Справа № 2-а-429/09

 

П О С Т А Н О В А

Іменем України

18 травня 2009 року         Кривоозерський районний суд Миколаївської області

в складі: головуючого – судді       Микитей Л.Л.  

               за участю секретаря        Волошанівської Н.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в смт Криве Озеро в порядку адміністративного судочинства  адміністративну справу за позовом   ОСОБА_1  до Управління Пенсійного фонду України в Кривоозерському районі про визнання протиправною  бездіяльність щодо  перерахунку пенсії та зобов’язання провести нарахування і виплату підвищення до пенсії як дитині війни,

в с т а н о в и в :

    В квітні 2009 року ОСОБА_1  звернулася до суду з позовом до Управління Пенсійного фонду України в Кривоозерському районі про визнання протиправними дій відповідача щодо ненарахування підвищення до пенсії, як дитині війни та просила стягнути за 2006, 2007, 2008 роки недораховану грошову допомогу в загальній сумі 3792 грн. 30 коп. Крім того, позивачка просила зобов’язати відповідача в майбутньому нараховувати і виплачувати пенсію підвищену відповідно на 30 % мінімальної пенсії за віком.

    В обґрунтування позовних вимог позивачка вказувала, що вона є пенсіонеркою за віком, має статус дитини війни. Відповідно до ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» (Закон) № 2195-IV від 18 листопада 2004 року дітям війни, передбачена виплата державної соціальної підтримки в виді щомісячного підвищення до пенсії на 30 відсотків мінімальної пенсії за віком. Законами України Про Державний бюджет України на 2006, 2007 р.р. виплата згаданої пільги зупинена, у 2008 році виплати проводились у меншому розмірі ніж передбачено Законом № 2195 - IV, що обмежило її право на соціальний захист та достатній життєвий рівень.

При зверненні до відповідача в лютому 2009 року, перерахунок пенсії не проведено.

Посилаючись, що всупереч нормативних положень Конституції України, Закону України «Про соціальний захист дітей війни», Рішень Конституційного Суду України від 09 липня 2007 року, 22 травня 2008 року вимоги Закону щодо нарахування підвищення до пенсії не виконані, а її звернення про збільшення пенсії залишено без задоволення, позивачка просила задовольнити позовні вимоги.

В подальшому позовні вимоги позивачкою були уточнені, так як підвищення до пенсії не нараховано, а про порушення своїх прав як дитини війни вона дізналася в жовтні 2008 року із засобів масової інформації, позивачка просила визнати протиправною бездіяльність відповідача щодо ненарахування підвищення до пенсії та зобов’язати провести нарахування за 2006, 2007 роки, донарахувати за 2008 рік і виплатити підвищення до пенсії як дитині війни.

В судове засідання позивачка не з’явилася. В надісланій суду письмовій заяві просила позов задовольнити, справу слухати без її участі.

Представник відповідача в судове засідання не з’явився, в письмовому повідомленні просив справу слухати без представника управління, в запереченні на позов вимоги позивача не визнав, зіславшись на відсутність механізму розрахунку щодо визначення який мінімальний розмір пенсії за віком необхідно застосовувати, а також незабезпечення із Державного бюджету фінансування Пенсійного фонду по згаданим виплатам.

Дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позов підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.                    

Судом встановлено, що позивачка, ІНФОРМАЦІЯ_1  року народження має статус дитини війни, відповідно до пенсійного посвідчення серії ААА № 283942 від 06.09.2006 року. За змістом ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» вона має право на державну соціальну підтримку, зокрема на підвищення до пенсії в розмірі  30 відсотків мінімальної пенсії за віком.

Пунктом 17 статті 77 Закону України «Про Державний бюджет України на 2006 рік» зупинено на 2006 рік дію статті 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни».

Законом України від 19 січня 2006 року № 3367 – IV внесені зміни до Закону України «Про Державний бюджет України на 2006 рік»», відповідно до яких виключено пункт 17 статті 77, а стаття 110 викладена в іншій редакції.

Зокрема установлено, що пільги дітям війни, передбачені абзацом сьомим статті 5 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» запроваджуються з 01 січня 2006 року, а статтею 6, - у 2006 році поетапно, за результатами виконання бюджету у першому півріччі, у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України за погодженням з Комітетом Верховної Ради України з питань бюджету.

 У 2007 році дію статті 6 Закону було зупинено статтею 111 Закону України «Про Державний бюджет України на 2007 рік» (з урахуванням положень пункту 12 статті 71 цього закону) та визначено, що у 2007 році підвищення до пенсії відповідно до статті 6 Закону, виплачується особам, які є інвалідами (крім тих, на яких поширюється дія Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту) у розмірі 50 % від розміру надбавки, встановленої для учасників війни.

У 2008 році Законом України «Про Державний бюджет України на 2008 рік» внесені зміни до Закону України «Про соціальний захист дітей війни», новою редакцією статті 6 передбачено виплату підвищення до пенсії дітям війни у розмірі надбавки, встановленої для учасників війни, а з 22 травня 2008 року Кабінетом Міністрів України встановлено чіткий розмір державної соціальної допомоги дітям війни, що складало 10 відсотків від прожиткового мінімуму. У вказаних розмірах позивачкі у 2008 році виплачувалось підвищення до пенсії.

Однак, рішенням Конституційного Суду України від 09 липня 2007 року № 6 рп/2007 (справа про соціальні гарантії громадян) визнано неконституційним положення пункту 12 статті 71 Закону України «Про Державний бюджет України на 2007 рік» щодо зупинення на 2007 рік дії статті 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», а рішенням Конституційного Суду України від 22 травня 2008 року № 10 рп/2008 визнано неконституційним положення Закону України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України».

Відповідно до частини другої статті 152 Конституції України, закони, інші правові акти або їх окремі положення, що визнані неконституційними втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення, а тому пенсійний орган мав діяти відповідно до статті 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни».

За такого суд вважає, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню, щодо нарахування підвищення до пенсії дітям війни у 2007 році за період з 09 липня по 31 грудня, та донарахувати за 2008 рік в період з 22 травня по 31 грудня.

Що стосується вимог позивачки щодо нарахування підвищення до пенсії у 2006 році, то останні не підлягають задоволенню, оскільки Кабінет Міністрів України в 2006 році не визначив порядку виплати надбавки до пенсії дітям війни.

Доводи відповідача про те, що законодавчо не визначено який розмір мінімальної пенсії за віком слід застосовувати для розрахунку підвищення до пенсії особам, які мають статус дітей війни, а також посилання на відсутність бюджетних коштів для забезпечення виплат доплат до пенсії дітям війни не є переконливими і суд не бере їх до уваги, оскільки відсутність коштів не є підставою невиконання зобов’язань покладених на управління законодавством, а величина мінімального розміру пенсії за віком встановлена статтею 28 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» не є перешкодою для обрахування інших пенсій чи доплат пов’язаних з мінімальною пенсією за віком, так як чинним законодавством не встановлено іншого.

Крім цього, доводи і посилання відповідача суперечать рішенням Європейського Суду (п. 26 рішення по справі Кечко проти України), які є джерелом права і застосовуються судами України при розгляді справ, згідно ч. 1 ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського Суду з прав людини».

Відповідно до ст. 99 КАС України для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється річний строк, який якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав.

Як встановлено позивачка дізналася про порушення її прав як дитини війни із засобів масової інформації в жовтні 2008 року, в зв’язку з чим в лютому 2009 року звернулася до відповідача із зверненням, тому суд вважає, що строк позовної давності не пропущено.

На підставі ст. ст. 3, 22, 46, 48, 152 Конституції України, Закону України “Про соціальний захист дітей війни” № 2195 - IV від 18 листопада 2004 року, Закону України “Про Державний бюджет України на 2006 рік” № 3235 – IV від 20.12.2005 року, Закону України “Про Державний бюджет України на 2007 рік” № 489 – V з наступними змінами, Закону України “Про Державний бюджет України на 2008 рік” № 107 – VI від 28 грудня 2007 року, Рішення Конституційного Суду України № 6 – рп від 09 липня 2007 року, Рішення Конституційного Суду України № 10 – рп від 22 травня 2008 року, Закону України «Про внесення змін до Закону України «Про Державний бюджет України на 2006 рік»» від 19.01.2006 року № 3367 – IV, Рішення Європейського Суду з прав людини (п. 26 рішення по справі Кечко проти України), керуючись ст. ст. 71, 86, 158 – 161 КАС України, суд

п о с т а н о в и в :

    Позов задовольнити частково.

Визнати протиправною бездіяльність Управління Пенсійного фонду України в Кривоозерському районі Миколаївської області щодо ненарахування підвищення до пенсії ОСОБА_1 .

    Зобов’язати Управління Пенсійного фонду України в Кривоозерському районі Миколаївської області провести нарахування підвищення до пенсії в розмірі 30 відсотків мінімальної пенсії за віком і виплатити ОСОБА_1  підвищення до пенсії за 2007 рік в період з 9 липня по 31 грудня, та донарахувати за 2008 рік в період з 22 травня по 31 грудня в розмірі, передбаченому Законом України «Про соціальний захист дітей війни». В іншій частині позову відмовити.

    Постанова  може бути оскаржена в апеляційному порядку в Одеський  апеляційний адміністративний  суд через Кривоозерський районний суд шляхом подачі заяви про апеляційне оскарження протягом десяти днів з дня проголошення постанови та апеляційної скарги протягом двадцяти днів після подачі заяви про апеляційне оскарження, або в порядку, передбаченому ч.5 ст.186 КАС України.

СУДДЯ:   (підпис)

Копія вірна:

Суддя Кривоозерського

  районного суду                             Л.Л.Микитей