ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03 листопада 2015 року о 15 год. 19 хв.Справа № 808/4870/15 м.Запоріжжя

ОСОБА_1 окружний адміністративний суд у складі

головуючого судді Семененко М.О.

за участю секретаря судового засідання Бірюкової І.В.

за участю представників:

позивача – ОСОБА_2,

відповідача – ОСОБА_3,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Логіст-Хім»

до ОСОБА_1 митниці ДФС

про зобов’язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИВ:

14 серпня 2015 року до ОСОБА_1 окружного адміністративного суду надійшов позов товариства з обмеженою відповідальністю «Логіст-Хім» (далі - позивач) до ОСОБА_1 митниці ДФС (далі - відповідач), в якому позивач просить суд зобов’язати відповідача надати висновок до Головного управління Державної казначейської служби в Запорізькій області про повернення позивачу надмірно сплачених митних платежів шляхом зарахування на депозитний рахунок ТОВ «Логіст-Хім» №3734 та встановити судовий контроль за виконанням судового рішення.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що постановою ОСОБА_1 окружного адміністративного суду від 06.10.2014 по справі №808/5241/14, яка набрала законної сили, скасовано рішення ОСОБА_1 митниці про коригування митної вартості товару №112050000/2014/000151/2 від 28.04.2014 та №112050000/2014/000143/2 від 16.04.2014, яким позивача було зобов’язано сплатити кошти в розмірі більшому, ніж визначено декларантом самостійно за митними деклараціями №112050000/2014/008605 від 15.04.2014 та №112050000/2014/009906 від 28.04.2014. Позивач звернувся до відповідача з заявою про повернення надмірно сплачених митних платежів, сплачених при митному оформленні товару за митними деклараціями №112050000/2014/008605 від 15.04.2014 та №112050000/2014/009906 від 28.04.2014, разом з тим, відповідачем було протиправно відмовлено в наданні висновку про повернення надмірно сплачених митних платежів. Просить задовольнити позовні вимоги.

Відповідач проти позовних вимог заперечує. В обґрунтування заперечень посилається на те, що вищезгаданою постановою ОСОБА_1 окружного адміністративного суду не приймалось рішення по зобов’язання відповідача повернути надмірно сплачені митні платежі чи визначити митну вартість за методом, заявленим декларантом, а отже відсутні підстави для надання висновку про повернення надмірно сплачених митних платежів. Крім того, в судовому засіданні представник відповідача зазначила, що позивач не має також права на повернення надмірно сплачених коштів у зв’язку з наявністю у ТОВ «Логіст-Хім» податкової заборгованості, а тому відповідно до приписів Податкового кодексу України сума надмірно сплачених коштів поверненню не підлягає. Просить відмовити в задоволенні позовних вимог.

Суд, заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, оцінивши надані докази, їх достатність і взаємний зв'язок у сукупності, дійшов висновку, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

З матеріалів справи судом встановлено, що між Товариством з обмеженою відповідальністю «Логіст-Хім» та компанією «SHANDONG TAIHE CHEMICALS CO. LTD» (Китай) укладено Контракт від 11.02.2014 №14143/ІМ на поставку товару відповідно до специфікацій. На підставі Додатку №1 до Контракту від 11.02.2014 №14143/ІМ позивачу поставлено товар: 10000 кг ОЭДФ (дифосфонової кислоти) 98% за ціною 1,75 дол. США за 1 кілограм; 5000 кг АТМФК (Амінотриметил фосфонової кислоти) 95% за ціною 1,88 дол. США за 1 кілограм; 8000 кг ФБТКК (Трикарбокислової кислоти) 50% за ціною 1,63 дол. США за 1 кілограм. Загальна сума поставки за Додатком №1 до Контракту від 11.02.2014 №14143/ІМ складає 39940,00 дол. США. Умови оплати – 100% оплата протягом 30 днів з дати коносаменту.

Для здійснення митного оформлення товару декларантом по електронній системі подано митну декларацію форми МД-2 №112050000/2014/008605 довідковий №1038 (згідно графи 7 ВМД), відповідно до якої заявлена митна вартість товарів становила 39940,00 дол. США (графа 42 ВМД), коригування – 536864 грн. 97 коп. (графи 45, 46). Відповідач надав Консультацію про те, що наданих документів недостатньо для підтвердження митної вартості товару та про застосування методу визначення митної вартості товару за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів, а інші методи визначення митної вартості застосувати неможливо, оскільки у позивача немає необхідної для цих методів інформації. На цій підставі відповідач використав наявну у нього інформацію щодо раніше визнаних/визначених митних вартостей за основним та другорядними методами, про що контролюючим органом прийнято Рішення про коригування митної вартості товарів №112050000/2014/000143/2 від 16.04.2014.

Декларант не погодився з прийняттям такого рішення, але оформив нову ВМД по формі МД-2 №112050000/2014/008677, сплативши відповідні митні платежі.

Крім того, для здійснення митного оформлення товару декларантом по електронній системі подано митну декларацію форми МД-2 №112050000/2014/009906 довідковий №1041 (згідно графи 7 ВМД), відповідно до якої заявлена митна вартість товарів становила 33000,00 дол. США (графа 42 ВМД), коригування – 394572 грн. 48 коп. (графи 45, 46). Митний орган надав Консультацію про те, що наданих документів недостатньо для підтвердження митної вартості товару та про застосування методу визначення митної вартості товару за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів, а інші методи визначення митної вартості застосувати неможливо, оскільки у позивача немає необхідної для цих методів інформації. На цій підставі відповідач використав наявну у нього інформацію щодо раніше визнаних/визначених митних вартостей за основним та другорядними методами (резервний метод), про що контролюючим органом прийнято Рішення про коригування митної вартості товарів №112050000/2014/000151/2 від 28.04.2014.

Декларант не погодився з прийняттям такого рішення, але з метою випуску у вільний обіг товарів скористався правом наданим пунктом 2 частини 3 статті 52 МК України (під гарантійні зобов’язання) та оформив ВМД форми МД-2 №112050000/2014/009997, сплативши митні платежі згідно із заявленою митною вартістю товарів та надавши гарантію у розмірі різниці між заявленою митною вартістю та митною вартістю визначеною відповідачем. Митним органом також оформлено Аркуш коригування до ВМД від 29.04.2014 №112050000/2014/009997.

Позивачем в судовому порядку оскаржено рішення про коригування митної вартості товару №112050000/2014/000151/2 від 28.04.2014 та №112050000/2014/000143/2 від 16.04.2014.

Постановою ОСОБА_1 окружного адміністративного суду від 06.10.2014 по справі №808/5241/14 задоволено адміністративний позов ТОВ «Логіст-Хім» до ОСОБА_1 митниці Міндоходів, визнано протиправними та скасовано рішення про коригування митної вартості товарів №112050000/2014/000151/2 від 28.04.2014 та №112050000/2014/000143/2 від 16.04.2014.

04 червня 2015 року ухвалою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду апеляційну скаргу ОСОБА_1 митниці по справі №808/5241/14 залишено без задоволення, а постанову ОСОБА_1 окружного адміністративного суду від 06.10.2014 – без змін.

Таким чином, постанова ОСОБА_1 окружного адміністративного суду від 06.10.2015 по справі №808/5241/14 набрала законної сили 04.06.2015.

27.07.2015 позивач звернувся з заявою №07/07-15 від 27.07.2015 до ОСОБА_1 митниці про повернення надмірно сплачених до бюджету коштів. ОСОБА_1 митниці від 06.08.2015 №791/11/08-70-10, позивачу відмовлено у поверненні надмірно сплачених коштів, оскільки митним органом рішення про визнання заявленої декларантом митної вартості не приймалось.

Позивач, не погодившись з діями відповідача, звернувся з позовом до суду.

Суд зазначає, що згідно пп.14.1.115 п.14.1 ст.14 Податкового кодексу України надміру сплачені грошові зобов'язання - суми коштів, які на певну дату зараховані до відповідного бюджету понад нараховані суми грошових зобов'язань, граничний строк сплати яких настав на таку дату.

Відповідно до ч.1 ст.301 Митного кодексу України повернення помилково та/або надміру сплачених сум митних платежів здійснюється відповідно до Бюджетного та Податкового кодексів України. Згідно ч.3 ст.301 Митного кодексу України помилково та/або надміру зараховані до державного бюджету суми митних платежів повертаються з державного бюджету в порядку, визначеному центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику.

Суд зазначає, що наказом Державної митної служби України №618 від 20.07.2007 затверджено Порядок повернення платникам податків коштів, що обліковуються на відповідних рахунках митного органу як передоплата, і митних та інших платежів, помилково та/або надмірно сплачених до бюджету, контроль за справлянням яких здійснюється митними органами (далі – Порядок №618), який визначає процедуру повернення платникам податків коштів, що обліковуються на відповідних рахунках митного органу як передоплата, і митних та інших платежів, помилково та/або надмірно сплачених до бюджету, контроль за справлянням яких здійснюється митними органами, у тому числі у випадках, зазначених у статті 264, частині четвертій статті 284 Митного кодексу України та в міжнародних договорах України.

Відповідно до п.1 розділу ІІІ Порядку №618 для повернення з Державного бюджету України митних та інших платежів, помилково та/або надмірно сплачених до бюджету, контроль за справлянням яких здійснюється митними органами, платником податків до загального відділу митного органу, яким здійснювалось оформлення митної декларації, подається заява довільної форми, яка підписується керівником і головним бухгалтером суб'єкта господарської діяльності або фізичною особою. Заява може бути подана не пізніше 1095-го дня, наступного за днем зарахування коштів до Державного бюджету України.

У заяві зазначаються причини повернення коштів, реквізити банку, найменування та код за ЄДРПОУ платника податків - юридичної особи, або прізвище, ім'я та по батькові, реєстраційний номер облікової картки платника податків, або серія та номер паспорта (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомили про це відповідний орган державної податкової служби і мають відмітку у паспорті) та напрям перерахування коштів:

а) для повернення платнику податків - на поточний рахунок платника податків в установі банку;

б) для подальших розрахунків як передоплата або грошова застава;

в) для повернення фізичній особі в готівковій формі, якщо такі кошти вносилися готівкою;

г) для погашення грошового зобов'язання (податкового боргу) з інших платежів, контроль за справлянням яких покладено на митні органи, незалежно від виду бюджету.

До заяви додаються, аркуші з позначенням "3/8" комплектів бланків митних декларацій форм МД-2 і МД-3 і доповнення (у разі їх оформлення) або другий аркуш оформленої посадовою особою митного органу уніфікованої митної квитанції МД-1, за якою помилково та/або надмірно сплачено митні та інші платежі; документи, що підтверджують суму помилково та/або надмірно сплачених митних та інших платежів; документи, що підтверджують право на перенесення граничних строків для подання заяв про повернення надмірно сплачених митних та інших платежів, у випадках, передбачених в абзацах третьому - восьмому цього пункту.

Заява, зареєстрована в загальному відділі, після розгляду керівником (заступником керівника) митного органу разом з пакетом документів передається до Відділу для перевірки обґрунтованості повернення заявлених сум.

Відділ перевіряє факт перерахування митних та інших платежів з відповідного рахунку до Державного бюджету України та наявність переплати.

При розгляді справи встановлено, що сума надмірно сплачених позивачем платежів склалася з різниці між заявленою ТОВ «Логіст-Хім» митної вартості імпортованого товару та сумою митної вартості товару, визначеної митним органом рішеннями про коригування митної вартості товару №112050000/2014/000151/2 від 28.04.2014 та №112050000/2014/000143/2 від 16.04.2014.

Суд зазначає, що оскільки рішенням суду, яке набрало законної сили, скасовано рішення про коригування митної вартості товару №112050000/2014/000151/2 від 28.04.2014 та №112050000/2014/000143/2 від 16.04.2014, яким позивачу збільшено суму митних платежів, то відповідно скасована підстава для сплати позивачем грошових коштів у розмірі, визначеному митним органом.

Відтак, посилання митного органу на те, що постанова ОСОБА_1 окружного адміністративного суду від 06.10.2014 по справі №808/5241/14 не є підставою для повернення надмірно сплачених митних платежів відповідно до Порядку №618, безпідставне.

Щодо посилань представника митного органу на те, що скасування рішень митного органу №112050000/2014/000151/2 від 28.04.2014 та №112050000/2014/000143/2 від 16.04.2014, яким визначено митну вартість імпортованого позивачем товару за методом за ціною договору щодо ідентичних товарів, не свідчить про застосування митної вартості товару заявленою декларантом, суд зазначає наступне.

При розгляді Дніпропетровським апеляційним адміністративним судом апеляційної скарги ОСОБА_1 митниці по справі №808/5241/14, судом зроблено висновок про те, що митним органом не доведено встановлення обставин (розбіжностей), які згідно ч.3 ст.53 Митного кодексу України були підставою для вимагання відповідачем додаткових документів у позивача.

Крім того, суд зазначає, що оскільки рішення ОСОБА_1 митниці №112050000/2014/000151/2 від 28.04.2014 та №112050000/2014/000143/2 від 16.04.2014, які були підставою для сплати позивачем грошових коштів, скасовані, такі кошти є безпідставно сплаченими незалежно від того, чи визначить митний орган митну вартість імпортованого позивачем товару за методом №1, чи ні, а прийняття митним органом рішення про визначення митної вартості товару може бути лише підставою для сплати коштів вже в новому розмірі.

Крім іншого, суд звертає увагу, що відповідно до Порядку №618 для підготовки висновку про повернення з Державного бюджету України помилково та/або надмірно зарахованих до бюджету митних та інших платежів, контроль за справлянням яких покладається на митні органи керівництвом Відділу за потреби ініціюється проведення перевірки в митному органі щодо правильності митного оформлення із залученням відповідних підрозділів митного органу. Порядок і форма складання документа, у якому відображатимуться результати перевірки, визначаються наказом Державної митної служби України.

Таким чином, митний орган мав можливість самостійно перевірити суму заявленої до відшкодування надмірної сплати митних платежів, та встановити наявність чи відсутність підстав для їх повернення.

Також, судом при розгляді справи з пояснень представника відповідача встановлено, що чинним законодавством не врегульовано порядок повернення сплачених митних платежів при скасуванні рішення митного органу про визначення митної вартості товару, а також повторне визначення митної вартості товару щодо якого було скасовано рішення про коригування митної вартості товару.

Суд зазначає, що відповідно до ч.1 ст.27 Митного кодексу України, якщо задоволення скарги на рішення, дії або бездіяльність органів доходів і зборів або їх посадових осіб пов'язане з виплатою грошових сум, їх виплата здійснюється за рахунок державного бюджету органами, що здійснюють казначейське обслуговування бюджетних коштів, на підставі рішення суду, органу чи посадової особи щодо задоволення скарги повністю або частково в порядку, визначеному законом.

Згідно з ч.1 ст.301 Митного кодексу України, повернення помилково та/або надміру сплачених сум митних платежів здійснюється в силу вимог Бюджетного та Податкового кодексів України.

Підпунктом 5 пункту 9 Розділу VI «Прикінцеві і перехідні положення» Бюджетного кодексу України передбачено, що списання коштів з бюджету за рішенням суду щодо повернення платнику податків надмірно та/або помилково сплачених податків і зборів (обов'язкових платежів) та інших доходів бюджету провадиться у межах надмірно та/або помилково сплачених ним до бюджету коштів.

Частиною 5 ст.124 Конституції України передбачено, що судові рішення ухвалюються судами іменем України і є обов’язковими до виконання на всій території України. Згідно з ч.1 ст.255 КАС України постанова або ухвала суду, яка набрала законної сили, є обов'язковою для осіб, які беруть участь у справі, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України.

Суд зазначає, що особа, якій належить виконати судовий акт, повинна здійснити достатні дії для організації процесу його виконання, незалежно від будь-яких умов.

Відповідно до ч.2 ст.8 КАС України, суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини.

Враховуючи судову практику розгляду справ Європейським Судом з прав людини, суд зазначає, що стаття 6 §1 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, учасницею якої є Україна, захищає право кожного на подання позову або скарги, які пов'язані з його громадянськими правами та обов'язками, до суду, таким чином, це означає "право на суд". Однак, вказане право є ілюзорним, якщо правова система Високих Договірних Сторін допускає, щоб кінцеве обов'язкове до виконання рішення суду залишалось не виконаним та не усувало наслідків нанесеної одній із сторін шкоди.

Так, Європейський Суд з прав людини у своєму рішенні у справі «ОСОБА_4 проти Італії» наголошував, що право на звернення до суду, гарантоване статтею 6, також передбачає практичне виконання остаточних, обов'язкових для виконання судових рішень, які в державах, що поважають принцип верховенства права, не можуть залишатися невиконаними на шкоду стороні у провадженні.

Отже, скасування рішення митного органу про визначення митної вартості товару, без відшкодування декларанту матеріальної шкоди, завданої таким рішенням, не відновлює порушених прав позивача. Крім того, суд зазначає, що кошти, які позивач просить повернути, фактично є власністю позивача, а не коштами, які позивач повинен отримати від держави в якості дотації, допомоги чи іншої виплати, та лише у зв’язку з відсутністю відповідного механізму у законодавстві, позивач не може реалізувати своє право на повернення цих коштів.

Відповідно до ч.1 ст.2 КАС України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.

Отже, з огляду на встановлення необґрунтованості та протиправності рішення відповідача про коригування митної вартості товару, надміру сплачені декларантом при митному оформленні товару кошти підлягають поверненню, оскільки це є способом відновлення прав позивача у випадку скасування рішення митного органу про визначення митної вартості товару.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення позовних вимог товариства з обмеженою відповідальністю «Логіст-Хім».

Суд зазначає, що позивачем у заявлених позовних вимогах не визначено, за якими саме митними деклараціями здійснено надмірну сплату митних платежів. Однак, з матеріалів справи вбачається, що така переплата утворилась за митними деклараціями №112050000/2014/008605 від 15.04.2014 та №112050000/2014/009906 від 28.04.2014, даний факт відповідачем не заперечується. Оскільки для належного виконання судового рішення воно повинно бути зрозумілим та не допускати довільного тлумачення, враховуючи, що однією з вагомих складових судового захисту порушених прав є його ефективність, суд вважає за необхідне конкретизувати у резолютивній частині даного судового рішення зазначені обставини. При цьому, суд не виходить за межі заявлених позовних вимог.

Стосовно клопотання представника позивача про встановлення судового контролю за виконанням судового рішення, суд зазначає наступне.

Відповідно до ч.1 ст.267 КАС України суд, який ухвалив судове рішення в адміністративній справі, має право зобов'язати суб'єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення.

Виходячи із приписів статті 267 КАС України суд зазначає, що встановлення судового контролю за виконанням судового рішення є правом, а не обов’язком суду.

Також, суд зазначає, що основною метою судового контролю є забезпечення належного та своєчасного виконання судового рішення суб’єктом владних повноважень, при цьому для встановлення судового контролю необхідні певні умови, які б свідчили про намір суб’єкта владних повноважень ухилитися від виконання покладених на нього судовим рішенням обов’язків.

Враховуючи відсутність доказів, які б беззаперечно свідчили про намір відповідача не виконувати/ухилятися від виконання постанови суду, яка відповідно до приписів чинного законодавства України, після набрання законної сили, є обов’язковою для виконання на всій території України, суд дійшов висновку про відсутність підстав для встановлення судового контролю в даній адміністративній справі.

Відповідно до ч.1 ст.94 КАС України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб’єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати за рахунок бюджетних асигнувань суб’єкта владних повноважень, що виступав стороною у справі, або якщо стороною у справі виступала його посадова чи службова особа.

Керуючись ст.ст. 2, 4, 7-12, 14, 71, 86, 158-163, 254 КАС України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Позов товариства з обмеженою відповідальністю «Логіст-Хім» до ОСОБА_1 митниці ДФС про зобов’язання вчинити певні дії задовольнити.

Зобов’язати ОСОБА_1 митницю ДФС в установленому законодавством порядку надати до Головного управління Державної казначейської служби України в Запорізькій області висновок про повернення товариству з обмеженою відповідальністю «Логіст-Хім» (код ЄДРПОУ 39071718) з Державного бюджету України надмірно сплачених митних платежів за митними деклараціями №112050000/2014/008605 від 15.04.2014 та №112050000/2014/009906 від 28.04.2014.

Судові витрати в розмірі 73,08 грн. присудити на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Логіст-Хім» за рахунок бюджетних асигнувань ОСОБА_1 митниці Державної фіскальної служби України.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо вона не була подана у встановлені строки. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через ОСОБА_1 окружний адміністративний суд шляхом подачі в 10-денний строк з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 КАС України, або прийняття постанови у письмовому провадженні - з дня отримання копії постанови, апеляційної скарги з подачею її копії відповідно до кількості осіб, які беруть участь у справі.

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 КАС України, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.          

Суддя                                                                                            М.О. Семененко