачено 10810,00 грн. в рахунок оплати вартості товару та часткової оплати за послуги доставки. Решту суми за послуги доставки, підйому та зборки в розмірі 2250 грн. пообіцяв оплатити після доставки виробів у квартиру. 28.10.2014 року на прохання ОСОБА_1 здійснено за її місцем проживання доставку та підйом в квартиру виробів. Однак, після зборки за вимогою ОСОБА_1 всіх виробів остання 28.10.2014 року відмовилася підписувати акт приймання-передачі мотивуючи, що необхідно замінити спинку ліжка, оскільки на її думку остання за її уявою повинна мати інший вигляд, а також поставити інші ламелі. Намагаючись задовольнити всі побажання відповідачки та зважаючи, що дійсно ламелі помилково доставили з іншого ліжка, наступного дня 29.10.2014 року було замінено спинку ліжка та встановлено посилені ламелі. Однак, відповідачка відмовилась підписувати акт приймання-передачі мотивуючи, що нібито необхідно замінити направляючі Hefele, оскільки їй помилково було поставлено направляючі Лінкен. Після приїзду того ж дня за місцем проживання ОСОБА_1 начальника виробництва ФОП ОСОБА_4 та перевірки претензій відповідачки комісією у складі ОСОБА_4, ОСОБА_5 та установника меблів ОСОБА_6 прийнято рішення задовольнити прохання замовника та замінити того ж дня на аналогічні направляючі Hefele іншої модифікації, які повністю задовольнили відповідачку. Однак, не зважаючи на відсутність інших претензій з боку відповідачки до виготовлених меблів, остання відмовилася підписати 29.10.2014 року акт приймання-передачі з мотивів, що їй необхідний час все перевірити, про що комісією було складено відповідний акт від 29.10.2014 року та сфотографовано меблі. З 29.10.2015 року всі меблі за договором купівлі-продажу знаходяться в квартирі відповідачки та перебувають в її користуванні. Отже, всі вироби за договором купівлі-продажу були виготовлені, доставлені та зібрані своєчасно і з дотриманням вимог нормативно-правових актів і нормативних документів, відповідають умовам договору купівлі-продажу, а незначні відступи було негайно усунено за її рахунок, отже нею виконано взяті на себе зобов'язання за вказаним договором. Таким чином, відмова відповідачки підписати акт приймання-передачі та здійснити повну оплату за договором свідчить лише про намагання останньої уникнути виконання взятих на себе зобов'язань по оплаті. Відповідачка своїх зобов'язань щодо сплати вартості доставки, підйому та зборки в повному об'ємі не виконала, непогашена нею сума на час звернення позивача до суду з зустрічним позовом становить 2250 грн. Тому вона звернулася до суду за захистом своїх прав.

Представник ОСОБА_1 за довіреністю ОСОБА_7 у судовому засіданні позовні вимоги підтримала та просила задовольнити їх в повному обсязі, посилаючись на обставини, зазначені в позові. Зустрічні позовні вимоги не визнала та просила відмовити.

Представник фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 за довіреністю ОСОБА_8 у судовому засіданні зустрічні позовні вимоги підтримав та просив задовольнити. Позовні вимоги ОСОБА_1 не визнав.

Вислухавши у судовому засіданні пояснення представників сторін,свідків, вивчивши матеріали справи, суд прийшов до наступного.

Відповідно до ст. 680 ЦК України, покупець має право пред'явити вимогу у зв'язку з недоліками товару за умови, що недоліки виявлені в строки, встановлені цією статтею, якщо інше не встановлено договором або законом. Якщо на товар не встановлений гарантійний строк або строк придатності, вимога у зв'язку з його недоліками може бути пред'явлена покупцем за умови, що недоліки були виявлені протягом розумного строку, але в межах двох років, а щодо нерухомого майна - в межах трьох років від дня передання товару покупцеві, якщо договором або законом не встановлений більший строк.

Відносини між споживачами товарів, робіт і послуг та виробниками і продавцями товарів, виконавцями робіт і надавачами послуг різних форм власності, права споживачів, механізм їх захисту регулюються Законом України «Про захист прав споживачів».

Відповідно до ст. 4 Закону України «Про захист прав споживачів» споживачі під час придбання, замовлення або використання продукції, яка реалізується на території України, для задоволення своїх особистих потреб мають право на: захист своїх прав державою; належну якість продукції та обслуговування; безпеку продукції; необхідну, доступну, достовірну та своєчасну інформацію про продукцію, її кількість, якість, асортимент,а також про її виробника (виконавця, продавця); відшкодування майнової та моральної шкоди, завданої внаслідок недоліків продукції (дефекту в продукції), відповідно до закону; звернення до суду та інших уповноважених державних органів за захистом порушених прав; об'єднання в громадські організації споживачів (об'єднання споживачів).

Відповідно до ч. 1 ст. 6 Закону України «Про захист прав споживачів» продавець (виробник, виконавець) зобов'язаний передати споживачеві продукцію належної якості, а також надати інформацію про цю продукцію.

Судом встановлено, що 09 серпня 2014 року ОСОБА_1 уклала договір купівлі-продажу № 00202 із суб’єктом підприємницької діяльності ОСОБА_2А.(а.с.9-10). За умовами вказаного Договору передбачений обов'язок покупця сплатити замовлений товар, який є індивідуальним (не стандартним) замовленням, а в п.2.1, 2.2 Договору закріплений порядок розрахунків, а саме: в момент підписання даного договору покупець вносить в касу салону предоплату за вартість товару, яка складає не менше 50% від її повної вартості, частину, що залишилася вартості товару оплачується покупцем в будь-який день протягом строку виготовлення товару, але не пізніше одержання товару зі складу продавця (фактична передача товару покупцеві без урахування монтажу та інших додаткових послуг, якщо такі були замовлені). Додатком до Договору № 1 закріплений більш детальний перелік деталей, комплектуючих замовлення та розрахунок вартості товару, відповідно до якого: вартість виробу склала 23500 грн., обміри 100 грн., збірка 2350 грн., доставка до під’їзду 150 грн., занесення в житло 160 грн., повна вартість 26160 грн. (аванс у розмірі 13000 грн. та залишок у розмірі 13160 грн.).

Так, ОСОБА_1 виконала умови Договору належним чином, оплативши в установлені Договором строки повну вартість замовленого виробу в розмірі 23500 грн., вартість доставки до під'їзду 150 грн., занесення в житло 160 грн., які вказані у додатку до Договору № 1, обміри у сумі 100 грн., що підтверджується товарними чеками від 09.08.2014 року та від 27.10.2014 року (а.с.15).

Як зазначила ОСОБА_1 в своєму позові, що також підтримала її представник в судовому засіданні, фізична особа-підприємець ОСОБА_2 порушила умови договору, а саме не дотрималася ні строків виготовлення замовленого виробу, ні строків усунення недоліків, передбачених п. 5.1, 5.2 Договору, у зв’язку з чим ОСОБА_1 фактично три з половиною місяці не може користуватися ні замовленим та оплаченим товаром, ні кімнатою, де знаходяться меблеві комплектуючі та фурнітура. Окрім цього, відповідачка при виготовленні замовлення не дотрималася умов, передбачених Додатком № 1 до Договору, а саме: замість підсиленого метало каркасу із ламелями на ліжко був привезений звичайний каркас з мінімальною кількістю ламелєй, який до того ж виявився бракованим (кривим); замість передбаченого підйомного механізму на ліжко 1200N привезений механізм 1000N; замість передбаченої на шафу-купе системи фасаду Rolla, вибілений дуб, встановлений дешевий аналог; замість скла в системі фасадів заводської покраски Lacobel білий 9003 встановлене звичайне прозоре скло, проклеєне плівкою «Аракал», що в рази (кілька тисяч гривень) дешевше запропонованого скла Lacobel; замість кріплень тумб до стіни на шини фірми Hefele, встановлені звичайні болти; замість коліщаток на столик під ноутбук сірого кольору, пропонованих відповідачем по каталогу, встановлені самі дешеві чорного кольору; замість передбачених Додатком петель і направляючих фірми Hefele, встановлені деталі більш дешевих виробників, які за вимогою ОСОБА_9 були замінені; взагалі не продумана конструкція ліжка, запропонованого продавцем, оскільки взагалі не можливо було прикріпити підйомний механізм; спинка ліжка з кривими строчками, перекосами, брудними нитками. Фактично, на місці представник продавця намагався вирішити ситуацію шляхом кріплення підручних деталей, що є роботою сумнівної якості та суттєво відрізняється від пропозиції продавця при укладанні договору. Всі меблі виконані вкрай неакуратно, в місцях склеювання кромки на ДСП видний клей, подрані краї порізу ДСП, подряпані планки системи, подрана в декількох місцях плівка на склі фасаду шафи-купе, не симетрично встановлений фасад по центру підвісної тумби. Вищевказані обставини, обумовили звернення ОСОБА_1 із претензією до фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 з приводу усунення існуючих недоліків. Однак ФОП ОСОБА_2 відмовилася усунути недоліки, оскільки вважає претензії ОСОБА_1 безпідставними.

За висновком судово-товарознавчої експертизи № 3205-15 складеної 06 серпня 2015 року було встановлено, що: на момент проведення експертизи меблі, поставлені ФОП ОСОБА_2 ОСОБА_1 відповідно до Договору № 00202 від 09.08.2014 року у користуванні не перебували та є новими; на ліжко встановлений механізм 1000N, що не відповідає умовам договору № 00202 від 09.08.2014 року між ФОП ОСОБА_2 та ОСОБА_1; розмір металокаркасу із ламелями не відповідає розміру ліжка; якість встановленого на ліжко металокаркаса не відповідає вимогам ДСТУ 2080-92 «Деталі меблів. Терміни та визначення». Металокаркас із ламелями не відповідає розміру ліжка, не прилягає з правої нижньої сторони по периметру ліжка, що є виробничим браком, металокаркас стукає при сіданні на ліжко; визначити яка саме розсувна система шафи-купе встановлена замість пропонованої за договором системи фасаду «Rolla» дуб вибілений не надається за можливе через відсутність на ній маркувальних позначок та наявність широкого асортименту систем фасаду, що пропонуються на ринку України та зарубіжжя. Розсувна система шафи-купе, що встановлена, не виконана ТМ «Rolla» (тон дуб вибілений), не відповідає умовам договору № 00202 від 09.08.2014 року між ФОП ОСОБА_2 та ОСОБА_1; скло, встановлено в системі фасадів шафи-купе, не заводського фарбування «Lacobel» білий № 9003, декор виконаний шляхом нанесення на скло плівки та не відповідає умовам договору № 00202 від 09.08.2014 року між ФОП ОСОБА_2 та ОСОБА_1; тумби до стіни закріплені на болти; на меблях по кромці ДСП виступає клей, що потемнів, що засвідчує неохайність виконання приклеювання кромки на ДСП; зрізи ДСП виконано не рівно, на меблях видно подрані краї прорізу ДСП; планки системи шафи-купе мають одиничні подряпини розміром до 7 мм., що є допустимим дефектом за ГОСТ 16371-93 «Меблі. Загальні технічні умови»; на меблях наявні подряпини на склі фасаду шафи-купе; різниця товщини фасадів на боковій секції тумби свідчить про не симетричність їх відносно центральної відкритої полиці тумби (а.с.101-109).

На неодноразові звернення ОСОБА_1 з претензіями про невиконання договору ФОП ОСОБА_2 не реагувала.

Відповідно до ч. 1 ст. 656 ЦК України, предметом договору купівлі-продажу може бути товар, який є у продавця на момент  укладення договору або буде створений (придбаний, набутий) продавцем у майбутньому.

Відповідно до ст. 655 ЦК України, за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до ст. 662 ЦК України, продавець зобов'язаний передати покупцеві товар, визначений договором купівлі-продажу.

Відповідно до ст. 633 ЦК України, продавець зобов'язаний передати товар покупцеві у строк, встановлений договором купівлі-продажу.      

Відповідно до ст. 611 ЦК України, у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: припинення зобов'язання внаслідок односторонньої відмови від зобов'язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору; сплата неустойки; відшкодування збитків та моральної шкоди.

Згідно ст. 1 Закону України «Про захист прав споживачів» поняття договору це усний чи письмовий правочин між споживачем і продавцем (виконавцем) про якість, терміни, ціну та інші умови, за яких реалізується продукція. Підтвердження вчинення усного правочину оформляється квитанцією, товарним чи касовим чеком, квитком, талоном або іншими документами.

Згідно ст. 653 ЦК України у разі істотної зміни обставин, якими сторони керувалися при укладенні договору, договір може бути змінений або розірваний за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або не випливає із суті зобов'язання. Зміна обставин є істотною, якщо вони змінилися настільки, що, якби сторони могли це передбачити, вони не уклали б договір або уклали б його на інших умовах.

Відповідно до ст. 60 ЦПК України, кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених статтею 61 цього Кодексу. Доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін виникає спір. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.  

Таким чином, суд дійшов висновку, що естетичність меблів визначається функціональною досконалістю виробів, привабливістю ліній та форм, цілісністю композиції, гармонічністю співвідношення та суміщення матеріалів, охайністю виконання, та входить до показників якості, що визначає чинна нормативна документація на меблі (стандарт). Монтаж меблів не тільки має не естетичний вигляд, але і не відповідає стандартам та нормам, а також меблі не виконують своєї основної та безпосередньої функції. Усунути такі недоліки ФОП ОСОБА_2 не бажає. Придбані матеріали зіпсовано та повторному використанню не підлягають. Для виготовлення меблів з нового матеріалу, передбаченого договором № 00202 від 09.08.2014 року укладеного між ФОП ОСОБА_2 та ОСОБА_1, необхідно демонтувати старі, що тягне додаткових затрат коштів та часу.

Аналізуючи обставини справи, вимоги діючого законодавства, що регулює спірні правовідносини, суд знаходить вимоги ОСОБА_1 в частині розірвання договору обґрунтованими, оскільки виходячи із обставин справи, суд вважає, що матеріали які використовувала в роботі ФОП ОСОБА_2 є не доброякісними, у зв’язку із істотними недоліками виконаних робіт, тому такий зіпсований матеріал повторному використанню не підлягає, а самі роботи по виготовленню меблів виконано не добросовісно, що і є збитками яких зазнала ОСОБА_1 в розумінні ст. 22 Закону України «Про захист прав споживачів», таким чином ОСОБА_1 має право на повернення грошової суми сплаченої за виготовлення меблів за Договором № 00202 від 09.08.2014 року укладеним між ФОП ОСОБА_2 та ОСОБА_1 Як вбачається з Договору купівлі-продажу № 00202 від 09.08.2014 року вартість замовлення становить 23500 грн. З огляду на вищевикладене, суд вважає за необхідне вимоги про стягнення вартості товару (меблів) задовольнити в повному обсязі та стягнути з ФОП ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 вартість меблів за Договором купівлі-продажу № 00202 від 09.08.2014 року у розмірі 23500 грн. та інфляцію у розмірі 2071,94 грн.

Відповідно до ч. 2 ст. 625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Оскільки в договорі не передбачені штрафні санкції за невиконання ФОП ОСОБА_2 умов договору то в даному випадку застосовується норми ст. 625 ЦК України, тобто 3% річних від простроченої суми за період з 09.10.2014 року по 27.01.2015 року включно становить 212,47 грн., яку слід стягнути з ФОП ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1

Що стосується позовних вимог ОСОБА_1 про стягнення пені з підстав, передбачених  п. 5 ст. 10 Закону України «Про захист прав споживачів» та вимог про відшкодування моральної шкоди з підстав, передбачених ст. 23 ЦК України, суд прийшов до наступного.

Стаття ст. 10 Закону України «Про захист прав споживачів» регламентує права споживача у разі порушення умов договору про виконання робіт (надання послуг).           

Укладений сторонами договір за змістом  і по суті є договором купівлі-продажу. Цим договором передбачений обов’язок продавця передати товар у власність покупця. Виготовлення меблів, їх доставка та монтаж договором не обумовлені. Сторони не укладали договору про виконання робіт чи надання послуг, тому ст. 10 Закону України «Про захист прав споживачів», на спірні правовідносини не поширюється. За таких обставин відсутні підстави для стягнення з ФОП ОСОБА_2 пені на підставі п. 5 ст. 10 Закону України «Про захист прав споживачів».

Відповідно до п. 5 ст. 4 Закону України «Про захист прав споживачів», передбачено відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок недоліків продукції (дефекту в продукції), відповідно до закону.

Спірні правовідносини виникли  не внаслідок недоліків продукції, тому відсутні передбачені Законом України «Про захист прав споживачів» підстави для відшкодування моральної шкоди.

Статтею 23 ЦК України, не передбачено відшкодування моральної шкоди з договірних правовідносин.

Укладеним сторонами договором не передбачено відшкодування моральної шкоди. За таких обставин у задоволенні  вимог про відшкодування моральної шкоди необхідно відмовити.

Що стосується зустрічних позовних вимог фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором, то вони задоволенню не підлягають оскільки є безпідставними.

Відповідно до ч. 1 ст. 57 ЦПК України, доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення сторін, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно ст. 214 ЦПК України, під час ухвалення рішення суд вирішує питання щодо розподілу між сторонами судових витрат.

Відповідно до ст. 79 ЦПК України, судові витрати складаються з судового збору та витрат пов’язаних з розглядом справи, зокрема витрат пов’язаних з проведенням експертиз.

Згідно ч. 1 ст. 88 ЦПК України стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати. Якщо позов задоволено частково, судові витрати присуджуються позивачеві пропорційно до розміру задоволених позовних вимог, а відповідачеві - пропорційно до тієї частини позовних вимог, у задоволенні яких позивачеві відмовлено. Якщо сторону, на користь якої ухвалено рішення, звільнено від оплати судових витрат, з другої сторони стягуються судові витрати на користь осіб, що їх понесли, пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимог.

Тому з ФОП ОСОБА_2 на користь держави необхідно стягнути судовий збір у розмірі 257 грн. 84 коп., оскільки ОСОБА_1 при пред'явленні позову була звільнена від сплати судового збору; та на користь ОСОБА_1 необхідно стягнути витрати на проведення судової-товарознавчої експертизи у сумі 1474 грн. 56 коп.

На підставі вищевикладеного, керуючись ст. 23, 625, 653, 611, 633, 655, 656, 662, 680 ЦК України, ст. 4, 10 Закону України «Про захист прав споживачів», ст. 10, 57-61, 64, 79, 88, 209, 212-215 ЦПК України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Позовні вимоги ОСОБА_1 до фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 про захист прав споживача, стягнення збитку та відшкодування моральної шкоди за невиконання договору – задовольнити частково.

Договір купівлі-продажу № 00202 укладений 09 серпня 2014 року між ОСОБА_1 та фізичною особою-підприємцем ОСОБА_2 – розірвати.

Стягнути з фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 вартість товару у сумі 23500 грн., інфляцію у сумі 2071 грн. 94 коп., 3% річних у сумі 212 грн. 47 коп., витрати на проведення судової-товарознавчої експертизи у сумі 1474 грн. 56 коп., а всього стягнути 27258 грн. 97 коп.

Стягнути з фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 на користь держави судовий збір у розмірі 257 грн. 84 коп.

У задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 про стягнення пені та відшкодування моральної шкоди – відмовити.

У задоволенні зустрічних позовних вимог фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором – відмовити.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення.

Суддя : Озерянська Ж.М.