Справа № 2-А-967\2008 рік
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
12 вересня 2008 року Павлоградський міськрайонний суд Дніпропетровської області в складі:
Головуючого - судді Мельник В.В. при секретареві - Поночковій О.І. за участю позивача - ОСОБА_1
за участю представника позивача -__________________
за участю представника відповідача -________________
розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Павлограді Дніпропетровської області адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Управління праці та соціального захисту населення в місті Павлограді Павлоградської міської ради Дніпропетровської області про визнання неправомірними дій, стягнення недонарахованих сум виплат допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку та відшкодування моральної шкоди, суд -
ВСТАНОВИВ:
Позивачка звернулась до суду з адміністративним позовом до Управління праці та соціального захисту населення в місті Павлоград Павлоградської міської ради Дніпропетровської області, в якому просила ухвалити рішення, яким :
· визнати неправомірними дії Управління праці та соціального захисту населення в м. Павлограді Павлоградської міської ради Дніпропетровської області по нарахуванню і виплаті їй сум по догляду за дитиною до досягненняя ним трирічного віку за період з січня 2007 року по квітень включно 2008 року;
· стягнути з відповідача Управління праці та соціального захисту населення в м. Павлограді Павлоградської міської ради Дніпропетровської області на її користь недоотриману суму заборгованості по допомозі по догляду за дитиною до досягнення ним трирічного віку з січня 2007 року по квітень 2008 рік в розмірі 9688, 93 грн..;
· стягнути з відповідача Управління праці та соціального захисту населення в м. Павлограді Павлоградської міської ради Дніпропетровської області моральну шкоду в розмірі 1000 грн.;
· стягнути з відповідача на її користь судові витрати по справі.
У судовому засіданні позивачка підтримала заявлені позовні вимоги в повному обсязі, посилаючись на обставини, викладені в позовній заяві, та на свої пояснення, надані в судовому засіданні.
На адресу суду від представника відповідача - Управління праці та соціального захисту населення в місті Павлоград Павлоградської міської ради Дніпропетровської області надійшла заява з проханням розглянути справу за їх відсутністю.
Суд виніс на розгляд питання про можливість розгляду справи у відсутність представника відповідача і, з урахуванням думки осіб, що приймають участь в судовому засіданні, ухвалив розглянути справу у відсутність представника відповідача.
Суд, вислухавши пояснення позивача, зважаючи на те, що позивачеві було роз'яснено право на зміну, уточнення, доповнення заявлених позовних вимог та наслідки невиконання вказаних процесуальних дій, також зважаючи на те, що суд текстуально роз'яснив сторонам по справі положення ст. 114 КАС України, вивчивши матеріали справи в їх сукупності, суд доходить висновку про необхідність часткового задоволення позовних вимог з огляду на такі підстави.
2
В судовому засіданні було встановлено, що між сторонами склалися правовідносини, врегульовані Законом України «Про державну допомогу сім'ям з дітьми» № 2811-XII від 21 листопада 1992 р. з послідуючими змінами і доповненнями, позивач є отримувачем державної допомоги у зв'язку з народженням дитини. При цьому підстави для провадження виплат, строки виплат сторонами не оспорюються.
Так, позивач перебуває на обліку в Управлінні праці та соціального захисту населення в м. Павлоград Павлоградської міської ради Дніпропетровської області, оскільки у позивача народилася дитина.
Відповідно до ст. 12 Закону України «Про державну допомогу сім'ям з дітьми», одноразова допомога при народженні дитини надається у сумі, кратній 22, 6 розміру прожиткового мінімуму для дітей віком до 6 років, встановленого на день народження дитини. Виплата допомоги здійснюється одноразово в дев'ятикратному розмірі прожиткового мінімуму при народженні дитини, решта - протягом наступних 12 місяців у порядку, встановленому КМУ.
Відповідно ст. 15 цього Закону, допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку надається у розмірі встановленого законом прожиткового мінімуму для дітей віком до 6 років.
Статтею 62 Закону України «Про Державний бюджет України на 2007 рік» прожитковий мінімум для дітей віком до 6 років, встановлений з 1 січня у розмірі 434 гривні, з 1 квітня - 463 гривні, з 1 жовтня - 470 гривень.
Також було встановлено, що відповідач, керуючись Законом України «Про державний бюджет України на 2007р.», а саме абзацем 2 частини 2 ст. 56; абзацем 3 частини 2 ст. 56; пунктом 14 ст. 71 вищезазначеного Закону нарахував позивачці допомогу по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку, а також здійснив їй виплату частини одноразової допомоги у розмірі 8500 гривень, яку вона отримала.
Вирішуючи питання по суті судом було встановлено, що згідно із ст. 12 Закону України «Про державну допомогу сім'ям з дітьми» в редакції, яка діяла, набрання законної сили Законом України «Про державний бюджет України на 2007 рік», допомога при народженні дитини надається у сумі, кратній 22, 6 розміру прожиткового мінімуму для дітей віком до 3-х років, встановленого на день народження дитиня. Виплата допомоги здійснюється одноразово дев'ятикратному розмірі прожиткового мінімуму при народженні дитини, решта - протягом наступних місяців у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України. Відповідно до ст. 15 Закону України «Про державну допомогу сім'ям з дітьми» допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку надається у розмірі встановленого законом прожиткового мінімуму для дітей віком до 6 років.
Відповідно до ст. 15 Закону України «Про державну допомогу сім'ям з дітьми» в редакції, що діяли до набрання законної сили Законом України «Про державний бюджет України на 2007 рік», допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку надається у розмірі встановленого законом прожиткового мінімуму для дітей віком до 6 років.
Разом з тим, Законом України «Про Державний бюджет України на 2007 рік» № 489-V від 19.12.2006 р. було встановлено, що допомога при народженні дитини та по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку відповідно до Закону України «Про державну допомогу сім'ям з дітьми та Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням» здійснюється за рахунок коштів відповідної субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам у розмірі 8500 гри. з виплатою допомоги одноразово при народженні дитини в сумі 3400 грн. та решти протягом наступних 12 місяців різними частинами у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України (абз.2 ч.2 ст. 56); а також допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку у розмірі, що дорівнює різницю між 50 відсотками прожиткового мінімуму, встановленого для працездатних осіб, та середньомісячним сукупним доходом сім'ї в розрахунку на одну особу за попередні шість місяців, але не менше 90 гривень для незастрахованих осіб та не менше 23 відсотків прожиткового мінімуму, встановленого для працездатних осіб, для застрахованих осіб, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України (абз.3 ч.2 ст. 56).
З огляду на те, що п.14 ст. 71 Закону України «Про державний бюджет України на 2007 рік» було призупинено дію ст. 12, ч.1 ст. 15 та п.3 розділу VIII «Прикінцеві положення» Закону України «Про державну допомогу сім'ям з дітьми», відповідач проводив відповідні виплати позивачці згідно з вищезазначеним порядком та розміру.
3
Проте, рішенням Конституційного суду України від 09 липня 2007 року № 6-рп/2007 положення /.г 5 ч.2 ст. 56 та п.14 ст. 71 Закону України «Про державний бюджет України на 2007'рік» були визнані неконституційним, у зв'язку з чим втратили чинність. Враховуючи, що вказане рішення Конституційного суду України має преюдиціальне значення для судів загальної юрисдикції при розгляді ними позовів у зв'язку з правовідносинами, які виникли внаслідок дії положень статей зазначених законів, що визнані неконституційними, суд вважає, що при розрахунку розміру допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку слід керуватися ст. 15 Закону України «Про державну допомогу сім'ям з дітьми»,
Недоотримана позивачкою допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку у 2007 році становить:
за січень 2007 року: 434 грн.(прожитковий мінімум на дитину до 6 років на 01.07.07 р.) - 94 грн.(сплачених) = 339, 77грн.;
за лютий 2007 року: 434 грн. -127, 06 грн. = 306, 94 грн.;
за березень 2007 року: 434 грн. - 90 грн. = 344 грн.;
за квітень 2007 року: 463 грн. - 90 грн. = 373 грн.;
за травень 2007 року: 463 грн. - 99, 72 грн. = 363, 28 грн.;
за червень 2007 року: 463 грн., - 99, 72 грн.. = 363, 28 грн.;
за липень 2007 року: 463 грн., - 99, 72 грн.. = 363, 28 грн.;
за серпень 2007 року: 463 грн., -104, 85 грн.. = 358, 15 грн.;
за вересень 2007 року: 463 грн., -103, 41 грн.. = 359, 59 грн.;
за жовтень 2007 року: 470 грн., -104, 85 грн.. = 365, 15 грн.;
за листопад 2007 року: 470 грн., -107, 73 грн.. = 362, 27 грн.;
за грудень 2007 року: 470 грн., -110, 88 грн.. = 359, 12 грн..
Загальна сума за 2007 рік складає - 4 257, 83 грн..
В той же час, оскільки відповідно до ч.2 ст. 95 Конституції України виключно законом про Державний бюджет України визначаються будь-які видатки держави на загальносуспільні потреби, розмір і цільове спрямування цих видатків.
Враховуючи, що розподіл доходів та видатків в країні визначається Законом України «Про державний бюджет України», який є основним та головним фінансовим нормативним актом на відповідний рік, а допомога при народженні дитини здійснюється за рахунок коштів відповідної субвенції з державного бюджету місцевим бюджетами, суд вважає, що при визначенні розміру допомоги при народженні дитини слід керуватися не ст. 12 Закону України «Про державну допомогу сім'ям з дітьми», а абз.2 ч.2 ст. 56 Закон}' України «Про державний бюджет України на 2007 рік», яким було визначено порядок нарахування допомоги при народженні дитини.
Таким чином суд вважає, що допомога при народженні дитини у розмірі 8500 грн. відповідачем була призначена правомірно і що дії відповідача, в цій частині, були правомірними.
В іншій частині позову необхідно відмовити за необґрунтованістю позовних вимог.
При вирішенні питання про відшкодування заподіяної моральної шкоди, суд враховує обставини справи, доводи, приведені в обґрунтування заподіяної моральної шкоди і враховуючи те, що з боку позивача суду не надано доказів стосовно спричиненої моральної шкоди, суд вважає, що вказана позивачем сума моральної шкоди є необґрунтованою і в цій частині позовних вимог необхідно відмовити.
Враховуючи вищевикладене, керуючись ст. ст. 2, 6, 9, 69, 94, 104, 159, 160, 163 КАС України, суд
ПОСТАНОВИВ:
Позов ОСОБА_1 до Управління праці та соціального захисту населення в м. Павлоград Павлоградської міської ради Дніпропетровської області про визнання неправомірними дій, стягнення не донарахованих сум виплат допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку та відшкодування моральної шкоди задовольнити частково.
4
Визнати дії Управління праці та соціального захисту населення в місті Павлограді Павлоградської міської ради по нарахуванню і виплаті ОСОБА_1 сум соціальної допомоги по догляду за дитиною до досягнення ним трирічного віку з січня 2007 року по грудень 2007 року включно - неправомірними.
Стягнути з Управління праці та соціального захисту населення в місті Павлограді Павлоградської міської ради на користь ОСОБА_1 суму недоотриманої допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку за період січень 2007р - грудень 2007 року включно в розмірі 4257, 83 грн..
В іншій частині позову відмовити.
Заяву на апеляційне оскарження постанови суду першої інстанції може бути подано до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Павлоградський міськрайонний суд Дніпропетровської області протягом десяти днів з дня її проголошення .
Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається через Павлоградський міськрайонний суд протягом двадцяти днів пісія подання заяви про апеляційне оскарження.