Комсомольський районний суд м.Херсона

м. Херсон, вул. Маяковського, 6/29, 73000, (0552) 26-47-82

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 вересня 2010 року Комсомольський районний суд м. Херсона в складі:

головуючого – судді Радченко Г.А.

при секретарі: Колдуновій Ю.А.

розглянувши у письмовому провадженні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України в Комсомольському районі м. Херсона про стягнення недоплаченої щомісячної державної соціальної допомоги «Дітям війни», суд –

встановив:

Позивачка звернулася до суду з адміністративним позовом, в якому просить відновити відновити пропущений строк для звернення до суду та зобов'язати відповідача нарахувати та здійснити виплату на її користь недоплачену їй щомісячну державну соціальну допомогу, передбачену ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» за 2006-2008 роки в сумі 4473,00 грн.

В обґрунтування позову посилається на те, що відповідно до Закону України «Про соціальний захист дітей війни» вона відноситься до категорії «дитина війни» і на підставі ст.6 цього Закону йому повинна з 01.01.2006 року щомісячно виплачуватись соціальна допомога в розмірі 30 % мінімальної пенсії за віком. Однак зазначена допомога у 2006-2008 роках їй не виплачувалась, оскільки Законами України «Про державний бюджет» на 2006-2007 роки виплати цієї допомоги була призупинена. Положення Закону України «Про державний бюджет на 2007 рік» про зупинення дії ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» були визнані неконституційними рішенням Конституційного Суду України № 6-рп/2007 від 09.07.2007 року. Позивачка вважає протиправним невиплату їй вказаної державної допомоги у 2006-2008 роках. Крім цього, позивачка посилається на те, що розмір соціальної допомоги відповідно до ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» становить 30% мінімальної пенсії за віком. Мінімальна пенсія за віком відповідно до ст. 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» встановлюється у розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, який визначався Законами України «Про державний бюджет України» на 2006-2008 роки. Сума невиплаченої соціальної допомоги позивачці за даний період становить 4473,00 грн. Нею були пропущені строки звернення до суду, так як вона не знала про порушення своїх прав.

Позивачка в судове засідання не з»явилася, але надала заяву про слухання справи у її відсутність, позов підтримала, позовні вимоги просила задовольнити.

Представник відповідача в судове засідання не з’явився, надіслав суду заяву в якій просив справу розглянути без його участі та надав суду заперечення, згідно яких просив в задоволенні позову відмовити.

Дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позов підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що позивачкою пропущений строк при зверненні до суду за захистом порушених прав, свобод та інтересів щодо вимог про нарахування щомісячної соціальної допомоги у розмірі 30 відсотків мінімальної пенсії за віком з 2006 року.

Враховуючи клопотання позивачки про поновлення таких строків, вік позивачки, надані докази, що підтверджують поважність причин пропуску, суд вважає необхідним ОСОБА_1 поновити строк звернення до адміністративного суду.

Також судом встановлено, що позивачка ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, відповідно до ст.1 Закону України № 2195- IV від 18.11.2004 року «Про соціальний захист дітей війни» відноситься до категорії «дитина війни».

ОСОБА_1 зверталася до Управління Пенсійного фонду України в Комсомольському районі м. Херсона з завою від 07.10.2009 року про виплату їй щомісячної державної соціальної допомоги, передбаченої ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» за 2006-2009 роки.

Але згідно відповіді Управління Пенсійного фонду України в Комсомольському районі м. Херсона від 13.10.2009 року вбачається, що Кабінетом Міністрів України від 28 травня 2008 року прийнято постанову № 530 про «Деякі питання соціального захисту окремих категорій громадян», пунктом 8 якої встановлено, що дітям війни ( крім тих , на яких поширюється дія ЗУ «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» та «Про жертви нацистських переслідувань») до пенсії або щомісячного довічного грошового утримання чи державної соціальної допомоги, що виплачується замість пенсії, підвищення проводиться у таких розмірах: з 22 травня-48,10 грн., з 1 липня - 48,20 грн., з 01 жовтня – 49,80 грн. На даний момент іншого чинним законодавством не передбачено.

Законом України «Про Державний бюджет України на 2007 рік» дія ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» запинялася, але рішенням Конституційного Суду України від 09 липня 2007 року № 6-рп/2007 положення пункту 12 ст.71 та ст.111 вказаного закону визнано такими, що не відповідають Конституції України.

Таким чином вимоги позивача про виплату соціальної допомоги дітям війни за 2007 рік підлягають частковому задоволенню лише за період з 9 липня 2007 року по 31 грудня 2007 року.

Статтею 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» встановлено, що «Дітям війни» пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищуються на 30 % мінімальної пенсії за віком.

Відповідно до п.41 розділу 2 Закону України «Про державний бюджет на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України» текст ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» викладено в такій редакції: «Дітям війни (крім тих, на яких поширюється дія Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту») до пенсії або щомісячного довічного грошового утримання чи державної соціальної допомоги, що виплачується замість пенсії, виплачується підвищення у розмірі надбавки, встановленої для учасників війни. Ветеранам війни, які мають право на отримання підвищення до пенсії або щомісячного довічного грошового утримання чи державної соціальної допомоги, що виплачується замість пенсії, відповідно до цього Закону та Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» дане підвищення проводиться за їх вибором згідно з одним із законів».

Рішенням Конституційного Суду України від 22 травня 2008 року № 10-рн/2008 визнані такими, що не відповідають Конституції України, зокрема, положення п.41 розділу 2 ЗУ «Про Державний бюджет на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України».

Зазначене рішення Конституційного Суду України є обов»язковим до виконання на території України, остаточним і не може бути оскарженим, крім того, воно має преюдиційне значення для судів загальної юрисдикції при розгляді ними позовів у зв»язку з правовідносинами, які виникли внаслідок дії положень статей зазначених законів, що визнані неконституційними.

Відповідно до ч.2 ст.152 Конституції України закони, інші правові акти або їх окремі положення, що визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність.

Таким чином, з 22 травня 2008 року по 31 грудня 2008 року спірні відносини регулюються відповідно до ст..6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» в редакції закону, яка діяла до 01 січня 2007 року та яка передбачає, що дітям війни пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується, замість пенсії, підвищується на 30% від мінімальної пенсії за віком.

На час виникнення спірних правовідносин розмір мінімальної пенсії за віком визначався лише ст..28 Закону України «Про загальнообов»язкове державне пенсійне страхування» і згідно з цією нормою мінімальна пенсія за віком дорівнює прожитковому мінімуму, встановленому для осіб, що втратили працездатність.

Виходячи із загальних засад пріоритетності законів над підзаконними актами при розрахунку підвищення пенсії, яке передбачено ст..6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», застосуванню підлягає мінімальний розмір пенсії за віком, який вираховується, виходячи з прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеного ЗУ «Про Державний бюджет України на 2008 рік», а не постановою Кабінету Міністрів України від 28 травня 2008 року № 530 «Деякі питання соціального захисту окремих категорій громадян».

Згідно ст.11 КАС України суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для захисту прав людини, та зобов»язати провести підвищення пенсії ОСОБА_1за 2009 рік передбаченого ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» у розмірі 30 відсотків мінімальної пенсії за віком.

Відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 28 травня 2008 року № 530 «Деякі питання соціального захисту окремих категорій громадян»,яка діє і на теперішній час встановлено, що дітям війни до пенсії або щомісячного грошового утримання чи державної соціальної допомоги починаючи з 01.01.2009 року надбавка як дитині війни виплачується згідно вказаної постанови у розмірі 49,80 грн.

Заперечення представника відповідача щодо відсутності бюджетних коштів не можуть бути прийняті до уваги, оскільки питання фінансування цих видатків не є предметом спору, що розглядається.

Безпідставними є також посилання відповідача на можливість нецільового використання коштів Пенсійного фонду України, оскільки суд не ухвалює рішення про проведення виплат з власних джерел фінансування останнього.

Щодо вимог позивача про підвищення пенсії дітям війни у 2006 році, то воно могло бути впроваджено лише за певних умов і поетапно, за результатами виконання бюджету в першому півріччі, у порядку, визначеному3 Кабінетом Міністрів України за погодженням з Комітетом Верховної Ради України з питань бюджету відповідно до вимог ст..110 Закону України «Про державний бюджет України на 2006 рік», а редакції, викладеній у Законі України «Про внесення змін до Закону України «Про Державний бюджет України на 2006 рік».

Проте такі умови не настали, а тому позивач не має права на підвищення до пенсії дітям війни за 2006 рік.

На підставі викладеного, керуючись ч. 2 ст. 19, ст. 152 Конституції України, рішенням Конституційного Суду України № 6-рп від 09.07.2007 року по справі № 1-29/2007 , ст.ст.8, 9, ч. 2 ст. 99, 122, 159-163 КАС України, ст.ст. 1, 6 Закону України Закону «Про соціальний захист дітей війни», ст. 28 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування», ст. 2 Закону України «Про прожитковий мінімум» від 15.08.1999 року, суд –

постановив:

Адміністративний позов задовольнити частково.

Зобов»язати Управління Пенсійного фонду України в Комсомольському районі м.Херсона провести підвищення пенсії ОСОБА_1за період з 09.07.2007 року по 31.12.2007 року, з 22.05.2008 року по 31.12.2008 року, а також за 2009 рік передбаченого ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» у розмірі 30 відсотків мінімальної пенсії за віком.

В решті позову відмовити за необґрунтованістю.

Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом 10 днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Суддя: