АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД КІРОВОГРАДСЬКОЇ ОБЛАСТІ
Постанова
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
05 грудня 2008 року заступник голови апеляційного суду Кіровоградської області Письменний Г.О. розглянув адміністративну справу стосовно
ОСОБА_1,ІНФОРМАЦІЯ_1, не працюючого, що проживає по АДРЕСА_1 Кіровоградської області
за ч. 1 ст. 130 та ст. 122-2 Кодексу України про адміністративні правопорушення.
Постановами Кіровоградського районного суду м. Кіровограда від 01 серпня 2007 року ОСОБА_1. визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП та накладено на нього адміністративне стягнення у виді позбавлення права керувати всіма видами транспортних засобів строком на два роки та адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 122-2 КУпАП та накладено на нього адміністративне стягнення у виді позбавлення права керувати всіма видами транспортних засобів строком на три роки.
Відповідно протоколу про адміністративне правопорушення серії АВ № 949476 від 29.06.2007 року, ОСОБА_1. 29 червня 2007 року керував автомобілем ГАЗ-САЗ 3508, державний номер НОМЕР_1, в с. Бережинка Кіровоградського району з ознаками алкогольного сп'яніння; в порушення п.п. 2.5 ПДР України відмовився від вимог співробітника ДАІ пройти встановлений порядок проведення медичного обстеження на стан алкогольного сп'яніння в присутності двох свідків, що передбачає відповідальність за ч. 1 ст. 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення.
Відповідно протоколу про адміністративне правопорушення серії АВ № 949475 від 30.06.2007 року, ОСОБА_1. 29 червня 2007 року о 18 годині 30 хвилин, керуючи автомобілем ГАЗ-САЗ 3508, державний номер НОМЕР_1, здійснив наїзд на електроопору, після чого залишив місце дорожньо-транспортної пригоди, чим порушив п. 2.10 В, Е, що передбачає відповідальність за ст. 122-2 Кодексу України про адміністративні правопорушення.
Оцінюючи докази по справі в їх сукупності, у відповідності вимог ст.ст. 252, 33 КУпАП, суд дійшов висновку про наявність в діях ОСОБА_1. складу адміністративного правопорушення та притягнув його до адміністративної відповідальності за ст. 130 ч. 1 КУпАП та ст. 122-2 КУпАП. Своє рішення суд мотивував тим, що вина правопорушника підтверджується матеріалами справи, а саме: протоколами про адміністративне правопорушення від 29.06.2007 року та від 30.06.2007 року.
В скарзі ОСОБА_1. просить скасувати постанову суду про притягнення його до відповідальності за ч. 1 ст. 130 КУпАП як незаконну, а постанову про притягнення його до відповідальності за ст. 122-2 КУпАП змінити в частині призначеного стягнення, вказує, що не був присутній в судовому засіданні при розгляді справи, оскільки його не повідомили про час та місце слухання належним чином, зазначає, що судом не було враховано обставин, пом'якшуючих відповідальність, при винесенні рішення.
Перевіривши матеріали справи, зваживши доводи скарги ОСОБА_1., вважаю, що постанови суду підлягають скасуванню з наступних підстав.
Положеннями ст. 130 ч. 1 КУпАП передбачено настання відповідальності за вказане адміністративне правопорушення у разі керування транспортними засобами особами в стані алкогольного сп'яніння, а також у разі ухилення осіб, які керують транспортними засобами, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан сп'яніння.
Також, згідно п. 1.1 Інструкції „Про порядок направлення громадян для огляду на стан сп'яніння в заклади охорони здоров'я та проведення огляду з використанням технічних засобів”, затвердженої наказом Міністерства внутрішніх справ України, Міністерства охорони здоров'я України, Міністерства юстиції України від 24.02.1995 року № 114/38/15-36-18, встановлення у правопорушника стану сп'яніння здійснюється на підставі його огляду, який проводиться згідно з вимогами цієї інструкції працівника міліції з використанням індикаторних трубок „Контроль тверезості”, або інших спеціальних технічних засобів працівниками медичних закладів.
Згідно положень статті 245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи; одночасно статтею 251 цього ж кодексу перелічено докази на основі яких встановлюється наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність особи в його вчиненні. Ці дані встановлюються протоколом про
адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів.
Як вбачається з протоколу про адміністративне правопорушення від 29 червня 2007 року (а.с. 2), огляд ОСОБА_1. на стан сп'яніння із застосуванням трубки “Контроль тверезості” - не проводився, ознаки сп'яніння в протоколі не вказані. Протокол медичного огляду для встановлення факту вживання психоактивної речовини та стану сп'яніння в матеріалах справи відсутній, отже - відсутні докази, які з достовірністю свідчили б про те, що ОСОБА_1., керував транспортним засобом у стані алкогольного сп'яніння.
Допитаний при апеляційному розгляді справи ОСОБА_1. стверджував, що в день події правопорушення спиртних напоїв не вживав, а під час складення протоколу пройти медичний огляд на стан сп'яніння інспектором ДАІ йому запропоновано не було.
Тож, факт керування ОСОБА_1. транспортним засобом у стані алкогольного сп'яніння свого підтвердження не знайшов.
У відповідності до положень ст. 122-2 КУпАП настання відповідальності за вказане адміністративне правопорушення передбачено у разі залишення водіями на порушення встановлених правил місця дорожньо-транспортної пригоди, до якої вони причетні.
Відповідно п.2.10 Правил дорожнього руху, затверджених постановою Кабінету Міністрів України № 1306 від 10.10.2001 року , у разі причетності до дорожньо-транспортної пригоди водій зобов'язаний: в) не переміщати транспортний засіб і предмети, що мають причетність до пригоди; е) вжити всіх можливих заходів для збереження слідів пригоди, огородження їх та організувати об'їзд місця пригоди.
Як вбачається з протоколу про адміністративне правопорушення від 30.06.2007 року та наявних в ньому пояснень ОСОБА_1. по суті порушення (а.с. 2), що 29.06.2007 року, ОСОБА_1., керуючи транспортним засобом близько 18 години 30 хвилин в с. Бережинка, здійснив наїзд на електроопору та залишив місце пригоди.
ОСОБА_1, надаючи пояснення при розгляді його скарги апеляційним судом, факт наїзду на електроопору не заперечував і зазначив, що лише зачепив опору краєм кузова автомобіля, від чого вона захиталась, сталось коротке замикання, внаслідок якого відбулось тимчасове, - на 40 хвилин, знеструмлення лінії. При цьому, місце пригоди він не залишав, а лише трохи від'їхав вбік. ОСОБА_1. добровільно відшкодовано збитки, завдані Кіровоградському РЕМ в результаті такого наїзду, претензії майнового або іншого характеру до нього - відсутні. В підтвердження чого ним надано копії договору-замовлення про виконання робіт та акту прийому робіт № К-00000914.
Згідно вимог ст.268 КУпАП справа про адміністративне правопорушення розглядається в присутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності. За відсутності цієї особи справу може бути розглянуто лише у випадках наявності даних про своєчасне її сповіщення про місце і час розгляду справи, і якщо від неї не надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.
Як вбачається з матеріалів справи, рішення про притягнення ОСОБА_1. до адміністративної відповідальності, суд прийняв 01 серпня 2007 року у відсутності правопорушника. Матеріали справи не містять будь-яких доказів, що свідчили б про те, що ОСОБА_1. був своєчасно сповіщений про місце і час розгляду справи.
Факт неналежного сповіщення судом про місце та час слухання справи про адміністративне правопорушення ОСОБА_1. підтвердив в своїх поясненнях, наданих в судовому засіданні при апеляційному розгляді справи.
При цьому, відповідно до ст. 38 КУпАП адміністративне стягнення може бути накладено не пізніше як через три місяці з дня вчинення правопорушення, а при триваючому правопорушенні - три місяці з дня його виявлення.
Враховуючи викладене вище, постанови суду про притягнення ОСОБА_1. до адміністративної відповідальності за ст. 130 ч.1 КУпАП та ст. 122-2 КУпАП, і накладення на нього адміністративного стягнення у вигляді позбавлення права керувати всіма видами транспортних засобів строком на два та три роки відповідно, підлягають скасуванню, а провадження у справах - закриттю, за наявності факту сплинення строків накладення адміністративного стягнення, передбачених ст. 38 КУпАП.
Керуючись ст.ст. 293, 294 Кодексу України про адміністративні правопорушення,
ПОСТАНОВИВ:
Постанови Кіровоградського районного суду м. Кіровограда від 01 серпня 2007 року про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності - скасувати, а провадження у справах - закрити.
Заступник голови апеляційного суду
Кіровоградської області Г.О. Письменний