АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД КІРОВОГРАДСЬКОЇ ОБЛАСТІ
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
Справа № 10-172/08 Головуючий у суді І-ої інстанції Мельник В.В.
Категорія: ст. 368 ч. 2 КК України Доповідач у суді ІІ-ої інстанції Письменний Г.О.
11 липня 2008 року. Колегія суддів судової палати у кримінальних справах апеляційного суду Кіровоградської області у складі:
головуючого судді Письменного Г.О.,
суддів Борща В.С., Савіних О.П.,
за участю прокурора Демченка К.В.,
захисника-адвоката ОСОБА_1,
старшого слідчого СВ прокуратури Кіровоградської області ОСОБА_5
розглянула у відкритому судовому засіданні у місті Кіровограді апеляцію прокурора, який брав участь у розгляді справи судом першої інстанції, на постанову Ленінського районного суду м. Кіровограда від 27 червня 2008 року, якою відмовлено в обранні запобіжного заходу у вигляді взяття під варту стосовно
ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, працюючого головним державним податковим ревізором-інспектором регіонального управління департаменту контролю за виробництвом та обліком спирту, алкогольних напоїв і тютюнових виробів ДПА у Кіровоградській області, жителя АДРЕСА_1, не судимого.
ОСОБА_2 обвинувачується в тому, що разом із ОСОБА_3, являючись головними державними податковими ревізорами-інспекторами регіонального управління департаменту контролю за виробництвом та обліком спирту, алкогольних напоїв і тютюнових виробів ДПА у Кіровоградській області, наприкінці грудня 2007 року проводили перевірку дотримання правил торгівлі підакцизними товарами у нічному клубі "Магнит", що у м. Олександрія, власником якого є приватний підприємець ОСОБА_4, під час якої виявили факт торгівлі у клубі підакцизними товарами - алкогольними напоями та тютюновими виробами за відсутності відповідних ліцензій, у зв'язку з чим склали протоколи і власник клубу був притягнутий до адміністративної відповідальності та оштрафований на 7900 грн. При цьому, ОСОБА_2 та ОСОБА_3, являючись службовими особами - представниками влади, дізнавшись про матеріальне становище ОСОБА_4 і про те, що йому невигідно отримувати ліцензії, з метою незаконного заволодіння його грошовими коштами, шляхом залякування можливими подальшими штрафними санкціями, та вимагання хабара, зустрівшись з ним 20 червня 2008 року у м. Знам'янка, повідомили про можливість проведення повторної перевірки та застосування штрафних санкцій, що будуть удвічі більші ніж попередні. Для того, щоб у клубі не проводились повторні перевірки і не застосовувались штрафні санкції, ОСОБА_4 повинен давати особисто їм 2500 грн. в якості хабара кожні півроку. При цьому перші 2500 грн. він мав передати 26 червня 2008 року, на що останній, не бажаючи можливого настання для себе негативних наслідків, вимушений був погодитись.
26 червня 2008 року близько 15 год. 50 хв. головні державні податкові ревізори-інспектори РУДСАТ ДПА у Кіровоградській області ОСОБА_2 та ОСОБА_3, зустрівшись на території автозаправочної станції "RUR", що знаходиться у м. Олександрія по вул. Героїв Сталінграду, 16, де у службовому автомобілі ВАЗ-2107, держномер НОМЕР_1, шляхом вимагання одержали від ОСОБА_4 грошові кошти у сумі 2500 грн. в якості хабара, за не проведення в його клубі "Магнит" повторних перевірок і не застосування штрафних санкцій за торгівлю алкогольними напоями і тютюновими виробами без відповідних ліцензій.
Після чого ОСОБА_2 та ОСОБА_3 були затримані працівниками УБОЗ УМВС України в Кіровоградській області.
В апеляції прокурор, який брав участь у розгляді справи судом першої інстанції, просить постанову місцевого суду скасувати, оскільки на час розгляду подання слідство не мало матеріалів, що характеризували б особу обвинуваченого, і суд помилково врахував його позитивні характеристики при відмові в обранні стосовно ОСОБА_2 запобіжного заходу у вигляді взяття під варту. До того ж, останній не заявляв клопотань щодо залучення до справи адвоката і, демонструючи свою самовпевненість, відмовляється від надання будь-яких заяв і пояснень по справі, чи то підписання будь-яких документів, необхідних для проведення слідства. Крім того, обіймаючи посаду головного державного податкового ревізора-інспектора, має вплив на суб'єктів підприємницької діяльності і, перебуваючи на волі, може активно перешкоджати встановленню істини по справі, впливати на хід слідства, ухилятися від слідства і суду.
Заслухавши доповідача, думку прокурора та пояснення старшого слідчого СВ прокуратури Кіровоградської області ОСОБА_5, які підтримали доводи апеляції і просили скасувати постанову місцевого суду, пояснення обвинуваченого ОСОБА_2 та в його інтересах захисника-адвоката ОСОБА_1 щодо відсутності підстав для скасування рішення суду і залишення його без зміни, перевіривши матеріали кримінальної справи та доводи апеляції, колегія вважає, що вона задоволенню не підлягає.
За змістом ст.ст. 148, 150 та 155 КПК України запобіжний захід у вигляді взяття під варту застосовується до особи за вчинення злочину, за який передбачено позбавлення волі не менше 3 років, а також за наявності достатніх даних вважати, що обвинувачений буде намагатися ухилитися від слідства і суду або від виконання процесуальних рішень, перешкоджати встановленню істини у справі, або продовжувати злочинну діяльність.
27 червня 2008 року ОСОБА_2 затриманий у порядку ст. 115 КПК України за підозрою у вчиненні зазначеного злочину.
Із матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_2 небезпідставно обвинувачується у тому, що являючись службовою особою, з корисливих мотивів, з метою незаконного збагачення і наживи, із використанням службового становища всупереч інтересам служби, за попередньою змовою групою осіб, вчинив одержання хабара поєднане з його вимаганням, тобто, у вчиненні тяжкого злочину.
Відмовляючи у задоволенні подання старшого слідчого, районний суд правильно виходив з того, що ОСОБА_2 позитивно характеризується, раніше до кримінальної відповідальності не притягувався, на утриманні має неповнолітню дитину.
Крім того, долучені до справи матеріали свідчать про те, що обвинувачений хворіє, у зв'язку з чим на даний час перебуває на стаціонарному лікуванні, має постійне місце проживання, за яким, як і по місцю роботи, характеризується виключно з позитивної сторони.
Крім того, органи досудового слідства не навели достатніх доказів того, що перебуваючи на волі, ОСОБА_2 буде ухилятися від слідства та суду, від виконання процесуальних рішень, перешкоджати встановленню істини у справі, продовжуватиме злочинну діяльність, а прокурор достатньо не обґрунтував необхідність зміни запобіжного заходу щодо нього із підписки про невиїзд на взяття під варту.
З урахуванням викладеного, місцевий суд обґрунтовано дійшов висновку, що належна поведінка обвинуваченого на досудовому слідстві може бути забезпечена і без застосування до ОСОБА_2 такого суворого запобіжного заходу, як взяття під варту, а тому підстав для скасування рішення місцевого суду колегія не вбачає.
З урахуванням викладеного, керуючись ст.ст. 148, 150, 151, 362, 366 КПК України, колегія суддів
УХВАЛИЛА:
Апеляцію прокурора, який брав участь у розгляді справи судом першої інстанції, залишити без задоволення, а постанову Ленінського районного суду м. Кіровограда від 27 червня 2008 року, якою відмовлено в обранні запобіжного заходу у вигляді взяття під варту стосовно ОСОБА_2 - без зміни.
Судді: