Справа №2-1560/10

РІШЕННЯ

Вінницький районний суд Вінницької області

м. Вінниця, вул. Вінніченка, 29, 21009, (0432) 61-82-86

03 вересня 2010року м. Вінниця

Вінницький районний суд в складі: головуючого судді: Войтко Ю.Б.

при секретарі: Штойко О.П.

з участю позивача: ОСОБА_1

представника відповідача: ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Вінниці цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області про визнання дій неправомірними, зобов ’язання вчинити певні дії, -

В СТТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернувся до Вінницького районного суду з зазначеним вище адміністративним позовом. Вказував, що він є потерпілим внаслідок Чорнобильської катастрофи, є інвалідом 2-ої групи.

5 серпня 2010 року він звернувся до Відповідача про призначення додаткової пенсії у відповідності до ст. 49, 50 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» № 796 - XII від 28.12.91 року в редакції із змінами внесеними Законом України № 231 від 05.10.2006року (далі - Закон).

Відповідач, у зв'язку з цим, повинен був виконати перерахунок додаткової пенсії позивача з урахуванням вимог ст. ст. 49, 50, 67 Закону України „Про статус і соціальний захист громадян які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" (далі - Закон).

Натомість, листом від 06.08.2010року за № Б-38 йому було відмовлено у призначенні та виплаті додаткової пенсії у розмірі 75% мінімальної пенсії за віком та повідомлено, що пенсія йому, як інваліду 2 гр. ЧАЕС становить 141,80 грн..

Такі дії Відповідача він вважає незаконними з наступних підстав.

Згідно ст. 49 Закону ОСОБА_1, як особі віднесеної до І категорії, встановлюється пенсія у вигляді: державної пенсії та додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю, яка призначається після виникнення права на державну пенсію.

Відповідно положень ст. 50 Закону № 796-ХП від 28.02.91 року "особам, віднесеним до категорії 1, призначається щомісячна додаткова пенсія за шкоду,

1

заподіяну здоров'ю, у розмірах: інвалідам 2 групи і - 75 процентів мінімальної пенсії за віком".

Згідно вимог ст. 67 Закону № 231-У від 05.10.2006року "Про внесення змін до Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" - "...у разі збільшення розміру

прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеного законом, підвищується розмір додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю, особам, віднесеним до категорії 1, 2, 3, 4, розмір щомісячної компенсації сім'ям за втрату годувальника внаслідок Чорнобильської катастрофи. Перерахунок пенсії здійснюється з дня встановлення нового розміру прожиткового мінімуму..».

Статтею 71 Закону № 796-ХҐІ від 28.02.91 року передбачено, що дія положень цього Закону не може призупинятися іншими законами, крім законів про внесення змін до цього Закону" (Закон доповнено статтею 71 згідно із Законом N231-У від 05.10.2006).

Рішенням Конституційного Суду № 10-рп/2008 від 22 травня 2008 року, справа №1-28/2008, встановлено, що законом про Держбюджет не можна вносити зміни до інших законів, зупиняти їх дію чи скасовувати їх, оскільки з об'єктивних причин це створює протиріччя у законодавстві, і як наслідок - скасування та обмеження прав і свобод людини і громадянина".

Рішення Конституційного Суду України у цій справі має преюдиційне значення для судів загальної юрисдикції при розгляді ними позовів у зв'язку з правовідносинами, які виникли внаслідок дії положень Закону України „ Про державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України", визнаних неконституційними (п. 6 Рішення).

Згідно ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Виходячи з загальних засад законодавства України, Закони України мають вищий юридичний статус в порівнянні з нормативними актами Кабінету Міністрів, але відповідач відмовляється зробити перерахунок пенсії відповідно до норм діючих Законів № 796-ХП і№3551-ХП, неправомірно посилаючись на постанову Кабінету Міністрів України від 16.07.2008 року № 654, грубо порушуючи всі перелічені вище конституційні права.

Також необхідно врахувати те, що відповідно до ст. 19 Закону України «Про державні соціальні стандарти та державні соціальні гарантії» мінімальний розмір пенсії за віком визначається виключно законами України, а не постановами Кабінету Міністрів України. Оскільки будь-яким іншим законом, крім Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» № 1058 від 09.07.2003 року, мінімальний розмір пенсії не встановлений і на сьогодні відсутня інша правова підстава для застосування будь-якої іншої величини, ніж встановлена названим Законом, то Відповідач зобов'язаний виконати перерахунок пенсії позивача з врахуванням мінімальної пенсії за віком зазначених в ст. 49, ст. 50, ст. 67 Закону України № 796 - XII від 28.12.91 року, на умовах та на підставі ст.28 Закону України „ Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування".

Правовою підставою позовних вимог є частина 3 ст. 67 Закону, нормами якої встановлено, що у разі збільшення розміру прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеного законом, розмір додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров’ю, особам, віднесеним до категорії 1, 2, 3, 4, розмір щомісячної компенсації сім'ям за втрату годувальника внаслідок Чорнобильської катастрофи. Перерахунок пенсії здійснюється з дня встановлення нового розміру прожиткового мінімуму.

Визначення прожиткового мінімуму, закладення правової основи для його встановлення, затвердження та врахування при реалізації державою конституційної гарантії громадян на достатній життєвий рівень, дає Закон України «Про прожитковий мінімум» від 15.07.1999року № 996-14. Частиною 3 ст. 4 даного Закону (в редакції Закону № 2505-4 від 25.03.2005 року, що діє з31.03.2005року) передбачено, що прожитковий мінімум на одну особу, а також окремо для тих, хто відноситься до основних соціальних і демографічних груп населення щороку затверджується Верховною Радою України в законі «Про Державний бюджет України» на відповідний рік.

Обгрунтування Відповідачем своєї позиції посиланням на застосування у межах спірних правовідносин Постанови КМУ спростовується також приписами п. 1 та 6 ст. 92 Конституції України, ст. 71 Закону, відповідно до якого дія його положень не може призупинятися іншими законами, крім законів про внесення змін до цього Закону, а також абз. 2 преамбули, ч. З ст. 4 ч. 2 ст. 4 Закону № 1058 «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», якими передбачено, що умови, норми і порядок пенсійного забезпечення визначаються виключно законами про пенсійне забезпечення, і те, що до приведення законодавства України у відповідність із Законом України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», закони та інші нормативно - правові акти застосовуються в частині, що не суперечить цьому Закону.

Ст. 19 зазначає, що виключно законами України визначаються мінімальний розмір пенсії за віком.

Конституційні принципи на яких базується здійснення прав і свобод людини і громадянина в Україні, включаючи і право на пенсійне забезпечення, передбаченні ст.ст. 1, 3, частиною 2, ст.ст. 6, 8, частиною 2 ст.ст. 19, 22, 23, частиною 1 ст. 24 КонституціїУкраїни, набуте у сфері пенсійного забезпечення, не може бути скасоване, звужене. Правовою гарантією забезпечення державою даного права є виконання прийнятих на себе зобов'язань, виходячи з положень принципу верховенства права, закріпленого як ст. 8 Конституції України, так і ст. 8 Кодексу адміністративного судочинства України.

На підставі викладеного позивач просить визнати неправомірною відмову управління Пенсійного фонду України у Вінницькому районі про перерахунок йому додаткової пенсії по інвалідності згідно ст.ст. 49, 50, 67, 71, Закону України "Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", виходячи із розміру з

прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність. Зобов'язати управління Пенсійного фонду України у Вінницькому районі Вінницької області провести перерахунок та виплату пенсії по інвалідності згідно ст. 49, 50, 67, 71 Закону України "Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи " з дня рішення Конституційного Суду України № 10-рп, тобто з 28.05.2008 року, та виплатити різницю між нарахованою та отриманою раніше сумою пенсії.

Зобов'язати Управління Пенсійного фонду України у Вінницькому районі м. Вінниці перерахувати мою пенсію з урахуванням положень ст. 28 Закону України „Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" № 1058- ІУ від 09.07.2003 року із розрахунку прожиткового мінімуму для непрацездатних громадян з наступним перерахунком її згідно змін чинного законодавства і встановлення нових розмирів прожиткового мінімуму для непрацездатних громадян.

У судовому засіданні позивач вимоги підтримав в повному обсязі.

Представник відповідача вимоги позову не визнала. Заперечувала вимоги тим, що ОСОБА_1 отримує пенсію як інвалід 2 групи захворювання якого пов’язано з роботами по ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи з втратою працездатності 70%. Пенсія йому призначена відповідно до Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».

При визначенні права на пенсію громадянам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, управління керується Законом України «Про статус громадян, які постраждали в наслідок Чорнобильської катастрофи» № 796-XII від 28.02.1991року (далі - Закон), постановами КМУ.

Відповідно до п. 28 розділу II Закону України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України» було внесено зміни до Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», а саме: ст.50 викладено в новій редакції: «Особам, віднесеним до категорії 1, призначається щомісячна додаткова пенсія за шкоду, заподіяну здоров'ю, у розмірах: інвалідам 2 гр. - 20 процентів прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність».

Рішенням Конституційного Суду України від 22.05.2008 № 10-рп/2008 року визнано такими, що не відповідають Конституції України, положення ряду пунктів закону України «Про державний бюджет України на 2008рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України», в тому числі положення п. 28 розділу II. Тому, з дня ухвалення Конституційним Судом України даного рішення, положення п. 28 втратило чинність.

Разом з тим, рішення про відновлення дії законодавчих актів України у редакції, чинній до внесення змін, Верховною Радою України не приймалося.

Відповідно до частини 1 ст. 58 Конституції України закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі. Тому скасування Конституційним Судом положень Закону України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України» автоматично не відновлює редакцію нормативно-правових актів,що діяла до внесення в них змін.

Внаслідок цього порядок обчислення пенсій та підвищень до них, передбаченій законодавчими актами, до яких вносились зміни, залишився неврегульованим. Відповідно, виплата додаткової пенсії Позивачу здійснюється на підставі ст. 50 Закону в розмірі 20% прожиткового мінімуму для непрацездатній, осіб.

Рішення Конституційного суду України від 22 травня 2008 року №10- рп/2008 стосовно Закону України «Про Державний бюджет на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України» стосується лише Закону України «Про державний бюджет на 2008 рік» і тому може діяти тільки в межах 2008 року. А вимоги Позивача стосуються періоду з 28/05/2008 р. В 2009 році Конституційним Судом України подібного рішення не ухвалювалось і, таким чином, з 01.01.2009 року і в подальшому відповідач діяв і діє у відповідності з нормами Закону «Про державний бюджет України» та ст. 95 Конституції України.

Статтею 71 Закону України «Про Державний бюджет на 2009 рік» надано право Кабінету Міністрів України у 2009 році встановлювати розміри соціальних виплат, які відповідно до законодавства визначаються залежно від розміру мінімальної заробітної плати, в абсолютних сумах у межах асигнувань, передбачених за відповідними бюджетними програмами.

Статтею 62 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» передбачено, що роз'яснення порядку застосування цього Закону провадиться у порядку, визначеному КМУ, рішення якого є обов'язковим для виконання органами державної виконавчої влади.

Відповідно до ст. 63 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» фінансування витрат, пов'язаних з реалізацією цього Закону, здійснюється за рахунок коштів державного бюджету.

Управління Пенсійного фонду України у Вінницькому районі Вінницької області здійснює свої повноваження по ефективному використанню коштів Пенсійного фонду України, при цьому згідно з п. 10 Положення, кошти Пенсійного фонду України використовуються виключно за призначенням і вилученню не підлягають. Бюджет Пенсійного фонду України затверджується Кабінетом Міністрів України.

В практиці Верховного Суду України зазначено про незаконність вилучення коштів з бюджету на проведення виплат, які не передбачені Державним бюджетом України.

Відповідно до ч. 1 та 2 ст. 23 Бюджетного кодексу будь-які бюджетні зобов'язання та платежі з бюджету можна здійснювати лише за наявності відповідного бюджетного призначення. Згідно з п. 5 ст. 51 Бюджетного кодексу, розпорядники бюджетних коштів беруть бюджетні зобов'язання та проводять видатки тільки в межах бюджетних асигнувань.

Таким чином, виплата пенсій, призначених на підставі ЗУ «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали в наслідок Чорнобильської катастрофи» потребує фінансування з Державного бюджету, обсяги якого не можуть визначатися будь-яким іншим Законом, крім Закону про Державний бюджет. Водночас, у Державному бюджеті на 2009 рік не були передбачені видатки в розмірах, про які заявляє Позивач.

До того ж, Відповідач по справі не є розпорядником бюджетних коштів, а здійснювати виплати, які вимагає Позивач, за рахунок бюджету Пенсійного фонду, взагалі законних підстав немає.

У разі прийняття Верховною Радою рішень щодо законодавчого врегулювання цього питання та збільшення видатків на вказану мету, уряд обов'язково гарантуватиме виплату чорнобильських пенсій в більших розмірах.

Представник відповідача звертає увагу суду також на те, що Законом України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали в наслідок Чорнобильської катастрофи» не визначено суму мінімальної пенси, яка служить базою для обчислення пенсій відповідно до цього Закону. Поняття мінімального розміру пенсії визначено ст. 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».

При цьому, частиною третьою зазначеної статті встановлено, що мінімальний розмір пенсії за віком, встановлений абзацом першим частини першої цієї статті, застосовується виключно для визначення розмірів пенсій, призначених згідно з цим Законом. В ухвалі Конституційного суду України від 19.05.2009 р. по справі № 2-25/2009 зазначено, що непоширення мінімального розміру пенсії за віком, встановленого у абз. 1 ч. 1 ст. 28 Закону 1058, на правовідносини, що виникають на підставі інших законів, крім цього Закону, дає підстави стверджувати про наявність прогалини у законодавчому регулюванні різних виплат (в т.ч відповідно до ЗУ «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали в наслідок Чорнобильської катастрофи»). Ця прогалина полягає у відсутності механізму вирахування мінімальної пенсії за віком для призначення пенсій ліквідаторам аварії на ЧАЕС. Заповнення прогалин має здійснюватися законодавцем, а тому вирішення цього питання не належить до повноважень судів. Тому законодавчо необгрунтованою є вимога Позивача провести йому обчислення додаткової пенсії в розмірі 75% мінімальної пенсії за віком.

Заслухавши пояснення сторін, дослідивши матеріали справи, суд прийшов до висновку, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що позивачу, як постраждалому внаслідок аварії на ЧАЕС І категорії, встановлено II групу інвалідності в зв'язку із захворюванням, викликаним впливом аварії на ЧАЕС, що підтверджується довідкою МСЕК № 025999, яка була видана 20.07.2009 року Вінницьким обласним центром медико-соціальної експертизи та посвідченням №141529 С, виданим Вінницькою обласною державною адміністрацією. У зв'язку з втратою працездатності позивач отримує пенсію в загальному розмірі 1203,80 грн. Позивач вважає, що при призначенні пенсії не враховано ст. 50 ЗУ «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».

Листом від 06.08.2010 року за № Б-38 позивачу було відмовлено у призначенні та виплаті додаткової пенсії у розмірі 75% мінімальної пенсії за віком та повідомлено, що пенсія йому, як інваліду 2 гр. ЧАЕС становить 141,80 грн..

Основні положення щодо реалізації, зокрема, конституційного права громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, на соціальний захист визначені Законом № 796-ХІІ. Цим 'Законом передбачено компенсації, пенсії громадянам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, відповідно до встановлених категорій та їх розміри. Серед них:

-щомісячна грошова допомога громадянам, які проживають на територіях радіоактивного забруднення, у зв'язку з обмеженням споживання продуктів харчування місцевого виробництва та особистого підсобного господарства, визначена статтею 37 Закону № 796-ХІІ;

-одноразова компенсація та щорічна допомога на оздоровлення учасникам ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС. які стали інвалідами внаслідок Чорнобильської катастрофи, та сім'ям, які втратили годувальника із числа осіб, віднесенш до учасників ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС та смерть яких пов'язана з Чорнобильською катастрофою, передбачена статтею 48 цього Закону.

Згідно із ст. 50, 54 Закону України від 28 лютого 1991 року № 796-ХІІ «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» (у редакції Закону України від 06.06.96 р. N 230/96-ВР) особам, віднесеним до категорії 1 призначається щомісячна додаткова пенсія за шкоду, заподіяну здоров’ю, у розмірах: інвалідам II групи

-75 процентів мінімальної пенсії за віком.

Законом України від 28.12.2007 року N2107-VI "Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчш актів України", ст. 50, 54 Закону №796-ХІІ викладено в новій редакції, згідно з якою особам, віднесеним до категорії 1, призначається щомісячна додаткова пенсія за шкоду, заподіяну здоров ’ю, у розмірах: інвалідам II групи

-20 процентів прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатн ість.

Згідно вимог ст. 67 Закону N° 231-У від 05.10.2006року "Про внесення змін до Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи зазначено, що у разі збільшення розміру прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеного законом, підвищується розмір додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю, особам, віднесеним до категорії 1, 2, 3, 4, розмір щомісячної компенсації сім'ям за втрату годувальника внаслідок Чорнобильської катастрофи. Перерахунок пенсії здійснюється з дня встановлення нового розміру прожиткового мінімуму.

Статтею 71 Закону № 796-ХІІ від 28.02.91 року передбачено, що дія положень цього Закону не може призупинятися іншими законами, крім законів про внесення змін до цього Закону" (Закон доповнено статтею 71 згідно із Законом N231-Увід 05.10.2006).

Рішенням Конституційного Суду № 10-рл/2008 від 22 травня 2008 року, справа №1-28/2008, встановлено, що законом про Держбюджет не можна вносити зміни до інших законів, зупиняти їх дію чи скасовувати їх, оскільки з об'єктивних причин це створює протиріччя у законодавстві, і як наслідок - скасування та обмеження прав і свобод людини і громадянина".

Рішення Конституційного Суду України у цій справі має преюдиційне значення для судів загальної юрисдикції при розгляді ними позовів у зв'язку з правовідносинами, які виникли внаслідок дії положень Закону України „ Про державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України", визнаних неконституційними (п. 6 Рішення ).

Відповідно до частини першої статті 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом. Зі статей 50 та 54 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи” випливає, що під час визначення розміру пенсії та щомісячної додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю, за основу їх нарахування береться мінімальна пенсія за віком.

За чинним законодавством розмір мінімальної пенсії за віком визначається лише за правилами, передбаченими частиною першою статті 28 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", іншого нормативно-правового акта, який би визначав цей розмір або встановлював інший розмір, немає.

Положення частини третьої статті 28 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", з якої випливає, що мінімальний розмір пенсії за віком, встановлений абзацом першим частини першої цієї статті, застосовується виключно для визначення розмірів пенсій, призначених згідно з цим Законом, не є підставою для відмови в реалізації позивачем конституційної гарантії та права на отримання пенсії і щомісячної додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю, виходячи з розміру мінімальної пенсії за віком, як це встановлено статтями 50 та 54 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи".

Відповідно до частини третьої статті 67 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", яка набрала чинності 31 жовтня 2006року, у разі збільшення розміру прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеного законом, підвищується розмір пенсії, визначений відповідно до статті 54 цього Закону, а також розмір додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю, особам, віднесеним до 1, 2, З, 4 категорій, та розмір щомісячної компенсації сім'ям за втрату годувальника внаслідок Чорнобильської катастрофи. Перерахунок пенсії здійснюється з дня встановлення нового розміру прожиткового мінімуму. Відповідно до частини першої статті 28 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" мінімальний розмір пенсій за віком встановлюється у розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеного законом. Тобто, новий мінімальний розмір пенсії за віком залежить від нового розміру прожиткового мінімуму.

Нормами ст. 67 Закону встановлено, що у разі збільшення розміру прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеного законом, розмір додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю, особам, віднесеним до категорії 1, 2, 3, 4, розмір щомісячної компенсації сім'ям за втрату годувальника внаслідок Чорнобильської катастрофи. Перерахунок пенсії здійснюється з дня встановлення нового розміру прожиткового мінімуму.

Визначення прожиткового мінімуму, закладення правової основи для його встановлення, затвердження та врахування при реалізації державою конституційної гарантії громадян на достатній життєвий рівень, дає Закон України «Про прожитковий мінімум» від 15.07.1999року № 996-14. Частиною 3 ст. 4 даного Закону (в редакції Закону № 2505-4 від 25.03.2005 року, що діє з 31.03.2005року) передбачено, що прожитковий мінімум на одну особу, а також окремо для тих, хто відноситься до основних соціальних і демографічних груп населення щороку затверджується Верховною Радою України в законі «Про Державний бюджет України» на відповідний рік.

Конституційні принципи права на пенсійне забезпечення не можуть бути скасовані, звужені. Правовою гарантією забезпечення державою даного права є виконання прийнятих на себе зобов'язань, виходячи з положень принципу верховенства права, закріпленого ст. 8 Конституції України.

Враховуючи наведене суд вважає, що є підстави для задоволення позову в частині визнання протиправною відмови відповідача в перерахунку пенсії позивача відповідно до 49, 50, 67, 71 Закону України "Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" та зобов'язати управління Пенсійного фонду України у Вінницькому районі Вінницької області провести перерахунок та виплату позивачу згідно вказаних норм.

Враховуючи наведене, керуючись ст.ст. 8, 19, 46, 50, 92, 121 Конституції України, ст.ст. 49, 50, 67, 71 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали в наслідок Чорнобильської катастрофи», керуючись ст.ст. 10, 11, 209, 212, 214-215 ЦПК України, суд,

ПОСТАНОВИВ:

Позов ОСОБА_1 задовольнити.

Визнати неправомірною відмову управління Пенсійного фонду України у Вінницькому районі про перерахунок ОСОБА_1 додаткової пенсії по інвалідності згідно ст.ст. 49, 50, 67, 71, Закону України "Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи ", виходячи із розміру прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність.

Зобов'язати управління Пенсійного фонду України у Вінницькому районі Вінницької області провести перерахунок та виплату ОСОБА_1 пенсії по інвалідності згідно ст. 49, 50, 67, 71 Закону України "Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи " з дня рішення Конституційного Суду України № 10-рп, тобто з 28.05.2008 року, та виплатити різницю між нарахованою та отриманою раніше сумою пенсії.

Зобов'язати Управління Пенсійного фонду України у Вінницькому районі м. Вінниці перерахувати ОСОБА_1 пенсію з урахуванням положень ст. 28 Закону України „Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" № 1058-ІУ від 09.07.2003 року із розрахунку прожиткового мінімуму для непрацездатних громадян з наступним перерахунком її згідно змін чинного законодавства і встановлення нових розмирів прожиткового мінімуму для непрацездатних громадян.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до апеляційного суду Вінницької області через суд першої інстанції шляхом подачі в 10-денний строк з дня проголошення рішення апеляційної скарги.

СУДДЯ: