Судове рішення #5126598
Апеляційний суд Кіровоградської області

 

Апеляційний суд  Кіровоградської  області

Справа № 22-1002 2009 р.                   Головуючий у 1-й інстанції - Кабанова В.В.

Категорія - 51,53                                                                     Доповідач - Авраменко Т.М.

 

                                                           У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

 

20 травня 2009 року Колегія суддів судової палати в цивільних справах Апеляційного суду Кіровоградської області в складі :

           головуючої  судді:  Авраменко Т.М.

                        суддів : Пономаренко В.Г., Суровицької Л.В.

            при секретарі : Чернезі М.М.

за участю представників сторін

розглянула у відкритому судовому засіданні в м. Кіровограді цивільну справу за апеляційною скаргою Кіровоградської філії Національної Акціонерної Компанії „Украгролізинг” на рішення Кіровського районного суду   м.Кіровограда  від 19 лютого 2009 року в справі за позовом ОСОБА_1 до Кіровоградської філії Національної Акціонерної Компанії „Украгролізинг” про стягнення заборгованості по заробітній платі, компенсації, середнього заробітку за затримку розрахунку при звільненні та відшкодування моральної шкоди  .

 

          Заслухавши доповідача, пояснення осіб, які прибули в судове засідання , дослідивши матеріали справи, колегія суддів, -

 

В С Т А Н О В И Л А :

 

    В травні   2006 року ОСОБА_1 звернулася в суд з позовом до     Кіровоградської філії Національної Акціонерної Компанії „Украгролізинг” про стягнення заборгованості по заробітній платі, компенсації, середнього заробітку за затримку розрахунку при звільненні та відшкодування моральної шкоди

Зазначала, що з 10 січня 2003 року працювала у відповідача на посаді економіста, в січні 2005 року переведена на посаду головного спеціаліста - економіста, а 21 лютого 2006 року була звільнена з посади за згодою сторін на підставі п.1 ст.36 Кодексу законів про працю України.

Проте повний розрахунок по виплаті заробітної плати відповідач з нею не провів, незважаючи на її неодноразові звернення.

Просила стягнути з відповідача заборгованість: по заробітній платі за січень 2006 року, виплаті по листкам непрацездатності, компенсації за невикористану відпустку та роботу у вихідні дні в сумі 1376 грн.33 коп.,  середній заробіток за затримку розрахунку при звільненні за період з 21 лютого 2006 року по час розгляду справи судом, та на відшкодування моральної шкоди, заподіяної порушенням її трудових прав 8000 грн.

В ході розгляду справи позовні вимоги неодноразово уточнювала та доповнювала (т.1 а.с.213-217,231-235,т.2 а.с.1-4,10-13). Зокрема, просила стягнути заборгованість по зарплаті в сумі 1511 грн. 95 коп., а з утриманням податків та зборів виплаті їй підлягає 1305 грн.36 коп., компенсацію  в сумі 770 грн.16 коп., середній заробіток за затримку

                                                                                                                                            

розрахунку при звільненні за період з 21 лютого 2006 року по 19 лютого 2009 року в сумі 68603 грн. 86 коп., та на відшкодування моральної шкоди 8000 грн.

 

Рішенням Кіровського районного суду   м.Кіровограда  від 19 лютого 2009 року   позов про стягнення заборгованості по заробітній платі, компенсації, середнього заробітку за затримку розрахунку при звільненні   задоволено повністю, а про відшкодування моральної шкоди - частково. На відшкодування моральної шкоди, заподіяної порушенням трудових прав позивачки, суд стягнув 1000 грн.

                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                   Суд встановив, що на час звільнення позивачу не було нараховано заробітну плату в сумі 1511 грн.95 коп. та не виплачено  в сумі 1305 грн.36 коп. Компенсація втрати частини заробітної плати, невиплаченої в день звільнення становить 770 грн.16 коп., середній заробіток за затримку розрахунку при звільненні  визначено за період з часу звільнення з 21 лютого 2006 року по час ухвалення рішення, виходячи із середньоденного заробітку 91 грн.35 коп. за 751  роб. день, що становить 68603 грн.85 коп.

 

В  апеляційній скарзі філія  просить скасувати рішення суду та ухвалити нове рішення про відмову в задоволенні позову. Посилається, що всі суми, які підлягали виплаті позивачці в день звільнення, були їй нараховані та остаточно виплачені 17 квітня 2006 року. Суд безпідставно нарахував доплату позивачці  за виконання обов*язків касира, оскільки з нею не було укладено договір про повну матеріальну відповідальність. В розрахунок  виплати допомоги по тимчасовій непрацездатності суд безпідставно включив матеріальну допомогу на лікування в розмірі 1066  грн., яка їй була виплачена в серпні 2005 року згідно наказу і має разовий характер та не належить до фонду оплати праці, тому не повинна враховуватись при визначенні середнього заробітку. Також у розрахунок  компенсації за невикористану відпустку безпідставно включено доплату за виконання окремого доручення і винагороду за вислугу року та за підсумки роботи філії за 2004 рік, яка була виплачена позивачці в січні 2005 року в сумі 708 грн.99 коп. Ця сума повинна враховуватись в заробіток 2004 року.

 

           В засіданні апеляційного суду представник філії підтримала доводи  апеляційної скарги, а представник позивачки просила відхилити апеляційну скаргу, оскільки рішення суду відповідає матеріалам справи та вимогам закону.

 

    Колегія суддів вважає, що рішення суду першої інстанції підлягає скасуванню з наступних підстав.

 

          Відповідно до ст.30 ЦПК України сторонами у цивільному процесі є позивач і відповідач. Позивачем і відповідачем можуть бути фізичні і юридичні особи, а також держава.

          Матеріалами справи підтверджується, що позивачка звернулась в суд з позовом до Кіровоградської філії Національної Акціонерної Компанії „Украгролізинг” і рішенням суду кошти стягнуто з філії, однак правовий статус філії судом не перевірено.

          Відповідно до п.3.1, п.3.2 Положення про Кіровоградську філію Національної акціонерної компанії „Украгролізинг”, яке було надано в засідання апеляційного суду, філія є відособленим госпрозрахунковим структурним підрозділом Національної Акціонерної Компанії „Украгролізинг” та не є юридичною особою, діє від імені і за дорученням власника, а тому відповідно до ст.30 ЦПК України не може бути стороною у цивільному процесі.

          Судом відповідно до ч.1 ст.33 ЦПК України  юридична особа Національна Акціонерна Компанія „Украгролізинг”  не була залучена до участі у справі, що відповідно до п.4 ч.1 ст.311 ЦПК України є підставою для скасування рішення суду з направленням справи на новий розгляд в суд першої інстанції.

 

          Доводи представника позивача, що апеляційним судом була розглянута  справа щодо оскарження аналогічного рішення суду першої інстанції, яке було залишено без змін, не можуть бути взяті до уваги, оскільки   в тій справі відповідачем була юридична особа  Національна Акціонерна Компанія „Украгролізинг”, а не філія, і спір стосувався поновлення на роботі (т.2 а.с.65-79).

 

        Задовольняючи позовні вимоги в повному об”ємі  суд виходив також з того, що судом двічі призначалась судово-бухгалтерська експертиза, проте відповідач не надав необхідних документів для її проведення .

 

            Разом з тим не можна погодитися з таким висновком суду з наступних підстав. В ухвалі про призначення експертизи суд повинен роз*яснити наслідки ухилення від участі в експертизі ( ст.146 ЦПК України), проте  в ухвалі суду від 06 квітня 2007 року (т.1 а.с.158), від 15 січня 2008 року (т.1 а.с.174)  зазначена норма ЦПК сторонам не роз*яснена, що виключає застосування  передбачених чинним законодавством наслідків ухилення від проведення експертизи.

           Слід зазначити, що 12 червня 2007 року в суд надійшло клопотання експерта про направлення додаткових матеріалів для проведення експертизи  на підставі ухвали від 06 квітня 2007 року (т.1 а.с.172), проте в матеріалах справи відсутні відомості про те, що суд повідомив відповідача про надання додаткових матеріалів експерту. 26 листопада 2007 року було складено повідомлення про неможливість проведення судово-бухгалтерської експертизи, яке надійшло в суд 05 грудня 2007 року (т.1 а.с.162,164-165).

           Ухвалою від 15 січня 2008 року знову була призначена судово-бухгалтерська експертиза (т.1 а.с.174- 175). 24 січня 2008 року відповідач надав суду документи для проведення експертизи (т.1 а.с.176).

           27 лютого 2008 року в суд надійшло клопотання  про надання додаткових матеріалів для дачі висновку, а також звернуто увагу на те, що в ухвалі про призначення експертизи  не зазначено про можливість проведення експертизи за  копіями документів (т.1 а.с.183-184).

           В матеріалах справи відсутні відомості про направлення повідомлення відповідачу щодо надання додаткових матеріалів експерту, а також відомості щодо вирішення питання судом про можливість проведення експертизи за копіями документів або зобов*язання відповідача  надати оригінали документів. В зв*язку з невиконанням  клопотання експерта та відсутності дозволу на використання ксерокопій завірених відповідачем документів,  а також закінченням 21 січня 2008 року  терміну дії свідоцтва про кваліфікацію експерта, 07 серпня 2008 року було складено повідомлення про неможливість проведення експертизи (т.1 а.с.177-181).

 

          Як вбачається з матеріалів справи, між сторонами, зокрема, виник спір щодо включення до середнього заробітку для  виплати допомоги по тимчасовій непрацездатності, компенсації за роботу у вихідні дні, компенсації за невикористану відпустку  сум матеріальної допомоги на лікування в серпні 2005 року, доплати  в липні 2005 року за виконання окремого доручення, винагороди за вислугу та підсумки роботи за 2004 рік. Питання визначення середнього заробітку у спірних правовідносинах врегульовано нормативно-правовими актами, зокрема, Порядком обчислення середньої заробітної плати (доходу) для розрахунку виплат за загальнообов*язковим державним соціальним страхуванням (від 26 вересня 2001 року №1266), пунктами 1,3,4 Порядку обчислення середньої заробітної плати ( від 08 лютого 1995 року №100)

 

  

          Згідно з п. 2 Порядку проведення компенсації громадянам втрати грошових доходів у зв'язку з порушенням  термінів їх виплати, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21 лютого 2002 року № 159, компенсація працівникам втрати частини заробітної плати у зв'язку з порушенням термінів її виплати провадиться у разі затримки на один і більше календарних місяців виплати заробітної плати, нарахованої  працівникові за період роботи. Разом з тим компенсація втрати частини заробітної плати проведена судом не на суму нарахованої і своєчасно невиплаченої заробітної плати, виходячи із суми  заборгованої зарплати та часу її виплати,  а на спірну, присуджену судом суму заробітної плати.

 

           Керуючись п.5 ч.1 ст.307, п.4  ч.1 ст.311, п.2 ч.1 ст.314, ст.315 ЦПК України, колегія суддів, -

                                                     У Х В А Л  И Л А :

 

    Апеляційну скаргу Кіровоградської філії   Національної Акціонерної Компанії „Украгролізинг” задовольнити частково.

           Скасувати   рішення Кіровського районного суду м.Кіровограда від  19 лютого 2009 року, а справу повернути в той же суд на новий розгляд іншим суддею.   

                

        Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду України протягом двох місяців з дня набрання нею законної сили.

 

 

                      Головуюча суддя :   

 

                                            судді :

Коментарі
Коментарі відсутні
Потрібна автентифікація

Потріблно залогінитись, щоб коментувати

Логін Реєстрація