Комсомольський районний суд м.Херсона

м. Херсон, вул. Маяковського, 6/29, 73000, (0552) 26-47-82

Справа № 1-413/10

П О С Т А Н О В А

09.08.2010р. суддя Комсомольського районного суду м.Херсона Іванцова Н.К., розглянувши матеріали скарги приватного обвинувачення ОСОБА_1, -

в с т а н о в и л а:

ОСОБА_1 звернулась до суду із зазначеною скаргою приватного обвинувачення, в якій просить суд порушити кримінальну справу відносно ОСОБА_2. за ознаками злочину, передбаченого ст.125 КК України (ч.1 ст.126, ст.356 КК України), стягнути з ОСОБА_2 на її користь майнову шкоду в сумі 1014грн. і моральну шкоду в розмірі 2000грн.

Однак, подана скарга не відповідає вимогам ст.251 КПК України, оскільки скаргою потерпілого може бути визнана тільки така його заява, в якій виражене прохання потерпілого про порушення кримінальної справи і притягнення до відповідальності конкретної особи. Так, згідно вимог КПК України, скарга приватного обвинувачення повинна відповідати вимогам, які встановлені для обвинувального висновку (ст.ст.223,224 КПК України). Однак, в порушення вказаних норм КПК дана скарга не відповідає формі та змісту обвинувального висновку, а саме: обов’язково має бути описова і резолютивна частини, при цьому в описовій частині мають бути повно описані ті діяння, у зв’язку з якими він просить порушити кримінальну справу, зазначені час, місце, спосіб, наслідки вчинення діяння, мотиви, наскільки вони відомі потерпілому, наявність обставин, які пом’якшують та обтяжують покарання обвинуваченого. В резолютивній частині наводяться відомості про обвинуваченого, коротко викладається суть пред’явленого обвинувачення з зазначенням статті кримінального закону, яка передбачає даний злочин.

Як вбачається зі змісту скарги приватного обвинувачення, ОСОБА_1 просить суд тільки порушити кримінальну справу відносно ОСОБА_2 за ст.125 КК України (ч.1 ст.126, ст.356 КК України), але не вказує при цьому прохання про притягнення останнього до кримінальної відповідальності, що свідчить про неповноту обвинувачення скаржниці.

Крім того, ОСОБА_3 не було вказано повних відомостей про особу обвинуваченого, та не додано доказів, що підтверджують ці відомості.

Також слід зазначити, що резолютивна частина обвинувального висновку повинна логічно випливати з описової частини і відповідати їй, у цій частині в тому числі викладається формулювання пред’явленого обвинувачення із зазначенням статті кримінального закону, яка передбачає даний злочин. Однак, всупереч наведеному, скаржник, обґрунтовуючи свій висновок про винуватість ОСОБА_2 за ст.125 КК України (ч.1 ст.126, ст.356 КК України), не зазначає юридичної кваліфікації його дій.

За вказаних обставинах, дана скарга підлягає залишенню без розгляду.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 223, 224, 251 КПК України, суддя, –

п о с т а н о в и л а:

Скаргу приватного обвинувачення ОСОБА_1 про порушення кримінальної справи відносно ОСОБА_2, за ознаками злочину, передбаченого ст.125 КК України (ч.1 ст.126, ст.356 КК України) - залишити без розгляду та повернути скаржнику.

Роз’яснити скаржнику, що після усунення недоліків, вона може знову звернутися до суду із скаргою в межах строків давності притягнення до кримінальної відповідальності.

Постанова оскарженню не підлягає.

Суддя Н.К.Іванцова