Справа №22-134/2009 Головуючий у 1-й інстанції: Ковальчук С.Я.
Категорія: 5 Доповідач: Белінська І.М.
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
14 квітня 2009 року Колегія суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду Кіровоградської області в складі:
Белінської І.М. - головуючої,
Гайсюка О.В., Чорнобривець О.С.
при секретареві - Ткач І.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Кіровограді справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1, поданою його представником ОСОБА_2, на рішення Гайворонського районного суду від 11 листопада 2008 року в цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3 та ОСОБА_4 про усунення перешкод у користуванні житлом, про відшкодування моральної шкоди і за зустрічним позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_1 про визнання права власності на квартиру,
ВСТАНОВИЛА:
У березні 2008 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_3, ОСОБА_4 про усунення перешкод у користуванні квартирою АДРЕСА_1 та про стягнення 1500 гривень у відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення права власності.
Зазначав, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла його баба - ОСОБА_5, якій на праві приватної власності належала зазначена квартира, загальною площею 32,52 кв.м. На підставі свідоцтва про право на спадщину від 2.10.2007 року він набув право власності на цю квартиру у порядку спадкування за заповітом.
У 2003 році відповідачі, які мешкають по-сусідству із належною йому квартирою умовили його матір взяти 1000 гривень як запоруку того, що саме вони придбають цю квартиру. Після цього, відповідачі вселились у спірну квартиру. Після отримання свідоцтва про право на спадщину він звернувся до них з вимогою або купити квартиру, або виселитися, проте отримав відмову.
Посилаючись на ці обставини, позивач просив суд зобов”язати відповідачів усунути йому перешкоди у користуванні та розпорядженні належною йому квартирою шляхом звільнення її від належного відповідачам майна та передачі ключів та стягнути з них на його користь 1500 гривень у відшкодування завданої моральної шкоди і судові витрати.
У червні 2008 року ОСОБА_3 подала до суду зустрічний позов про визнання права власності на спірну квартиру. Зазначала, що у 2005 році вона домовилась із ОСОБА_1 та його матір”ю про те, що вона придбає квартиру за 1200 доларів США, з яких 200 доларів вона передала матері позивача як аванс, а решту мала сплатити після нотаріального оформлення договору купівлі-продажу. За згодою матері позивача вона та її чоловік вселилися у цю квартиру, зробили ремонт. Проте, коли ОСОБА_1 отримав свідоцтво про право на спадщину на цю квартиру і вони запропонували йому отримати решту грошей, він відмовився, не погоджуючись із ціною. Вказувала на те, що вона згодна купити квартиру за 15 000 гривень. В подальшому доповнила позов вимогами про стягнення з ОСОБА_1 на її користь 50 000 гривень у відшкодування витрат на ремонт квартири.
Рішенням Гайворонського районного суду від 11 листопада 2008 року в задоволенні як первісного, так і зустрічного позовів відмовлено.
В апеляційній скарзі ОСОБА_1 просить скасувати рішення суду першої інстанції через порушення ним норм матеріального та процесуального права, неповне з”ясування обставин, що мають значення для справи, недоведеність обставин, які суд вважав встановленими, і повернути справу на новий розгляд.
Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення представника позивача ОСОБА_2, дослідивши долучені до матеріалів справи та надані в ході розгляду справи апеляційним судом докази, колегія суддів вирішила, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з таких підстав.
Відмовляючи в задоволенні позовів, суд першої інстанції виходив з того, що відповідно до правовстановлюючих документів (свідоцтва про право на спадщину за заповітом - щодо ОСОБА_1, та свідоцтва про право власності - щодо ОСОБА_4), які не оспорені, спірна квартира №4 належить обом сторонам. Проте, такий висновок є хибним, таким, що не відповідає дійсним обставинам справи, зроблений без належного з”ясування обставин, що мають значення для справи.
З матеріалів справи вбачається, що колишній власниці спірної квартири, ОСОБА_5, належала на праві власності спірна квартира, площею 32, 53 кв.м., що складається з двох кімнат, загальною житловою площею 22 кв.м. (у тому числі: 1-а кімната -8,50 кв.м., 2-а кімната - 13,5 кв.м.), 1/3 частини кухні - 3,83 кв.м. та 1/3 частини коридору - 6, 7 кв.м.(а.с.9-10 ). Саме ця квартира перейшла до позивача у власність на підставі свідоцтва про право на спадщину від 2.10.2007 року (а.с.8). Відповідачам же, згідно із свідоцтвом про право власності на житло від 15.06.2001 року належить у цьому ж будинку квартира, загальною площею 39, 3 кв.м. (а.с.88). Тобто, не зважаючи на один і той самий номер квартири, зазначений у правовстановлюючих документах, що відповідно до письмових пояснень техніка-інвентаризатора Гайворонського відділення Ульянівського міжміського бюро технічної інвентаризації ОСОБА_6 (а.с.164) викликано технічними помилками, насправді відповідачі не є власниками квартири, що належить позивачу. Про це свідчать також і обставини, викладені відповідачкою у зустрічному позові. Відповідно до рішення виконкому Гайворонської міської ради від 26.03.2009 року №131 спірній квартирі, що належить ОСОБА_1, присвоєно номер 3 (три).
В порушення вимог ч.4ст.10 ЦПК України, суд першої інстанції не сприяв всебічному і повному з”ясуванню обставин справи, а вирішив справу, виходячи з формальних обставин, що призвело до ухвалення незаконного і необгрунтованого рішення, яке підлягає скасуванню в частині, якою ОСОБА_1 відмовлено в задоволенні позову. Відповідно до положень ст.303 ЦПК України, законність і обгрунтованість рішення суду в частині відмови в задоволенні зустрічного позову апеляційним судом не перевіряється, оскільки на нього не подана апеляційна скарга.
Позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_4 та ОСОБА_3 про усунення перешкод у користуванні належною йому на праві власності квартирою у будинку АДРЕСА_1 підлягають задоволенню. Дослідивши надані сторонами докази, колегія суддів встановила, що відповідачі займають спірну квартиру, площею 32, 53 кв.м., що належить на праві власності позивачу, без законних підстав. Дійсно, у 2003 році мати позивача, який на той час був неповнолітнім, ОСОБА_7 отримала від ОСОБА_3 аванс в сумі 1000 гривень в рахунок майбутнього укладання договору купівлі-продажу спірної квартири. Відповідачка стверджувала, що ціна договору купівлі-продажу на той час становила 1200 доларів США. Проте, враховуючи, що позивач заперечує цю обставину, а належних доказів, які б доводили цей факт, відповідачами не надано - підстави для визнання за відповідачами права власності на спірну квартиру або для визнання договору купівлі-продажу цієї квартири дійсним відсутні. На час розгляду справи сторони не досягли згоди щодо ціни квартири, за якою вони могли б укласти договір купівлі-продажу. Недоведеним є також той факт, що вселення відповідачів у спірну квартиру, її ремонт і переобладнання було зроблено за згодою позивача.
Згідно із ч.1ст.321, ст.391 ЦК України ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності чи обмежений у його здійсненні. Власник має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпорядження своїм майном.
Таким чином, враховуючи зазначений у позовній заяві спосіб усунення перешкод у користуванні належним позивачу житлом, позовні вимоги підлягають задоволенню шляхом зобов”язання відповідачів звільнити належну йому квартиру №3 ( згідно із планом, що міститься у технічному паспорті -а.с.9-10) від належного їм майна та передачі йому ключів від дверей.
Позовні вимоги щодо відшкодування моральної шкоди задоволенню не підлягають через недоведеність як самого факту завдання такої шкоди, так і розміру грошової суми, що могла бути стягнута у її відшкодування.
Відповідно до ч.5 ст.88 ЦПК України, з відповідачів на користь позивача необхідно стягнути 616 грн. у відшкодування понесених ним судових витрат, у тому числі 600 грн. витрат на правову допомогу, що підтверджується квітанцією (а.с.5).
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 303, 304, 307, 309, 313-314, 316 ЦПК України, колегія суддів
ВИРІШИЛА:
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовільнити частково. Рішення Гайворонського районного суду від 11 листопада 2008 року скасувати в частині вирішення первісного позову і ухвалити нове рішення.
Позов ОСОБА_1 задовільнити частково. Зобов”язати ОСОБА_4 і ОСОБА_3 усунути перешкоди у користуванні та розпорядженні ОСОБА_1 належною йому на праві власності квартирою №3, загальною площею 32, 53 кв.м, у будинку АДРЕСА_1, шляхом звільнення її від належного їм майна та передачі йому ключів від вхідних дверей.
В задоволенні позову до ОСОБА_4 і ОСОБА_3 про відшкодування моральної шкоди ОСОБА_1 відмовити.
Стягнути з ОСОБА_4 і ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 по 308 гривень у відшкодування судових витрат.
В решті рішення Гайворонського районного суду від 11.11.2008 року залишити без змін.
Рішення набирає законної сили з моменту його проголошення і може бути оскаржене в касаційному порядку до Верховного Суду України на протязі двох місяців з дня набрання ним законної сили.
ГОЛОВУЮЧА СУДДЯ:
СУДДІ: