ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"03" листопада 2015 р. м. Київ К/800/12734/15

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі:

головуючого Заїки М.М.,

суддів Бутенка В.І.,

Загороднього А.Ф.,

розглянувши в порядку письмового провадження касаційну скаргу Львівської митниці Міндоходів на ухвалу Львівського окружного адміністративного суду від 18 грудня 2014 року та ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 25 лютого 2015 року про заміну сторони виконавчого провадження у справі за позовом ОСОБА_2 до Державної митної служби України, Львівської митниці про визнання протиправними і скасування наказів, поновлення на посаді,

в с т а н о в и л а:

Державний виконавець відділу примусового виконання рішень Державної виконавчої служби України Юхименко О.С. звернувся до суду із заявою від 17 листопада 2014 року №В-14688/2.-421/15 про заміну сторони виконавчого провадження її правонаступником, у якій просив замінити боржника у виконавчому провадженні ВП №45100130 з виконання виконавчого листа Львівського окружного адміністративного суду від 28 жовтня 2013 року №2а-8713/11/1370 про поновлення ОСОБА_2 на посаді інспектора відділу митного оформлення №2 митного поста «Мостиська» Львівської митниці з 06 липня 2011 року, з Державної митної служби України на Державну фіскальну службу України.

Ухвалою Львівського окружного адміністративного суду від 18 грудня 2014 року, залишеною без змін ухвалою Львівського апеляційного адміністративного суду від 25 лютого 2015 року, частково задоволено заяву державного виконавця відділу примусового виконання рішень Державної виконавчої служби України від 17 листопада 2014 року №В-14688/2.-421/15 та замінено боржника у виконавчому провадженні ВП №45100130 з виконання виконавчого листа Львівського окружного адміністративного суду від 28 жовтня 2013 року №2а-8713/11/1370 про поновлення ОСОБА_2 на посаді інспектора відділу митного оформлення №2 митного поста «Мостиська» Львівської митниці з 06 липня 2011 року, з Державної митної служби України (код ЄДРПОУ: 00033005) на Львівську митницю Державної фіскальної служби України (код ЄДРПОУ: 39292197). У задоволенні решти заяви відмовлено.

У касаційній скарзі представник Львівської митниці Міндоходів просить ухвалу Львівського окружного адміністративного суду від 18 грудня 2014 року та ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 25 лютого 2015 року скасувати та прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні заяви державного виконавця про заміну сторони виконавчого провадження.

Перевіривши наведені доводи в касаційній скарзі та рішення судів щодо правильності застосування ними норм матеріального та процесуального права, колегія суддів вважає, що скарга підлягає задоволенню частково з наступних підстав.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що 28 жовтня 2013 року Львівський окружний адміністративний суд видав виконавчий лист у справі №2а-8713/11/1370, яким зобов'язав відповідача Державну митну службу України поновити ОСОБА_2 на посаді інспектора відділу митного оформлення №2 митного поста «Мостиська» Львівської митниці з 06 липня 2011 року.

Постановою державного виконавця відділу примусового виконання рішень Державної виконавчої служби України Юхименко О.С. від 16 жовтня 2014 року відкрито виконавче провадження ВП №45100130 на підставі виконавчого листа Львівського окружного адміністративного суду від 28 жовтня 2013 року у справі №2а-8713/11/1370.

В подальшому державний виконавець відділу примусового виконання рішень Державної виконавчої служби України Юхименко О.С. звернувся до суду з поданням, в якому просив замінити боржника у виконавчому провадженні ВП №45100130 з виконання виконавчого листа Львівського окружного адміністративного суду від 28 жовтня 2013 року №2а-8713/11/1370 про поновлення ОСОБА_2 на посаді інспектора відділу митного оформлення №2 митного поста «Мостиська» Львівської митниці з 06 липня 2011 року, з Державної митної служби України (код ЄДРПОУ: 00033005) на Державну фіскальну службу України (код ЄДРПОУ: 39292197).

Відповідно до частини першої статті 264 Кодексу адміністративного судочинства України та частини п'ятої статті 8 Закону України «Про виконавче провадження», у разі вибуття однієї із сторін виконавчого провадження за поданням (заявою) державного виконавця або за заявою заінтересованої особи суд може замінити сторону виконавчого провадження її правонаступником.

Указом Президента України «Про Міністерство доходів і зборів України» від 18 березня 2013 року №141/2013 створено Міністерство доходів і зборів України та визначено, що Міністерство доходів і зборів України є правонаступником Державної податкової служби України та Державної митної служби України, що реорганізуються.

Відповідно до постанови Кабінету Міністрів України «Про утворення Державної фіскальної служби України» від 21 травня 2014 року №160 було утворено Державну фіскальну службу України, реорганізувавши Міністерство доходів і зборів шляхом перетворення.

Крім того, постановою Кабінету Міністрів України від 21 травня 2014 року №236 затверджено Положення про Державну фіскальну службу України та встановлено, що до прийняття законодавчих та інших нормативно-правових актів забезпечення діяльності Державної фіскальної служби України у 2014 році здійснюватиметься в межах видатків, передбачених Міністерству доходів і зборів України.

Умови припинення юридичної особи та час, з якого юридична особа вважається припиненою, визначені статтею 104 Цивільного кодексу України, якою передбачено, що юридична особа припиняється в результаті передання всього свого майна, прав та обов'язків іншим юридичним особам - правонаступникам (злиття, приєднання, поділу, перетворення) або в результаті ліквідації. Юридична особа є такою, що припинилася, з дня внесення до єдиного державного реєстру запису про її припинення.

Статтею 107 Цивільного кодексу України встановлений порядок припинення юридичної особи шляхом злиття, приєднання, поділу та перетворення. Так, після закінчення строку для пред'явлення вимог кредиторами та задоволення чи відхилення цих вимог комісія з припинення юридичної особи складає передавальний акт (у разі злиття, приєднання або перетворення) або розподільчий баланс (у разі поділу), які мають містити положення про правонаступництво щодо всіх зобов'язань юридичної особи, що припиняється, стосовно всіх її кредиторів та боржників, включаючи зобов'язання, які оспорюються сторонами. Передавальний акт та розподільчий баланс затверджуються учасниками юридичної особи або органом, який прийняв рішення про її припинення, крім випадків, встановлених законом. Підписані головою і членами комісії з припинення юридичної особи та затверджені учасниками юридичної особи або органом, який прийняв рішення про припинення юридичної особи, примірники передавального акта та розподільчого балансу передаються в орган, який здійснює державну реєстрацію юридичної особи, що припиняється, за місцем її державної реєстрації, а також в орган, який здійснює державну реєстрацію юридичної особи - правонаступника, за місцем її державної реєстрації.

Згідно статті 33 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців» також передбачено, що юридична особа припиняється в результаті передання всього свого майна, прав та обов'язків іншим юридичним особам - правонаступникам у результаті злиття, приєднання, поділу, перетворення (реорганізації) або в результаті ліквідації за рішенням, прийнятим засновниками (учасниками) юридичної особи або уповноваженим ними органом, за судовим рішенням або за рішенням органу державної влади, прийнятим у випадках, передбачених законом. Юридична особа є такою, що припинилася, з дати внесення до Єдиного державного реєстру запису про державну реєстрацію припинення юридичної особи.

Відповідно до частини одинадцятої статті 37 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців» порядок внесення державним реєстратором запису про проведення державної реєстрації припинення юридичної особи в результаті злиття, приєднання, поділу або перетворення встановлюється відповідно частинами десятою - дванадцятою статті 36 цього Закону.

Частиною дванадцятою статті 36 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців» встановлено, що за відсутності підстав для залишення документів, які подані для проведення державної реєстрації припинення юридичної особи в результаті її ліквідації, без розгляду державний реєстратор повинен внести до Єдиного державного реєстру запис про проведення державної реєстрації припинення юридичної особи в результаті її ліквідації.

Дата внесення до Єдиного державного реєстру запису про проведення державної реєстрації припинення юридичної особи в результаті її ліквідації є датою державної реєстрації припинення юридичної особи.

Отже, прийняття органом державної влади рішення (видання наказу) про припинення юридичної особи не є її фактичним припиненням.

Відповідно до частини третьої статті 17 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців» щодо державних органів і органів місцевого самоврядування як юридичних осіб в Єдиному державному реєстрі містяться зокрема дані про перебування юридичної особи в процесі припинення; дата та номер запису про державну реєстрацію припинення юридичної особи, підстава для його внесення.

Вирішуючи питання про заміну сторони виконавчого провадження, суди попередніх інстанцій виходили з того, що Указом Президента України «Про Міністерство доходів і зборів України» від 18 березня 2013 року №141/2013 було створено Міністерство доходів і зборів України та визначено, що Міністерство доходів і зборів України є правонаступником Державної податкової служби України та Державної митної служби України, що реорганізуються, а в подальшому постановою Кабінету Міністрів України «Про утворення Державної фіскальної служби України» від 21 травня 2014 року №160 було утворено Державну фіскальну службу, реорганізувавши Міністерство доходів і зборів шляхом перетворення. Проте суди не з'ясували чи внесено до Єдиного державного реєстру запис про державну реєстрацію припинення юридичної особи - Державної митної служби України, що в подальшому є підставою для здійснення процесуального правонаступництва, зокрема заміни боржника у зобов'язанні.

Разом з тим, колегія суддів вважає, що суди попередніх інстанцій безпідставно поклали обов'язок з виконання виконавчого листа Львівського окружного адміністративного суду від 28 жовтня 2013 року №2а-8713/11/1370 про поновлення ОСОБА_2 на посаді інспектора відділу митного оформлення №2 митного поста «Мостиська» Львівської митниці з 06 липня 2011 року на Львівську митницю Державної фіскальної служби України з тих підстав, що наказ про поновлення позивача на роботі повинна була видавати Державна митна служба України, оскільки його було звільнено із займаної посади саме наказом Державної митної служби України №1472-к від 06 липня 2011 року, а Львівська митниця ДМСУ лише видавала наказ про оголошення наказу Державної митної служби України.

Отже, судами, при вирішенні питання щодо можливого правонаступництва допущена неповнота у з'ясуванні всіх обставин справи.

Відповідно до частини першої статті 220 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин у справі і не може досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені в судовому рішенні, та вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу.

Допущені судами порушення норм процесуального права, які унеможливили встановлення фактичних обставин, що мають значення для правильного вирішення справи відповідно до частини другої статті 227 Кодексу адміністративного судочинства України є підставою для скасування судових рішень судів першої та апеляційної інстанцій і направлення справи на новий судовий розгляд до суду першої інстанції.

Керуючись ст.ст. 220, 222, 223, 227, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів,

у х в а л и л а:

Касаційну скаргу Львівської митниці Міндоходів задовольнити частково.

Ухвалу Львівського окружного адміністративного суду від 18 грудня 2014 року та ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 25 лютого 2015 року про заміну сторони виконавчого провадження у справі за позовом ОСОБА_2 до Державної митної служби України, Львівської митниці про визнання протиправними і скасування наказів, поновлення на посаді скасувати, а справу направити на новий розгляд до суду першої інстанції.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Головуючий М.М. Заїка

Судді В.І. Бутенко

А.Ф. Загородній