ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"09" листопада 2015 р. Справа № 922/4548/15

Колегія суддів у складі:

головуючий суддя Черленяк М.І., суддя Івакіна В.О. , суддя Хачатрян В.С.

при секретарі Кузнєцовій І.В.

за участю представників сторін:

позивача – ОСОБА_1, (довіреність №14-88 від 18.04.2014 р.),

відповідача – ОСОБА_2, (довіреність №03/3419 від 30.12.2014 р.),

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного господарського суду апеляційну скаргу відповідача – Публічного акціонерного товариства “Харківміськгаз”, м. Харків, (вх. №5028 Х/1-12) на рішення господарського суду Харківської області від 07.10.2015 року по справі №922/4548/15

за позовом Публічного акціонерного товариства “Національна акціонерна компанія “Нафтогаз України”, м. Київ,

до Публічного акціонерного товариства “Харківміськгаз”, м. Харків,

про стягнення 16121144,28 грн.,-

ВСТАНОВИЛА:

У серпні 2015 року Публічне акціонерне товариство “Національна акціонерна компанія “Нафтогаз України” (позивач) звернулося до господарського суду Харківської області з позовом до Публічного акціонерного товариства “Харківміськгаз” (відповідач) про стягнення з відповідача на свою користь суми основного боргу у розмірі 6385907,19 грн., пені у розмірі 4700465,72 грн., суми на яку збільшився борг внаслідок інфляційних процесів за весь час прострочення, що складає 4479515,63 грн. та 3% річних у розмірі 555255,74 грн., загалом 16121144,28 грн., у зв'язку з порушенням відповідачем умов договору №13-183-ВТВ на купівлю-продаж природного газу від 04.01.2013 року щодо не здійснення повної та своєчасної оплати за спожитий природний газ.

Рішенням господарського суду Харківської області від 07.10.2015 року у справі №922/4548/15 (суддя Доленчук Д.О.) позов задоволено частково.

Стягнуто з Публічного акціонерного товариства “Харківміськгаз” на користь Публічного акціонерного товариства “Національна акціонерна компанія “Нафтогаз України” пеню у розмірі 4700465,72 грн., інфляційні у розмірі 4479515,63 грн., 3% річних у розмірі 555255,74 грн. та суму сплаченого судового збору у розмірі 43848,00 грн. В решті позову відмовлено.

Відповідач із вказаним рішенням суду першої інстанції не погодився в частині задоволених позовних вимог та звернувся до Харківського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій, посилаючись на порушення місцевим господарським судом при прийнятті рішення норм матеріального та процесуального права, на неповне з’ясування обставин, що мають значення для справи, а також на невідповідність висновків обставинам справи, просить скасувати рішення господарського суду Харківської області від 07.10.2015 року в частині задоволення позовних вимог та прийняти нове судове рішення, яким у задоволенні позову відмовити в повному обсязі.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення присутнього у судовому засіданні представника позивача та відповідача, дослідивши доводи апеляційної скарги в межах вимог, передбачених ст. 101 Господарського процесуального кодексу України, перевіривши повноту встановлення судом першої інстанції обставин справи та доказів на їх підтвердження, а також правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, колегія суддів Харківського апеляційного господарського суду дійшла висновку, що апеляційна скарга відповідача підлягає задоволенню, зважаючи на наступне.

Як свідчать матеріали справи, 04.01.2013 р. між сторонами був укладений договір № 13-183-ВТВ на купівлю - продаж природного газу (надалі - договір).

Відповідно до п. 1. договору продавець (позивач) зобов'язується передати у власність покупцю (відповідачу) у 2013 році природний газ, а покупець зобов’язується прийняти та оплатити газ на умовах цього договору.

З метою узгодження вартості природного газу, обсягів переданого газу та інших умов договору між сторонами були укладені наступні додаткові угоди до договору: №1, № 2, № 3, № 4, № 5, № 6, № 7, № 8, № 9, № 10 та № 11.

Згідно п. 1.2. договору газ, що продається за цим договором, використовується покупцем виключно для виробничо - технологічних витрат та нормованих втрат покупця.

Пунктом 2.1. договору (із змінами відповідно до додаткової угоди № 11 до договору) встановлено, що продавець передає покупцю з 01 січня 2013 року по 31 грудня 2015 року газ в обсязі до 47364,130 тис.куб.м.

На виконання п. 1.1. договору позивач поставив протягом січня 2013 р. - листопада 2014 р., а відповідач прийняв природний газ на загальну суму 120421933,04 грн.

Підтвердженням поставки позивачем відповідачу газу за договором на загальну суму 120421933,04 грн. є наступні акти приймання - передачі природного газу: від 31.01.13 б/н за січень на суму 7900977,50 грн.; від 28.02.13 б/н за лютий на суму 8075329,66 грн.; від 31.03.13 б/н за березень на суму 13223116,60 грн.; від 30.04.13 б/н за квітень на суму 567659,70 грн.; від 31.05.13 б/н за травень на суму 529166,30 грн.; від 30.06.13 б/н за червень на суму 697776,82 грн.; від 31.07.13 б/н за липень на суму 443819,35 грн.; від 31.08.13 б/н за серпень на суму 403432,94 грн.; від 31.09.13 б/н за вересень на суму 433460,96 грн.; від 30.10.13 б/н за жовтень на суму 4311836,52 грн.; від 30.11.13 б/н за листопад на суму 5488421,86 грн.; від 31.12.13 б/н за грудень на суму 6671575,00 грн.; від 31.01.14 б/н за січень на суму 8370956,46 грн.; від 28.02.14 б/н за лютий на суму 9297611,28 грн.; від 31.03.14 б/н за березень на суму 4989652,81 грн.; від 30.04.14 б/н за квітень на суму 2278624,25 грн.; від 31.05.14 б/н за травень на суму 1799229,54 грн.; від 30.06.14 б/н за червень на суму 1264983,92 грн.; від 31.07.14 б/н за липень на суму 1204866,80 грн.; від 31.08.14 б/н за серпень на суму 1235339,02 грн.; від 31.09.14 б/н за вересень на суму 4612714,26 грн.; від 30.10.14 б/н за жовтень на суму 30458368,58 грн.; від 30.11.14 б/н за листопад на суму 6163012,91 грн.

Пунктом 6.1. договору встановлено, що оплата за газ здійснюється покупцем виключно грошовими коштами шляхом 100% поточної оплати обсягів газу протягом місяця поставки газу.

Остаточний розрахунок за фактично переданий газ здійснюється до 20-го числа місяця наступного за місяцем поставки газу.

Пунктом 7.2. договору передбачено, що у разі невиконання покупцем пункту 6.1. умов цього договору він у безпосередньому порядку повинен оплатити продавцю, крім суми заборгованості, пеню у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня, від суми простроченого платежу, за кожний день прострочення платежу.

Також, п. 9.2. договору було передбачено, що строк, у межах якого сторони можуть звернутися до суду з вимогою про захист своїх прав за цим договором (строк позовної давності), у тому числі щодо стягнення основної заборгованості, штрафів, пені, відсотків річних, інфляційних нарахувань, встановлюється тривалістю у 3 роки.

Відповідно до п. 10.3. договору усі зміни і доповнення до цього договору оформлюються письмово та підписуються уповноваженими представниками сторін, крім випадку, зазначеного у пункті 10.4 цього договору.

22.12.2014 р. між сторонами була укладена додаткова угода № 11 до договору відповідно до якої сторони виклали п. 6.1. ст. 6 “Порядок та умови проведення розрахунків” в новій редакції, відповідно до якої “оплата за газ здійснюється покупцем виключно грошовими коштами шляхом 100 % поточної оплати планових обсягів газу протягом місяця поставки з урахуванням положень п. 6.2. договору. Остаточний розрахунок за фактично використаний природний газ здійснюється покупцем після отримання повних розрахунків за послуги з транспортування природного газу газорозподільними мережами, наданими продавцю в відповідному місяці відповідно до договорів на розподіл природного газу, укладеними між продавцем та покупцем.

У разі, якщо до 20 числа місяця, наступного за місяцем поставки природного газу за цим договором продавець повністю розрахувався за послуги з транспортування природного газу газорозподільними мережами, наданими продавцю в попередньому місяці остаточний розрахунок за використаний природний газ здійснюється покупцем на підставі акту приймання-передачі до 20 числа місяця, наступного за місяцем поставки газу.

У будь якому випадку остаточний розрахунок за фактично використаний природний газ за цим договором здійснюється покупцем не пізніше 20 числа місяця, наступного за місяцем закінчення строку дії договору в частині поставки газу."

Цією ж додатковою угодою було викладено статтю 11 “Строк дії Договору” у редакції, відповідно до якої договір набуває чинності з дати підписання уповноваженими представниками сторін, поширює дію на відносини, що фактично склались між сторонами з 01 січня 2013 року, і діє в частині реалізації газу до 31 грудня 2015 року, а в частині проведення розрахунків за газ - до їх повного здійснення.

Враховуючи умови додаткової угоди № 11 до договору суд першої інстанції дійшов до висновку, що остаточний розрахунок за фактично використаний природний газ за цим договором повинен був здійснюватися покупцем на підставі акту приймання - передачі до 20 числа місяця, наступного за місяцем поставки газу. При цьому суд першої інстанції зазначав, що в матеріалах справи відсутні докази настання будь яких випадків за договором, відповідно до яких остаточний розрахунок за фактично використаний природний газ за цим договором міг здійснюватися покупцем не пізніше 20 числа місяця, наступного за місяцем закінчення строку дії договору в частині поставки газу.

В результаті чого господарським судом першої інстанції необґрунтовано було стягнуто з відповідача на користь позивача пеню у розмірі 4700465,72 грн., інфляційні у розмірі 4479515,63 грн., 3% річних у розмірі 555255,74 грн. та суму сплаченого судового збору у розмірі 43848,00 грн.

Колегія суддів не погоджується з таким твердженням господарського суду першої інстанції і вважає його передчасним, не обґрунтованим, який суперечить матеріалам справи, з огляду на наступне.

За час дії договору до нього було підписана низка додаткових угод, 22.12.2014 р. сторони підписали додаткову угоду №11 до договору №13-183-ВТВ від 04.01.2013 р. В даній додатковій угоді було змінено порядок та умови проведення розрахунків, а саме: Оплата за газ здійснюється покупцем виключно грошовими коштами шляхом 100% поточної оплати планових обсягів газу протягом місяця поставки з урахуванням положень п. 6.2. договору.

Остаточний розрахунок за фактично використаний природний газ за цим договором здійснюється покупцем після отримання повних розрахунків за послуги з транспортування природного газу газорозподільними мережами, наданими продавцю в попередньому місяці, відповідно до договорів на розподіл природного газу, укладеними між продавцем і покупцем.

У разі, якщо до 20 числа місяця, наступного за місяцем поставки природного газу газорозподільними мережами, наданими продавцю в попередньому місяці, остаточний розрахунок за використаний природний газ здійснюється покупцем на підставі акту приймання передачі до 20 числа місяця наступного за місяцем поставки газу.

У будь якому випадку остаточний розрахунок за фактично використаний природний газ за цим договором здійснюється покупцем не пізніше 20 числа місяця наступного за місяцем закінчення строку дії договору в частині поставки газу.

Також була змінена ст. 11 договору «Строк дії Договору», відповідно до якої договір набуває чинності з дати підписання уповноваженими представниками сторін, поширює дію на відносини, що фактично склались між сторонами з 01.01.2013 р., і діє в частині реалізації газу до 31.12.2015 р., а в частині проведення розрахунків за газ - до їх повного здійснення.

Колегія суддів звертає увагу, що не заперечуючи факт того, що додаткова угода №11 є невід'ємною частиною договору, на підставі ст. 653 Цивільного кодексу України, дані зміни до договору набули чинності в порядку, встановленому п. 6 додаткової угоди №11 та не мають зворотної сили.

Відповідно до п. 10.3 договору усі зміни і доповнення до цього договору оформлюються письмово та підписуються уповноваженими представниками сторін, крім випадку, зазначеного у пункті 10.4 цього договору.

Отже, для застосування санкцій, передбачених пунктом 7.2 договору поставки природного газу та наслідків порушення грошового зобов'язання, передбачених частиною 2 статті 625 ЦК України, необхідно, щоб оплату було здійснено поза межами порядку і строків, встановлених додатковою угодою до договору №11, яка діє на момент розгляду справи.

Сторонами не надано до суду доказів того, що договір №13-183/ВТВ від 04.01.2013 р. та додаткові угоди, в тому числі додаткова угода №11 від 22.12.2014 р. розірвані сторонами та визнані в судовому порядку недійсними. Тому, колегія суддів дійшла до висновку, що посилання позивача на попередню редакцію пункту договору є безпідставним.

В зв’язку з чим договір №13-183/ВТВ від 04.01.2013 р. в частині поставки газу діє до 31.12.2015 р., відповідно остаточний розрахунок за газ має бути проведений до 20.01.2016 р.

Таким чином, у позивача відсутні підстави для нарахування 3% річних та інфляційних втрат, пені.

Отже, підписавши (уклавши) додаткову угоду №11 за договором № 13-183-ВТВ від 04.01.2013 р. купівлі - продажу природного газу, сторони договору припинили попереднє зобов'язання за п. 6.1. ст. 6 договору в попередній редакції новою редакцією, змінивши порядок розрахунків.

Аналогічна правова позиція викладена у Постанові Верховного суду України від 30.09.2014 р. у справі N 5011-35/1534-2012-42/553-2012.

З огляду на викладене вище посилання позивача на ті обставини, що відповідачем вчасно не виконані зобов'язання, прийняті ним відповідно до умов спірного договору є недоведеними та таким, що спростовуються наданими доказами, у зв'язку з чим, позовні вимоги є необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню.

Щодо судового збору колегія суддів зазначає наступне відповідно до ст. 49, ч. 2 ст. 99 Господарського процесуального кодексу України, вирішуючи питання про перерозподіл судового збору пропорційно задоволеним вимогам, враховуючи приписи абз. 4 п. 4.1 постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 7 від 21.02.2013 р. "Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України" з огляду на те, з позивача на користь відповідача підлягає стягненню 160631,90 грн за розгляд справи у суді апеляційної інстанції.

Колегія суддів, враховуючи вищенаведені обставини, дійшла висновку про наявність правових підстав для задоволення апеляційної скарги відповідача, в зв’язку з чим рішення господарського суду Харківської області від 07 жовтня 2015 року у справі № 922/4548/15 підлягає скасуванню в частині задоволених позовних вимог.

В частині основного боргу рішення суду першої інстанції є обґрунтованим, суд правомірно відмовив в задоволені позову, оскільки основний борг у сумі 6385907,19 грн. був сплачений до подання позову.

Керуючись статтями 99, 101, пунктом 2 статті 103, пунктами 1, 3, 4 статті 104, статтею 105 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційну скаргу відповідача задовольнити.

Рішення господарського суду Харківської області від 07 жовтня 2015 року у справі № 922/4548/15 скасувати в частині задоволення позову про стягнення 4700465,72 грн. пені, 4479515,63 грн. інфляційних, 555255,74 грн. 3% річних, 43848,00 грн. судового збору.

В цій частині прийняти нове рішення, яким в позові в цій частині вимог відмовити.

В решті рішення залишити без змін.

Стягнути з Публічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" (01001, м. Київ, вул. Б.Хмельницького, буд. 6, ідентифікаційний код 20077720) на користь Публічного акціонерного товариства "Харківміськгаз" (61004, м. Харків, вул. Жовтневої революції, буд. 57/59, ідентифікаційний код 03359552) 160631,90 грн за розгляд справи в суді апеляційної інстанції.

Повний текст постанови складено 10.11.2015 року.

Головуючий суддя Черленяк М.І.

Суддя Івакіна В.О.

Суддя Хачатрян В.С.