Фастівський міськрайонний суд Київської області

м. Фастів, вул. Радянська, 25, 8500, (04565) 6-02-13

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 квітня 2010 року.

Фастівський міськрайонний суд Київської області в складі:

головуючого - судді Зуй Т.С.,

при секретарі: Антощенко Г.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ЕЛЕМЕНТ ЛІЗИНГ» до ОСОБА_1 про розірвання договору фінансового лізингу, зобов’язання повернути предмети лізингу та стягнення заборгованості,

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду з позовом до відповідача про розірвання договору фінансового лізингу, зобов’язання повернути предмети лізингу та стягнення заборгованості, посилаючись на те, що між ними та ОСОБА_1 29.08.2008 року був укладений договір фінансового лізингу транспортних засобів, згідно якого позивач придбає у власність предмет лізингу - вантажний бортовий автомобіль, та надає його відповідачу за плату у тимчасове володіння та користування; в свою чергу відповідач зобов’язаний оплатити лізингові платежі в строки та в розмірі, що передбачені графіком лізингових платежів. Позивач за актом приймання-передачі передав 04.09.2008 року відповідачу предмет лізингу і з цієї дати почали нараховуватись лізингові платежі. Починаючи з 05 травня 2009 року відповідачем не сплачувались лізингові платежі у повному об’ємі. Таким чином утворилась заборгованість відповідача перед позивачем в розмірі 20841, 49 грн., що включає в себе заборгованість за лізинговими платежами та пеню. Тому просять розірвати договір фінансового лізингу, зобов’язати відповідача повернути предмет лізингу та стягнути з нього заборгованість.

Відповідач позов визнав.

Виходячи з наведеного, суд вважає, що рішення у справі можливо постановити при проведенні попереднього судового засідання. Відповідно до ч.4 ст.130 ЦПК України при визнанні позову ухвалюється судове рішення в порядку, встановленому ст.174 цього ж Кодексу. Згідно з 4.4 ст.174 ЦПК України у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову.

Суд, вислухавши пояснення відповідача, вивчивши письмові матеріали справи, дійшов висновку, що позов підлягає задоволенню, враховуючи наступне.

Судом встановлено: відповідно до довідки відділу статистики у Солом’янському районі м. Києва видами діяльності ТОВ «ЕЛЕМЕНТ ЛІЗИНГ» є фінансовий лізинг, оренда автомобілів, оренда інших наземних транспортних засобів та устатковання.

На підставі цього 29.08.2008 року між ТОВ «ЕЛЕМЕНТ ЛІЗИНГ» та ОСОБА_1 був укладений договір фінансового лізингу транспортних засобів № ЭЛ/кив-0466/ДЛ. Відповідно до умов цього договору позивач придбав у власність предмет лізингу - вантажний бортовий автомобіль НОМЕР_1, і надав його відповідачу за плату у тимчасове володіння та користування на умовах вказаного договору і Правил (додаток № 1). Відповідач в свою чергу зобов’язався сплатити лізингові платежі в строки та в розмірі, що передбачені графіком лізингових платежів (Додаток № 3 до Договору).

04.09.2008 р. позивач передав, а відповідач отримав вищевказаний автомобіль, про що був складений та підписаний сторонами акт прийому-передачі предмета лізингу в лізинг. Відповідно до п. 1.1 Загальних правил фінансового лізингу транспортних засобів саме з цього моменту наступило зобов’язання зі сплати лізингових платежів.

Починаючи з 05.05.2009 року відповідач не сплачував у повному об’ємі лізингові платежі, в зв’язку з чим на 04.02.2010 року заборгованість по лізинговим платежам склала 19567 грн. 21 коп.

Також у відповідності до п. 5.1 Правил, який передбачає, що у разі прострочення встановлених Договором лізингу строків оплати або при частковій оплаті лізингоотримувач зобов’язується не пізніше трьох банківських днів з дня погашення заборгованості перерахувати на р/р лізингодавця пеню в розмірі 0,1 % від суми, що підлягає оплаті (заборгованості) за кожний календарний день прострочення, відповідачу була нарахована пеня в розмірі 1274, 28 грн.

Таким чином загальна сума заборгованості відповідача за договором склала 20841,49 грн.

Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 10 ЗУ «Про фінансовий лізинг» лізингодавець має право вимагати розірвання договору та повернення предмета лізингу у передбачених законом та договором випадках. Так зокрема ст. 8 Правил передбачає, що лізингодавець має право розірвати договір лізингу або відмовитись від виконання договору в однобічному порядку, без відшкодування лізингоотримувачу яких-небудь збитків, викликаних цим розірванням або відмовою, у випадку, якщо заборгованість лізингоотримувача по оплаті лізингових платежів перевищить 30 календарних днів. В цьому випадку лізингоотримувач зобов’язаний повністю оплатити заборгованість за договором лізингу, в т.ч. заборгованість за лізинговими платежами, суми неустойки (штрафів і пені), суму покриття, збитки, понесені лізингодавцем у результаті такого розірвання договору лізингу. При настанні випадків, визначених в п. 8.2.4 - 8.2.12, і невиконанні умов, зазначених у п. 8.4 Правил, лізингодавець має право вимагати від лізингоотримувача повернути йому предмет лізингу.

Як було встановлено судом, в порушення Договору фінансового лізингу та Додатків до нього, які відповідач підписав, а отже погодився з усіма умовами, він не виконав свої зобов’язання, що призвело- до виникнення заборгованості за договором фінансового лізингу, яка перевищила 30 календарних днів, а тому позивач має право вимагати розірвання вказаного договору. Крім того, враховуючи, що на момент розгляду справи відповідач заборгованість не погасив, суд вважає, що вимоги позивача щодо стягнення з відповідача заборгованості і повернення предмету лізингу також підлягають задоволенню.

Положення ч. 1 ст. 88 ЦПК України визначають, що стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати, тому суд вважає за необхідне стягнути з відповідача на користь позивача державне мито у розмірі 579 грн. 58 коп. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи у розмірі 120 грн., що підтверджено платіжними дорученнями.

Керуючись ЗУ «Про фінансовий лізинг», ст.ст. 806, 807 ЦК України, ст.ст. 10, 11, 60, 88, 209, 212 ЦПК України, суд -

ВИРІШИВ:

Позов задоволити.

Розірвати договір фінансового лізингу транспортних засобів № ЗЛ/Кив-0466/ДЛ, укладений 29 серпня 2008 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «ЕЛЕМЕНТ ЛІЗИНГ» та ОСОБА_1.

Стягнути з ОСОБА_1 (ІНФОРМАЦІЯ_1, проживаючого: ІНФОРМАЦІЯ_2, ідентифікаційний код НОМЕР_2) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ЕЛЕМЕНТ ЛІЗИНГ» (юридична адреса: м. Київ, вул. М.Гринченко, 4, оф. 130, фактична адреса: м. Київ, вул. Леваневського, буд. 6, оф. 85; р/р 26004010425701 в ЗАТ «АЛЬФА-БАНК» у м. Києві, МФО 300346. код ЄДРПОУ 34832663) заборгованість за лізинговими платежами в сумі 20841 ( двадцять тисяч вісімсот сорок одна) грн. 49 кой.

Зобов'язати ОСОБА_1 повернути Товариству з обмеженою відповідальністю «ЕЛЕМЕНТ ЛІЗИНГ» предмет лізингу - вантажний бортовий автомобіль ІАС НБС 1020КІІ, шасі ЬЛ1РААВХ86001778, державний 'номер НОМЕР_3, вартістю 37116 грн. 31 коп.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ЕЛЕМЕНТ ЛІЗИНГ» державне мито у розмірі 579 грн. 58 коп. та витрати на інформаційно технічне забезпечення розгляду справи у розмірі 120 грн. 00 коп.

Рішення суду може бути оскаржене до Апеляційного суду Київської області через Фастівський міськрайонний суд Київської області, шляхом подачі заяви про апеляційне оскарження на протязі 10 днів з дня проголошення рішення та поданням після цього апеляційної скарги на протязі 20 днів.

Суддя