04.11.2015

Справа №2/489/1924/15

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 листопада 2015 р. Ленінський районний суд м. Миколаєва в складі: головуючого - судді Губницького Д.Г., при секретарі Наумкіній І.М. розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Миколаєві цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, ОСОБА_3 про визнання права, усунення перешкод в праві користування,

ВСТАНОВИВ:

У червні 2015 р. ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом, яким просила визнати її право користування літньою кухнею літ. Д в будинку АДРЕСА_1 та усунути перешкоди в користуванні шляхом заборони ОСОБА_3 перешкоджати їй користуватися літньою кухнею.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що вона проживає в даному будинку з 1971 р. і є його колишнім власником, відповідачі - її діти є теперішніми співвласниками цього будинку, але син ОСОБА_2 намагається виселити її із займаної нею зі згоди дітей як житла літньої кухні літ. Д (у технічному паспорті), що порушує її права як члена сім'ї власника житла.

В судовому засіданні позивачка суду пояснила що в літній кухні вона живе постійно близько 18 років, у ОСОБА_3 є ключі також, коли він приходить додому в стані алкогольного сп'яніння, то приходить до неї і вимагає від неї звільнити літню кухню, брав за грудки, передав через поріг. Надалі позивачка в судове засідання не з'явилася, надала заяву про розгляд справи без її участі.

В судовому засіданні відповідачка ОСОБА_3 позов визнала, суду пояснили, що одного разу ОСОБА_2 вломився до літньої кухні та пересував меблі.

Відповідач ОСОБА_2 позов не визнав, суду пояснив, що він із сестрою є співвласниками в рівних частках житлового будинку, а рішенням суду літню кухню «Д» залишено в їх спільному користуванні. Але його мати не дає йому ключів від літньої кухні, щоб мати змогу користуватися нею за призначенням, а без користування літньої кухні він не може переобладнати самочинно улаштовану кухню із житлової кімнати знову в житлову кімнату, що порушує його житлові права оскільки йому виділено в будинку 2 житлові кімнати. Із матір'ю спілкується лише через правоохоронні органи, сам якихось заходів до матері не вживав.

Суд, заслухавши пояснення осіб, які беруть участь в справі, показання свідків, дослідивши письмові докази, встановив такі обставини.

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, зареєстрована в житловому будинку по АДРЕСА_1 з 1971 р. Донька ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_2, та син ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_3, також зареєстровані за даною адресою (а.с.5-7). Також в будинку з 2003 р. зареєстрована дружина відповідача - ОСОБА_4 (а.с.48,49)

В порядку спадкування після смерті батька відповідач ОСОБА_2 на підстави свідоцтва про право на спадщину за законом від 21 липня 1986 р. оформив право власності на ? частину даного житлового будинку з відповідною частиною побутових та господарських будівель та споруд (а.с.12).

Згідно договору від 23 листопада 2007 р. позивачка подарувала ОСОБА_3, ? частину цього житлового будинку з відповідною частиною прилеглих господарських та побутових будівель та споруд (а.с.9-12).

Особові рахунки на надання комунальних послуг на будинок оформлені на позивачку (а.с.34-35).

Допитані як свідки родичі сторін суду показили, що між ОСОБА_2, та ОСОБА_1 дійсно існує конфлікт з приводу користування літньої кухні. Зокрема, свідки ОСОБА_5, ОСОБА_6 показали, що зі слів ОСОБА_7 їм відомо, що її син бажав після рішення суду у 2013 р. користуватися літньою кухнею і в стані алкогольного сп'яніння вимагає від матері надати доступ, лаявся із нею. Свідок ОСОБА_5 показав, що літня кухні на замку і ОСОБА_2 нею користуватися не може, ключа у нього немає, через що ущемляються його права.

Факт особистих неприязних відносин між сторонами, у т.ч. з приводу права користування ОСОБА_2 приміщенням літньої кухні, яким користується його мати підтверджується численними зверненнями до органів міліції та копіями процесуальних рішень та висновків (а.с.25-33).

Рішенням апеляційного суду Миколаївської області від 18 липня 2012 р. у задоволенні позову про реальний поділ житлового будинку по АДРЕСА_1 та визначення порядку користування земельною ділянкою було відмовлено (а.с.69,70).

Рішенням апеляційного суду Миколаївської області від 18 грудня 2013 р. було визначено порядок користування між співвласниками ОСОБА_3 і ОСОБА_2 житловим будинком літ. А та прилеглими господарськими та побутовими будівлями та спорудами. Виділено в житловому будинку ОСОБА_3 - житлові кімнати 1-7, 1-6, а ОСОБА_2 - житлові кімнати 1-3 (незаконно переобладнана ОСОБА_2 в кухню),1-5. Решта приміщень в житловому будинку та прилеглі господарські та побутові будівлі та споруди залишені в їх спільному користуванні (а.с.13-14).

Відповідно до копії технічного паспорту від 28 жовтня 2009 р. до житлового будинку по АДРЕСА_1 прилягає літня кухня літ. Д., 1967 року побудови, загальною площею 24,4 кв.м. (а.с.15-18).

Рішенням Ленінського районного суду м. Миколаєва від 07 липня 2014 р. було частково задоволено позов ОСОБА_3 до ОСОБА_3 про усунення перешкод у користуванні власністю і вирішено усунути ОСОБА_3 перешкоди в користуванні власністю шляхом зобов'язання ОСОБА_3 надати йому доступ до приміщень літньої кухні літ. Д по АДРЕСА_1. Рішення набрало законної сили (а.с.71-73).

Втім в ході примусового виконання рішення ОСОБА_3 воно виконано не було і державним виконавцем була 23 вересня 2014 р. винесена постанова про закінчення виконавчого провадження. У виконавчому провадженні державний виконавець 16 вересня 2014 р. звернувся до правоохоронних органів з поданням про притягнення ОСОБА_3 до кримінальної відповідальності через невиконання рішення суду (а.с.79,80).

Згідно повідомлення заступника прокурора Ленінського району м. Миколаєва від 07 листопада 2014 р. у кримінальному провадженні щодо ОСОБА_3 за ознаками ч. 1 ст. 382 КК України 30 жовтня 2014 р. слідчим прийнято рішення про закриття провадження у зв'язку з відсутністю події кримінального правопорушення, мотивуючи його тим, що ОСОБА_3 не могла надати ОСОБА_3 доступ до користування приміщення, оскільки в ньому проживає ОСОБА_8 і ключі від приміщення знаходяться у останньої, в результаті чого ОСОБА_3 не могла виконати вказане рішення суду.

Отже сукупність доказів, зокрема прийняття органом досудового розслідування процесуального рішення про відсутність події злочину у діях ОСОБА_3 щодо невиконання судового рішення, дає підстави для висновку, що саме ОСОБА_1 користується літньою кухнею і має ключі від неї. Це також підтверджується визнанням цієї обставини сторонами та показами свідків.

Відповідно до ст. 156 ЖК УРСР члени сім'ї власника житлового будинку (квартири), які проживають разом з ним у будинку (квартирі), що йому належить, користуються жилим приміщенням нарівні з власником будинку (квартири), якщо при їх вселенні не було іншої угоди про порядок користування цим приміщенням. Припинення сімейних відносин з власником будинку (квартири) не позбавляє їх права користуватися займаним приміщенням.

У відповідності до ст. 405 ЦК України члени сім'ї власника житла, які проживають разом з ним, мають право на користування цим житлом відповідно до закону. Житлове приміщення, яке вони мають право займати, визначається його власником.

ОСОБА_1 стала членом сім'ї співвласників житлового будинку у 2007 р. у зв'язку з даруванням належної їй частини будинку доньці.

Отже, законом презюмується, що ОСОБА_1 як член сім'ї співвласників житлового будинку має право на користування житловим будинком та прилеглими до нього господарськими та побутовими будівлями та спорудами за цільовим призначенням. Повторне визнання такого права власності судом не є належним способом захисту, до того ж доказів невизнання відповідачами такого права судом не встановлено.

У 1993 р. будучи співвласником даного житлового будинку позивачка обрала своїм місцем проживання не житловий будинок а побутову споруду - літню кухню літ. Д, якою вона дотепер користується одноосібно, що сторонами не заперечується, допуску і ключів сину ОСОБА_3 користуватися кухнею не дає з особистих мотивів

За змістом ч. 1 ст. 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Аналіз наведених вище норм цивільного законодавства України дає підстави для висновку про те, що у разі будь-яких обмежень у здійсненні права користування та розпорядження своїм майном власник, а для даного випадку похідним чином - член сім'ї власників, має право вимагати усунення відповідних перешкод, у тому числі шляхом звернення до суду за захистом свого майнового права, зокрема, із позовом про усунення перешкод у користуванні власністю.

Судом встановлено, що позивачка одноосібно користується приміщенням літньої кухні літ. Д,. її твердження про те, що ОСОБА_2 намагається виселити її не підтверджені існуванням відповідної судової справи або судового рішення.

Усунення перешкод позивачці в фактичному одноосібному користуванні літньою кухнею шляхом заборони ОСОБА_3 перешкоджати їй користуватися кухнею, а фактично про заборону йому виселити позивачку, як вбачається зі змісту позову та пояснень її в суді, не відповідає способу захисту передбаченому ст. 16 ЦК України або іншим законом.

Тому позов є необґрунтованим та задоволенню не підлягає.

Керуючись ст. 212-215 ЦПК України, суд

ВИРІШИВ:

У задоволенні позову відмовити.

Рішення може бути оскаржено до апеляційного суду Миколаївської області шляхом подання апеляційної скарги через Ленінський районний суд м. Миколаєва протягом 10 днів з дня його проголошення, а особами, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення - в тому ж порядку і в той самий строк, який обраховується з дня отримання копії цього рішення.

Суддя Д.Г. Губницький